Рішення № 162202, 18.09.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2006 р.

Справа № 8/202.

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Миколаївцемент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Турботехніка"

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію та завданих збитків - 48688,46грн.

Суддя Швець Микола Васильович

Представники:

позивача Борачок В.М. довіреність № 03674 від 01.09.2006 року

відповідача Не з’явився

в засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46682,40 грн., пені в сумі 1530,93 грн., трьох відсотків річних в сумі 241,72 грн., втрат від інфляції в сумі 233,41 грн..

Представник позивача в судовому засіданні повідомив про сплату відповідачем основного боргу 46682,40 грн. та надав відповідну довідку вх. № 6669 від 13.09.2006 року згідно до якої заборгованість відповідача становить: пеня в сумі 1530,93 грн., три відсотків річних в сумі 241,72 грн., втрат від інфляції в сумі 233,41 грн..

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи (про що свідчать рекомендовані повідомлення направлені господарським судом), проте явку свого представника в три судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив.

02 лютого 2004 року між позивачем - ВАТ „Миколаївцемент” та відповідачем -ТзОВ „Турботехніка” було укладено договір купівлі-продажу № 55-Р-04. На підставі цього договору по заявках ТзОВ „Турботехніка” ВАТ „Миколаївцемент” 04.04.2006 року провело відпуск продукції власного виробництва - цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш М400 тарованого. Відвантаження проводилось залізничним транспортом на умовах франко-станція-Миколаїв-Дністровський згідно квитанцій про приймання вантажу № 35097259,35097260 від 04 квітня 2006 року. На оплату поставленого вантажу виставлено рахунки № 6005799, № 6005798 від 04 квітня 2006 року на суму 46682,40 грн.

Згідно п.5.1. договору купівлі-продажу № 55-Р-04 від 02.02.2004 року, ТзОВ „Турботехніка” взяло на себе зобов'язання здійснити повну оплату за придбану партію товару на протязі 30-ти днів з моменту відвантаження та рахунків виставлених ВАТ „Миколаївцемент”, тобто строк оплати придбаного товару для ТзОВ „Турботехніка” настав 04.05.2006 року. Проте в порушення умов даного договору відповідачем товар не оплачено, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 46682,40 грн..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Станом на день розгляду справи у суді основний борг відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 46682,40 грн. – відсутній (підтверджується довідкою - факсограмою позивача № 6669 від 13.09.2006року, згідно до якої сума основного боргу сплачена відповідачем наступним чином: 06.07.2006 року – 10000 грн., 25.07.2006 року – 10000 грн., 02.08.2006 року – 26682,40 грн.), тому в частині стягнення з відповідача частини основного боргу в сумі 10000 грн. слід відмовити в зв’язку з оплатою відповідачем даної частини боргу 06.07.2006 року, тобто до звернення позивача із позовною заявою до суду (квитанція від 10.07.2006 року), в частині стягнення з відповідача частини основного боргу в сумі 36682,40 грн. слід припинити провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем дана частина боргу сплачена (25.07.2006 року – 10000 грн., 02.08.2006 року – 26682,40 грн.) після порушення провадження у справі (18.07.2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлена п.7.2. договором купівлі-продажу № 55-Р-04 від 02.02.2004 року - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки оплати, тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну оплату товару за період з 04.05.2006 року по 05.07.2006 року включно (63 дні) в сумі 1530,93 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання індексу інфляції за період з травня по червень 2006 року в сумі 233,41 грн., а також 3 % річних від простроченої суми за період з 04.05.2006 року по 05.07.2006 року включно (63 дні) в сумі 241,72 грн..

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 1. ст. 530, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, п.1№ ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма „Турботехніка” (вул. Заводська, 34, смт. Лужани, Чернівецька область); Р/р 260070171539 ф-я ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернівці, МФО 356271, код 22838927

на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївцемент”(м. Миколаїв, Львівська область); Р/р № 26008888181 у Першій Львівській філії „Кредит Банк” (Україна) м. Львів, МФО 325365, код 00293025

· пеню в сумі 1530,93 грн.;

· інфляційні в сумі 233,41 грн.;

· 3 % річних в сумі 241,72 грн.;

· відшкодування державного мита в сумі 386,88 грн.;

· відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 93,76 грн..

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 36682,40 грн. - припинити провадження у справі.

4. В частині стягнення основного боргу в сумі 10000 грн. – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.В. Швець.