Вирок № 16257966, 31.05.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1-256/2011 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Свірської І.Б.

прокурораОроновського С.І.

захисникаОСОБА_1

представників потерпілихОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іванівка Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, на утриманні перебуває непрацездатна дочка у звязку з інвалідністю, працюючого в ТОВ «Тернобудмеханізація»на посаді головного механіка, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 11 жовтня 2010 року о 20 год. 40 хв., керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався з дозволеною швидкістю 60 км/год., без пасажирів та вантажу, по вул. Ст.Будного в напрямку вул. Карпенка у м. Тернополі.

Продовжуючи рух із зазначеною швидкістю, підсудний ОСОБА_4 наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зеброю»Правил дорожнього руху України, який знаходиться навпроти готелю «Братіслава». Наблизившись до даного пішохідного переходу, водій підсудний ОСОБА_4, в порушення вимог пунктів 1.5 ч.1, 2.3 «б»Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну.

Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_5, яка в межах пішохідного переходу, у темпі швидкої ходьби переходила проїзну частину дороги справа наліво відносно руху автомобіля, підсудний ОСОБА_4, в порушення пунктів 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»і виконання його вимог), 12.3, 18.1 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, тобто зміну дорожньої обстановки появою пішохода на пішохідному переході, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку можливість, продовживши рух. Унаслідок чого, поставив себе в такі умови, що несвоєчасно застосував екстрене гальмування, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований автомобіль та скоїв наїзд на ОСОБА_5, в межах пішохідного переходу.

У результаті даної дорожньо - транспортної пригоди пішохід потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломами кісток склепіння та основи черепа, з крововиливами у речовину головного мозку, над та під його оболонки, від яких настала її смерть.

Дорожньо - транспортна пригода із заподіянням зазначених наслідків перебуває в прямому причинному зв'язку з порушення водієм підсудним ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5 ч.1; 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»і виконання його вимог); 2.3 «б»; 12.3; 18.1 ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 11 жовтня 2010 близько 20 год. 40 хв. керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-21043», р.н. НОМЕР_1, виїхавши із вул. Лучаківського, без пасажирів та вантажу рухався вул. Ст. Будного та прямував у напрямку вул. Карпенка м. Тернополя. Під час руху лівою смугою транспортного потоку вказаного напрямку, у його автомобілі було увімкнено ближнє світло фар та швидкість становила до 60 км/год. У зустрічному напрямку по обох смугах рухались інші транспортні засоби із увімкненим світлом фар. Він наближався до розважального закладу «Братіслава», напроти якого знаходиться нерегульований пішохідний перехід по вул. Ст. Будного в м.Тернополі. При наближенні до зазначеного пішохідного переходу, приблизно за 5 метрів, він помітив пішохода, який переходив у прискореному темпі проїзну частину дороги в напрямку справа наліво, відносно його руху. В час виявлення пішохода, він застосував екстрене гальмування, в процесі якого здійснив наїзд на потерпілу в межах пішохідного переходу. Контакт його транспортного засобу із потерпілою відбувся правою передньою частиною автомобіля в лівий бік пішохода. Вважає, що причиною наїзду на потерпілу стало те, що він цілий день перебував на роботі в напруженому стані у звязку з чим в момент ДТП його увага була виснажлива і нестійка, крім того, ділянка дороги, де відбулася ДТП не освічувалась належним чином, а зустрічний транспорт частково засліплював. Проте, підсудний ОСОБА_4 розуміє, що мав можливість уникнути наїзду на потерпілу, критично оцінює вчинений ним злочин з необережності, відшкодував потерпілим повністю матеріальну шкоду, зокрема, усі витрати, які повязані з похованням потерпілої, співчуває та обіцяє в подальшому допомагати матеріально та морально родині потерпілої ОСОБА_5 Щодо заявленого цивільно позову потерпілої ОСОБА_7 в сумі 150000 грн., то визнає його частково на суму 40000 грн., оскільки, враховуючи його заробіток він не має можливості задовольнити вимоги цивільного позивача в повному обсязі. Просить суд, врахувати всі обставини справи, необережну форму його вини, та не карати суворо, не позбавляючи волі, оскільки перебуваючи на волі зможе надалі допомагати матеріально родині потерпілої ОСОБА_5 Крім того, просить врахувати те, що на його утриманні перебуває непрацездатна донька інвалід, яка потребує постійного догляду з його сторони.

Крім повного визнання вини самим підсудним ОСОБА_4, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7, яка показала, що по обставинам вчиненого підсудним злочину їй нічого не відомо. Просить суд, задовольнити її позовні вимоги на суму 150000 грн. повністю. Оцінюючи розмір понесеної моральної шкоди, потерпіла просить врахувати втрату близької людини матері, внаслідок трагедії у неї розвинулись різкі перепади артеріального тиску, постійно почувається у хворобливому стані, не може виконувати простої роботи, погіршилося спілкування зі своєю неповнолітньою дочкою, яка болюче переживає смерть бабусі, різко погіршились відносини в сімї, порушився нормальний ритм життя та життєві звязки.

Показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що відносно обставин вчиненого злочину їй нічого не відомо, оскільки вона не була очевидцем ДТП. Вона являється рідною сестрою, загинулої потерпілої ОСОБА_5 Після смерті потерпілої ОСОБА_5 підсудний повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду, зокрема, усі витрати, які були повязані із похованням сестри. Жодних претензій будь-якого характеру до підсудного ні вона, ні члени її родини, а також мати загинулої потерпілої ОСОБА_5 не мають. Просить суд, не позбавляти волі підсудного ОСОБА_4

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який показав, що він 11 жовтня 2010 року, близько 20 год. 25 хв. вийшов зі стоянки автомобілів, що поблизу готелю «Братіслава»та рухався до нерегульованого пішохідного переходу. Коли він знаходився на віддалі 20-25 метрів до пішохідного переходу, то почув тупий удар. Потім він побачив, як автомобіль збив на пішохідному переході жінку. Автомобіль, який скоїв наїзд рухався приблизно зі швидкістю до 60 км/год., звуку гальмування транспортного засобу він не чув, ділянка дороги, де відбулася ДТП була не освічена зовсім.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області капітана міліції ОСОБА_10, який показав, що проводив автотехнічну експертизу, за результатами якої склав 11 листопада 2010 року висновок №5-643/10. У тексті вказаного висновку ним було допущено описку щодо прізвища потерпілої, а саме, ОСОБА_11 Проте, у згаданому висновку, зокрема, в обставинах справи ним було вказано потерпілу як ОСОБА_5 Стверджує, що дана описка не вплинула на результат проведеної ним експертизи. У постанові слідчого про призначення судово-автотехнічної експертизи від 08 листопада 2010 року містилось достатньо вихідних даних для проведення даної експертизи. У складеному ним висновку вказано методику та інформаційні джерела, якими він користувався під час проведення експертизи. Крім цього, використання як джерела відео зйомки вчиненого злочину, методикою по провадженню автотехнічної експертизи не передбачено.

Крім цього, винність підсудного у вчинені інкримінованого йому злочину доводиться також оголошеними, проаналізованими та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами:

Протоколом огляду місця ДТП, схемою та фототаблицею до нього від 11 жовтня 2010 року, в яких зафіксовано: сліди гальмування автомобіля, «ВАЗ-21043», р.н. НОМЕР_1 та місце їх роздвоєння, осип скла, слід волочіння тіла, кінцеве розташування автомобіля «ВАЗ-21043»та трупа.

(а.с.9-21);

Протоколом огляду транспортного засобу від 11 жовтня 2010 року, в якому зафіксовані пошкодження автомобіля «ВАЗ-21043», р.н. НОМЕР_1, що розташовані на його правій передній частини, які виникли в результаті даної ДТП.

(а.с.22-25);

Диском для лазерних систем зчитування, вилученого 12 жовтня 2010 року з приміщення готелю «Братислава», на якому міститься відеозапис даної дорожньо-транспортної пригоди, зафіксований камерами зовнішніх спостережень, вмонтованих на стіні готелю «Братіслава»та кафе «Фаст Фуд», який був оглянутий в судовому засіданні.

(в конверті при матеріалах справи);

Протоколом відтворенням обстановки та обставин події від 11 листопада 2010 року та фототаблицею до нього, під час якого водій ОСОБА_4 вказав місце наїзду на пішохода, траєкторію та швидкість руху свого автомобіля, траєкторію та швидкість руху пішохода, встановлено конкретну видимість та видимість у напрямку руху.

(а.с.93-103)

Висновком експерта судово-медичної експертизи № 2276 від 08 листопада 2010 року, згідно якого при дослідженні взірця крові ОСОБА_4 метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

(а.с.109-110);

Висновком експерта судово-медичної експертизи №701/673 від 22 листопада 2010 року, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми із переломом кіток склепіння та основи черепа, з крововиливами у речовину головного мозку, над та під його оболонки. Між цими тілесними ушкодженнями і настанням смерті ОСОБА_5 існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Масивність, чисельність, різноманітний характер тілесних ушкоджень, наявність ознак загального різкого струсу тіла, у вигляді крововиливів у фіксуюче- підвішуючий апарат внутрішніх органів, в поєднанні з властивостями та характером переломів кісток тулуба та нижніх кінцівок - дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, а зокрема наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу на потерпілу, котра перебувала у вертикальному, чи близькому до нього положенні і була обернена до нього лівою половиною тіла, з послідуючим відкиданням тіла на підлягаючу поверхню. (а.с.115-124); Висновком експерта судово-медичної експертизи речових доказів №79 від 10 грудня 2010 року, згідно якого характер, локалізація і механізм утворення пошкоджень на речових доказах (одязі та взутті ОСОБА_5.) свідчать про те, що вони утворитися у різних фазах наїзду легковим транспортним засобом, не виключено автомобілем «ВАЗ-21043»синього кольору на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього лівою передньобоковою поверхнею тіла. (а.с.131-137); Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи №5-590/10 від 19 листопада 2010 року, згідно якого експертним дослідженням встановлено, що наявні на момент експертного огляду несправності (пошкодження) елементів системи зовнішнього освітлення автомобіля «ВАЗ- 21043», р.н. НОМЕР_1, є наслідок зіткнення під час ДТП. Несправностей (невідповідностей) в інших системах, при наявності яких забороняється експлуатація, що вплинули б на керування автомобілем, експертним дослідженням не виявлено. (а.с.143-149); Висновком експерта судової транспортно-трасологічної експертизи №5-591/10, від 10 листопада 2010 року, згідно якого наїзд автомобіля «ВАЗ-21043», р.н. НОМЕР_1 на пішохода відбувся в поперековому напрямку по відношенню до дороги - на лівій смузі руху транспортного потоку до вул. Карпенка м. Тернополя. У повздовжньому напрямку - на відстані переднього звісу автомобіля «ВАЗ-21043», від місця зміни напрямку слідів гальмування його передніх коліс вправо, тобто в межах пішохідного переходу. Первинний контакт із пішоходом відбувся передньою правою частиною «ВАЗ-21043», в наступний момент відбувається закидання пішохода на капот автомобіля, проковзуючи по капоту, тіло пішохода контактує з переднім вітровим склом, правою передньою стійкою даху та правим дзеркалом заднього виду. (а.с.155-166); Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи №5-643/10 від 11 листопада 2010 року, згідно якого швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21043», перед застосуванням водієм екстреного гальмування могла наближено складати 53...55 км/год. Встановлено відстані, на яких міг перебувати даний автомобіль до місця наїзду на пішохода за 1.. .5 с. (а.с.173-176); Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи №5-667/10 від 23 листопада 2010 року, відповідно до якого технічна можливість у водія автомобіля «ВАЗ-21043», уникнути наїзду на пішохода полягала у виконанні ним технічним вимог пунктів 1.5 ч. 1, 18.1 Правил дорожнього руху України, для чого завад технічного характеру у водія транспортного засобу не було. Невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-21043»технічним вимогам пунктів 1.5 ч. 1, 18.1 Правил дорожнього руху України привело до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «ВАЗ-21043» зазначеним вимогам пунктів Правил. (а.с.183-187) Доводи потерпілої ОСОБА_7 про те, що висновок автотехнічної експертизи, виконаний експертом ОСОБА_10 є сумнівний та не відповідає дійсним обставинам справи, зокрема, щодо визначення швидкості автомобіля, суд до уваги не бере. Дані твердження потерпілої ОСОБА_7 повністю спростовуються показами, допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_10 Висновок, проведеної автотехнічної експертизи №5-643/10 від 11 листопада 2010 року є належно аргументований з наукової точки зору, відповідає фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам, а тому суд не має підстав сумніватися в його достовірності та обєктивності. Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, думку потерпілої ОСОБА_8, яка немає жодних претензій до підсудного та просить його не позбавляти волі, думку потерплої ОСОБА_7, яка просить суд позбавити волі підсудного. Тому, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків смерть потерпілої, 58-річної ОСОБА_5, і враховує обставини, які помякшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим в повному обсязі, вжиття заходів до примирення з потерпілою ОСОБА_7, зокрема, намагання підсудного відшкодувати частково завдану моральну шкоду в розмірі двадцяти пяти тисяч триста шістдесят гривень, виключно позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи. Також, при призначенні покарання підсудному, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_4 26 жовтня 1978 року удочерив дитину ОСОБА_12, яка є інвалідом з дитинства та непрацездатна по сьогоднішній день, записавши її на своє прізвище, яку виховує та утримує без дружини самостійно. Стан інвалідності та хвороби ОСОБА_12 вимагає постійного догляду та опіки зі сторони підсудного ОСОБА_4, оскільки інших засобів для підтримки та існування дочки не має. Крім цього, суд бере до уваги вік підсудного, який на час розгляду справи є особою пенсійного віку та його незадовільний стан здоровя, а саме: відповідно до виписки з історії хвороби Тернопільської комунальної міської лікарні №2 за №00107 від 24 січня 2011 року, ОСОБА_4 хворіє хронічним панкреатитом з порушенням екскреторної функції підшлункової залози фаза загострення, виразковою хворобою, реактивним гепатитом активна фаза. Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд, враховуючи особу винного та в сукупності всі обставини по справі, які визнає винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та приходить до переконання, що виправлення і перевиховання підсудного можливе можливі без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк. Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд враховує необережну форму вини, особу підсудного як позитивну, зокрема його ставлення до вчиненого, а саме: добровільне відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди та добровільне прагнення відшкодувати моральну шкоду одній з потерпілих ОСОБА_7, а також думку потерпілої ОСОБА_8, яка є рідною сестрою загинулої потерпілої ОСОБА_5 і просила суд, не позбавляти волі підсудного. Також, суд враховує категоричні твердження ОСОБА_4, що перебуваючи на волі, він в подальшому буде підтримувати морально та матеріально родину потерпілої ОСОБА_5 Вказані обставини свідчать про те, що мета покарання, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів підсудним буде досягнута у разі застосування до нього ст.75 КК України. Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_4, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлено позов до підсудного ОСОБА_4 про стягнення 150000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оцінивши досліджені докази, та враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд, знаходить обґрунтованими доводи потерпілої ОСОБА_7 що в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини підсудного їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку з втратою близької їй людини матері ОСОБА_5, перенесенні стресу, моральних переживань, страждань, відчутті безповоротності трагедії, що змінило її життя в результаті протиправного діяння підсудного.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування, суд, враховує ставлення підсудного до скоєного, необережний характер його вини, пенсійний вік, середньомісячний заробіток в сумі 1551,49 грн. та постійні витрати, повязані з утриманням непрацездатної дитини інваліда.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України стягнути з підсудного на користь ОСОБА_7 60000 грн., задовольнивши ці вимоги частково.

Потерпілою ОСОБА_13 заявлено позов до підсудного ОСОБА_4 про стягнення 150000 грн. моральної шкоди. Вказаний позов слід залишити без розгляду, оскільки потерпіла не використала своє право звернення з останнім до початку судового слідства. Проте, суд вважає за необхідне розяснити потерпілій ОСОБА_13 право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

По справі є судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №5-590/10 від 19 листопада 2010 року в розмірі 193,32 грн. (сто девяносто три гривні тридцять дві копійки), транспортно-трасологічної експертизи №5-591/10 від 10 листопада 2010 року в розмірі 257,76 грн. (двісті пятдесят сім гривень сімдесят шість копійок), автотехнічної експертизи №5-643/10 від 11 листопада 2010 року в розмірі 386,64 грн. (триста вісімдесят шість гривень шістдесят чотири копійки), автотехнічної експертизи №5-667/10 від 23 листопада 2010 року в розмірі 773,28 грн. (сімсот сімдесят три гривні двадцять вісім копійок), всього на загальну суму 1611 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень, 00 копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається, згідно розписки у ОСОБА_4 залишити в розпорядженні законного володільця, після набрання вироку законної сили;

- речі верхнього одягу та взуття ОСОБА_5, які знаходяться, згідно розписки на зберіганні у ОСОБА_7 залишити в розпорядженні останньої, після набрання вироку законної сили;

- диск для лазерних систем зчитування, вилучений 12 жовтня 2010 року з приміщення готелю «Братіслава»з відеозаписом ДТП, який зберігається у матеріалах кримінальної справи залишити при матеріалах справи №1-256/2011.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково, стягнувши в її користь з засудженого ОСОБА_4 60000 (шістдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 залишити без розгляду, розяснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1611 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять гривень, 00 копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, р/р31256272210463, банк УДК в Тернопільській області, МФО838012, за проведення судової автотехнічної експертизи №5-590/10 від 19 листопада 2010 року, транспортно-трасологічної експертизи №5-591/10 від 10 листопада 2010 року, автотехнічної експертизи №5-643/10 від 11 листопада 2010 року, автотехнічної експертизи №5-667/10 від 23 листопада 2010 року).

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається, згідно розписки у ОСОБА_4 залишити в розпорядженні законного володільця, після набрання вироку законної сили;

- речі верхнього одягу та взуття ОСОБА_5, які знаходяться, згідно розписки на зберіганні у ОСОБА_7 залишити в розпорядженні останньої, після набрання вироку законної сили;

- диск для лазерних систем зчитування, вилучений 12 жовтня 2010 року з приміщення готелю «Братіслава»з відеозаписом ДТП, який зберігається у матеріалах кримінальної справи залишити при матеріалах справи №1-256/2011.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

ГоловуючийВ.Ломакін