Постанова № 16203147, 10.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р. справа № 2а-14443/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Комунтранс»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

№0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010р.

за участі

представника позивача Балицького О.П.

представника відповідача Корастильова С.В.

представника третьої особине зявився

прокурора Вартанової О.М.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Комунтранс» (надалі позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 28.05.2010р. №0000122303/0/21795/10/23-3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки складеного за результатами його перевірки акту №951/23-3-32026358 від 07.05.2010р. є необґрунтованими та протиправними. У позивача наявні усі первинні документи та податкові накладні, на підставі яких ним сформований податковий кредит у червні, вересні та січні 2010 року. Ці податкові накладні видані платниками ПДВ, дата їх видачі відповідає першій з подій, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», обставин, через які ці податкові накладні не можуть бути прийняті при формуванні податкового кредиту фактично не існує.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Державна податкова інспекція у м. Краматорську (надалі відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, що наведені у запереченнях від 07.07.2010р. №27454/10/10-013 та доповненнях до них б/н від 26.07.2010р. Зокрема наводить, що при проведенні перевірки позивача було встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за червень, вересень 2009р. за операціями з ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест». Підставою для цього визначена відсутність в наданих до перевірки документах найменування та адреси обєкта, куди здійснювалось перевезення вантажу, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, не надання товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, які б підтверджували факт здійснення послуг з перевезення вантажу. Зважаючи на це відповідач дійшов висновку про недоведеність з боку позивача звязку зазначених витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Крім того, відповідач визначив неправомірним формування податкового кредиту з ПДВ у звязку з тим, що згідно податкової звітності у контрагента позивача - ТОВ «Виват-Пром» відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, виробничо-складські приміщення та інше майно, яке економічно необхідно для виконання постачання позивачеві. Тому відповідач дійшов висновку про відсутність звязку витрат позивача на придбання у вказаного контрагента ТМЦ з його господарською діяльністю.

Також відповідач зазначає про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі виписаної ТОВ «Ремшляхбуд» податкової накладної, дата видачі якої не відповідає першій з подій, що встановлені п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що наведені вище.

Ухвалою від 03.06.2011р. у звязку зі зміною податкового органу, на обліку у якому знаходиться позивач, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту на стороні відповідача залучена ДПІ у Куйбишевському р-ні м.Донецька. Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Листом від 29.06.2010 року №05/1-1311 вих прокуратура Донецької області повідомила про вступ прокурора у розгляд даної справи. У судове засідання прокурор зявився, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, що наведені відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Комунтранс» у звязку з прийняттям статуту у редакції від 27.04.2011р. змінило організаційно-правову форму та тип на Приватне акціонерне товариство «Комунтранс», свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №715770 видане виконавчим комітетом Донецької міської ради, код ЄДРПОУ 32026358. Відповідно до довідки форми 4-ОПП від 11.05.2011 р. позивач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Куйбишевському р-ні м. Донецька. До того часу ДПІ у м.Краматорську Донецької області.

Відповідачем ДПІ у м. Краматорську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності декларування відємного значення ПДВ по декларації за лютий 2010р., яке виникло у червні, вересні 2009 року, січні 2010 року. За результатами перевірки відповідачем були встановлені порушення п. 1.8 ст. 1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищений податковий кредит за червень 2009 року на суму 1 441 379 грн., вересень 2009 року на суму 819486 грн., січень 2010 року на суму 631667 грн. Крім того, встановлене порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ») внаслідок якого завищений податковий кредит за січень 2010 року на суму 103048 грн.

Вищезазначені порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет по декларації за січень 2010 року на суму 1 059 238 грн. та завищення відємного значення по рядку 26 декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму 1 936342 грн. Висновки перевірки відображені у акті №951/23-3-32026358 від 07.05.2010р. (надалі Акт перевірки).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 28.05.2010р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/1010/23-3, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1 059 238 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 423 695,2 грн., усього 1482933,2 грн. Позивач оспорює дане повідомлення-рішення у повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1. У Акті перевірки (т. 1 а.с. 189) відповідачем зазначене про встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2009р. на суму 1441379 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Дор Інвест». Підставою для цього визначена відсутність в наданих до перевірки документах найменування та адреси обєкта, куди здійснювалось перевезення вантажу, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, не надання товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, які б підтверджували факт здійснення послуг з перевезення вантажу.

Зважаючи на це відповідач дійшов висновку про недоведеність з боку позивача звязку зазначених витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Крім того, відповідачем у Акті перевірки зазначено, що до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ по отриманим послугам з перевезення вантажу, при відсутності відповідних первинних документів, а саме належним чином оформлених актів наданих послуг.

Аналогічно відповідачем зазначено про встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 року на суму 819 486 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест».

У якості норми, яка на думку відповідача порушена позивачем, у Акті перевірки зазначений п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ”, згідно з яким податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому відповідно до п.1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З урахуванням наведеного предметом доказування у цій частині спору є використання позивачем товарів та послуг, які надані ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест».

Суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом акту перевірки відповідачем не встановлено відсутності фактичного постачання товарів або послуг від ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест», як не встановлено і нікчемності договорів з цими підприємствами.

Єдиною підставою, за якою відповідач визначив відсутність звязку витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від вказаних контрагентів є відсутність у наданих до перевірки документах адреси обєкту, куди здійснювалося перевезення вантажу, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, а також ненадання товарно-транспортних накладних або інших документів, які б підтверджували перевезення вантажу.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Дор Інвест» укладений договір №04/22-08 від 22.04.2008р., за яким останнє передає, а позивач приймає у тимчасове платне користування пять вантажних автомобілів Volvo FM 16. Розмір орендної плати у відповідності до п. 5.1 договору встановлюється щомісячно та оформлюється додатковою угодою до договору. Розрахунок між сторонами здійснюється після підписання відповідного акту протягом 3-х банківських днів.

Усі пять вантажних автомобілів були передані позивачеві, що підтверджується актами №1-3 від 22.04.2008р, 27.06.2008р. та 31.07.2008р. Вартість орендної плати за ці автомобілі встановлювалася у додаткових угодах: №1 від 30.04.2008р, №2 від 31.05.2008р., №3 від 30.06.2008р., №4 від 31.07.2008р., №5 від 30.08.2008р., №6 від 30.09.2008р., №7 від 30.10.2008р.

При цьому дані додаткові угоди, а так саме і договір від 22.04.2008р. не передбачають залежності орендної плати від використання переданих у оренду автомобілів. Тобто плата встановлюється за місяць та не залежить від того, скільки та куди їздили автомобілі.

Також судом встановлено, що за аналогічними умовами між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» укладений договір №53/7 від 01.09.2009р. Ним та додатковими угодами до нього №1 від 01.09.2009р., №2 від 01.10.2009р., №3 від 30.11.2009р., №4 від 30.12.2009р. передбачене надання в суборенду позивачеві 5 одиниць самоскидів Volvo FM 16. Аналогічно вказаному вище договору визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків.

Крім того, відповідно до договорів №129/7 від 31.07.08р. та №147/7 від 31.07.08р. позивач отримує в оренду від ТОВ «Дор Інвест» збірні модульні конструкції житлових площ для мешкання в них робітників орендаря під час відряджень. За умовами цих договорів орендна плата визначається залежно від ступеня завантаження приміщень та складає фіксовану суму у розрахунку на одного мешканця.

Також судом встановлено укладення між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» договорів надання послуг №48/7 від 01.09.2009р., №55/7 від 01.10.09р. Відповідно до вказаних договорів узгоджено:

-за договором №48/7 від 01.09.2009р. - надання послуг фрези дорожньої W2100, визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків, інші умови;

-за договором №55/7 від 01.10.2009р. - надання послуг машини для сларри сіл/мікросюрфейсінгу ВСС Макро-Пейвер 12б, визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків, інші умови.

Згідно з умовами цих договорів вартість послуг розраховується виходячи з кількості годин (машино-годин), протягом яких працювали машини.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі послуг, платіжні документи, відповідні податкові накладені, на підставі яких позивач формував податковий кредит з ПДВ у червні, вересні 2010 року, наявність яких сторонами не оспорюється.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У порушення цих приписів відповідач у Акті перевірки не визначив, послуги за якими саме з наведених договорів на його думку не повязані з господарською діяльністю позивача (адже ці послуги суттєво відрізняються за предметом, умовами надання та оплати).

Крім того, податковий кредит з ПДВ у періодах, що перевірялися, також сформований за наслідками виконання угод купівлі продажу між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» №01/06-09 від 19.06.09р., ТОВ «Аркон Інвест» №01/06-09 від 15.06.09р., ТОВ «Дор Інвест» №03/01-08 від 03.01.2008р.

На підтвердження виконання цих договорів позивачем також надані накладні, платіжні документи, рахунки фактури, податкові накладні наявність яких сторонами не оспорюється. Наведені договори також відрізняються один від одного предметом постачання, строками виконання, тощо.

Щодо цих договорів відповідач також не визначив, які з отриманих за ними товарів не використані позивачем у господарській діяльності. Порушення, що викладені у Акті перевірки, сформульовані загально, без конкретизації підстав, за яких відповідач дійшов висновку щодо кожної господарської операції чи груп однорідних господарських операцій.

Враховуючи це, судом ухвалою від 30.07.2010 року була призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої поставлене наступне питання: «Чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №951/23-3-32026358 від 07.05.2010р. складеного ДПІ у м. Краматорську щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за січень 2010 року на суму 1 059 238грн.?».

Згідно з висновком судового експерта №273/24 від 04.05.2011р. ним були досліджені спірні господарські операції, що підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку ТМЦ.

За наслідком такого дослідження судовий експерт дійшов висновку, що вартість придбаних позивачем у ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест» ТМЦ (суми ПДВ яких були у подальшому віднесені до складу податкового кредиту червня 2009р. та вересня 2009р.) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що витрачені у господарській діяльності, а саме на виробництво та на загальновиробничі потреби.

Висновок судового експерта, з яким повністю погоджується суд, окрім іншого ґрунтується на тому, що у контексті викладених у Акті перевірки порушень для підтвердження звязку витрат з придбання ТМЦ з веденням господарської діяльності необхідно, щоб у документах на їх перевезення (товарно-транспортних накладних, подорожніх листах, актах надання послуг з перевезення) окрім даних щодо кількісних та вартісних характеристик вантажу, маршруту його пересування, була відображена також інформація про використання вказаних ТМЦ підприємством (т.3 а.с. 164).

Експертом зауважено, що підтвердження факту транспортування ТМЦ ще не доводить звязок витрат з придбання ТМЦ з господарською діяльністю позивача.

Позивачем за клопотанням експерта були надані відомості щодо автотранспорту, який був у користуванні підприємства у спірний період, подорожні листи цих автомобілів, товарно-транспортні накладні, перелік яких міститься у таблиці №1 висновку судової експертизи (т.3 а.с. 152-164). Проте, форми складання ТТН (№1-ТН), подорожніх листів роботи вантажного автомобіля, актів про надання послуг перевезення не передбачають відображення у них інформації про порядок та напрямок використання підприємством переміщуваних ТМЦ.

Тому висновок про звязок (або відсутність звязку) витрат на придбання ТМЦ з веденням господарської діяльності підприємства не може ґрунтуватися виключно на підставі даних цих документів (або відсутності цих документів).

Що стосується послуг, судом не встановлено придбання позивачем у спірних періодах послуг з перевезення. Укладені ним договори передбачають оренду автомобілів та спеціальної дорожньої техніки. Як вже зазначалося, умови оплати даних послуг залежать від часу, а не порядку їх використання.

Відповідно до результатів дослідження наданих експерту первинних документів та облікових регістрів ЗАТ «Комунтранс» висновки акту перевірки ДПІ про порушення підприємством п.п.7.4.1п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” при податковому обліку операцій з ТОВ «Дор Інвест», що спричинило завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2009р. на суму 1441379грн., операцій з ТОВ «Аркон Інвест» та ТОВ «Рон Інвест» що спричинило завищення податкового кредиту ПДВ вересня 2009р на 819486 грн. не підтверджуються.

З урахуванням наведеного суд погоджується, що обставини, з яких виходив відповідач (одна лише відсутність у наданих до перевірки документах адреси обєкту, куди здійснювалося перевезення ТМЦ, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, ТТН або інших документів на підтвердження перевезення) не можуть бути підставою для висновків про відсутність звязку між придбанням ТМЦ та послуг з господарською діяльністю підприємства.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не встановлено відсутності фактичного постачання товарів або надання послуг від ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест». Більш того, матеріали справи містять копії довідок:

-від 01.02.2010р. №143/23-3/35419782 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рон Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.09.2009р. по 31.09.2009р. (т.2 а.с. 9-15);

-від 01.02.2010р. №144/23-3/32934880 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дор - Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.05.2008р. по 31.12.2008р. (т.2 а.с. 16-19);

-від 01.02.2010р. №142/23-3-35419761 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аркон Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. (т.2 а.с. 20-22).

Згідно з цими довідками встановлено відображення у податковому обліку цих підприємств результатів господарських відносин з позивачем. Розбіжностей між результатами перевірок цих підприємств та відомостями, що отримані від позивача, не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ”, визначення йому за спірним податковим повідомленням рішенням податкових зобовязань з ПДВ у сумі 324523 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 129809,2 грн.

2. Відповідно до Акту перевірки відповідачем встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2009р. на суму 631667 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Виват-Пром», які складаються з передоплати ТМЦ (комплект обладнання, щебінь, пісок, бутанол, адгезійна добавка).

У Акті перевірки відповідачем зазначене про порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» у звязку з тим, що згідно податкової звітності у ТОВ «Виват-Пром» відсутні: трудові ресурси, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю; умови для зберігання товарів виробничого призначення (т. 1 а.с. 191). Також відповідачем зазначено, що «згідно даних зустрічних перевірок господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідно господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів».

Слід зазначити, що акт перевірки у якості обґрунтування висновків про наявність порушення не посилається на недійсність, нікчемність або безтоварність зазначених правовідносин з ТОВ «Виват-Пром».

Більш того, зазначення у Акті перевірки про те, що згідно даних зустрічних перевірок господарські операції з ТОВ «Виват - Пром» не підтверджуються, суперечать наданим відповідачем доказам у справі.

Так, відповідачем надана довідка (т.2 а.с. 42-43) від 27.05.2010р. №3519/23-3/33913327 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Виват - Пром» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період грудень 2009 року.

У цій довідці зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Виват Пром» використовував у своїй діяльності офісне приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202а, яке орендував у ТОВ «Реарпром» за угодою №23/01/1-2009 від 01.01.2009р. Для проведення перевірки підприємством були надані: установчі документи, декларації з ПДВ, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, угоди, контракти, накладні, податкові накладні, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 361, 311.

На підставі цих документів ДПІ у Київському р-ні м. Донецька, на податковому обліку у якій знаходиться ТОВ «Виват Пром», було встановлено, що на виконання угоди №12/02 від 27.02.2008р. про постачання товару останнім була отримана передплата, на суму якої була виписана податкова накладна №1063 від 24.12.2009р. на суму 3790000 грн. у т.ч. ПДВ 631666,67 грн. Сума ПДВ за цією податковою накладною включена до податкових зобовязань відповідного періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних, який відповідає додатку 5 до декларації за відповідний період.

Зважаючи на це, у висновках вказаної довідки податковий орган відобразив, що перевіркою ТОВ «Виват-Пром» розбіжностей з відомостями, одержаними від позивача, не встановлено.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Виват Пром» укладений договір постачання №12/02-09 від 02.12.2009р., згідно з яким позивач придбаває будівельні матеріали у асортименті на умовах постачання СРТ м. Краматорськ, вул. Южная, 21. Визначений пунктом 6 цього договору порядок розрахунків передбачає перерахування коштів протягом 5-ти днів на підставі предявленого до оплати рахунку.

Як вбачається з виписки руху коштів по банківському рахунку позивача від 24.12.2009р. (т.2 а.с. 137) позивачем на користь ТОВ «Виват Пром» були перераховані кошти у сумі 3790000 грн. у тому числі ПДВ 631666,67 грн.

Також матеріали справи містять копію виписаної ТОВ «Виват Пром» податкової накладної №1063 від 24.12.2009р. на суму ПДВ 631666,67 грн. (т.1 а.с. 178), яку позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2010 року та включив до складу податкового кредиту цього періоду.

Таке відповідає приписам п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», згідно з якими датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У якості норми, що порушена позивачем у даному випадку відповідачем визначений п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ». Згідно з ним податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо даної спірної операції згідно з висновком судового експерта №273/24 від 04.05.2011р. ним були досліджені первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за грудень 2009 року. За наслідком цього дослідження експертом встановлено, що товари у цей період до підприємства не надходили.

Таке узгоджується із зазначенням у Акті перевірки про здійснення позивачем передплати на користь ТОВ «Виват Пром».

Товар, за який сплачені кошти (комплект обладнання, щебінь, пісок, бутанол, адгезійна добавка), відповідає виду діяльності, фактичне здійснення якої встановлене відповідачем під час перевірки (т.1 а.с. 235) будівництво доріг, та на яку Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана ліцензія серії АВ №357989.

Таким чином, на підставі виданої ТОВ «Виват Пром» податкової накладної у позивача були усі підстави для включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту. Відповідач не вказує у Акті перевірки на нікчемність або безтоварність угоди між позивачем та зазначеним підприємством.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що на момент здійснення передплати та формування податкового кредиту позивач не мав на меті використовувати будівельні матеріали у власній господарській діяльності.

Крім того, на підтвердження досягнення цієї мети позивачем надані накладні, за якими від ТОВ «Виват Пром» фактично був отриманий товар (т.3 а.с. 119-122), акти приймання виконаних робіт та накладні, що підтверджують його використання у господарській діяльності (т.3 а.с. 123-138). Однак обставини, які вони підтверджують, виходять за межі періоду, що перевірявся відповідачем, а тому не можуть бути предметом дослідження.

За таких підстав висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого ним завищене відємне значення порядку 26 декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму 631667 грн., не відповідають обставинам справи та є протиправними.

3. Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем, окрім інших, встановлене порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», внаслідок чого позивачем завищена сума податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на суму 103048грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року включена сума податку 103 048 грн. за податковою накладною №5 від 14.01.2010 року, що видана ТОВ «Ремшляхбуд». Відповідачем зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів виписок банку, акту виконаних робіт, картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Ремшляхбуд», вище зазначена податкова накладна виписана за першою з подій отриманням виконаних робіт за актом від 30.12.2009р. №12/30-09.

Зважаючи на те, що дата виписки податкової накладної не відповідає даті виникнення подій, що передбачені п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ», відповідач дійшов висновку про відсутність права на включення до податкового кредиту сум податку за такою податковою накладною.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» укладений договір №50/7 від 01.10.2009р. (т. 2 а.с. 96), згідно з яким останній як субпідрядник виконує роботи з поточного ремонту доріг комунальної власності у Вільнянському р-ні. Пунктом 2.3 даного Договору визначено, що датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підготування акту виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 для підписання їх позивачем. Пунктом 5 даного договору також передбачено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами, які щомісячно подаються субпідрядником генпідрядникові.

Таким чином, датою виконання робіт за наведеним вище договором вважається дата підписання обома сторонами акту приймання виконаних робіт.

Позивачем надана копія акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в до договору №50/7 від 01.10.2009р. (т.2 а.с. 106), який підписаний представниками позивача та ТОВ «Ремшляхбуд» за січень 2010 року. Загальна вартість робіт за цим актом склала 628288грн., у т.ч. ПДВ 103048 грн. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що цей акт є єдиним, що підписаний між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» на суму 628288 грн.

У той самий час відповідачем надана отримана під час перевірки копія Картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за контрагентом ТОВ «Ремшляхбуд» за період з 01.12.2009р. по 28.02.2010р., згідно з якою 30.12.2009 року вчинений запис про оприбуткування послуг від зазначеного вище контрагента у сумі 515240 грн. та оприбуткування ПДВ у сумі 103048 грн., усього на суму 628288 грн. У якості підстави для відображення цих операцій зазначений документ за №12/30-09 від 30.12.2009р.

У звязку з тим, що дослідження записів у бухгалтерському обліку позивача та їх співвідношення з наявними у справі доказами вимагало спеціальних знань, суд ухвалою від 30.07.2010 року призначив судову економічну експертизу.

Згідно з висновком судового експерта №273/24 від 04.05.2011р. наявний у матеріалах акт КБ-2в за січень 2010 року складений у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому приймається до дослідження. Одночасно експерт зазначає про відсутність у наданих для дослідження документах іншого акту виконаних робіт форми КБ-2в за договором №50/7 від 01.09.2009р. між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд», у тому числі за №12/30-09 від 30.12.2009р.

На вимогу експерта надати пояснення причин невідповідності між даними бухгалтерського обліку та первинними документами позивач листом від 14.03.2011р. №86 повідомив, що акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в за договором №50/7 від 01.09.2009р. між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» за №12/30-09 від 30.12.2009р. не існує, запис про нього внесений до реєстру бухгалтерського обліку помилково.

При наданні висновку судовий експерт керувався ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. З урахуванням цього, оскільки дані картки по рахунку 631 за контрагентом ТОВ «Ремшляхбуд» документально не підтверджені, цей регістр не приймається при проведенні дослідження.

На вимогу суду позивач також не надав акту приймання виконаних робіт №12/30-09 від 30.12.2009р. та надав пояснення, аналогічні наведеним вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На пропозицію суду відповідач також не надав доказів наявності акту приймання виконаних робіт №12/30-09 від 30.12.2009р.

В той самий час наявний у матеріалах справи акт виконаних робіт форми КБ-2в, що підписаний позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» за січень 2010 року містить саме ту вартість робіт та суму ПДВ, що зазначені у податковій накладній №5 від 14.01.2010р. Крім того, він складений у той податковий період, у якому видана податкова накладна №5 від 14.01.2010р.

На користь висновку про підписання позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в у січні 2010 року свідчить наявна у матеріалах справи копія акту №25/7, який підписаний Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації (як замовником), позивачем (як генпідрядником) та ТОВ «Ремшляхбуд» (як субпідрядником) щодо поточного ремонту доріг комунальної власності у тому числі Вільнянського р-ну Запорізької області саме за січень 2010 року (т.3 а.с. 139-141).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що виписана ТОВ «Ремшляхбуд» податкова накладна №5 від 14.01.2010 року складена у відповідності до п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», включена до реєстру отриманих податкових накладених за січень 2010 року, відповідає періоду виникнення першої події підписання акту виконаних робіт за січень 2010 року та містить ту саму вартість робіт та суму ПДВ, що і зазначений акт, суд дійшов висновку про правомірність включення суми податку за нею до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2010 року.

За таких підстав викладені відповідачем у Акті перевірки висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», внаслідок чого завищений податковий кредит за січень 2010 року на суму 103048 грн. не відповідають обставинам справи та є протиправними.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 28.05.2010р. №0000122303/0/21795/10/23-3 підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Зважаючи на наведене, Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Комунтранс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010р. задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 28.05.2010р. № 0000122303/0/21795/10/23-3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Комунтранс» (83087, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького,44, ЄДРПОУ 32026358) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 10 червня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 15 червня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.