Постанова № 16204403, 13.04.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/2655/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.

при секретаріРозумняк О.В.

за участі:

представник позивача:

представник відповідача: Петровський В.А.

Сеник Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Авратин-Агро" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., № 0001212301/1 від 02.11.2010 р., та № 0001212301/2 від 26.11.2010 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДП «Авратин-Агро» отримало по пошті податкові повідомлення -рішення, складені ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області. Позивач вважає їх протиправними та просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області № 0001212301/0 від 04.10.2010 р. року на загальну суму податкового зобовязання 720384 грн. ( за основним платежем 480 256 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 240128 грн.), № 0001212301/1 від 02.11.2010 р. на загальну суму податкового зобовязання 720384 грн. ( за основним платежем 480 256 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 240128 грн.), та № 0001212301/2 від 26.11.2010 р. на загальну суму податкового зобовязання 720384 грн. ( за основним платежем 480 256 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 240128 грн.) повністю.

Після змін та доповнень, які були надані в судовому засіданні, свої позовні вимоги представник позивача підтримав в повному обсязі, та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., № 0001212301/1 від 02.11.2010 р., та № 0001212301/2 від 26.11.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, що при проведенні планової виїзної перевірки ДП «Авратин-Агро», працівниками податкової інспекції правомірно з дотриманням всіх вимог чинного законодавства складений акт перевірки №840/23/0033758076 від 21.09.2010 і на його підставі винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., № 0001212301/1 від 02.11.2010 р., та № 0001212301/2 від 26.11.2010 р., а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ДП "Авратин - Агро" зареєстроване Волочиською РДА Хмельницької області, ідентифікаційний номер 33758076.

Відповідно до направлення № 187 від 08.09.2010 року та відповідно до наказу № 328 від 08.09.2010 року державною податковою інспекцією у Волочиському районі проведена позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства "Авратин - Агро" з питань дотримання вимог Відповідно до направлення № 187 від 08.09.2010 року, та відповідно до наказу № 328 від 08.09.2010 року державною податковою інспекцією у Волочиському районі проведена позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства "Авратин - Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.11.2009 року по 07.09.2010 року за результатами якої було складено акт №840/23/0033758076 від 21.09.2010 року, яким нараховано податкові зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 480256 грн., та за штрафними санкціями в сумі 240128 грн.

Відповідно до акту перевірки №840/23/0033758076 від 21.09.2010 року «Про результати виїзної перевірки ДП «Авратин-Агро»с.Авратин, ДПІ у Волочиському районі було винесено податкове повідомлення - рішення №0001212301/0 від 04.10.2010 року.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що ДП «Авратин-Агро» порушило п.4.1. ст.4; пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, п.7.4. ст.7, ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, у звязку з чим ДПІ визначено суму податкового зобовязання ДП «Авратин-Агро» сплатити за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем 480256 грн.. та за штрафними санкціями 240128 грн., що разом складає 720384 грн.

ДП «Авратин Агро» не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням №0001212301/0 від 04.10.2010 р., та користуючись правом наданим ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року подало скаргу від 13.10.2010 р. №6 до ДПІ із проханням скасувати дане податкове повідомлення-рішення повністю.

За результатами розгляду вищевказаної нашої скарги ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області винесло рішення про результати розгляду первинної скарги від 02.11.2010 року за № 7692/23-119, згідно з яким вказане Податкове повідомлення-рішення ДПІ залишено без змін, а скарга ДП «Авратин Агро» без задоволення.

Одночасно, ДПІ у Волочиському районі винесло і направило позивачу поштою податкове рішення-повідомлення №0001212301/1 від 02.11.2010 року, на суму за основним платежем 480256 грн.. та за штрафними санкціями 240128 грн., що разом складає 720384 грн., яке ДП "Авратин - Агро" отримало 05.11.2010 р.

10.11.2010 р. ДП «Авратин - Агро» подало відповідну скаргу за № 7 у ДПА у Хмельницькій області на вищевказані два податкові рішення-повідомлення.

