Постанова № 16203491, 24.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-0870/1630/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2011 б/н);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 02.12.2010 №1493/10/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеста-Сервіс», м.Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про визнання дії протиправними та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеста-Сервіс» (далі ТОВ «Алеста-Сервіс», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати бездіяльність відповідача щодо невизнання податковими декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, декларації позивача з податку на прибуток за 2010 рік протиправною;

зобовязати відповідача визнати податкові декларації позивача з ПДВ за серпень, листопад 2010 року з моменту їх подачі платником податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що відповідачем не було визнано податковими декларації позивача з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, декларацію позивача з податку на прибуток за 2010 рік. На думку представника позивача, зазначена причина невизнання декларацій податковими, як відсутність підпису відповідних посадових осіб, зокрема головного бухгалтера ОСОБА_3 не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 обіймала посаду головного бухгалтера підприємства, але 18.03.2009 була звільнена. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки із доданих до позову копій декларацій зі штампами відповідача вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити, перелік яких визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України (далі ПК України). Крім того, вказує, що нині діючим ПК України не передбачено можливість невизнання звітності податковою, а органи державної податкової служби уповноважені лише відмовити у прийнятті податкової декларації. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому запереченні від 26.04.2011. Пояснює, що позивачем порушено приписи Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 №827, а саме: у деклараціях з податку на додану вартість за серпень та листопад 2010 року відсутні підписи відповідних посадових осіб, а також приписи п.48.3 ст.48 ПК України, що полягало у невідповідності ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру посадових осіб платника податків у декларації з податку на прибуток за 2010 рік із даними відповідача. Стосовно декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року зазначив, що ці декларації відповідачем були прийняті, про що свідчить вхідний реєстраційний номер та відмітка службової особи ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Алеста-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.02.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 25.03.2010 №898/2305/34947823. Із змісту зазначеного акту (п.2.2 розділу 2. Загальні положення) вбачається, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання були (є), зокрема, керівник Кучеряєв В.В. та головний бухгалтер ОСОБА_3 за період з 01.03.2007 по 18.03.2009 (наказ про призначення від 01.03.2007 №К2/К; наказ про звільнення від 18.03.2009 №16/К).

17.09.2010 позивачем до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року та додатки до неї. Указані документи подані позивачем безпосередньо до канцелярії відповідача та прийняті посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації. 17.09.2010 відповідачем прийняте рішення, викладене у повідомленні №8154/10-28-4, про невизнання декларації як податкової звітності у звязку із невідповідністю прізвищ посадових осіб, а саме прізвища бухгалтера. Доказів направлення та отримання даного повідомлення на адресу ТОВ«Алеста-Сервіс» відповідачем суду надано не було.

Посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Алеста-Сервіс» за період з 01.05.2010 по 17.12.2010, за результатами якого складено акт від 17.12.2010 №4447/151/34947823. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону №2181, а саме неподання звітності, зокрема, за серпень 2010 року.

20.12.2010 ТОВ «Алеста-Сервіс» безпосередньо до канцелярії ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року та додатки до неї. Указані документи прийняті посадовими особами відповідача, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації. 21.12.2010 відповідачем прийняте рішення, викладене у листі №11692-10-2821, про невизнання вищевказаної декларації як податкової звітності у звязку із відсутністю підпису відповідних посадових осіб.

20.01.2011 ТОВ «Алеста-Сервіс» безпосередньо до канцелярії ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та додатки до неї, які прийняті посадовими особами відповідача, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації.

09.02.2011 позивачем до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано декларацію з податку на прибуток за 2010 рік та додатки до неї. Указані документи подані позивачем безпосередньо до канцелярії відповідача та прийняті його посадовими особами, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації. 09.02.2011 відповідачем прийняте рішення, викладене у повідомленні №1105/10-28-4, про невизнання вищевказаної декларації як податкової звітності у звязку із порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності, а саме: невідповідність ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру посадових осіб платника податків. Інформацію про те, в чому саме полягає невідповідність повідомлення не містить.

21.02.2011 ТОВ «Алеста-Сервіс» подано безпосередньо до канцелярії ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року та додатки до неї, які прийняті його посадовими особами, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невизнання податковими декларацій ТОВ «Алеста-Сервіс» з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, декларації ТОВ «Алеста-Сервіс» з податку на прибуток за 2010 рік протиправною позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між ТОВ «Алеста-Сервіс» та ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя регулюються Законом № 2181-III та ПК України.

Щодо невизнання відповідачем податковими декларацій ТОВ «Алеста-Сервіс» з податку на додану вартість за серпень та листопад 2010 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Крім того, реквізити, які має містити податкова декларація з ПДВ визначаються Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 (далі - Порядок №166).

Так, п.1.3. Порядку №166 встановлено, що декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Таким чином, дані норми містять виключний перелік підстав, коли податкова декларація може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача підтверджено, що причиною невизнання вищевказаних декларацій є невідповідність підпису посадових осіб, а саме бухгалтера ОСОБА_3

Проте, судом встановлено, що на час подачі декларацій ОСОБА_3 вже була звільнена з посади головного бухгалтера згідно п.5 ст.36 КЗпП за переведенням на інше підприємство (наказ про звільнення від 18.03.2009 №16/К). Крім того, із змісту акта від 25.03.2010 №898/2305/34947823 вбачається, що відповідач знав про те, що ОСОБА_3 не є працівником підприємства, а тому декларації підписувалися особою, відповідальною за подання звітності, в даному випадку виключно керівником підприємства.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд не вбачає законних підстав для невизнання ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень та листопад 2010 року, оскільки указані декларації містять всі необхідні реквізити, заповнені та надані до податкового органу відповідно до вимог Закону №2181 та Порядку №166.

Щодо невизнання відповідачем як податкової декларації ТОВ «Алеста-Сервіс» з податку на прибуток за 2010 рік суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Обов'язкові реквізити це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 ПК України).

Згідно п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4 ст.48 ПК України).

Згідно п.48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського облік та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, реквізити, які має містити податкова декларація з податку на прибуток визначаються Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2009 №143 (далі - Порядок №143).

Таким чином, дані норми містять виключний перелік підстав, коли податкова декларація може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація.

Пунктом 48.7 ст.48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням вимог ст. 48 цього Кодексу, не вважається податковою декларацією.

Згідно п.49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Декларація ТОВ«Алеста-Сервіс» з податку на прибуток за 2010 рік прийнята відповідачем, про що свідчить відповідний штамп на примірнику вказаної декларації. Зауважень щодо наявності та достовірності заповнення позивачем всіх обов'язкових реквізитів у посадових осіб ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя під час подачі декларації не було.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що причиною невизнання вищевказаної декларації є невідповідність ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру посадових осіб платника податків, а саме бухгалтера ОСОБА_3 Проте, такий висновок ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя суд вважає є помилковим та спростовується вищевикладеним. Із змісту декларації з податку на прибуток за 2010 рік вбачається, що вона містить всі необхідні реквізити, заповнена та надана до податкового органу відповідно до вимог ПК України та Порядку №143, а тому суд дійшов висновку щодо неправомірності відмови відповідача у прийнятті податкової декларації ТОВ «Алеста-Сервіс» з податку на прибуток за 2010 рік.

Згідно приписів п.49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача визнати податковими декларації ТОВ«Алеста-Сервіс» з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки із матеріалів справи вбачається та представником відповідача підтверджено, що зазначені декларації є прийнятими відповідачем, про що свідчить вхідний реєстраційний номер та відмітка службової особи ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя.

Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд також виходить з того, що як декларації ТОВ«Алеста-Сервіс» з податку на додану вартість за серпень, листопад 2010 року, декларація позивача з податку на прибуток за 2010 рік, які не визнані відповідачем як податкова звітність, так і декларації ТОВ«Алеста-Сервіс» з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року, які ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя були прийняті без зауважень, підписані тією самою особою, а саме керівником підприємства Кучеряєвим В.В.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача у своїх запереченнях на наказ Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків» суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаний наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а відтак згідно з пп. «е» п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 цей Наказ має рекомендаційний, розяснювальний та інформаційний характер.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, листопад 2010 року та декларації з податку на прибуток за 2010 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеста-Сервіс» протиправними.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м.Запоріжжя визнати як податкову звітність декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, листопад 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеста-Сервіс».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 30.05.2011.

СуддяО.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили.

СуддяО.С. Янюк