Постанова № 16273527, 10.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2011 р. Справа №2а-8986/10/17/0170 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапушаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім. А.В.Казакевича"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АРКрим

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 13.07.10р. надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича" товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія "ПОЛІКОМ" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРКрим про визнання протиправними дій з невизнання декларації по податку на додану вартість за травень 2010року у якості документа податкової звітності та надання їй статусу "не визнана, як податкова звітність" та визнання протиправними дій по зменшенню суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р.) у розмірі 1011667грн.

Ухвалою суду від 13.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

В ході підготовчого провадження судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого ухвалою суду від 13.07.10р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 29.07.10р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем всупереч положень податкового законодавства не визнано подану ним податкову декларацією з податку на додану вартість за травень 2010р., яка відповідає всім вимогам, здана у встановлений строк та складена з дотриманням встановлених законодавством вимог, з підстав невизнання правових наслідків укладеного між позивачем та контрагентом договору комісії від 26.11.07р. №26-11/07, за результатами якого виплачено комісійну винагороду, через що у позивача відсутні правові підстави відображення у складі податкового кредиту податку на додану вартість розміром 1011667грн.

Ствердження відповідача, яким визначено завишення остатку відємного значення податкового кредиту за період з 01.09.08р по 30.06.09р. сумою 1011667грн., чим порушено п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.7 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не засновано на законі та спростовується доказами, що надані суду на підтвердження позовних вимог.

За результатами проведених перевірок позивача, відповідачем складено відповідні акти, внаслідок яких, у межах наявних повноважень податкового органу, з цього питання не приймалось податкових повідомлень-рішень, які б позивач міг би оскаржити у судовому порядку, а тому дії відповідача по зменшенню податкового кредиту сумою 1011667,00грн. є неправомірними.

Представник відповідача проти позову заперечив. В письмових запереченнях зазначив, що позивач в наданій у червні 2010 податковій декларації з ПДВ за травень 2010р. у рядку 26 декларації завищив задеклароване значення податкових зобовязань у сумі 1011667грн., яке за результатами камеральної перевірки з питань перевірки податкових декларацій по податку на додану вартість за листопад, грудень 2009р., січень, лютий, березень 2010р. підлягає заниженню на вказану суму. Такі дії позивача є порушенням п.4.6 розділу 4 наказу ДПА України від 27.01.10р. №827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого прийому і компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" та п.3.3. Розділу 3 Наказу ДПА України від 30.03.97р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації і Порядку її заповнення і представлення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.97р. за №250/2054, оскільки в добавок позивачем у наданій податковій декларації не проставлені прочерки, де відсутні дані для заповнення (а.с.69-70).

Платнику податків направлено повідомлення від 10.06.10р. "Про прийняття звітності до відомості" у якому повідомлено про виявлені недоліки у податковій декларації, вказано, що вона не визнана податковою звітністю та запропоновано подати нове податкову декларацію зі змінами та доповненнями із урахуванням пропозицій викладених в переліку повідомлення.

За таких підстав, внаслідок порушень податкового законодавства, про що сповіщено платника податків, які ним не виправлені, позовні вимоги задоволенню не підлягають, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У судовому засіданні 27.09.10р. представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у справі №2а-4614/10/8/0170 за позовом Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат імені А.В. Казакевича" до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000480023/2, з підстав того, що позивачем у справі оскаржено дії відповідача з нарахування штрафних санкцій за 1 та 2 квартал 2009 року, а тому рішення у вказаній справі вплине на підстави та обставини розгляду даної адміністративної справи.

З досліджених судом доказів, на обґрунтування заявленого позивачем клопотання, судом встановлено, що формування відомостей та внесення їх до декларації з оподаткування прибутку підприємства впливає на формування та внесення відомостей до декларації з податку на додану вартість, а тому ухвалою суду від 27.09.10р. зупинено розгляд цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-4614/10/8/0170 за позовом Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат імені А.В. Казакевича" до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АРКрим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000480023/2 (07.12.09р. №0000480023/0, 25.12.09р. №0000480023/1).

14.04.11р. до канцелярії суду, на виконання вимог ухвали суду від 27.09.10р., представником позивача подано клопотання, у якому він, посилаючись на припинення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, просив поновити провадження у справі, зазначаючи про постановлення Севастопольським апеляційним адміністративним судом ухвали від 12.04.11р. у справі №2а-4614/10/8/0170, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-4614/10/8/0170 за позовом Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат імені А.В. Казакевича" до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АРКрим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін.

Ухвалою суду від 14.04.11р. поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засідання на 10.05.11р., у судове засідання викликано повноважних представників сторін.

10.05.11р. представником позивача надано суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач, повідомлений про місце, день та час судового розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не сповістив.

Розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не знаходить перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження та вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті128 КАСУкраїни за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом зясовано, що позивач, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.17 КАСУкраїни, оскаржив до суду рішення відповідача субєкта владних повноважень.

Позивач Дочірнє підприємство "Дитячий оздоровчий табір пансіонат ім..А.В. Казакевича" Товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія "ПОЛІКОМ" субєкт господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.49-53), ідентифікаційний код юридичної особи30933492, зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією АРКрим 19.04.00р. за адресою: 98431, АРКрим, Бахчисарайський район, с.Піщане, вул.Набережна, буд. 6, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.47,48), перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Бахчисарайському районі АРКрим.

Відповідач Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АРКрим субєкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. №412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. №633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" відповідач наділений повноваженнями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень у випадку передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Судом зясовано, що за результатами виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича" Товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансової компанії "ПОЛІКОМ", про що складено акт від 30.11.09р. №342/23/30933492, внаслідок перевірки повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.06р. по 30.06.09р. встановлено його завищення у сумі 1011667грн. в тому числі за січень 2009року, що, як зазначає відповідач, є порушенням п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.7 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому завищений залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає заниженню.

Вказане порушення, відповідачем визначено з неможливості розглядати, як належне виконання договору комісії від 26.11.07р. №26-11/07, укладеного між позивачем та ТОВ "Парітет НП", відповідно до предмету якого за сумлінне виконання умов комітент сплачує комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 5% від вартості переданого товару, придбаного в третіх осіб, оскільки відсутні підстави для визначення сум винагороди комісіонеру, яка визначається виходячи з вартості переданого товару, за договором, за умовами якого контрагент позивача зобовязаний укласти з третіми особами договори на постачання товарів, відповідно до заявок, для здійснення будівництва бази відпочинку та території ДП "ДОТП ім.А.В.Казакевича" ТОВ НФК "ПОЛІКОМ". Таким чином, відображені комітентом вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, а тим більше на підставі податкових накладних на товар і комісійну винагороду, формування податкового кредиту в січні 2009 року є протиправним та не заснованим на законі (а.с.34-35).

Також, посадовими особами ДПІ у Бахчисарайському районі АРКрим, проведено документальні камеральні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість: за листопад 2009р. 17.12.09р., про що складено акт перевірки №357/15-02/30933492 (а.с.25-27), за грудень 2009р. 18.02.10р., про що складено акт перевірки №56/15-02/30933492 (а.с.17-20), за січень 2010 18.03.10р., про що складено акт перевірки №92/15-2/30933492 (а.с.21-24), за лютий 2010 16.04.10р., про що складено акт перевірки №127/15-2/30933492 (а.с.13-16), за березень 2010 19.05.10р., про що складено акт перевірки №170/15-2/30933492 (а.с.38-40), відповідно до висновків яких порушеннями в порушення податкової дисципліни відповідачем віднесено: на підставі пункту 10.2 статті 10 Закону України від 03.04.97р №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підпункт 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та Наказу ДПА України від 30.05.97р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації Порядку її заповнення і подання", зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.97р. №250/2054" за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за відповідний місяць: зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1011667грн.

Як зазначає представник позивача, прийняте на підставі акту перевірки від 30.11.09р. №342/23/30933492 податкове повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000480023/2 (07.12.09р. №0000480023/0, 25.12.09р. №0000480023/1) оскаржені та за результатами судового розгляду скасовані.

Відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.11р. у справі №2а-4614/10/8/0170 нарахування позивачем сум амортизаційних відрахувань відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вчинено правомірно, оскільки правовідносини, що виникли з правових норм, визначених статтями 1011-1118 Цивільного кодексу України, законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість" та відображено відповідні операції в бухгалтерському і податковому обліку по факту отримання документів від Комісіонера та на підставі податкових накладних на товар і комісійну винагороду, що відображено у податковому кредиті в січні 2009 року.

Так, відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до п.3.1 ст.3 даного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, сума амортизаційних відрахувань зменшує суму скоригованого валового доходу і не включається до складу валових витрат.

Пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 даного Закону визначає, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

При цьому, відповідно до п.п.8.2.1 даного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

З положень частини першої статті 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вказаних судових рішень, судами визнано право позивача на нарахування позивачем сум амортизаційних відрахувань відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", через що податкові повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000480023/2 (07.12.09р. №0000480023/0, 25.12.09р. №0000480023/1) визнано протиправними та скасовано.

Відповідно частини пятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті13 Закону України від 07.07.10р. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача рішенням суду від 03.08.10р. №2а-4614/10/8/0170, яке має преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, правовідносини між сторонами щодо поновлення порушеного права позивача приведено в початковий стан, у тому числі й у справі, що виникає у субєкта господарювання у звязку із нарахуванням податку та включенням сум до складу податкового кредиту при формуванні його розміру.

Згідно статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязки платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, у тому числі зобовязання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

За приписами п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку на вимогу п.п.7.2.8. п.7.2.статті7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Законодавцем визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст.19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обовязком відповідача.

Досліджене судом повідомлення від 10.06.10р. №1229/10/15-2 "Про прийняття звітності до відомості" (а.с.46) не відповідає вимогам підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.00р. "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Зобовязуючи частиною другою статті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, законодавець не надав відповідачу, який входить до системи органів державної податкової служби, повноважень вчиняти дії, що не визначені законом, через що невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили та, з положень статті 124 Конституції України, є обовязковим до виконання на всій території України, є протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010року з вимогою коректировки сум ПДВ в частині зменшення сум податкового кредиту на 1011667грн., суперечить вимогам податкового законодавства, а тому вчинені дії, з перевищенням наданих відповідачу повноважень, суд визнає протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Визначення відповідачем порушення, яке не засновано на законі, покладення на позивача обовязку з відображення у податкових деклараціях відомостей не заснованих на первинних документах бухгалтерської та податкової звітності, та визначення вимог щодо заниження податкового кредиту всупереч норм податкового законодавства, є протиправним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, зважаючи на вчинення відповідачем дій, в порушення положень Конституції України та законів України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить вимоги позивача Крим про визнання протиправними дій з невизнання декларації по податку на додану вартість за травень 2010року у якості документа податкової звітності та надання їй статусу "не визнана, як податкова звітність" та визнання протиправними дій по зменшенню суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р.) у розмірі 1011667грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 6,80грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 12.07.10р. №ПН3357, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі, розміром 3,40грн.

Керуючись статтями 159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРКрим з невизнання декларації Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича" товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія "ПОЛІКОМ" по податку на додану вартість за травень 2010року у якості документа податкової звітності та надання їй статусу "не визнана, як податкова звітність", викладені в повідомленні від 10.06.10р. №1229/10/15-2.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРКрим щодо вимоги про зменшення Дочірнім підприємством "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича" товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія "ПОЛІКОМ" суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту у розмірі 1011667грн.,

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича" товариства з обмеженою відповідальністю науково-фінансова компанія "ПОЛІКОМ", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 6,80 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Папуша