Рішення № 16250232, 30.05.2011, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 1906/2-30/11

РІШЕННЯ

іменем України

"30" травня 2011 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі :

головуючого суддіОлещука Б.Т.

при секретаріДемчук О.М.

з участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, стягнення неустойки (пені) від суми не сплачених аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей,-

встановив:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1500 гривень на кожну дитину, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Посилалася на те, що постановою Збаразького районного суду від 08 травня 2003 року ОСОБА_2 зобов`язаний виплачувати аліменти на її користь на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця. Однак, відповідач своєчасно не сплачує аліменти і постійно існує в великих сумах заборгованність. З травня 2003 року по грудень 2009 року виникла заборгованість по аліментах в розмірі 5594,86 грн. Позивачка просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. на кожну дитину та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 146069 гривень неустойки за прострочення сплати аліментів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 180000 гривень неустойки за прострочення сплати аліментів станом на 01.06.2011р. (а.с.237), 30000 гривень заподіяної дітям моральної шкоди (а.с.47), 2000 гривень додаткових витрат понесених позивачкою на випускний вечір дочки ОСОБА_3 (а.с.48), 5000 гривень додаткових витрат понесених позивачкою на лікування дітей (а.с.51), 1000 гривень стягувати щомісячно на лікування двох дітей та розвитку їх здібностей (а.с.54), 410 гривень вартості придбання окуляр (а.с.153), 10000 гривень вартості придбання комп`ютера, комп`ютерного столика і крісла (а.с.238), 2000 гривень витрат на випускний вечір дочки ОСОБА_3 (а.с.48) та 3000 гривень витрат понесених позивачкою на випускний вечір сина ОСОБА_4 (а.с.236), мотивує своїм скрутним майновим становищем та тим, що діти перебувають на утриманні позивачки і потребують матеріальної допомоги, а відповідач не надає дітям матеріального утримання в добровільному порядку.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що на час розгляду справи зросла сума неустойки за прострочення сплати аліментів, відповідач має приватний бізнес у м.Хмельницькому, купив автомобіль «Шкода-Октавія», не надає дітям належного матеріального утримання, морально знущається над дочкою ОСОБА_3, принижує її честь та людську гідність, ображає весь час нецензурними словами, погрожує фізичною розправою, сказав дочці, що вона не його дочка, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала стрес, вживала ліки, почала погано спати, постійно відчуває страх, небезпеку та свою незахищенність, втратила душевний спокій, стала гірше бачити. Діти постійно хворіють і потребують додактових витрат на лікування. Дочка ОСОБА_3 має здібності до бісероплетіння і навчається в спеціалізованому гуртку.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що сплачує аліменти на утримання дітей у розмірах, про які йому повідомляють у виконавчій службі. Крім того, надає дітям іншу матеріальну допомогу по мірі можливості, оскільки в даний час він проживає в іншому шлюбі і має на утриманні малолітню дитину. Він часто хворіє, є інвалідом третьої групи і його дохід складається лише із пенсії по інвалідності. Він не має приватного бізнесу у м.Хмельницькому, автомобіль «Шкода-Октавія»оформив на себе оскільки його теперішня дружина знаходилася на заробітках за кордоном і передала гроші на купівлю автомобіля. Позивачка ОСОБА_1 ворожо настроює проти нього дітей, постійно скаржиться на нього у різні установи, а тому аліменти він сплачує офіційно у виконавчій службі. Однак, позивачка яка є працездатною, не працює, а сплачені ним аліменти витрачає на власні потреби. Його пенсії не достатньо для сплати аліментів і кошти на їх сплату він отримує від теперішньої дружини.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що постановою Збаразького районного суду від 08 травня 2003 року ОСОБА_2 зобов`язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 07.05.2003р. однак, не менше половини одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину і до їх повноліття (а.с.39, 40).

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з позивачкою в АДРЕСА_1 (а.с.13).

ОСОБА_3 навчається в гуртку «Художнє бісероплетіння»Збаразького районного комунального будинку дитячої та юнацької творчості (а.с.26).

ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у зв`язку із травмою в побуті 14.10.2010р. з діагнозом: закритий перелом кісток лівого передпліччя на границі с/3-н/3 з зміщенням (а.с.52, 53).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1, однак проживає у м.Хмельницький з дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 (а.с.15, 69, 70).

Позивачка чинить перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, що стверджується копіями рішень Збаразького районного суду від 04.12.2002р. та 29.11.2006р. (а.с.218, 219).

ОСОБА_2 не є суб`єктом підприємницької діяльності, торгівельною діяльністю на Хмельницькому ринку «Кооператор»не займається і не отримує ніяких доходів. На даному ринку торгує його дружина ОСОБА_7, що стверджується повідомленням Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор»за №71 від 02.03.2011 року (а.с.127) і поясненями ОСОБА_2 даних у судовому засіданні та працівникам міліції (а.с.143).

Відповідач ОСОБА_2 часто хворіє, є інвалідом третьої групи і розмір його пенсії станом на 01.12.2010 року становить 815,78 грн. (а.с.41, 63-65, 80, 81).

Відповідач ОСОБА_2 придбав дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 DVD-плеєр вартістю 608 гривень, дає гроші на витрати дітей у школі та купує дітям одяг (а.с.161-168), що стверджується також, поясненнями дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитаних у суді в якості свідків.

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд неодноразово роз`яснював позивачу, що обставини справи мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, суд неодноразово сприяв позивачу у витребуванні додадкових доказів, шляхом задоволення її клопотань та надавав терміни для представлення доказів, у зв`язку із чим неодноразово відкладався розгляд справи.

Суд не може позивачу вказувати, які докази її необхідно надати суду для підтвердження своїх вимог та з власної ініціативи витребувати докази, оскільки згідно із вимогами ч.3 ст.10 та ч.1 ст.11, 60 ЦПК України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст.ст.58, 59 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом і які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи те, що обов'язок щодо доказування покладається на сторони, суд вважає, що вказану справу слід вирішувати на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідач має регулярний дохід, який складається з пенсії по інвалідності. В матеріалах справи відсунті докази про те, що позивач, має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також інші обставини, що надають можливість визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Суд не бере до уваги, як доказ одержання відповідачем мінливого доходу згідно повідомлення Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор»за №71 від 02.03.2011р., оскільки згідно повідомлення ОСОБА_2, у разі здійснення торгівлі в м`ясному павільйоні ринку Хмельницького міського споживчого товариства «Кооператор»проводить оплату як фізична особа за користування торговим місцем (частиною прилавка). Він не є суб`єктом підприємницької діяльності (а.с.127).

Інші докази, які надають можливість визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі сторонами не представленні, а тому в частині позову щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. на кожну дитину слід відмовити.

Згідно ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 2000 гривень додаткових витрат понесених позивачкою на випускний вечір дочки ОСОБА_3 (а.с.48) та 3000 гривень витрат понесених позивачкою на випускний вечір сина ОСОБА_4 (а.с.236). Однак, у судовому засіданні, належних да допустимих доказів про понесення нею вказаних витрат не здобуто. Суд не бере до уваги надані позивачкою довідки (а.с.49, 50), товарні чеки (а.с.155-158), оскільки вони нележним чином не завірені і не містять інформацію щодо предмету доказування. Крім того, довідка є документом інформаційного, а не фінансового характеру.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000 гривень додаткових витрат понесених нею на лікування дітей (а.с.51). Однак, у судовому засіданні, належних да допустимих доказів про понесення нею вказаних витрат не здобуто. Судом встановлено, що ОСОБА_4 знаходився у зв`язку із травмою в побуті 14.10.2010р. на лікуванні з діагнозом: закритий перелом кісток лівого передпліччя на границі с/3-н/3 з зміщенням (а.с.52, 53). Проте, скільки коштів витрачено на лікування сина документально не підтверджено. Суд не бере до уваги надані позивачкою фіскальні чеки та нефіскальні чеки (а.с.216), оскільки вони видані у 2011 році, а доказів, які б пітдверджували, що діти лівувалися у цей час сторонами не надані. Крім того, вказані чеки не містять інформацію щодо предмету доказування.

ОСОБА_1 просить стягувати з відповідача 1000 гривень щомісячно на лікування двох дітей та розвитку їх здібностей (а.с.54). Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається в гуртку «Художнє бісероплетіння»Збаразького районного комунального будинку дитячої та юнацької творчості (а.с.26). Проте, скільки коштів витрачено на навчання дочки в гуртку документально не підтверджено. Також, в матеріалах справи не має доказів, що діти постійно хворіють і потребують щомісячно лікування.

Позивач просить стягнути з відповідача 410 гривень вартості придбання окуляр (а.с.153). Однак, у судовому засіданні, належних да допустимих доказів про понесення нею вказаних витрат не здобуто. Суд не бере до уваги надані позивачкою рецепт на окуляри від 24.11.2010р.(а.с.56), замовлення на окуляри від 10.02.2011р.(а.с.153), оскільки дані документи не підтверджують оплату позивачкою вказаної суми і не є документами фінансового характеру.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 10000 гривень вартості придбання комп`ютера, комп`ютерного столика та крісла (а.с.207, 238). Однак, у судовому засіданні, належних да допустимих доказів про понесення нею вказаних витрат не здобуто. Суд не бере до уваги надані позивачкою рахунок №89 від 19.02.2011р.(а.с.238), оскільки у вказаному документі не зазначено покупця. Суд не бере до уваги надану позивачкою видаткову накладну №89 (а.с.209, 239), оскільки у вказаному документі не зазначено покупця, дати та вона нележним чином не завірена.

