Постанова № 16203574, 08.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2011 року Справа № 2а-3494/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в якому позивач просить, з урахуванням заяви від 16.05.2011 № 8274/10-16, стягнути податковий борг зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 29231,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем виконавчим комітетом Луганської міської ради 11 січня 1997 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_2. Відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську з 21.01.1997 за № М-4. У відповідача станом на дату звернення до суду перед бюджетом утворилась заборгованість із збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 30096,15 грн., яка утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобовязань, які зазначені у поданих відповідачем податкових розрахунках. Відповідачем частково сплачена заборгованість із збору за спеціальне використання водних ресурсів, тому станом на 16.05.2011 податковий борг становить 29231,85 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг із збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 29231,85 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався (арк. справи 43). Суд також зазначає, що судові засідання, які були призначені на 25.05.2011, 02.06.2011 відкладалися за клопотанням позивача, який просив перенести розгляд справи у звязку із зайнятістю та виробничим відрядженням, але докази на підтвердження виробничого відрядження суду надані не були.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.7 ст.30 Водного кодексу України, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно із ст.32 Водного кодексу України, збори за використання води з водних обєктів загальнодержавного значення зараховуються до державного бюджету. Збори за використання поверхневих вод для потреб гідроенергетики, рибництва та водного транспорту, а також за втрати води при її транспортуванні зараховуються до Державного бюджету України в розмірі 100 відсотків. Збори за використання води з водних обєктів місцевого значення надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Порядок розподілу та використання зборів за скидання забруднюючих речовин у водні обєкти та за понадлімітне використання води з них, а також коштів, відшкодованих за завдані водним обєктам збитки, визначаються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем виконавчим комітетом Луганської міської ради 11 січня 1997 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (арк. справи 6, 10).

ОСОБА_1 взятий на облік платника податків в державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську 21 січня 1997 року за № М-4, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.04.2011 № 80 (арк. справи 7).

Відповідно до довідки з обласного адресного бюро, яка додана державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську від11.01.2011 № 443/14 адреса місця мешкання відповідача є АДРЕСА_1 (арк. справи 9).

Відповідач є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів, який узгодив податкові зобовязання на загальну суму 30096,15 грн., надав державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську податкові розрахунки зі збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв з 30.04.2010 по 30.09.2010 від 21.10.2010 № 74177 (арк. справи 12-13), за 2010 рік від 08.02.2011 № 104106 (арк. справи 14-15) та частково погасив податковий борг у сумі 864,30 грн., таким чином, станом на дату розгляду справи податковий борг зі збору за спеціальне використання водних ресурсів становить 29231,85 грн.

Згідно із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу Укоаїни).

Позивачем надсилалася на адресу відповідача перша податкова вимога №1/315 від 02 листопада 2010 року на суму 13434,91, яку відповідач отримав 04.12.2010, про що свідчить особистий підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи15).

Сума податкового боргу відповідача підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 10.03.2011 та довідкою про суми податкового боргу платника податків від 10.03.2011, з яких вбачається наявність боргу за основним платежем 29989,91 грн. та по пені - 106,24 грн. (арк. справи 11, 16). В ході розгляду справи відповідачем була частково сплачена заборгованість по податковому боргу в загальній сумі 864,30 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 13.05.2011 та довідкою про суми податкового боргу платника податків від 13.05.2011, з яких вбачається наявність боргу за основним платежем 29089,91 грн. та по пені 141,94 грн. (арк. справи 24, 25).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно є податковий борг у зазначеній сумі, про який він повідомлений, яка ним не оскаржена та до теперішнього часу в повному обсязі не сплачена.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг (основний платіж, пеня) зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 29231,85 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) у сумі 29231,85 грн. (двадцять девять тисяч двісті тридцять одна гривня вісімдесят пять копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на р/р 3113357700004, код платежу 13020100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач місцевий бюджет Жовтневого району м. Луганська, код 24046538.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 червня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб