Постанова № 16273542, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р. Справа №2а-3477/11/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапушаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Продстроймаркет"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 22.03.11року надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Продстроймаркет" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.10р. №0025962301/0 та №0025972301/0.

Ухвалою суду від 23.03.11р. відкрито провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову і документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

В ході підготовчого провадження судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого ухвалою суду від 23.03.11р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 12.04.11р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржені ним до суду податкові повідомлення-рішення від 28.12.10р. №0025962301/0, яким відповідачем визначено до сплати суму податкових зобовязань по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 135045грн., з яких за основним платежем 90030грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45015грн., та від 28.12.10р. №0025972301/0, яким визначено до сплати суму податкових зобовязань по податку на додану вартість у розмірі 108036грн., з яких за основним платежем 72024грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 36012грн., прийнято всупереч положень діючого податкового законодавства.

Позивач в адміністративному позові та додатках до нього, на підтвердження заявлених позовних вимог, спростовує визначені відповідачем до сплати податкові зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств та податкові зобовязання по податку на додану вартість, на підставі проведеної відповідачем перевірки від 15.12.10р., за результатами якої складено акт №20018/23-2/36478346 "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Продстроймаркет", ЄДРПОУ364783346, по взаємовідносинам з ТОВ "Укрростпоставка", ЄДРПОУ 34415842, за період з 24.04.09р. по 30.06.10р.", з підстав недостовірності висновків акту та відсутності у відповідача доказів стверджувати, що взаємовідносини ПП "Продстроймаркет" з ТОВ "Укрростпоставка" не призвели до реального настання наслідків всупереч п.5 ст.203 ЦК України, тобто послуги по зазначених договорах не були надані в порушення ст.662 ст.655 та ст.656 ЦК України і не могли використовуватись у господарській діяльності.

Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "Укрростпоставка" як постачальника ПП "Продстроймаркет" слід класифікувати як підприємства-посередники (транзитери), за рахунок якого ПП "Продстроймаркет" було штучно сформовано валові витрати та податковий кредит, відповідач не має, а такі ствердження є безпідставними.

Порушення вимог пп.7.2.6 п.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", визначених відповідачем та врахованих при складанні оскарженого податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, позивач спростовує шляхом надання доказів на підтвердження дійсності господарських операцій, а саме: витратні накладні від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446, які підтверджують надання товару, та податкові накладні від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446, які підтверджують придбання товару та надають право платнику податків на нарахування податкового кредиту.

Порушення п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в частині необґрунтованого заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2009р., які визначає відповідач, позивач спростовує спростовує використанням у своїй господарській діяльності, придбаних товарів у ТОВ "Укрростпоставка", на підтвердження чого надає копії договорів купівлі-продажу товарів, укладених з ТОВ "Пром-Сервіс-Термінал", ТОВ "Пром-Агро-Сервіс", ТОВ "Ніко-Юг", ТОВ "Нефть-Континент", та ТОВ "Генерал". У звязку з чим суми валових витрат та податкового кредиту підтверджуються відповідними податковими та витратними накладними, які складені відповідно до договору та на його виконання.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день та час судового розгляду справи, явку вповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин неявки вповноваженого представника суд не сповістив, заперечення на адміністративний позов суду не надав.

20.04.11р. представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про надання додаткових доказів по справі, мотивоване необхідністю встановлення усіх суттєвих обставин у справі для повного та обєктивного її вирішення (а.с.73).

Як встановлено судом, з наданих документів, позивач конкретизує послідовну наявність взаємовідносин зі своїм контрагентом ТОВ "Укрростпоставка" протягом липня-серпня 2009 року, підтверджує обставини придбання у контрагента позивача товарів, а саме: комерційні пропозиції ТОВ "Укрростпоставка" від 01.07.09р., від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.75-79), відповідь позивача на комерційну пропозицію від 10.07.09р. (а.с.80), письмові заявки на придбання товарів від 29.07.09р, від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.81-85), касові корінці квитанцій та касові чеки на оплату за придбаний товар з 11.08.09р. по 30.10.09р. (а.с.93-105), розшифровки рахунку 361 (картки рахунку) за період з 01.07.09р. по 31.12.10р. (а.с.87-92), банківські виписки позивача за період з 19.08.09р. по 19.11.10р., що підтверджують оплату за придбаний товар (а.с.106-111), результати виконання контрагентом позивача ТОВ "Укрростпоставка", обовязків останнього за договором від 01.01.09р. №42, дійсність якого поставлена під сумнів відповідачем, а також документи (т.3а.с.9-20).

Представник позивача, наголошуючи у судовому засіданні 21.04.11р. на обґрунтованості позовних вимог, просив задовольнити подане до суду 20.04.11р. клопотання про залучення матеріалів до справи. Крім того, на підтвердження наявності господарських операцій з продажу товару, придбаного у ТОВ "Укрростпоставка" представником позивача надано копії довіреностей на підставі яких ПП "Продстроймаркет" відвантажило придбаний у нього товар своїм контрагентам ТОВ "Ніко-Юг", ТОВ "Генерал", ТОВ "Пром-Сервіс-Термінал", ТОВ "Пром-Агро-Сервіс", ТОВ "Нефть-Континент" (а.с.114-119).

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив. У своїх пояснення послався на те, що перевірку проведено відповідно до норм діючого законодавства, а за її результатами виявлено порушення діючого податкового законодавства, що виразилось у фіктивному укладенні договору позивача з контрагентом ТОВ "Укрростпоставка", оскільки за даними, що містяться у податкових органів не знаходиться за юридичною адресою, а тому позивач не міг придбати у нього товари, через що договір не мав на меті настання реальних наслідків, суперечить приписам ст.203, 207, 215 ЦК України та є нікчемним. За таких підстав позивачем необґрунтовано завищено валові витрати за 9 місяців 2009 року сумою 90030грн. та безпідставно сформовано податковий кредит сумою 72024грн., чим фактично завищено суму податкового кредиту на вказану суму.

Письмових заперечень та доказів на підтвердження своїх доводів, на виконання вимог ухвали суду від 23.03.11р., представник відповідача не надав, пославшись на безспірність виявлених за результатами перевірки порушень, які відображено в акті. Відповідно, висновки акту покладено у підставу нарахування податкових зобовязань, розмір яких визначено в податкових повідомленнях-рішеннях від 28.12.10р. №0025962301/0 та №0025972301/0.

12.05.11р. представником позивача надано суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримано у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про поважність причин неявки суд не сповістив.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сторони про місце, день та час судового засідання повідомлені належним чином, тому перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження не знаходить та вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті128 КАСУкраїни за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом зясовано, що позивач, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.17 КАСУкраїни, оскаржив до суду рішення відповідача субєкта владних повноважень, яким донараховано до сплати до бюджету суму податкових зобовязань, несплата яких, у визначені законом строки, або не оскарження правомірності якого, надає відповідачу у подальшому, за перебігом місячного строку, право вимоги про стягнення грошових коштів.

Позивач Приватне підприємство "Продстроймаркет" субєкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код 36478346, зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 23.04.09р. за адресою: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, будинок 74, квартира 39, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.65,66,120).

Відповідач Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АРКрим субєкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. №412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. №633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" відповідач наділений повноваженнями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень у випадку передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Судом зясовано, що посадовими особами ДПІ в м.Сімферополі АРКрим, 15.12.10р. проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Продстроймаркет", ЄДРПОУ364783346, по взаємовідносинам з ТОВ "Укрростпоставка", ЄДРПОУ 34415842, за період з 24.04.09р. по 30.06.10р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., за результатами якої складено акт №20018/23-2/36478346.

Згідно до висновків акту перевірки позивачем допущено порушення пункту п.1.32, ст.1, п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необґрунтовано занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року в сумі 90030грн., а також в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в податковому обліку занижено розмір податку на додану вартість на суму 72024грн., у т.ч. за липень 2009р. в сумі 45234грн., за серпень 2009р. в сумі 26790грн.

Розмір визначених у висновках акту перевірки сум податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість не визнає, заперечуючи проти висновків позивач зазначає, що підстав для таких висновків у відповідача на підставі норм діючого податкового законодавства не було.

Судом встановлено, що позивачем за результатами розгляду комерційних пропозицій ТОВ "Укрростпоставка" від 01.07.09р., від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.75-79) надано відповідь контрагенту на його комерційну пропозицію від 10.07.09р. (а.с.80) та відповідно до письмових заявок на придбання товарів від 29.07.09р, від 01.08.09р., від 15.08.09р., від 25.08.09р., від 26.08.09р. (а.с.81-85) придбано бензин та дизельне паливо, які відповідно до витратних накладних від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446 (а.с.21-26) відвантажено ТОВ "Укрростпоставка" позивачу. Досліджені податкові накладні від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446 (а.с.27-32) підтверджують придбання товару. Крім того фактичність придбання позивачем товарів підтверджується також його оплатою, на підтвердження чого матеріали справи містять не лише фіскальні чеки (а.с.93-105), а й виписки з особового рахунку позивача з обслуговуючого банку (а.с.106-111).

Слід також, відзначити, що приведені факти підтверджуються актом перевірки, а представником відповідача не заперечуються та не спростовуються обставини дослідження вказаних документів при проведенні перевірки.

Розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

За приписами п.1.32 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п.5.1. Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп.5.2.1. п.5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З положень пп.7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платники податку на додану вартість на вимогу п.п.7.2.8 п.7.2 статті7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязки платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, у тому числі зобовязання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває обєктивну картину господарської діяльності субєкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Суд вважає, що факти здійснення господарських операцій з придбання товарів, повязаних з формуванням валових витрат і податкового кредиту, підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме: витратними накладними від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446 (а.с.21-26), податковими накладними від 31.07.09р. №1261, від 03.08.09р. №1316, №1317, від 19.08.10р. №1380, від 28.08.09р. №1446 (а.с.27-32), касовими корінцями квитанцій та касовими чеками на оплату (а.с.93-105), банківськими виписками позивача (а.с.106-111), договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, довіреностями контрагентів, за якими позивач відвантажував товари вже своїм контрагентам (а.с.33-59).

Витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Податкові накладні, виписані ТОВ "Укрростпоставка" позивачу - ПП "Продстроймаркет", відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Приймаючи до уваги приписи пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.07р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", суми самостійно обчислених податкових зобовязань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобовязань, суд знаходить дії відповідача, внаслідок яких визначено заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 72 024грн., у тому числі за липень 2009р. 45234грн. та серпень 2009р. 26790грн., протиправними, не заснованими на законі та такими, що суперечать його положенням.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначені в цих накладних суми податку на додану вартість у звязку з придбанням таких послуг.

Доказів того, що відповідачем здійснено заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств сумою 90030грн., як і заниження розміру податку на додану вартість сумо 72024грн. за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Укрростпоставка" та ПП "Продстроймаркет", з придбання останнім товарів (нафтопродуктів), оскільки їх укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, і моральним засадам суспільства, у судових засідання свого підтвердження не знайшли.

Суд, зауважує, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент є субєктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст.10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Доводи відповідача щодо нікчемності вказаних правочинів, направлених на придбання позивачем товарів у контрагента та використання у подальшому в господарській діяльності (а.с33-59), з положень ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, оцінюються судом критично, оскільки, як то визначено ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, суд наголошую на положеннях статті 204 Цивільного кодексу України, з яких правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів, які наголошували на визнання судом правочинів, укладених між ТОВ "Укрростпоставка" та ПП "Продстроймаркет" недійсними, суду не надано.

За таких підстав, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, на підтвердження своїх доводів та заперечень, беручи до уваги приписи частини 2 статті 71 КАС України, з яких обовязок доказування правомірності свого рішення, покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача, оскільки посилання представника відповідача на норму закону, що не підлягає застосуванню до субєктів господарювання, вільних у своїй господарській діяльності, є протиправним.

Висновки відповідача про необґрунтованість заниження податкових зобовязань з податку на прибуток за 9 місяців 2009р. в сумі 90030грн., про безпідставність зменшення податкового кредиту в сумі 72024грн. за наявності відповідних первинних бухгалтерських документів, податкової звітності складеної та наданої відповідно до приписів закону, суперечать чинному законодавству та спростовується наявними в матеріалах справи документами, які підтверджують право позивача на включення суми розміром 90030грн. до складу валових витрат та формування податкового кредиту сумою 72024грн.

Зважаючи на вчинення відповідачем дій, які не засновані на законі, невиконання положень спеціальних законів, що регулюють відповідні спірні правовідносини, вчинення дій без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ м.Сімферополя АРКрим обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 22.03.11р. №99, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі розміром 3,40грн.

Керуючись статтями 159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим від 28.12.10р. №0025962301/0, яким визначено Приватному підприємству "Продстроймаркет" суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 135045грн., з яких за основним платежем 90030грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 45015грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим від 28.12.10р. №0025972301/0, яким визначено Приватному підприємству "Продстроймаркет" суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 108036грн., з яких за основним платежем 72024грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 36012грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Продстроймаркет", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Папуша О.В.