Постанова № 16202684, 14.06.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.06.2011 р. справа №18/48

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ

на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. по справі № 18/48 (суддя- Овсяннікова О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ

до відповідача Приватного підприємства "Елмикс" м.Донецьк

про стягнення 36123,20грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1.-довіреність № б/н від 16.02.2011р.

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Елмикс" м.Донецьк 36123,20грн., з яких: 32463,20 грн. отриманої оплати за невиконані роботи, 3246,42 грн. пені, 413,58 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. по справі № 18/48 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ві. Ай. Пі. Сервіс Трейд" м. Київ у позові до Приватного підприємства "Елмикс" м. Донецьк про стягнення 36123,20 грн. відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

-умовами договору № б/н від 14.05.2010р.;

-положеннями ст.526, ст.549, ч.4 ст.653, ст.625, ст.610, ст.612 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України;

-необгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. у справі № 18/48 позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на наступне:

-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права;

-претензію № 01-011 від 17.02.2011р. про повернення грошових коштів, про те відповідач грошові кошти не повернув;

-докази направлення вищевказаної претензії є в матеріалах справи, тому враховуючи вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобовґязання відповідача щодо повернення грошових коштів встановлений;

-положеннями ст.536, ст.625, п.3 ст.550, ст.610, ст.162 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

14.05.2010 р. між ТОВ "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" (Замовник) та ПП "Елмікс" (Виконавець) укладений договір б/н на виготовлення торгівельного обладнання.

Згідно з п. 1.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання по виготовленню торгівельного обладнання (пристінне обладнання та стіл) на основі креслень, які представлені у невідґємних додатках до цього договору.

Судова колегія зазначає, що додаток, наданий до позову не узгоджений сторонами.

Крім того, в ньому відсутнє посилання на договір, який є підставою позову. Ніяких інших додатків позивачем не надано.

За умовами п.1.2. договору, відповідач зобовґязувався виготовити та передати виготовлену продукцію позивачу в термін 15 (пґятнадцять) робочих днів, роботи починаються з моменту отримання першого платежу по даному договору.

Умови платежу передбачені у розділі 2 договора.

Пунктом 2.3 договора сторони передбачили, що перша оплата після підписання договору, здійснюється авансом у розмірі 70 %, що складає 32463,20 грн.

Друга і остання оплата здійснюється протягом 2-х банківських днів після поставки замовнику виготовленого обладнання і здійснюється оплатою у розмірі 30%, що складає 13 912,80грн.

20.05.2010 р. платіжним дорученням № 600 позивачем було перераховано відповідачу 32463,20 грн.

Враховуючи строк банківського переказу, роботи мали бути виконані відповідачем у строк до 10.06.2010 р.

Доказів виконання зобовязань за договором відповідачем не надано.

Рахунок № 14 від 17.05.2010р. на суму 46 376,00грн. (а.с.20) не відображає найменування торгівельного обладнання та в рахунку не вказано, що він був виставлений саме до договору № б/н від 14.05.2010р.

Позивач просить стягнути з відповідача: отриману оплату за невиконанні роботи з виготовлення торгівельного обладнання у розмірі 32463,20грн.; пені за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 3246,42грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 413,58грн., судові витрати.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовґязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовґязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовґязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, субґєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовґязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовґязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є договором підряду.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовґязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовґязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовґязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобовґязання внаслідок односторонньої відмови від зобовґязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобовґязання;

3)сплата неустойки;

4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовґязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовґязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

18.02.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 01-011 від 17.02.2011р. про повернення грошових коштів в сумі 32 463,20грн., що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.27).

З урахуванням викладеного, вимога позивача про повернення грошових коштів в сумі 32 463,20грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 3246,42 грн., то ця вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.4. договору, у разі несвоєчасного виконання замовлення з вини виконавця, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,2% від вартості робіт за кожний день прострочення здачі робіт, але не більше 10% від загальної суми договору.

Разом з тим, пунктом 3.1. договору визначено, що виконавець виконує замовлення згідно з вимогами зазначеними у додатках до даного договору у вказаний вище термін.

Як було зазначено вище, додаток до договору не узгоджений сторонами.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 3246,42 грн. є безпідставними.

Вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 413,58 грн. є також безпідставною, враховуючи наступне.

Позивач посилається на вимогу ч.2 ст.625 Цивільного кодекс України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовґязання, на вимогу кредитора зобовґязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не брав на себе зобовґязання щодо повернення предоплати, а тому посилання позивача на вимоги ст.625 Цивільного кодексу України є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими в частині стягнення 32 463,20грн.

В частині стягнення пені в розмірі 3246,42 грн., 3% річних в розмірі 413,58 грн є безпідставними.

З огляду на викладене, рішення господарського суду не відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткову відмову у задоволенні позову.

Судові витрати за позовною заявою та апеляційною скаргою покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. по справі № 18/48 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. по справі №18/48 скасувати.

3) Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ до Приватного підприємства "Елмикс" м.Донецьк про стягнення 36123,20грн., з яких: 32463,20 грн. отриманої оплати за невиконані роботи, 3246,42 грн. пені, 413,58 грн. 3% річних задовольнити частково.

4) Стягнути з Приватного підприємства "Елмикс" м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30953042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ (код ЄДРПОУ 36405896) 32 463,20грн. отриманої оплати за невиконані роботи.

5) В решті позовних вимог відмовити.

6) Стягнути з Приватного підприємства "Елмикс" м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30953042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд" м.Київ (код ЄДРПОУ 36405896) витрати зі сплати державного мита за позовною заявою та апеляційною скаргою в сумі 486,95грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,88грн.

7)Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду