Ухвала суду № 16271335, 15.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" червня 2011 р.

№ 31/17-2011-958

СУДДЯ РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши заяву Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області зареєстровану за № 3359/2011 про визнання банкрутом відсутнього боржника –Дочірнього підприємства „Любашівський млин” ( 66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Леніна 66, код ЄДРПОУ 36042375 ).

ВСТАНОВИВ: 14.06.2011 р., Любашівська МДПІ Одеської області звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника Дочірнього підприємства „Любашівський млин” - банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у зв’язку з наявною заборгованістю у боржника перед податковою інспекцією по сплаті штрафних санкцій на загальну суму у розмірі 4 419 грн. 08 коп. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Заява Любашівської МДПІ Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Дочірнього підприємства „Любашівський млин” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак доказів внесення вказаного запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до суду не надано.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов’язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов’язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно наданих матеріалів, вбачається, що Любашівська МДПІ Одеської області, звернулася до суду з заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Дочірнього підприємства „Любашівський млин” у зв’язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість по нарахованим штрафним санкціям на загальну суму у розмірі 4 419 грн. 08 коп., з яких :

- по податку на додану вартість загальна заборгованість складає 2 210 грн. 00 коп., яка виникла на підставі актів „про порушення податкового законодавства” від 17.09.2009 р. за № 940, від 09.10.2009 р. за № 1006, від 06.11.2009 р. за № 1122, від 24.11.2009 р. за № 1228, від 26.01.2010 р. за № 30, від 29.01.2010 р. за № 37, від 01.03.2010 р. за № 120, від 29.03.2010 р. за № 245, від 27.05.2010 р. за № 394, від 30.06.2010 р. за № 470 від 22.07.2010 р. за № 505, від 15.09.2010 р. за № 687;

- по податку на прибуток на загальну суму у розмірі 1 189 грн. 98 коп., яка виникла на підставі актів про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 03.09.2009 р. за № 856, від 13.11.2009 р. за № 1149, від 01.03.2010 р. за № 114, від 31.05.2010 р. за № 414, від 01.09.2010 р. за № 632, від 17.11.2010 р. за № 884, від 22.02.2011 р. за № 113;

- по комунальному податку на загальну суму у розмірі 1 019 грн. 10 коп., яка утворилась на підставі актів про порушення податкового законодавства від 13.11.2009 р. за № 1150, від 02.03.2010 р. за № 122, від 02.07.2010 р. за № 482, від 15.10.2010 р. за № 775, від 18.01.2011 р. за № 10, від 16.02.2011 р. за № 96.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння, яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування” сплаті не підлягають.

На підставі наведеного, Закон не відносить суми неустойки ( штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів ( обов’язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постановах від 04.11.2008 р. по справі № 04-05/27-33-8б, від 23.12.2008р. по справі № 17/Б-1072, від 16.12.2009р. по справі № 26/18/09, від 16.03. 2010 р. по справі № Б24/413-09.

Отже, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, враховуються окремо та не може являтись основним грошовим зобов’язанням боржника, в розумінні Закону (№ 2343-ХІІ) та не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може являтись основним грошовим зобов’язанням боржника, а тому у господарського суду відсутні підстави порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява Любашівської МДПІ Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Дочірнього підприємства „Любашівський млин” ( 66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Леніна 66, код ЄДРПОУ 36042375 ) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 78 аркушах.

Суддя Ровинський О.Ю.