Рішення № 16211913, 06.06.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1284/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Челядник Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по участі у витратах на утримання будинку і прибудинкової території , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Комунальне підприємство «Красноармійський центр єдиного замовника»18.05.2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по участі у витратах на утримання будинку і прибудинкової території в сумі 1444,48 грн. за період з 01.11.2006 року по 30.06.2010 року (в жовтні 2010 року позивач звертався до суду з відповідною заявою про видачу судового наказу), вказавши, що АДРЕСА_1 приватизована, в ній проживає та зареєстрована відповідач по справі ОСОБА_1 Особистий рахунов відкритий на ім”я ОСОБА_1

Згідно п.4.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджені Постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 “власник житла за рахунок власних коштів оплачує усі витарти, пов”язані з утриманням будинку і прибудинкової території” і “власники квартир багатоквартирних будинків зобов”язані вносити на розрахунковий рахунок власника будинку платежі за обслуговування і ремонт”, власник зобов”язаний утримувати майно, яке йому належить, що передбачено ст. 151 ЖК України.

Відповідач користується квартирою і всіма послугами, наданими КП “КЦЄЗ”, але з листопада 2006 року платежі на утримання будинку і прибудинкової території не здійснювались, і заборгованість, що утворилась складає 1444,48 грн. На неодноразові усні і письмові попередження з боку працівників КП “КЦЄЗ” відповідач не реагує.

У зв”язку з низькою платоспроможністю населення за квартирну плату в КП “КЦЄЗ” склалося важке фінансове становище для придбання материалів на ремонт житлового фонду. Тому КП “КЦЄЗ” змушене звертатися з позовом до суду для стягнення заборгованості.

Представник позивача КП «КЦЄЗ»- Ковтун О.П. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заперечує проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивач послуги в повному обсязі їй не надає, крім того, з нею не укладено договір з позивачем про надання послуг, а також пропущений трирічний строк для звернення до суду, передбачений ст. 257 ЦК України. За надані послуги вона почала сплачувати лише з листопада 2011 року в розмірі 26,75 грн., що підтверджується наданими нею квитанціями.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіриши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 5), квартира приватизована, відповідач являється її власником, особистий рахунок відкритий на ім.»я ОСОБА_1 (а.с. 7). Відповідач користується послугами, які надаються КП КЦЄЗ, але оплату позивачу за надані послуги не здійснювала, незважаючи на попередження КП КЦЄЗ (а.с. 4), сума заборгованості за період з 1 листопада 2006 року по 30.06.2010 року складає 1444,48 грн. , з яких - нарахована квартплата 1448,00 грн., перерахунок (- 3,30 грн.) (а.с. 8-9).

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до вимог ст. 267 ч. 4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Але ч. 1 ст. 264 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що відповідачем по справі ОСОБА_1 за період з листопада 2011 року по теперішній час сплачено на користь позивача витрати на утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 188,93 грн. (а.с.13-14).

Зазначені дії свідчать про визнання відповідачем свого боргу, тобто перебіг позовної давності згідно ст. 264 ЦК України переривається.

Згідно з п.п. 4.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою КМУ від 18.10.1992 року № 572 “Власник житла за рахунок власних коштів сплачує всі витрати повязані з утриманням будинку” та “ власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані вносити на розрахунковий рахунок власника будинку платіж за обслуговування та ремонт будинку”.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов”язаний утримувати майно, яке йому належить, зазначене також передбачено ст. 151 ЖК України.

Нарахування розміру оплати відповідачу по участі у витратах з утримання будинку та прибудинкової території здійснено відповідно до Рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради № 606 від 20.09.2006 року “Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій житлового фонду м. Красноармійська.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що послуги позивачем їй не надаються в повному обсязі, та на їхні звернення позивач ніяк не реагує, оскільки доказів щодо неналежного надання відповідачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території суду відповідачем не надано.

Щодо виконання перерахунку за надані послуги відповідно до ст.. 20 п. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на зменшення розміру плати за послуги тільки у разі їх не надання та надання не в повному обсязі, при умові належного документального оформлення. В даному випадку, як вбачається з копії особистого рахунку, такі перерахунки були здійснені в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2007 року, в січні, червні 2008 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальні послуг. Зокрема, обов»язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов»язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов»язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов»язок, а не право сторін.

В зазначеному випадку дійсно між сторонами по справі договору на надання житлово-комунальних послуг укладено не було, але фактично житлово-комунальні послуги позивачем надавались в повному об»ємі і тому споживачі таких послуг відповідачі по справі повинні оплачувати надані послуги.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано перелік заходів, які проводилися по АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 51,00 грн. відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладенного, керуючись ст. 151 ЖК України, ст. ст. 257, 264, 322 ЦК України, Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 “Про затверждення правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями”, ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст. ст. 79, 88, 213, 214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги КП «Красноармійський центр єдиного замовника»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по участі у витратах з утримання будинку та при будинкової території задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь КП «Красноармійський центр єдиного замовника»заборгованість по участі у витратах на утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.11.2006 року по 30.06.2010 року включно в сумі 1444,48 грн. на рахунок № 26001060059380 у ДРУ КФ «ПриватБанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 32213480, судовий збір на користь держави в сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. на користь позивача КП «КЦЄЗ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

06.06.2011