Рішення № 16211680, 19.05.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Хорошилової Н.М.,

за участю позивача : ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача : Державного

Підприємства «Вугільна Компанія

«Краснолиманська» Пащенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві,-

В С Т А Н О В И В :

10.03.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі знаходився у трудових відносинах, де працював в якості гірномонтажника підземного 5 розряду . 25.05.2006 року його було травмовано на підприємстві, де він працював при виконанні ним трудових бов»язків, про що був складений акт № 18 за формою Н-1. З 25.05.2006 року по 05.06.2006 року він знаходився на лікуванні у травматологічному відділенні Димитрівської центральної міської лікарні зі струсом головного мозку, забоєм поперекового, крестцового відділів хребта, з 13.06.2006 р. по 23.06.2006 р. та з 15.08.2006 р. по 28.08.2006 р. він проходив лікування в Красноармійській центральній районної лікарні з діагнозом : черепно-мозкова травма на виробництві, забій головного мозку з двусторонньої пірамідної недостатності з розвитком астенічного синдрому, вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу, субрахноїдальний крововилив. Згідно довідки МСЕК № 017990 від 28.09.2006 р. йому було встановлено третю групу інвалідності та 45% втрати працездатності у зв»язку з нещасним випадком на виробництві, згідно довідки МСЕК № 015829 від 11.08.2006 р. протипоказана тяжка фізична праця, підземні умови праці. Після травми 19.10.2006 р. він був переведений електрослюсарем по ремонту обладнання на поверхню, а потім 06.04.2009 р. переведений механіком на поверхні і 13.02.2011 р. звільнений за угодою сторін. 17.08.2010 року йому повторно встановили 3 групу інвалідності і 45% втрати працездатності з протипоказаннями підземної, тяжкої праці .

Позивач вважає, що внаслідок нещасного випадку йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що після одержання травми, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 70000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, пов»яз ану з травмою на виробництві 70000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача - ДП «ВК «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав та пояснив, що розмір моральної шкоди, вказаний позивачем є завищений, при встановленні її розміру слід керуватись межами розумності та справедливості. Вважає, що моральну шкоду повинен відшкодовувати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійську в судовому засіданні просив вирішити позовні вимоги позивача на розсуд суду.( а. с. 41 ),

Заслухавши пояснення сторін, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.02.2003 року по 13.02.2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, де працював в якості гірномонтажника підземного 5 розряду .. Наказом № 242/к від 14.02.2011 року він був звільнений на підставі ст. 36 КЗпП України за згодою сторін ( а.с. 5-6).

25.05.2006 року позивача було травмовано на підприємстві, де він працював , при виконанні ним трудових обов»язків.( а.с. 7-8).

За наслідками розслідування нещасного випадку було видано акт за формою Н-1 № 18 від 26.05.2006 року, згідно якого позивач отримав ЗЧМТ, забій поперекового, крестцового відділів хребта ( а.с. 7-8).

Відповідно до довідки МСЕК № 017990 від 28.09.2006 р. йому було встановлено третю групу інвалідності та 45% втрати працездатності у зв»язку з нещасним випадком на виробництві, згідно довідки МСЕК № 015829 від 11.08.2006 р. протипоказана тяжка фізична праця, підземні умови праці ( а .с. 30). Згідно довідки МСЕК № 086328 від 17.08.2010 року позивачу повторно встановили 3 групу інвалідності і 45% втрати працездатності з протипоказаннями підземної, тяжкої праці ( а. с. 31).

Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Красноармійську і отримує страхові виплати з 11.08.2006 року ( а.с. 32).

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Таким законодавством є відповідні норми ЦК України, зокрема ч. 3,4,5 ст. 23, п.1 ст. 268, ст..ст. 1167,1168 цього Кодексу, про що зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі № 1 -32/2008 про страхові виплати.

Законом України «Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію абзацу четвертого статті 1, підпункту «е»пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»на 2006 рік було призупинено.

Проте, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що , у зв»язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 45% професійної працездатності, внаслідок чого у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, мали місце послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.

Доводи відповідача про те, що відповідальність за завдання моральної шкоди повинно нести відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську не ґрунтуються на законі, оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на час виникнення спірних правовідносин, в зв»язку із зміною спеціального закону не відповідав за завдану моральну шкоду. Отже, в разі отримання працівником виробничої травми чи професійного захворювання в цей період він набуває права на відшкодування моральної шкоди на загальних підставах, встановлених законом, тобто на виниклі правовідносини поширюються вимоги ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України.

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди»пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Доказами, на підставі яких суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування нещасного випадку, рішення МСЕК про втрату працездатності, виписки із історії хвороби.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК МСЕК № 017990 від 28.09.2006 р. ,довідки МСЕК № 015829 від 11.08.2006 р. довідки МСЕК № 086328 від 17.08.2010 року

суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з нещасним випадком на виробництві , втрачена на 45 % .

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 17000 грн.

Відповідно до ст.. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи - в розмірі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 268, 1167 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» з розрахунокового рахунку 26003301241 в Філії Красноармійське відділення № 2863 ВАТ « Державний Ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 17000 грн. ( сімнадцять тисяч грн..) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного Підприємства « Вугільна Компанія «Краснолиманська»з розрахунокового рахунку 26003301241 в Філії Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: