Рішення № 16262204, 08.06.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-1641/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Діденко С.А..,

при секретарі - Загородній Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Авіаконтроль», Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м.Харкова, Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харнова про призначення суми заробітної плати, яка повинна враховуватися для обчислення пенсії за віком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Авіаконтроль»та просив суд визнати його заробітну плату за жовтень 2001р. для обчислення пенсії в сумі 1600,0грн.; зобовязати відповідача відкоригувати відомість персоніфікованого обліку його заробітної плати за жовтень 2001р. та направити нові дані в Пенсійний Фонд України для внесення змін в персоніфікований облік; ПФУ внести відповідні зміни до персоніфікованого обліку; зобовязати УПФ України у Київському районі м.Харкова перерахувати його пенсію по новим даним персоніфікованого обліку.

Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що він відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з 01.08.2010р. переоформив свою наукову пенсію за віком. В процесі переоформлення він дізнався про склад своєї заробітної плати за жовтень 2001р. при звільненні з підприємства ПАТ «Авіаконтроль». При визначенні його заробітної плати у жовтні 2001р. підприємство посилається на Постанову Кабінету Міністрів від 18.05.1998р. №697 «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії». Цей перелік був складовою частиною п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», але згідно Закону України №539-ХЇV від 23.03.1999р. у п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»була проведена заміна «Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій», на «суми виплат відповідно до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», а згідно п.п. «г»п.1 ст.5 цього Декрету (№13-92 від 26.12.1992р.) компенсація за невикористану відпустку при звільненні включається до сукупного оподаткованого доходу і на неї нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування. Таким чином, Постанова КМУ від 18.05.1998п. №697 втратила свою чинність з 23.03.1999р. і користування нею для визначення його заробітної плати у жовтні 2001р. було неправомірним, що і привело до помилкового визначення його заробітної плати для призначення пенсії та підготовки і направлення до ПФУ відомостей персоніфікованого обліку його заробітної плати за 2001р., згідно з якої з заробітної плати за жовтень 2001р. з компенсаційних виплат нарахований збір на обовязкове державне пенсійне страхування з суми 1600,0грн., але для обчислення пенсії вона не врахована, а зарахована тільки сума 137,0грн. Згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»пенсія обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, і тому данні, занесені в персоніфікований облік, призвели до значного зниження його заробітної плати, а як наслідок і до зниження його пенсії. На його звернення в ПФУ стосовно неправомірності такого обліку, Пенсійний Фонд підтвердив положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та порадив для врегулювання зазначеного питання звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач свої позивні вимоги підтримав.

Відповідач ПАТ «Авіаконтроль»у судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов та просив розглядати справу у відсутність його представника. В заперечені на позов відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи 4.10.2001 року і з ним було проведено повний розрахунок до якого було включено компенсацію за невикористану відпустку.До персоніфікованого звіту за жовтень 2001 р. в колонку «враховується для призначення пенсії»сума компенсації за невикористану відпустку -1978,88 грн. не була врахована у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998 р. «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії». Вимоги позивача вважає такими що є безпідставними.

Відповідачі - представники Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському та Київському районах м.Харкова в судове засідання не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, проте в судове засідання не зявилися , клопотання щодо відкладення розгляду справи суду не надавали.

Враховуючи відповідні обставини, керуючись ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе розгляд справи у відсутність відповідачів управлінь Пенсійного фонду України в Дзержинському та Київському районах м.Харкова.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вчинивши дослідження заперечень відповідача ПАТ «Авіаконтроль» та інших матеріалів справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 як працівника ПАТ «Авіаконтроль»4.10.2001 р. було звільнено з роботи і з ним було проведено повний розрахунок , до якого в тому числі була включена компенсація за невикористану відпустку.

До персоніфікованого звіту щодо коштів отриманих ОСОБА_1 за жовтень 2001 р. в колонку «враховується для призначення пенсії»сума компенсації за невикористану відпустку -1978,88 грн. не було враховано.

При переоформленні в 2010 р. пенсії за віком ОСОБА_1 дізнався про те, що до персоніфікованого звіту щодо коштів, що враховуються для призначення пенсії за жовтень 2001 р. не було включено суму компенсації за невикористану відпустку . (а.с.6)

Позивач вважає, що підстав для виключення з персоніфікованого обліку відповідної суми у відповідача не було.

Позивач посилається на те, що за п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»що суми , які не враховуються при визначенні бази для нарахування страхових внесків повинні були визначатися відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «про страховий податок з громодян»№13-92 від 26.12.1992 р.

Проте, з відповідним зауваженням позивача суд не може погодитися.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998 р. «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії»визначено , що компенсація за невикористану відпустку не враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії.

На час звільнення позивача з роботи в жовтні 2001 р. відповідна постанова була чинною , тобто відповідач при внесені даних до персоніфікованого звіту до даних , які враховуються для призначення пенсії позивача обгрунтовано не було включено суму компенсації за невикористану відпустку.

Судові витрати з на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. стягнути з позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити.

Судові витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. стягнути з позивача на користьУДК у Київському районі м. Харкова,Код ЄДРПОУ УДК одержувача: 24134573Банк одержувача: ГУДКУ України у Харківській області, МФО банку: 851011,Розрахунковий рахунок: 31211259700004,код бюджетної класифікації: 22050001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