Ухвала суду № 16271594, 14.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.06.11

Справа №5021/1306/2011.

Суддя господарського суду Сумської області Рунова В.В., розглянувши матеріали

за заявою приватної фірми «Будтехмонтаж» (40030, м. Суми, вул. Пролетарська, 69, ід. код 30698580)

про порушення справи про банкрутство,

встановив:

Приватна фірма «Будтехмонтаж» звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій просить суд порушити справу про банкрутство приватної фірми «Будтехмонтаж» і відкрити процедуру санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна та керуючого санацією.

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що активи підприємства більше ніж на половину складаються з дебіторської заборгованості, що є однією з явних ознак неплатоспроможності, разом з тим, обсяг кредиторської заборгованості перевищує обсяг дебіторської, а оборотних активів недостатньо для покриття поточних зобов’язань.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржником у справі про банкрутство може бути фізична чи юридична особа, яка в установленому порядку отримала статус суб'єкта підприємницької діяльності, а також юридична особа, яка діє у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.

Судом встановлено, що до поданої заяви не додано довідки з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про стан юридичної особи боржника, як доказу того, що боржник являється юридичною особою та зареєстрований в Єдиному Державному Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Крім того, відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів – це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» судам роз’яснено, що за змістом приписів ч. 8 та 10 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і додати докази цього до своєї заяви.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви кредитора додаються відповідні документи:

рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;

копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника здійснюється в безспірному порядку державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою (Постанова Вищого господарського суду України від 28.04.2004 року).

Судом встановлено, що заявником не додано документи в підтвердження його неплатоспроможності, а саме: рішення суду про стягнення заборгованості, накази на примусове виконання судового рішення, претензії тощо, що унеможливлює визначення тримісячного строку непогашення боржником заборгованості, а також немає ознак неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності.

Крім того, з доданих заявником постанов про відкриття виконавчого провадження неможливо встановити що виконавче провадження тривало три місяці, що не дає можливості встановити ознак неплатоспроможності. Зокрема не вбачається строк виконання грошових зобов’язань перед кредитором.

Оскільки у справі про банкрутство, порушеній за ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутнє підготовче засідання, то ознаки неплатоспроможності боржника з’ясовуються судом на стадії прийняття заяви про порушення провадження справи про банкрутство (Постанова ВГСУ від 11.11.2009 року № 44/456-б).

З огляду на викладене, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 11.11.2009 року у справі № 44/456-б, суддя дійшла висновку, що заява приватної фірми «Будтехмонтаж» про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись абзацом 6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

1. Заяву приватної фірми «Будтехмонтаж» про порушення справи про банкрутство з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Додаток: позовна заява на 6-ти аркушах, з додатками на 74-х аркушах, в тому числі: квитанція № 2089.440.1 від 24.05.2011 року, квитанція № 2089.440.3 від 24.05.2011 року.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя (підпис) В.В.РУНОВА