Таким чином, позивачкою не надано належних да допустимих доказів про понесення нею додаткових витрат на дітей, а тому в частині позову щодо стягнення з відповідача 2000 гривень додаткових витрат понесених позивачкою на випускний вечір дочки ОСОБА_3, стягнення 3000 гривень витрат понесених позивачкою на випускний вечір сина ОСОБА_4, стягнення 5000 гривень додаткових витрат понесених позивачкою на лікування дітей, стягнення 1000 гривень щомісячно на лікування двох дітей та розвитку їх здібностей, стягнення 410 гривень вартості придбання окуляр, стягнення 10000 гривень вартості придбання комп`ютера, комп`ютерного столика та крісла слід відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача 30000 гривень заподіяної дітям моральної шкоди (а.с.47), однак у судовому засіданні доказів заподіяння дітям моральної шкоди не здобуто. Навпаки, з пояснень дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитаних у суді в якості свідків, не вбачається, що їм заподіяна моральна шкода.

Згідно із вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому у цій частині позову слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»визначено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що розмір сплати аліментів ОСОБА_2 державними виконавцями за одини і той сами період декілька раз перераховувався і нараховувався різний розмір заборгованності. Про розмір сплати аліментів державні виконавці ОСОБА_2 не повідомляли, а видали акт про нарахування та сплату аліментів в якому заборгованність станом на червень місяць 2010 року відсутня (а.с.85), що підтверджується матеріалами виконавчого провадження та поясненнями державного виконавця Федоріва А.А.. Отже, заборгованість утворилася з незалежних від ОСОБА_2 причин, а тому суд приходить до висновку, що немає вини відповідача у простроченні сплати аліментів за період з травня 2003 року по червень 2010 року.

Поряд з цим, суд вважає, що ОСОБА_2 отримавши в червні 2010 року акт про нарахування та сплату аліментів, знав про розмір сплати ним аліментів в подальшому. Однак, як вбачається з матеріалів справи, він сплачував аліменти один раз у два місяці, хоч отримуючи пенсію щомісячно міг сплачувати аліменти. А саме: заборгованість зі сплати аліментів утворилася в липні 2010 року, яку ОСОБА_2 виплатив 12.08.2010р. згідно квитанції №1069 (а.с.190, 201). Аліменти за липень 2010 року відповідач зобов`язаний був сплатити в сумі 552 грн. 60 коп. у липні 2010 року, з 01 серпня 2010 року на них нараховується неустойка (пеня). Заборгованість зі сплати аліментів за липень 2010 року в сумі 552 грн. 60 коп. відповідач сплатив 12.08.2010р. Неустойка (пеня) вираховується з 01 серпня 2010 року до 12 серпня 2010 року 11 днів (552,6 грн. х 1% х 11 днів) = 60 грн. 79 коп. Аліменти за вересень 2010 року відповідач зобов`язаний був сплатити в сумі 552 грн. 60 коп. у вересні 2010 року, з 01 жовтня 2010 року на них нараховується неустойка (пеня). Заборгованість зі сплати аліментів за вересень 2010 року в сумі 552 грн. 60 коп. відповідач сплатив 13.10.2010р. Неустойка (пеня) вираховується з 01 вересня 2010 року до 13 вересня 2010 року 12 днів (552,6 грн. х 1% х 12 днів) = 66 грн. 31 коп.

Однак, суд враховує, що ОСОБА_2 отримує щомісячно пенсію по інвалідності в розмірі 815,78 грн., інших доходів, як встановлено у судовому засіданні згідно поданих сторонами даказів, немає, зобов`язаний сплачувати аліменти щомісячно в розмірі 552 грн. 60 коп.

Крім того, з дружиною ОСОБА_7 утримують малолітнього сина ОСОБА_8, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.196 Сімейного кодексу України розмір неустойки необхідно зменшити до 70 гривень.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і обєктивно зясувавши обставини справи на підставі доказів сторін, усунувши із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 необхідно стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 грн., в іншій частині позову відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд, також вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме: 51 грн. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Крім того, відсутні підстави припускати, що відчуження автомобіля відповідачем може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому слід скасувати заборону відчуження згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2011 року належного ОСОБА_2 транспортного засобу марки «Шкода Октавія»номерний знак НОМЕР_1.

На підставі наведеного, ст.ст.180-182, 184, 185, 192, 196, 197 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.4, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 88, 154, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 грн. (сімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 (п`ятдесят одну) гривню судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, перерахувавши їх в УДК в Збаразькому районі Тернопільській області, р/р 31214259700198, інд.код одержувача 23588094, МФО 838012, призначення платежу: “Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Збаразькому районному суді Тернопільської області”.

Скасувати заборону відчуження згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2011 року належного ОСОБА_2 транспортного засобу марки «Шкода Октавія»номерний знак НОМЕР_2.

В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяБ. Олещук