Рішення № 162054, 03.10.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р.

Справа № 10/154-2726

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу:

За позовом: Прокурора Шумського району в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в Шумському районі, м. Шумськ, вул. І.Франка, 34 Тернопільської області

до відповідача: Комунального підприємства «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської області

За участю представників сторін:

прокурора: Коруни Т.В. –прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №121.

позивача: Онуфрійчук І.І. – головного спеціаліста –юрисконсульта, довіреність від 02.01.2006 року

відповідача: Сухенько В.О. –директора, рішення сесії № 12

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки у відповідності зі статтями 20,22, 29, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернувся з позовом прокурор Шумського району в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в Шумському районі, м. Шумськ, вул. І. Франка, 34 Тернопільської області про стягнення з Комунального підприємства «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської області 3657,51 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків, 1019,60 грн. пені та 2359,58 грн. штрафних санкцій, з яких 266,79 грн. –борг зі сплати страхових внесків за ставками 1-5 % утриманих із заробітної плати за період з 1 січня 2004 року; 6769,90 грн. - борг зі сплати страхових внесків за ставками 32 % утриманих із заробітної плати за період з 1 січня 2004 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем вимог Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ , Звіти про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті; на направлені відповідачу Вимоги про сплату боргу , розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та додатки до розрахунків, інші матеріали.

У судовому засіданні та у представленому відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що він знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у відповідності до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року, сплачує єдиний податок, а отже він не є платником певних видів податків і зборів, в тому числі і збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача та висновок прокурора, суд встановив наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Пенсійне страхування відповідно до ст.ст. 2, 4 „Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється в порядку передбаченому законами та іншими нормативно –правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до абз. 7 підп. 5 п. 4 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 (з наступними змінами) - Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Як випливає з матеріалів справи, комунальне підприємство «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської є платником єдиного податку, строки та порядок сплати якого, а також особи для яких запроваджена спрощена система оподаткування, встановлені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. та Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р (ст. 2 ), що підтверджується Довідкою Шумського відділення Кременецької МР ДПІ № 2817 від 10.08.2006 року та сплачує єдиний податок за ставкою 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), з яких до Пенсійного фонду України через відділення Державного казначейства України перераховується 42 відсотки із суми сплаченого єдиного податку на покриття страхового збору.

Відповідно до статей 1, 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. визначено коло осіб, що є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Окрім того, п. 5 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні особи та фізичні особи, що здійснюють господарські операції.

Таким чином, обов’язок сплачувати збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування не пов’язано із статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Суд відзначає, що стаття 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Із змісту статті 42 ГК України вбачається, що підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Таким чином, вказаний спір не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а є об’єктом регулювання іншого правового акту –Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». І відповідно, даний Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для суб’єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Як вбачається із поданих в судове засідання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті, поданих до Управління Пенсійного Фонду України в Шумському районі ( копії знаходяться в матеріалах справи ) ; Рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом ПФ; Вимог про сплату боргу станом на 10 березня 2006 року борг відповідача перед Пенсійним фондом України по сплаті страхових внесків становить 7036,69, з яких 266 грн. 79 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за ставками 1-5 % утриманих із заробітної плати, починаючи з 01 січня 2004 року та 6769 грн. 90 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за ставками 32% утриманих із заробітної плати, починаючи з 01 січня 2004 року.

Вказана сума боргу виникла за період з 2004 р. по березень 2006 р. Як стверджує позивач, згідно поданих звітів, боржником протягом вказаного періоду частково сплачувались страхові внески, проте як вбачається із представленого позивачем розрахунку суми боргу несплаченою залишається заборгованість в сумі 7036,69 грн.

В силу приписів Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, підприємство зобов’язане сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за ставками 32% та 1,5% фактичних витрат на оплату праці працівників шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми на які перераховуються страхові внески;

Відповідно до п.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктами 3, 2 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено , що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості по сплаті страхових внесків.

Згідно п.12 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

Окрім того, за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків в сумі 3657,51 грн. позивачем, відповідно до пп. 2 п. 9 ст. 106 Закону про пенсійне страхування, за вказаний період рішеннями УПФУ до боржника застосовані штрафні санкції в сумі 2359,58 грн., які також підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Крім сплати штрафних санкцій, відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені передбаченої п. 8 ст. 106 Закону, що складає за заявлений позивачем період 1019,60 грн., яка підлягає до задоволення.

Заборгованість по пені та по штрафних санкцій включена позивачем до загальної суми боргу.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальну суму 7036 грн. 69 коп., з яких 266,79 грн. –борг зі сплати страхових внесків за ставками 1-5 % утриманих із заробітної плати за період з 1 січня 2004 року; 6769,90 грн. - борг зі сплати страхових внесків за ставками 32 % утриманих із заробітної плати за період з 1 січня 2004 року підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п. 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито “ від 21.01.1993 року № 7 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита , а тому згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтею 121 Конституції України, статтею 42 Господарського кодексу України, статтями 20,22,29,32-34, 43, 49, 81-1,82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 20, 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про прокуратуру», Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва”, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31194745 на користь Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі, м. Шумськ, вул. Івана Франка, 34 Тернопільської області, ідентифікаційний код 21156315 на:

- р/рахунок 2560234013236 у Кременецькому відділенні Ощадного банку України , МФО 398262, код 980 –266 грн. 79 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за ставками 1-5 % утриманих із заробітної плати, починаючи з 01 січня 2004 року ;

- р/рахунок 2560134012236 у Кременецькому відділенні Ощадного банку України , МФО 398262, код 980 –6769 грн. 90 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за ставками 32% утриманих із заробітної плати, починаючи з 01 січня 2004 року.

Видати накази.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31194745- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України. Видати наказ.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Іловка»по обслуговуванню територіальної громади, с. Велика Яловиця Шумського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31194745-118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” м. Київ, пр.Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ ”Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370. Видати наказ.

5. Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

6. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя М.Є. Півторак