Рішення № 162081, 21.09.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2006 р.

Справа № 4/267-3168

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Техпромсталь", вул. Виборзька, 94, м. Київ-67, 03067

до Приватного малого підприємства "БОС", вул. С.Бандери, 33, м. Тернопіль, 46000 (адреса керівника підприємства: вул. С.Бандери, 20/1, м. Тернопіль)

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Техпромсталь", м. Київ, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного малого підприємства "БОС", м. Тернопіль, 10854 грн. 91 коп. заборгованості, в тому числі: 6745 грн. 98 коп. основного боргу, 562 грн. 08 коп. - 3% річних, 2331 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань, 1215 грн. 64 коп. збитків, понесених позивачем на відновлення порушеного права.

Відповідач витребуваних судом матеріалів, зокрема, відзиву на позов, не подав, представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином ухвалою про відкладення розгляду справи від 14.09.2006 р.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- на підставі усної домовленості позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП "Техпромсталь", м. Київ, поставлено відповідачу - Приватному малому підприємству "БОС", м. Тернопіль, згідно накладних №836 від 28.08.2003 р., №1072 від 29.10.2003 р., та №36 від 22.01.2004 р. через представників останнього відповідно по довіреностях серії ЯВЖ №416112 від 27.08.2003 р., №416135 від 28.10.2003 р. та серії ЯГВ №889947 від 28.01.2004 р. матеріали на загальну суму 31315 грн. 27 коп. (факт одержання товару засвідчують підписи повноважних представників сторін на накладних).

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторонами строк виконання зобов’язання не встановлено, то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України позивачем на адресу керівника Приватного малого підприємства "БОС" було направлено претензію за №1 від 30.01.2006 р. (що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №478442 від 03.02.2006 р.) з вимогою оплатити в 10 денний термін на розрахунковий рахунок ТОВ "ВКП "Техпромсталь" заборгованість, що виникла станом на 01.01.2006 р. в сумі 6745 грн. 15 коп.

У відповіді на претензію (гарантійному листі) №1 від 24.02.2006 р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 6745 грн. 15 коп. і зобов’язався погасити її до 25.05.2006 р.

Однак, як випливає з матеріалів справи, відповідач оплати за отриманий згідно вищевказаних накладних товар в повному обсязі не провів, тим самим допустивши заборгованість перед позивачем станом на дату звернення з позовом до суду (30.06.2006 р.) в сумі 6745 грн. 15 коп., а саме: по накладній №836 від 28.08.2003 р. –28 грн. 00 коп., №1072 від 29.10.2003 р. –2566 грн. 64 коп., №36 від 22.01.2004 р. –4150 грн. 51 коп.;

- крім того, згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунку позивача становить 2331 грн. 21 коп., а також три відсотки річних згідно розрахунку позивача в сумі 562 грн. 08 коп.

Враховуючи те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення 6745 грн. 15 коп. заборгованості, 562 грн. 08 коп. - 3% річних та 2331 грн. 21 коп. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.

Крім цього, невиконанням своїх зобов’язань по оплаті за отриманий товар відповідач завдав позивачу матеріальні збитки, пов’язані із відновленням порушеного права останнього, на загальну суму 1215 грн. 64 коп. (в тому числі у вигляді оплати правових послуг, отриманих згідно угоди про надання правової допомоги №1-22/06 від 29.06.2006 р. та Додатку №1 до неї від 01.09.2006 р. на суму 550 грн. 00 коп., оплачених згідно платіжних доручень №2112 від 26.06.2006 р. та №2195 від 07.09.2006 р.), що підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а тому такі збитки відповідно до ст.ст. 16, 22, 623 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з Приватного малого підприємства "БОС" в повному обсязі.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "БОС", вул. С.Бандери, 33, м.Тернопіль, код 14054353:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Техпромсталь", вул. Виборзька, 94, м. Київ, код 25384800 –6745 (шість тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 15 коп. заборгованості, 562 (п’ятсот шістдесят дві) грн. 08 коп. річних, 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн. 21 коп. інфляційних нарахувань, 1215 (одну тисячу двісті п'ятнадцять) грн. 64 коп. збитків, пов’язаних із відновленням порушеного права, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "22" вересня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.М. Бурда