Рішення № 16272394, 30.06.2009, Овідіопольський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Овідіополь Справа № 2-708/09

30 червня 2009 року.

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року ДП МОУ „Південь" звернулися до суду з вищеназваним позовом, який в подальшому уточнили, та в якому зазначили, що 03.07.2001 р. наказом МОУ № 228 на посаду директора ДП МОУ „Південь" призначено ОСОБА_2, з яким орган управління майном підприємства - МОУ уклало контракт у відповідності до вимог законодавства. 20.07.2006 р. МОУ № 444 директора ДП МОУ „Південь" ОСОБА_2 з названої посади звільнено у зв"язку із закінченням терміну дії контракту. 07.07.2006 р. МОУ видало наказ № 390, яким „до укладення контракту з керівником ДП МОУ „Південь" виконання обов’язків директора державного підприємства МОУ „Південь" покладено на ОСОБА_3В."

10.07.2006 р. згідно наказу ОСОБА_3 приступив до виконання обов’язків директора підприємства. Наказом позивача № 663 від 14.11.2006 р. ОСОБА_3 з посади директора ДП МОУ „Південь" звільнено з 15.11.2006 р. 21.03.2005 р. 21.03.2005 р. наказом голови Національного координаційного центру № 12 на посаду генерального директора ДП „Укрконверсбуд" призначено ОСОБА_3 29.11.2006 р. наказом МОУ № 686 ОСОБА_3 звільнено з посади директора ДП „Укрконверсбуд".

24.07.2006 р. відповідач був призначений виконуючим обов’язки директора ДП МОУ «Південь» ОСОБА_3, на посаду заступника директора по загальним питанням державного підприємства МОУ „Південь".

Наказом за № 10-лвд від 21.02.2007 р. ОСОБА_1 був звільнений з вказаної посади за прогул (відсутність на роботі більш трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КЗпП України при прийнятті на роботу громадянин зобов’язаний подати трудову книжку. ст. 102-1 КЗпП України передбачає, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Отже позивач вважає, що відповідач при відсутності трудової книжки виконував роботу за сумісництвом, а тому зобов’язаний повернути заяво сплачені грошові кошти та просив суд стягнути з відповідача різницю між сплаченою заробітною платою і платою за роботу за сумісництвом у розмірі 11 833 грн. як безпідставно набуті грошові кошти.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та в подальшому, просив суд слухати справу за відсутності його представника на розсуд суду (а.с. 248).

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився та причину неявки суду не повідомив (а.с. 249-250).

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦПК України, істотною обставиною, що свідчить про дійсність договору та підлягає встановленню судами, є наявність у особи, що вчинила правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків та здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно п. 6.2 Статуту управління підприємством здійснює його керівник. Оскільки з порушенням п. 6.3 Статуту та вимог ст. 65 Господарського кодексу України з ОСОБА_3 контракт не укладався, той ого неможливо визнати керівником ДП МОУ „Південь" в період „виконання обов’язків директора".

Відповідно до наказу № 444 від 20.07.2006 р. ОСОБА_2 був звільнений з посади* директора з 20.07.2006 р., у зв"язку з закінченням терміну дії контракту (а.с. 90).

Як встановив суд, Наказом Міністрерства оборони України № 390 від 07.07.2006 р. про заходи забезпечення керівництва державним підприємством Міністрерства оборони Українм „Південь", виконання обов’язків директора було покладено на ОСОБА_3, до укладення контракту з керівником ДП МОУ „Південь" (а.с. 91).

10.07.2006 р. ОСОБА_3 вступив в обов’язки директора з 10.07.2006 р. (а.с. 92).

14.11.2006 р. ОСОБА_3 був звільнений від виконання обов’язків директора вказаного підприємства з 15.11.2006 року (а.с. 93-94).

Наказом Національного Координаційного Центру від 21.03.2005 р. ОСОБА_3 з 21.03.2005 р. був прийнятий на посаду генерального директора державного підприємства „Укрконверсбуд" (а.с. 95), та звільнений з займаної посади з 01.12.2006 р. (105).

Також, суд з’ясував, що в штатному розкладі ДП МОУ „Південь" за 2006 р. відсутня посада „виконуючих обов’язки директора", вона не передбачена Державним класифікатором, отже на нього не може бути виданий дозвіл на працевлаштування.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 р. „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» передбачено, що їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники не мають право працювати за сумісництвом. ОСОБА_3 не являвся посадовою особою і ніяких повноважень на керування підприємством, виконання будь - яких дій від імені позивача не мав.

Суд встановив, що 24.07.2006 р. незаконно виконуючий обов’язки директора підприємства ОСОБА_3 видав наказ № 68 про прийняття з 24.07.2006 р. на посаду заступника директора по загальним питанням - ОСОБА_1 (відповідача), який, приступивши до виконання обов’язків по загальним питанням, свою трудову книжку на підприємство позивача не здавав, а фактично працював на вказаному підприємстві за сумісництвом, незаконно одержуючи заробітну плату в повному обсязі (а.с. 69, 60-64).

Вказане вище, підтверджується ОСОБА_4 департаменту ТПКРУ № 234/3/2/1034 від 03.10.2007 р, яким зокрема були встановлені наведені вище факти (а.с. 65-68).

Робота за сумісництвом виконується працівником у вільний від основної роботи час. При цьому згідно з вимогами ст. 102-1 КЗпП України, працівник одержує заробітну плату тільки за фактично виконану роботу.

Наказом тимчасово виконуючого обов’язки голови ліквідаційної комісії ДП МОУ „Південь" № 10-ЛВД від 21.02.2007 p., відповідач був звільнений з займаної посади з 12.02.2007 р. за прогул (а.с. 70).

Відповідно до довідок про фактичне нарахування та виплату заробітної плати, різниця між сплаченою заробітною платою і платою за роботу за сумісництвом відповідача складає -11833 грн. (а.с. 71).

Відповідачу, в табелі обліку робочого часу підприємства, помилково виставлялася норма робочого часу - 8 год., хоча відповідач повинен був табелюватйся не більш ніж по 4 години в день як сумісник і тому він зобов’язаний повернути позивачеві грошові кошти в розмірі 11 833 грн., як різницю між сплаченою заробітною платою та платою за роботу за сумісництвом (42 926, 24 -31 093, 24 = 11 833), тобто кошти, набуті ним без додстатньої підстави.

Пунктом 2 Постанови кабінету Міністрів України № 45 від 03.04.1993 р. „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств" встановлює, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяц не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.08.2008 p., договір між виконуючим обов’язки директора ОСОБА_3 та ДП МОУ „Південь" було визнано неукладеним, та з ОСОБА_3 було стягнено 85812 грн. (а.с. 197-199).

Згідно довідки ДП МОУ України „Південь" № 799 від 07.03.2008 р., ОСОБА_1 трудова книжка до відділу кадрів підприємства не надавалась, запис про її реєстрацію у книзі обліку та руху трудових книжок відсутній (а.с. 59).

03.10.2007 р. було складено акт про результати ревізії фінансово - господарської діяльності державного підприємства Міністерства оборони України „Південь" за період з 01.10.2006 р. по 31.08.2007 р. згідно з яким з ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в сумі 11833, 00 грн. (а.с. 65-68).

Також, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно задоволених позовних вимог.

З наведених підстав, суд вважає вказаний позов обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 110, 118-122, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1212-1213 ЦК України, ст. ст. 21, 48, 102-1, 130-131, 134, 139 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь" - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП МОУ „Південь" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 21, Рахунок 260026858 в АКБ «Одеса-Банк», м. Одеси, МФО 328102, Код 24971375) борг у розмірі 11 833 грн. та витрати по оплаті державного мита 118, 33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а усього 11981, 33 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про оскарження

до Овідіопольського районного суду протягом 10 днів з дня його оголошення та наступної подачі після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.