Постанова № 16203743, 15.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. № 2а-11045/10/1370

Колегія Львівського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

судді Дем'яновського Г.С.

судді Запотічного І.І.

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача Козловського А.В.

представника відповідача Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЗЕСТ" Лтд. до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЗЕСТ" Лтд. звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова та просить суд, з врахуванням поданих уточнень та пояснень, скасувати рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 0002352321/0 від 24 вересня 2010 року про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін, якими встановлено порушення п. 1.18 ст. 1, п. 4.1 та 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 169/97-ВР, із змінами і доповненнями і нараховано суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість в сумі 34298,00 грн., в тому числі: 22865,00 грн. - основний платіж та 11433,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів зазначених у позовній заяві, з врахуванням додаткових пояснень до неї, пояснивши, що відповідачем, на підставі направлення від 12.08.2010 р. № 585 та № 639 від 23.08.2010 р., виданих ДПІ у Сихівському районі м. Львова, податкови органом проводилась виїзна планова перевірка ТОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. з питань дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки було складено Акт № 2181/23-209/20771805 від 14.09.2010 р. На підставі Акту, 24 вересня 2010 року відповідачем було винесено рішення про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін за №0002352321/0. Згідно даного рішення, позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість в сумі 34298,00 грн., в тому числі: 22865,00 грн. - основний платіж та 11433,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій. Зазначене рішення позивач отримав 24 вересня 2010 року.

Із зазначеним Актом та Рішенням позивач не погоджується та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та прийнятими з порушеннями норм діючого законодавства.

На думку позивача відповідачем невірно визначена звичайна вартість транспортного засобу. Зазначене позивач обґрунтовує наступним:

-додаток № 2 до Акту перевірки не визначає розмір звичайної ціни, так як чинне законодавство не передбачає ні порядку ні форми його складання, Додаток не містить ні дати складання, ні зазначення до якого Акту перевірки він доданий. Додаток не містить інтернет-адрес чи номерів і дат оголошень, а містить інформацію з інтернет-сайту http:www.rstcars.com.ua де розміщені тільки приватні оголошення. Тобто інформація розміщена на ньому не є офіційною і не накладає жодних зобовязань на осіб, що подають ці оголошення.

-відповідач використовував інформацію тільки про "ціни пропозицій, що розміщені в мережі Інтернет. Згідно із пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені договори на момент продажу такого товару.

-легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG позивач продав за ціною 240000,00 грн. з ПДВ. Ця ціна є ринковою, так як в лютому 2010 року позивач провів експертне товарознавче дослідження. Це дослідження проводив судовий експерт, член Союзу експертів України у Львівському регіоні ОСОБА_3 (свідоцтво № 899 видане рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії МЮ України). Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження № 2985/10 від 23.02.2010 року ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер ВС4405ВЕ, становить 203369,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на позов. Зокрема ствердив, що при проведенні перевірки, для визначення звичайної ціни, відповідачем було проаналізовано ціни пропозицій з продажу, що розміщені в мережі Інтернет, транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG. Порівняльний аналіз по 5 ідентичних транспортних засобах наведено в додатку № 2 до Акту перевірки. Дані пробігу легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG було взято для розрахунку з подорожнього листа № 150 від 25 березня 2010 року. За результатами порівняльного аналізу визначено середню ринкову ціну VOLKSWAGEN TOUAREG 2007 року випуску, яка становить 377191,00 грн. включаючи ПДВ.

Згідно з Актом № 2181/23-209/20771805 від 14.09.2010 р. позивачем було занижено податкове зобовязання за березень 2010 року по операції з продажу легкового автомобіля на суму 22865,00 грн. за рахунок заниження бази оподаткування даної операції, визначеної позивачем за договірною вартістю, а не за звичайною ціною, чим на думку відповідача порушено п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (377191,00/6-240000,00/6=22865,00).

При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що 1 квітня 2009 року на замовлення позивача здійснювалась експертна оцінка по визначенню ринкової вартості даного транспортного засобу СПД ФО ОСОБА_4 (сертифікат субітка оціночної діяльності Фонду державного майна України № НОМЕР_1 від 25 жовтня 2007 року). Згідно висновку вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG станом на 1 квітня 2009 року становила 424800,00 грн. При розрахунку використовувались ціни пропозицій до продажу з мережі Інтернет.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно з п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 1.18. вищеназваного Закону звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" де сказано, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395 при визначенні вартості автомобіля необхідно враховувати його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону (п 7.1). А п. 7.2 методики (на який посилається відповідач) говорить, що основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість".

Стаття 6 Конституції України зобовязує органи законодавчої, виконавчої та судової влади (в тому числі органи Державної податкової служби) здійснювати свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"органи державної податкової служби України у своїй діяльності зобовязані керуватись Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Судом встановлено, що в порушення вимог п. 1.18 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при визначенні звичайної ціни легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG відповідачем було проаналізовано ціни пропозицій з продажу, наявні у мережі Інтернет, а не інформація про укладені на момент продажу договори. При визначенні звичайної ціни було враховано тільки марку автомобіля, рік його випуску і пробіг, але не було враховано інші суттєві умови які б могли вплинути на ціну. Зокрема не було враховано комплектацію, в тому числі додаткову, автомобілів, чи мали вони пошкодження в наслідок ДТП, відповідачем не враховано, що легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, що був проданий позивачем, перед продажем попав у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав пошкодження.

Судом встановлено, що 01.02.2010 року в 17.30 автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG потрапив в дорожньо-транспортну пригоду (зіткнення двох автомобілів) у м. Львові на вул. Півколо. В наслідок даної ДТП він отримав механічні пошкодження, а саме пошкоджений передній бампер з лівої сторони. Даний факт підтверджується Довідкою Державтоінспекції від 04.02.2010 року.

З метою визначення реальної ринкової вартості автомобіля відповідач в лютому 2010 року провів експертне товарознавче дослідження. Це дослідження проводив судовий експерт, член Союзу експертів України у Львівському регіоні ОСОБА_3 (свідоцтво № 899 видане рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії МЮ України). Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження № 2985/10 від 23.02.2010 року ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер ВС4405ВЕ, на момент огляду становить 203369,20 грн., ринкова вартість досліджуваного автомобіля, на території України, при тривалості експлуатації 2.6 років, при нормальному пробігу, в повно комплектованому стані з стандартною заводською комплектацією, в доброму технічному стані, на ходу, без аварійних пошкоджень, становить 240001,34 грн.; середня ринкова вартість автомобіля, тобто ринкова вартість такого автомобіля із врахуванням коефіцієнту ринку регіону, який враховує рівень цін продажу та поточних цін пропозицій до продажу в даному регіоні відносно довідкової літератури - становить 247201,38 грн. Автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG було продано позивачем за ціною 240000,00 грн. Отже звичайна ціна визначена відповідачем не перевищує договірну ціну продажу на 20 %.

Твердження відповідача про те, що 1 квітня 2009 року на замовлення позивача здійснювалась експертна оцінка по визначенню ринкової вартості даного транспортного засобу СПД ФО ОСОБА_4 (сертифікат субітка оціночної діяльності Фонду державного майна України № НОМЕР_1 від 25 жовтня 2007 року) і згідно цього висновку вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG станом на 1 квітня 2009 року становила 424800,00 грн. не може слугувати доказом визначення відповідачем звичайної ціни в розмірі 377191,00 грн. Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суду

ПОСТАНОВИЛА:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова №0002352321/0 від 24.09.2010 р.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддіБрильовський Р.М.

Дем'яновський Г.С.

Запотічний І.І.

повний текст постанови виготовлено 17.06.2011 р.