Вирок № 16257791, 23.05.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2011 рокуСправа №1-417/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.

за участю секретаря Малко Н.В.

прокурора Хрипливого Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, неодруженого, освітою середньою, проживаючого у АДРЕСА_1, пенсіонера, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Красномихайлівка Суворовського району Тульської області РФ, громадянки України, неодруженої, освітою середньою-спеціальною, проживаючої: АДРЕСА_2, пенсіонерки, раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, працюючи слюсарем садівницького товариства «Полонина»(с.Курники Тернопільського району), знаючи вимоги ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно з якими, якщо у непрацюючого інваліда є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи, умисно, шляхом обману, використовуючи завідомо підроблений документ, трудову книжку з фіктивним записом про звільнення його з роботи, заволодів державними коштами Пенсійного фонду України у вигляді пенсії по інвалідності в розмірі 3494,63 грн.

З метою незаконного отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії по віку, підсудний ОСОБА_1 11серпня 2009 року звернувся до скарбника товариства підсудної ОСОБА_2 із проханням внести завідомо неправдиві відомості у його трудову книжку про звільнення з роботи.

Підсудна ОСОБА_2, працюючи скарбником садівницького товариства «Полонина»(с.Курники Тернопільського району) та виконуючи відповідно до покладених на неї посадових обовязків організаційно-розпорядчі функції, а саме ведення бухгалтерського обліку з правом підпису на банківських документах, нарахування заробітної плати, виконання записів у трудових книжках працівників про прийом та звільнення їх з роботи, збирання членських внесків, проведення бухгалтерських розрахунків з організаціями, 11 серпня 2009 року на прохання підсудного ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні бухгалтерії садівницького товариства «Полонина», шляхом службового підроблення, внесла в трудову книжку ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості про звільнення його 11 серпня 2009 року з посади слюсаря на підставі ст.38 КЗпП україни, а саме розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, після чого завірила даний запис печаткою товариства.

Однак, підсудний ОСОБА_1 продовжував працювати у товаристві «Полонина»слюсарем, а саме у 2009 році - з 01 квітня по 01 листопада 2009 року і у 2010 році з 09квітня по 30 жовтня, отримуючи заробітну плату.

На підставі поданої заяви підсудного ОСОБА_1, його трудової книжки та інших документів, спеціалісти відділу призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі незаконно призначили, як непрацюючому інваліду, та впродовж 03 вересня 2009 року 30 вересня 2010 року виплатили останньому пенсію по інвалідності в розмірі пенсії по віку, внаслідок чого управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільському районі заподіяно збитки на загальну суму 3494,63 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів за ч.1 ст.190, ч.3 ст.358 КК України визнав повністю, щиросердечно розкаявся та суду пояснив, що з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2010 року працював у садівницькому товаристві «Полонина», що в с. Курники Тернопільського району, на посаді слюсаря. З метою отримати пенсію по інвалідності як непрацюючий, відповідно у більшому розмірі, 11 серпня 2009 року звернувся до скарбника товариства «Полонина»ОСОБА_2 з проханням зробити неправдивий запис у його трудовій книжці про звільнення з роботи, на що остання погодилась і зробила даний запис у трудовій книжці.

12 жовтня 2009 року він звернувся в управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі та подав усі необхідні документи, в тому числі заяву про призначення пенсії, заяву - зобовязання, згідно якої зобовязався проінформувати працівників Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про всі зміни щодо працевлаштування, трудову книжку із фіктивним записом, паспорт та інші. При цьому він умисно не повідомив працівників Пенсійного фонду про те, що працює, оскільки знав, що буде отримувати меншу пенсію. Спричинена шкода частково відшкодована, просить суд його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, визнала повністю, щиросердечно розкаялась та суду пояснила, що працювала скарбником, виконуючи функції головного бухгалтера садівницького товариства «Полонина» з 01.02.1997 року по 30.05.2010 року. У її службові обовязки входило ведення бухгалтерського обліку товариства, нарахування заробітної плати, виконання записів у трудових книжках працівників товариства про прийом та звільнення їх з роботи, збирання членських внесків. 11 серпня 2009 року до неї звернувся ОСОБА_1, який працював у даному товаристві слюсарем, із проханням внести в його трудову книжку запис про звільнення з товариства за власним бажанням, що вона і зробила, власноручно внісши в його трудову книжку фіктивний запис про його звільнення з посади слюсаря садівницького товариства «Полонина»від 11.08.2009 року та скріпила печаткою товариства, яка постійно зберігалась у неї. При цьому ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді слюсаря до 30 жовтня 2010 року. Просить суд її суворо не карати.

Крім повного визнання вини, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, а також винність підсудної ОСОБА_2 у скоєнні злочину за ч.1 ст.366 КК України, повністю підтверджується дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 голова садівницького товариства "Полонина" суду пояснив, що наказом №1 від 31 березня 2009 року ОСОБА_1 призначений на посаду слюсаря. У серпні 2009 року ОСОБА_1 ніхто не звільняв з посади слюсаря, наказу про його звільнення він не виносив. Записи у трудовій книжці про звільнення, прийому на роботу в садівницьке товариство «Полонина»виконувала скарбник ОСОБА_2, в обовязки якої, крім зазначеного, входило також вести бухгалтерський облік з правом підпису на банківських документах, збирати членські внески, вести книгу обліку наказів та ін.

Суду пояснив, що в серпні 2009 року він підписав трудову книжку ОСОБА_1 із записом про звільнення останнього з садового товариства, проте підпис проставив не провіряючи, оскільки повністю довіряв ОСОБА_2

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що працює заступником начальника Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі начальник відділу з призначення пенсії з 2002 року. У її посадові обовязки входить координація роботи за своєчасністю призначенням та перерахунку пенсій, дотримання вимог законодавства при призначенні та перерахунку пенсій, надання практичної допомоги спеціалістам відділу з призначення пенсій, тощо.

12 жовтня 2009 року житель с.Підгороднє Тернопільського району ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в районі із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності, при цьому надавши необхідні документи, які затверджені порядком надання документів для призначення пенсії, зокрема: заяву про призначення пенсії, заяву-зобовязання, трудову книжку, паспорт та інше.

Згідно із записом в трудовій книжці ОСОБА_1, ОСОБА_1 звільнений з роботи 11 серпня 2009 року, тобто на момент звернення в Управління, останній рахувався не працюючим.

Згідно із ст.33 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», непрацюючим інвалідам ІІ-ІІІ груп, пенсії по інвалідності за наявності встановленого ст.26 Закону, необхідного страхового стажу є право призначення пенсії по інвалідності в розмірі за віком, що і було призначено ОСОБА_1

Підставою для призначення даної пенсії ОСОБА_1 було та, що він на час звернення до Управління не працював, що підтверджувалося записом в його трудовій книжці; заява ОСОБА_1 про призначення йому пенсії по інвалідності, у якій останній зазначив, що ніде не працює, заява-зобовязання, згідної якої ОСОБА_1 зобовязувався повідомити Управління про всі зміни (поступлення на роботу, звільнення з роботи тощо), які впливають на розмір призначення пенсії; наявність ІІІ групи інвалідності; необхідний стаж роботи, зокрема 36 років 2 міс. 6 днів.

Під час опрацювання списків, які надані із відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем управління встановлено, що ОСОБА_1 значиться в даних списках, як працюючий, що призвело до порушення вимог ст.33 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

У період з вересня 2009 року до серпня 2010 року ОСОБА_1 отримував пенсію в повному розмірі по інвалідності в розмірі по віку, а повинен був отримувати по ІІІ групі інвалідності у розмірі 50% пенсії за віком до 9 травня 2010 року, внаслідок цього виникла передплата у розмірі приблизно 3494, 63 грн. (а.с. 74 77).

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 - головного спеціаліста відділу з призначення пенсії управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (а.с.78-81) та свідка ОСОБА_6 - начальника відділу обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці та контролю за правильністю призначення та виплати пенсії управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (а.с.82-85), є аналогічні показанням свідка ОСОБА_4

Крім цього, винність підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.190, ч.3 ст.358 КК України та винність підсудної ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України, підтверджується наступними доказами:

-матеріалами перевірки №1426 від 17 листопада 2010 року, проведеної спеціалістами управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, відповідно до яких ОСОБА_1 надав трудову книжку із фіктивним записом про звільнення його 11.08.2009 року, внаслідок чого останньому призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії по віку та переплачено 3494,63 грн. (а.с.36 - 37);

-рішенням комісії з питань правильності призначення та з питань надміру виплачених пенсій ОСОБА_1 №16 від 04 жовтня 2010 року, згідно якого, у звязку з неповідомленням останнього про працевлаштування (порушення ст.33 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), вирішено утримувати від ОСОБА_1 переплату в сумі 3494,63грн. по 20% від розміру пенсії щомісячно (а.с. 27);

-протоколом огляду документів трудової книжки ОСОБА_1, пенсійної справи, табелю обліку використаного робочого часу в товаристві «Полонина»за 2009 рік, книги нарахувань заробітних плат в товаристві «Полонина»за 2009 рік, книги реєстрації наказів та відомостей на виплату заробітної плати в товаристві «Полонина»за 2009 рік (а.с.179 180, 182 - 184);

-висновком судово-почеркознавчої експертизи №14/24/11 від 23 лютого 2011 року, згідно якого рукописні записи у трудовій книжці ОСОБА_1 щодо його звільнення 11 серпня 2009 року з посади слюсаря на підставі ст.38 КЗпП виконані ОСОБА_2 (а.с. 162 - 166).

Таким чином, підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні державними коштами шляхом обману на суму 3494,63 грн., вчинив злочин передбачений ч.1 ст.190 КК України, - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману.

Також, своїми умисними діями, які виразились у поданні в управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі завідомо підробленого документа - трудової книжки із фіктивними записами про звільнення його з роботи, підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Підсудна ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у службовому підробленні, а саме внесення завідомо неправдивих відомостей у трудову книжку ОСОБА_1, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, тобто внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, те, що він повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, шкода частково відшкодована, пенсіонер, стан його здоров"я абсцес печінки, ІХС, синусова тахікардія, позитивно характеризується по місцю проживання, має постійне місце проживання.

Наведені обставини з врахуванням конкретних умов, при яких склався злочин, дають можливість виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в доход держави.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, те, що вона повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, пенсіонер, стан здоров"я гіпертонічна хвороба ІІ степені, позитивно характеризується по місцю проживання, має постійне місце проживання, і вважає призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в доход держави.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою.

Речовий доказ по справі - трудову книжку ОСОБА_1 залишити при матеріалах справи.

Судові витрати стягнути.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.3 ст.358 КК України і призначити покарання :

-за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) грн. в доход держави;

-за ч.3 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 510 (п"ятсот десять) грн. в доход держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш

суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у

виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) грн. в доход держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п"ятсот десять) грн. в доход держави.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі - трудову книжку ОСОБА_1 залишити при матеріалах справи.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727 р/р 31256272210463 ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012 з відміткою щодо призначення платежу “за проведення судово-почеркознавчої експертизи №14/24/11 від 23.02.2011 року”) судові витрати за проведення експертизи в сумі 492 грн. 24 коп. по 246 грн. 12 коп. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення.

Головуючий: