Постанова № 16203542, 06.06.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 2a-1124/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача: Перегінського Б.Б.

представника відповідача: Тришака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Чернелицька"

про стягнення коштів в сумі 5885,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011 року управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Чернелицька"(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 5885,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій. Так колишнім працівникам відповідача, а саме гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п. "б"-“з” та ОСОБА_11 відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення. Відповідно до п.п. 6.8 Інструкції № 21-1 від 19.12.03р. відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа відшкодовувати місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, внаслідок не виконання відповідачем своїх зобовязань за березень 2011 року, за ним рахується заборгованість в сумі 5885,26 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованості не погашено. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання зявився.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід визнати такими, що не підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства зобовязані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Пунктом 6.2 частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до пункту 6.3 частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

В судовому засіданні встановлено, що громадянам гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів “б” - “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та ОСОБА_11 призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту “а”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за списком № 1.

Згідно акту зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітної плати, які дають право на пенсію, підтверджено пільговий стаж роботи даних громадян за період з 1974 року по 2006 рік.

Фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2 даним громадянам за 2011 рік, відповідно до розрахунку суми боргу становили: пенсіонера ОСОБА_3 - в сумі 497,94 грн., пенсіонера ОСОБА_4 - в сумі 745,62 грн., пенсіонера ОСОБА_5 - в сумі 286,36 грн., пенсіонера ОСОБА_6 - в сумі 818,56 грн., пенсіонер ОСОБА_7 - в сумі 803.20 грн., пенсіонер ОСОБА_8 - в сумі 920,08 грн., пенсіонера ОСОБА_9 - в сумі 875,55 грн., пенсінонер ОСОБА_10 - в сумі 864,41 та по списку № 1 пенсіонера ОСОБА_11 - в сумі 73,54 грн. Вказане підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, наявними в матеріалах справи, які своєчасно направлялися на адресу відповідача та одержані ним.

Поряд з вищенаведеним суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні СВК “Агрофірма Чернелицька”, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та витягу з ЄДРПОУ України зареєстроване, як підприємство з 21.08.2002 року.

З досліджених в ході судового розгляду листів відповідча направлених на адресу позивача: №51 від 26.11.2009 року та № 7 від 25.01.2010 року спостерігається динаміка організаційних перетворень СВК “Агрофірма Чернелицька”. Так, на базі колгоспу ім. Чапаєва створено с/с “Вільна Україна” (протокол за № 3 зборів уповноважених від 20.09.1991 року), на базі с/с “Вільна Україна”створено агрофірму “Вільна Україна”(протокол за №2 від 24.06.1993 року), внаслідок виходу із складу агрофірми “Вільна Україна”створено агрофірму “Чернелицька”(протокол за №1 зборів уповноважених від 01.03.1994 року) внаслідок реорганізації агрофірми “Чернелицька”створено п/п “Барва”(протокол за №2 від 22.02.2000року), внаслідок реорганізації п/п “Барва”створено СВК “Чернелицький 1”(наказ № 68 від 02.12.2002 року).

Окрім того, з досліджених в судовому засіданні змін до статуту СВК “Агрофірма Чернелицька”, затверджених та зареєстрованих Городенківською РДА Івано-Франківської області 06.02.2003 року в розділ 1 “Загальні положення” статуту відповідача внесено дані наступного змісту: “Сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма Чернелицька”, надалі “Кооператив”, є добровільним обєднанням фізичних осіб, створеним для спільного виробництва продукції сільського, рибного та лісового господарства і є частковим правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький 1”( інд.код. № 22169828) в частині розподільчого балансу, який затверджений загальними зборами СВК “Чернелицький 1” 30 січня 2003 року та СВК “Агрофірма Чернелицька”.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що СВК “Агрофірма Чернелицька”є правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький 1” тільки в частині розподільчого балансу, і, за умов, коли громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пільговий трудовий стаж здобуто на ряді підприємств, правонаступником прав та обовязків яких є СВК “Агрофірма Чернелицька”, однак тільки в частині отриманого підприємством майна, відображеного в розподільчому балансі, відповідно, на переконання суду, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, повинно проводитися у відсотковому відношенні саме до цієї частки майна, з урахуванням відсоткового відношення набутого пільгового стажу, а не як це визначив позивач.

Оскільки адміністративний суд, не є органом, який проводить відповідний розрахунок щодо визначення відсотку та суми відшкодування, а позивачем дані нарахування здійснено необґрунтовано, позовні вимоги позивача суд вважає необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.06.2011 року.