25.11.2010 року ДП «Авратин - Агро» отримало по пошті із ДПА у Хмельницькій області рішення «Про результати розгляду повторної скарги», від 24.11.2010 року вих. № 19763/10/25-036, якою у задоволенні Повторної скарги, на податкові повідомлення рішення ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., та № 0001212301/1 від 02.11.2010р., було відмовлено, а саму скаргу залишено без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги було прийнято чергове податкове повідомлення-рішення №0001212301/2 від 26.11.2010 р., на суму за основним платежем 480256 грн. та за штрафними санкціями 240128 грн., що разом складає 720 384 грн.,

ДП «Авратин - Агро» не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями подало 03.12.2010 року повторну скаргу до ДПА України.

10.02.2011 року ДП «Авратин - Агро» отримало по пошті від ДПА України рішення про результати розгляду скарги від 07.02.2011 року №2542/6/25-0115 згідно якого вищевказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а повторна скарга ДП «Авратин - Агро» - без задоволення.

Судом встановлено, що 25.09.2010 року ДП «Авратин-Агро»» отримало по пошті Акт № 840/23/0033758076 від 21.09.2010 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Авратин-Агро» с.Авратин, код ЄДРПОУ 33758076 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.11.2009 по 07.09.2010 року».

Після ознайомлення із вищевказаним актом встановлено, що даний Акт та письмові додатки до нього ні директором Гранатир В.Г. (голова комісії з припинення діяльності ДП «Авратин-Агро»), ні головним бухгалтером ОСОБА_6 (членом комісії з припинення діяльності ДП «Авратин-Агро») не підписувались й відповідно не ознайомлювались із ним, даний Акт і його додатки підписані лише посадовими особами ДПІ у Волочиському районі.

Висновки викладені у даному акті не відповідають фактичним обставинам, а саме, у розділі 3.2.1.1 вказано, що ДП «Авратин-Агро» порушило п.4.1. ст.4; пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, у звязку з чим ДПІ визначено суму податкового зобовязання ДП «Авратин» за період з 01.11.2009 по 14.05.2010 року встановлено заниження всього в сумі 480256 грн. за листопад 2009 року, оскільки не декларувало податкові зобовязання по податку на додану вартість.

Однак, суд не згідний із даним висновком ДПІ, виходячи із наступного:

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Відповідно до ст.107 ЦК України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. В ході проведення перевірки встановлено, що згідно Протоколу №10/2008 від 10.01.2009 р. загальних зборів учасників ТОВ фірма «Астарта-Київ» прийнято рішення припинити діяльність ДП «Авратин-Агро» шляхом приєднання до ТОВ «Волочиськ-Агро». Згідно протоколу №11 від 11.05.2009 р. загальних зборів учасників затверджено передавальний акт, згідно з яким ДП «Авратин-Агро» у звязку з приєднанням до ТОВ «Волочиськ-агро» передає, а ТОВ «Волочиськ-агро» приймає майно, повний перелік якого зазначено на сторінках 11-14 акту перевірки.

Відповідач вважає, що передача майна від ДП «Авратин-Агро» до ТОВ «Волочиськ-агро», згідно передавального акту, здійснювалася відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р., згідно з яким операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку не є обєктом оподаткування. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва, або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

ДПІ стверджує, що оскільки операція з поставки за компенсацію сукупних валових активів ДП «Аврати-агро», згідно передавального акту ТОВ «Волочиськ-агро» не є обєктом оподаткування, то така операція «підпадає» під дію останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р.

Відповідно до останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. встановлено, що у випадку, якщо в подальшому товари (послуги), стосовно яких платником було отримано податковий кредит, починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У такому разі відповідно до вимог останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. активи підприємства, що передаються, з метою оподаткування вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідач вважає, що ДП «Авратин-Агро» як платник податку, активи якого в межах реорганізації підприємства (шляхом приєднання) були передані іншому платнику податку - ТОВ «Волочиськ-агро», повинен був нарахувати податкові зобов'язання на вартість таких активів, виходячи з їх звичайної ціни, але не нижче ціни придбання.

