Постанова № 16202680, 14.06.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.06.2011 р. справа №40/63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м.Краматорськ

на рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. по справі № 40/63 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк

до відповідача Підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м.Краматорськ

про стягнення 5 702,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1-довіреність № 16 від 01.02.2011р.

від відповідача ОСОБА_2.-довіреність № 105 від 07.06.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м.Краматорськ 5 702,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. по справі № 40/63 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" задоволено. Стягнуто з підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м.Краматорськ на користь: державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області (код ЄДРПОУ 34686652) основний борг з орендної плати в сумі 5 702,00 грн., державного бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн.

Дане рішення мотивовано наступним:

-умовами договору оренди № 753/2001 від 26.03.2001р.;

-положеннями п.1 ст.759, ст.638, ст.526, ст.599 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,18,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.180, ст.181, ч.1 ст.193, ст.202, ст.203 Господарського кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

-обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. у справі № 40/63 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:

-у дійсності за період з 29 травня 2008 року по 29 березня 2010 року за розпорядженням позивача обґєкт оренди було вилучено з володіння Орендаря через незалежні від нього обставини та відповідач у цей період орендованим майном не користувався з вини балансоутримувача обґєкта оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. по справі № 40/63 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Крім того, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, в звґязку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом, 26.03.2001р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області ( Орендодавець) та підприємством "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (Орендар) було укладено договір оренди №753/2001, із строком його дії з 26.03.2001р. до 26.03.2006р. та правом його майбутньої пролонгації, як це зазначено у пункті 10.6.

Відповідно до пункту 1.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.04.2010р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме державне майно нежитлове приміщення в одноповерховому будинку, площею 99,7 кв.м., що знаходиться на балансі Державної освітньої установи "Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів" та нежитлове приміщення в одноповерховому будинку площею 853,9 кв.м., що знаходиться на балансі Донбаського Міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів, розташоване за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32. Факт передачі майна підтверджено актом приймання-передачі від 26.03.01р. відповідно приписам п.2.1. договору.

Мета передачі нерухомого майна здійснення підприємством заходів комплексної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, спрямованих на трудову та професійну реабілітацію та адаптацію у виробничих умовах різного напрямку, для виробничої діяльності, що зазначено в п.1.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.04.10р.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2001р.) 137 грн. 45 коп. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, що зазначено в п.3.2. договору.

Згідно пункту 3.3. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% відповідно щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Листом від 03.12.2010р. за №11-06-03-13485 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором та про розірвання цього договору, однак майно надане в оренду згідно спірного договору не повернуто та основний борг до наступного часу не погашено.

Свої зобовязання за договором оренди відповідач не виконав, у звязку з чим за ним за період з червня 2008 року по лютий 2011 року утворився основний борг з орендної плати в сумі 5 702 грн.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до спірних правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Відповідач не довів, що у період з 29 травня 2008 року по 29 березня 2010 року, він не користувався приміщенням з причин перешкоджання у цьому з боку балансоутримувача.

Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.

З огляду на викладене, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Підприємства "Владислава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. по справі №40/63 залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. по справі №40/63 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду