Постанова № 16204031, 14.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2488/2011

14 червня 2011 року 10год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Слесарчук Олександр Петрович,

відповідача: представник Хоптар Жанна Олександрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"

доПідрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області

про оскарження дій державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - приватне акціонерне товариство Агрофірма "Зоря імені Плютинського" звернувся до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненської області (далі ППВР ВДВС Головного управління юстиції в Рівненської області) з адміністративним позовом про скасування постанови АН № 031701 від 04.06. 2008 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції В.В. Довгополюк, постанову б/н від 09.12 .2008 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену ст. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області Синицькою Н.Д. на виконання виконавчого напису № 227, постанови б/н від 09.12. 2008 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену ст. державним виконавцем. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області Синицькою П.Д. на виконання виконавчого напису № 228 та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Запису 8 від 13.06. 2008 року № 7392938, Запису 10 від 11.12. 2008 року №8284271, Запису 11 від 11.12. 2008 року № 8284586.

До початку розгляду справи по суті подав уточнення до скарги від 09.06. 2011 року, згідно яких доповнив позовні вимоги та просив, крім зазначеного вище, зняти арешт з усього рухомого майна, що належить ПРАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" код ЄДРПОУ 25319777.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємство займається вирощуванням зернових культур та виробництвом іншої с/г продукції. Дана діяльність підприємства є його основним видом діяльності. При винесенні вищезазначених постанов органи стягнення не врахували, що відповідно до Переліку майна на яке не може бути звернення стягнення за виконавчим документом ( п.6 Переліку ) арешту не підлягають Насіння, необхідне для чергової сівби (осінньої і весняної), та не знятий урожай - в осіб, які займаються сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення). Отже, в порядку виконання, органами стягнення було накладено арешт, в тому числі, і на насіння та на не знятий урожай 2011 року, що є неприпустимим. Даний арешт порушує майнові права боржника як виробника с/г продукції та перешкоджає подальшій діяльності підприємства. Крім того, боргові зобов'язання на виконання яких було накладено арешт забезпечені в повному обсязі нерухомим майном та іншим рухомим майном відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна, відтак скасування арешту на врожай 2011 року не порушує майнових прав стягувачів. Згідно довідки центрального відділення філії ПАТ АКБ "Надра" від 06.06. 2011 року борг із суми 15 439 022,14 грн., станом на 06.06. 2011 року становить 2900000,00 грн. Згідно довідки від 08.06. 2011 року вартість об'єктів нерухомого майна становить 15432167 грн., що перевищує заборгованість по арешту майна у 5 пазів. Відповідно до статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Таким чином, станом на день звернення до адміністративного суду заборгованість боржника значно зменшилася, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Представник позивача, у ході судового засідання, позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав та з огляду на це просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, у ході судового засідання, позов заперечила в частині скасування постанов державних виконавців про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а в іншій частині позовних вимог, вказала на можливість вирішення спору на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області АА №307876 від 13.10. 2010 року приватне акціонерне товариство агрофірма "Зоря ім. Плютинського" є юридичною особою основним видом діяльності якої за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур (а.с. 41).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчого служби Рівненського районного управління юстиції В.В. Довгополюк АН № 031701 від 04.06. 2008 року було накладено арешт на все майно, що належить ПРАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського".

Постановами старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Синіцької Н.П. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу з ПРАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" в сумі 16500289,89 грн. на користь ВАТ КБ "Надра" від 09.12. 2008 року ВП №10460275 було накладено арешт на все майно у межах суми звернення стягнення 16500289,89 грн. та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише у межах суми боргу (а.с. 5, 6).

Згідно копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до вищезазначених постанов державних виконавців було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна Запис 8 від 13.06. 2008 року № 7392938, Запис 10 від 11.12. 2008 року №8284271 та Запис 11 від 11.12. 2008 року № 8284586 (а.с. 7-13).

Довідкою Центрального відділення філії ПАТ КБ "Надра" Рівненське РУ № 14/1564 від 06.06. 2011 року передбачено, що станом на 06.06. 2011 року залишок заборгованості по кредиту за ЗАТ АПК "Зоря" (код 25319777) згідно кредитного договору № 0407/07-01 від 10.07. 2007р. становить: тіло - 2900000,00 (два мільйони дев'ятсот тисяч гривень. 00 копійок) гривень, відсотки 6847,22 (шість тисяч вісімсот сорок сім гривень. 22 копійки) гривень, пеня 486306,11 (чотириста вісімдесят шість тисяч триста шість гривень. 11 копійок) (а.с. 40).

Відповідно до довідки приватного акціонерного товариства Агрофірми "Зоря ім. Плютинського" № 74 від 08.06. 2011 року у товариства у власності перебуває арештоване нерухоме майно балансовою вартістю на загальну суму 15413449,14 грн. (а.с. 42).

Вищезазначені обставини підтверджені також копією витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 14-24).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04. 1999 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені правові норми суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Синіцькою Н.П. та державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Довгополюк В.В. при примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення боргу з приватного акціонерного товариства Агрофірми "Зоря ім. Плютинського" на користь стягувачів правомірно накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Твердження позивача, що відповідачем, при винесенні вищезазначених постанов, не враховано Перелік майна на яке не може бути звернено стягнення за виконавчим документом (п.6 Переліку), а саме: арешту не підлягають насіння, необхідне для чергової сівби (осінньої і весняної) та не знятий урожай - в осіб, які займаються сільським господарством ( крім земельних ділянок, на які накладено стягнення), не береться до уваги та відхиляється судом, як безпідставне, оскільки зазначений перелік стосується лише фізичної особи - боржника, якою позивач не є.

Щодо позовних вимог в частині зняття арешту з усього рухомого майна, що належить ПРАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" код ЄДРПОУ 25319777, то суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Разом з тим, державними виконавцями, з моменту накладення арешту на майно, а саме з 04.06. та 09.12. 2008 року, не вчинялося жодних дій щодо передачі майна стягувачеві або його реалізації та інших дій спрямованих на виконання мети накладення арешту визначеної у вищезазначеній нормі Закону.

Крім того, боржником самостійно було погашено значну суму боргу, що підтверджено довідкою Центрального відділення філії ПАТ КБ "Надра" Рівненське РУ № 14/1564 від 06.06. 2011 року.

Також, при вирішенні даної позовної вимоги суд враховує інтереси стягувача. Так, з метою забезпечення виконання виконавчих документів зведеного виконавчого провадження державними виконавцями було накладено арешт на нерухоме майно позивача у межах суми 15413449,14 грн., що перевищує суму боргу майже у п'ять разів.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Так судом, у ході судового засідання було встановлено, що сума стягнення за виконавчими документами значно зменшилася та не відповідає сумі стягнення за виконавчими документами в межах якої було накладено арешт. Дану обставину було також підтверджено представником відповідача у ході судового засідання.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних Інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи, що сума стягнення за виконавчими документами значно зменшилася та не відповідає сумі стягнення за виконавчими документами в межах якої було накладено арешт, накладення арешту на нерухоме майно позивача у межах суми 15413449,14грн., що забезпечує майнові права стягувача та порушення майнових прав боржника як виробника сільськогосподарської продукції, накладення арешту на яку перешкоджає подальшій діяльності підприємства, суд дійшов висновку щодо зняття арешту зі всього рухомого майна ПРАТ агрофірми "Зоря ім. Плютинського" код ЄДРПОУ 25319777, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Запису 8 від 13.06. 2008 року № 7392938, Запису 10 від 11.12. 2008 року №8284271, Запису 11 від 11.12. 2008 року № 8284586, то суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Пунктом 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 05.07. 2004 року (далі - Порядок) передбачено, що держатель Реєстру це є Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру, а реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно із п.п. 4, 5 Порядку державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Державна реєстрація обтяження рухомого майна може проводитися будь-яким реєстратором.

Таким чином, у разі задоволення вищезазначеної позовної вимоги судом буде підмінено відповідний уповноважений орган або уповноважену ним особу, що неприпустимо та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд враховуючи вищенаведене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, дійшов висновку щодо зобов'язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис 8 від 13.06. 2008 року № 7392938, запис 10 від 11.12. 2008 року № 8284271 та запис 11 від 11.12. 2008 року № 8284586.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач частково довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач частково підтвердив правомірність своїх дій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов частково своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, позивачу підлягає поверненню 01 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 670710073 від 07.06. 2011 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зняти арешт з усього рухомого майна Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря імені Плютинського".

Зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис 8 від 13.06. 2008 року № 7392938, запис 10 від 11.12. 2008 року № 8284271 та запис 11 від 11.12. 2008 року № 8284586.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" із Державного бюджету України судовий збір на суму 01 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 16.06.11р.