Цей висновок ДПІ у Волочиському районі є помилковим, оскільки не відповідає діючим нормам податкового законодавства України.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Поставкою ж товарів відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Отже, для цілей Закону України «Про податок на додану вартість» операція буде вважатися «поставкою» лише у тому випадку, коли:

операція здійснюється за цивільно-правовим договором, який передбачає перехід права власності на товари за компенсацію;

операція є безоплатною поставкою товарів;

операція здійснюється згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Виходячи з вищевказаного, можна зробити однозначно висновок, що «поставка товарів» у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» повинна, як мінімум:

здійснюватися згідно з цивільно-правовим договором;

передбачати перехід права власності на товари.

Згідно ст.ст.202, 626 ЦК України договором є дво - чи багатосторонній правочин, тобто погоджена дія (домовленість) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Розподільний/передаточний акт (баланс) як і будь який акт, згідно з яким відбувається приймання-передача майна, за своїм змістом не є правочином. На цьому наголошує Верховний Суд України у своєму листі від 24.11.2008, "Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними": відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

Таким чином, реорганізація підприємства шляхом приєднання не може розглядатися як операція з купівлі-продажу підприємства або як безоплатне отримання активів підприємства, оскільки реорганізації шляхом приєднання полягає у переході усіх майнових прав і обов'язків за передаточним актом (балансом), який не є цивільно-правовим договором.

Отже, передача активів підприємства відповідно до передавального акту при його реорганізації не може розглядатися як операція з поставки товарів та послуг.

Таким чином, операція з приєднання не є об'єктом оподаткування, але не згідно з пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а виходячи з положень п. 1.4 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону.

Висновок ДПІ, що операція з приєднання не є обєктом оподаткування на підставі п.п. 3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», а відповідно ДП «Авратин-Агро» повинно нарахувати податкові зобовязання в сумі 480256 грн. згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є хибним.

Крім цього, згідно ст.3 ЗУ «Про ПДВ» операція із передачі ТМЦ під час реорганізації шляхом приєднання від одного підприємства до іншого (правонаступника) не є предметом оподаткування, а отже і застосування підпункту 17.1.6. ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є незаконним.

Суд під час вивчення доказів встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виданого державним реєстратором Волочиської РДА від 18.02.2011 року за № 8818096 де в записі 1 чітко зазначено, що дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи є 23.02.2009 року (згідно ч.4 ст.105 ЦК України), копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно ч.4 ст.105 ЦК України повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк з'явлення кредиторами вимог до неї не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

В свою чергу учасники ДП «Авратин-Агро» в протоколі №10/2008 від 10.01.2009 року у розділі затвердження процедури припинення діяльності підприємства зазначили, що прийняття та розгляд претензій кредиторів може бути протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення діяльності, а через 2 місяці після публікації повідомлення в пресі складається та затверджується передавальний акт.

Відповідно, комісія з припинення діяльності ДП «Авратин-Агро» склала передавальний акт через два місяці, а загальні збори ДП «Авратин-Агро» протоколом №11 від 11.05.2009 року затвердили даний передавальний акт.

Тобто, станом на 11.05.2009 року все майно зазначене у передавальному акті було передано його правонаступнику ТОВ «Волочиськ-агро».

Прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., № 0001212301/1 від 02.11.2010р., та №0001212301/2 від 26.11.2010 року є помилковим із наступних підстав, а саме:

Спірні податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 480256 грн., базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.3.2.8 п.3.2 ст.З, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниженням податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 480256 грн. у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань за листопад місяць 2009 року податку на додану вартість у вказаному розмірі по операції з передачі майна товариства його правонаступнику - ТОВ «Волочиськ-агро» відповідно до передавального акту.

Згідно п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі - Закон №168/97-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, податкове зобов'язання з ПДВ - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

За змістом пп.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Якщо звернутись до Цивільного кодексу України, то ми побачимо у ч.1 ст.712 відповідь на запитання, що таке договір поставки:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно, твердження відповідача, що передача обовязків ДП «Авратин-Агро» до ТОВ «Волочиськ-агро» - є компенсацією за отриманий товар в даному випадку є хибним, оскільки законодавець чітко і неоднозначно зазначив, що покупець повинен сплати певну грошову суму за отриманий товар.

З урахуванням зазначених вище норм для цілей оподаткування податком на додану вартість поставкою є господарська операція з передачі за компенсацію (або безоплатно) товару згідно з будь-якими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на цей товар.

