Рішення № 16271390, 09.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2011 р.Справа № 30/17-958-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ»

До відповідача: Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „Вузівський»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 02.12.2010 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 17.12.2010 р., ОСОБА_3- довіреність від 17.12.2010р.

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „СОЮЗ”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Вузівський” (далі КП „ЖКС „Вузівський”) про стягнення заборгованості у сумі 752 573 грн. 35 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05 січня 2011р. між КП „ЖКС „Вузівський” (Замовник) та ТОВ „СОЮЗ” (Виробник) був укладений Договір №3\11, згідно якого Змовник доручає, а Виробник приймає на себе зобовязання щодо виконання послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника, а Замовник зобовязується приймати надані послуги належним чином та на умовах цього Договору. Строк дії Договору - з 05.01.2011р. до 10.01.2011р.

Відповідно до п.2.3 Договору сума Договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на тариф на одного мешканця в місяць, встановлений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.11.2008р. №1285, поділеної на кількість календарних днів в місяці січні та помноженої на кількість днів, на які цей Договір укладений та складає 86835 грн. 39 коп. ( з ПДВ).

За умовами п.2.14 Договору підписані сторонами акти є підставою для оплати послуг Виробника.

Умови Договору були належним чином виконані сторонами, проти чого сторони не заперечують.

За усною домовленістю між КП „ЖКС „Вузівський” та ТОВ „СОЮЗ” правовідносини між ними продовжилися, що підтверджується Актом за фактично надані послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів у січні 2011р. на суму 303923 грн. 85 коп. та Актом за фактично надані послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів у лютому 2011р. на суму 448649 грн. 50 коп.

Позивач зазначає, що КП „ЖКС „Вузівський” не виконало свої зобовязання щодо оплати за фактично надані послуги, у звязку з чим має заборгованість у сумі 752573 грн. 35 коп., які ТОВ «СОЮЗ” просить стягнути з відповідача.

Позивач зазначає, що в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у томі числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 752 573 грн. 35 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Договір №3\11 від 05.01.2011р. між КП „ЖКС „Вузівський” (Замовник) та ТОВ „СОЮЗ” (Виробник) припинив свою дію. Після припинення Договору договірних відносин між сторонами у справі не існувало, у звязку з чим КП „ЖКС „Вузівський” не приймало на себе зобовязань щодо оплати фактично виконаних робіт.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у томі числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст.218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України. При цьому, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю між КП „ЖКС „Вузівський” та ТОВ „СОЮЗ” , ТОВ „СОЮЗ” надало КП „ЖКС „Вузівський” послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується Актом за фактично надані послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів у січні 2011р. на суму 303923 грн. 85 коп. та Актом за фактично надані послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів у лютому 2011р. на суму 448649 грн. 50 коп. Відповідач у справі не заперечує , що послуги на ці суми були дійсно надані йому відповідачем.

Отже, у КП „ЖКС „Вузівський” виникло грошове зобовязання перед ТОВ «СОЮЗ»щодо оплати отриманих послуг на суму 752573 грн. 35 коп.

За таких обставин, позов ТОВ «СОЮЗ” є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за первісним позовом згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ» задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства „ Житлово-комунальний сервіс „ Вузівський” (м. Одеса, вул..Шишкіна, 60-а, код ЄДРПОУ 35303304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ” (м.Одеса, вул..М.Демченко, 30, код ЄДРПОУ 30586931) заборгованість у сумі 752573 грн. 35 коп. державне мито у сумі 7 525 грн. 73 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 14 червня 2011р.

.

Суддя Рога Н. В.