Справа №1-111/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Воскресенської Т.В.,
за участю прокурора Розум В.Д.,
за участю потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадя-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України;
встановив:
ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку) за таких обставин.
2 вересня 2010 року приблизно о 14 годині 00 хвилин підсудний разом з ОСОБА_1 грав у ком-п’ютерні ігри в будинку №17 по вул. Жукова в с. Гнідин Бориспільського району. Для того, щоб приготу-вати їжу, ОСОБА_1 вийшов з будинку. Після того, як ОСОБА_2 залишився в чужому будинку на одинці, у нього виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном. Реалізуючи цей умисел, підсудний зайшов в одну з кімнат будинку, знайшов в ній золотий ланцюжок вартістю 1035 гривень, золо-тий кулон вартістю 350 гривень та золотий хрестик вартістю 345 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_1 Підсудний, користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно заволодів цими речами, у такий спосіб завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1730 гривень. Приховуючи викрадені речі, ОСОБА_2 вийшов з жилого будинку та отримав можливість на власний розсуд розпорядитись ними.
Підсудний визнав вину у вчиненні злочину та підтвердив те, що за таких обставин він таємно заволо-дів золотим ланцюжком, золотим кулоном та золотим хрестиком, які належали потерпілій ОСОБА_1
На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд не досліджував та не перевіряв докази, в яких містяться відо-мості про обставини вчиненого злочину.
Суд дійшов до переконання, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена.
Його дії кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення (крадіжка) чужого майна.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_2 суд вважає правильною.
Так, майно, яким заволодів підсудний, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_2 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось підсудним у відсутності потерпілої ОСОБА_1 та інших осіб. За цією ознакою воно є таєм-ним та визначається як крадіжка. ОСОБА_2 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, підсудний усвідом-лював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Ви-лучення цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілої ОСОБА_1, але, незважаючи на це, ОСОБА_2 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив підсудного полягав у тому, що при вчиненні злочину він прагнув обернути чуже майно на свою користь. В результаті цих діянь він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпіла ОСОБА_1 такої мож-ливості була позбавлена. Таким чином, вчинений підсудним злочин є закінченим.
Тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен бути засуджений за ч.1 ст.185 КК України, а саме за таємне викрадення (крадіжку) чужого майна.
При призначенні підсудному кримінального покарання суд враховує його ставлення до вчиненого злочину, особу підсудного, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, а також обстави-ни, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, в ході досудового слідства та в суді підсудний виявив щире каяття з приводу вчиненого злочину та активно сприяли його розкриттю. Крім того, шкоду, заподіяну злочином, він потерпілій ОСОБА_1 від-шкодував. Ці обставини у відповідності до ст.66 КК України пом’якшують кримінальне покарання підсуд-ного.
Обставин, які обтяжують кримінальну відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено.
Як обставини, що характеризують особу підсудного, суд бере до уваги те, що він раніше до кримі-нальної відповідальності не притягувався (а.с.94), на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не пере-буває (а.с.95), за місцем проживання характеризуються позитивно: у зловживанні спиртними напоями не по-мічений, заяв і скарг на його поведінку до Гнідинської сільської ради не надходило (а.с.96).
З огляду на це, суд вважає, що за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, ОСОБА_2 належить призначити кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного є можливим без ізоляції його від суспільства. Тому до нього доцільно застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання, при-значивши йому іспитовий строк певної тривалості. Крім того, суд вважає, що на ОСОБА_2 доцільно по-класти обов’язки, передбачені ст.76 КК України.
В ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_1 пред’явила до підсудного цивільний позов: про-сила стягнути з нього на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1150 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
Як роз’яснив Верховний Суд України, суд залишає цивільний позов без розгляду у разі, якщо потер-пілий подав про це заяву.
В ході розгляду кримінальної справи потерпіла ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить пред’явлений нею цивільний позов залишити без розгляду. З огляду на це, суд вважає допустимим задоволь-нити її заяву та залишити без розгляду пред'явлений нею цивільний позов.
Разом з тим, з підсудного на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області належить стяг-нути витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 668 гривень 73 копійок.
Речові докази: золотий ланцюжок та золотий кулон слід залишити у володінні потерпілої ОСОБА_1; а квитанцію та два договори –залишити в матеріалах кримінальної справи.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, ст.ст.65-66, 75-76, ч.1 ст.185 КК України, суд
присудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК Украї-ни, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання та при-значити йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік.
На ОСОБА_2 покласти обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ор-гани кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися для реєс-трації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити ОСОБА_2 до вступу виро-ку суду в законну силу.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкоду-вання матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (Код ЄДРПОУ: 25574713; банк одержувача: УДК у Київській області; МФО: 821018; реєстраційний раху-нок: 31250272210700; ІПН 255747110361) витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 668 гривень 73 копійок.
Речові докази: золотий ланцюжок та золотий кулон, залишити у володінні потерпілої ОСОБА_1.
Речові докази: квитанцію та два договори, залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок суду на протязі 15 днів може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець
дата документу :
Судове рішення № 16276048, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-111/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: