Постанова № 16203615, 10.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р. № 2а-924/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Луценка Ю.С.

представника позивача Жогальської І.Ф.

представника відповідача Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні адміністративну справу за позовом Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ району до Державної податкової інспекції у Франківському районі м Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

в с т а н о в и в :

Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ району звернулось в суд з позовною заявою до ДПІ у Франківському районі м. Львові та просить з підстав, наведених у ній, визнати протиправним та скасувати рішення №0004872330 від 26.08.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, мотивуючи тим, що рішення №0004872330 від 26.08.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасоване рішенням ДПІ у м. Львові про результати первинної скарги від 17.11.2010р. №22170/10/25-005/345, покликаючись на норми Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом ДПА України №29 від 11.12.1996р. Крім цього, представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті проведення планової виїзної перевірки Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ району з питань дотримання вимог податкового законодавства складено акт №3731/23-2/24963826 від 13.08.2010р. Актом встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 17374,43 грн.

На підставі акту, ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято рішення від 26.08.2010р. №0004872330 про застосування до Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ району штрафних санкцій в розмірі 90890,59 грн.

Не погодившись з даним рішенням, Будинкоуправління №3 оскаржило його до ДПІ у м. Львові. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №22170/10/25-005/345 від 17.11.2010р. частково скасовано рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 26.08.2010р. №0004872330 в сумі 52111,57 грн., а в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 38779,02 грн. залишено без змін.

Рішення ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинної скарги №22170/10/25-005/345 від 17.11.2010р. оскаржено Будинкоуправлінням №3 до ДПА у Львівській області, проте скаргу залишено без розгляду з мотивів пропуску встановленого строку подання скарги.

Не погоджуючись із Рішенням ДПІ у Франківському районі м. Львова від 26.08.2010р. №0004872330 про застосування штрафних санкцій в розмірі 38779,02 грн., Будинкоуправління №3 звернулось до адміністративного суду.

Відповідно до п.4.1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом ДПА України №29 від 11.12.1996р., у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно п.9 вказаного Положення державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині.

В своїх поясненнях, представник відповідача посилається на абзац 5 п. 9 Положення, відповідно до якого у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу), та вважає, що рішення від 26.08.2010р. №0004872330 про застосування штрафних санкцій в розмірі 90890,59 грн., що частково скасовано рішенням ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинної скарги №22170/10/25-005/345 від 17.11.2010р. вважається відкликаним з моменту отримання Будинкоуправлінням №3 рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 38779,02 грн.

Однак, відповідно до п.16 вказаного Положення, на подання та розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначені у цьому пункті, не поширюється дія пунктів 4-8, підпункту 4 абзацу першого та абзаців четвертого-одинадцятого пункту 9 і пунктів 11 та 12 цього Положення.

Відтак, посилання відповідача на той факт, що рішення від 26.08.2010р. №0004872330 вважається відкликаним у звязку із прийняттям рішення від 17.11.2010р. є безпідставним та судом не приймається до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 26.08.2010р. №0004872330 про застосування фінансових санкції прийнято за порушення норм регулювання обігу готівки, зокрема, за зберігання в касі підприємства коштів понад встановлений ліміт в сумі 17374,43 грн. за видатковим ордером №216, складеного 04.06.2007р., та за зберігання в касі підприємства коштів понад встановлений ліміт в сумі 1004,61 грн., виплачених за видатковим ордерами №355,356,357 14.04.2009р.

Відповідно до оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби»фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ч.2 ст. 250 ГУ України згідно якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, оскільки статтю 250 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2756-VI від 02.12.2010р., тобто після виникнення правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи.

Таким чином, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Як встановлено ч.2 ст. 2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи підтверджена документально, доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004872330 від 26.08.2010р., видане Державної податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова зміненого рішенням Державної податкової інспекції у м. Львові №22170/10/25-005/345 від 17.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38779,02 грн.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь Будинкоуправління №3 Львівської КЕЧ району (м. Львів, вул. Стрийська, 105 код ЄДРПОУ 24963826) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2011 р.

Суддя/підпис/ Костецький Н.В.

з оригіналом згідно

Суддя Костецький Н.В.