Отже, господарська операція, яка не підпадає під поняття цивільно-правового договору, не є поставкою в контексті п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР і не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав, в тому числі права власності на майно, є не тільки договори, а й, зокрема, інші юридичні факти.

У Листі від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд Україні вказав, що не є правочинами, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва; рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

В силу ч.3 ст.59 Господарського кодексу України приєднання, як вид реорганізації, передбачає, що у разі приєднання одного або декількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі злиття, приєднання або перетворення комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, і передається в орган, який здійснює державну реєстрацію.

За змістом до п.13.5 ст.13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час існування спірних відносин, реорганізацією платника податків - юридичної особи з метою оподаткування є зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:

а) зміну назви платника податків, а для господарських товариств - зміну організаційно-правового статусу підприємства, що тягне за собою зміну їх ідентифікаційного та/або податкового номера;

б) злиття платника податків, а саме передання його активів до статутних фондів інших платників податків, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який зливається з іншими;

в) розподіл платника податків на декілька осіб, а саме розподілення його активів між статутними фондами новостворених юридичних осіб та/або фізичними особами внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який розподіляється;

г) виділення з платника податків інших платників податків, а саме передання частини активів платника податків, що реорганізовується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізовується.

Таким чином, реорганізація ДП «Авратин-агро» шляхом приєднання до ТОВ «Волочиськ-агро» є зміною його правового статусу як платника податку, в результаті якої відбувається передача всіх прав та обов'язків, в тому числі щодо сплати податків, його правонаступнику (ТОВ «Волочиськ-агро»), а не поставкою майна підприємства в розумінні п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР, відтак не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

При цьому, майно, отримане в результаті приєднання ДП «Авратин-агро» до ТОВ «Волочиськ-агро», не є доходом останнього в розумінні п.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин, оскільки відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства). В даному випадку таким внеском є майно позивача, яке включається до складу майна ТОВ «Волочиськ-агро».

При цьому, слід врахувати, що ДП «Авратин-агро», яке приєднується до правонаступника не отримує за це жодної компенсації, в тому числі і у вигляді корпоративних прав ТОВ «Волочиськ-агро», і припиняє своє існування як юридична особа.

За змістом п. 1.11 ст. 11 Закону №168/97-ВР термін "корпоративні права" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В силу п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Припинений в результаті приєднання до ТОВ «Волочиськ-агро» ДП «Авратин-агро» не може бути власником корпоративних прав правонаступника, оскільки в силу ч.1 ст.325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Крім цього, згідно п.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР зобовязання щодо умовного продажу товарних залишків або основних фондів, виникають виключно за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ.

На дату анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ в обліку ДП «Авратин-агро» товарні залишки, основні фонди та інші активи не рахувались, оскільки ще в травні місяці 2009 року останні були передані правонаступнику за передавальним актом, тому застосовувати п.9.8 вищевказаного закону у нашого підприємства не було підстав.

Відповідно, ДП «Авратин-агро» не міг їх використовувати після дати Передавального акту ніяким чином, а правонаступник ТОВ «Волочиськ-агро» використовував приєднані активи виключно в оподатковуваних операціях, тому, твердження відповідача щодо порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР є безпідставними.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, передача активів із сторони ДП «Авратин-агро» на користь свого правонаступника ТОВ «Волочиськ-агро» згідно вищевказаного передавального акту не підпадають під дію статті 3 (операції які не є обєктом оподаткування), та статті 5 (операції, що звільнені від оподаткування) Закону №168/97-ВР , а отже і застосування відповідачем пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 даного закону є помилковим.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень № 0001212301/0 від 04.10.2010 р., № 0001212301/1 від 02.11.2010р., та №0001212301/2 від 26.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі - 480256 грн. та штрафних санкцій в сумі 240 128 грн., а відтак позовні вимоги позивача про їх скасування є правомірними і підлягають задоволенню

Керуючись Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про податок на додану вартість», "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 71, 86, 99, 158 - 163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області №0001212301/0 від 04.10.2010 року, №0001212301/1 від 02.11.2010 року та №0001212301/2 від 26.11.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року

Суддя "Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк