Рішення № 16202559, 14.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 червня 2011 року                                                  Справа № 06/1666

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: не з’явився,

розглядає справу:

за позовом дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2           

про стягнення 79 298 грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –79 298 грн. 20 коп. у тому числі: 68641 грн. 56 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 2 653 грн. 57 коп. 10 % річні, 5 875 грн. 18 коп. пеня, 2 127 грн. 89 коп. інфляційні.

До прийняття рішення по справі позивач направив суду заяву від 14.10.2010, якою уточнив суму позовних вимог, просить стягнути 78 102 грн. 69 коп. у тому числі: 68 641 грн. 56 коп. борг, 2 482 грн. 38 коп. 10% річні, 4 143 грн. 86 коп. пені, 2 834 грн. 89 коп. інфляційні нарахування.

Відповідач відзивом на позов від 26.10.2010 проти позову заперечує посилаючись на те що укладений договір дистриб‘юції від 21.01.2010 №27, на який посилається позивач, був підписаний іншою особою, а не відповідачем, яка не мала права на укладення договорів, і відповідно, волевиявлення ОСОБА_2 Також відповідач зазначив, що відповідно до накладних, а саме №№ ЄМ00001509, ЄМ00001735, ЄМ00001717, ЄМ00001730, ЄМ00002233, ЄМ00002189, ЄМ00002239, ЄМ00002684, відповідач товар не отримував, підписи на документах не ставив, а тому зазначені докази не є належними та допустимими для даної справи.

У задоволенні позову просить відмовити повністю.

26.10.2010 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Представник позивача не заперечив проти клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2010 зупинено провадження у справі.

18.01.2011 до суду повернулись матеріали, направлені до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту експертиз для проведення почеркознавчої експертизи, без виконання, в зв’язку з несплатою відповідачем рахунку–фактури №СФ-0001127 від 10.11.2010.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2011 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

03.02.2011 відповідач подав заяву про направлення повторно документів для проведення почеркознавчої експертизи, якою просить встановити автентичність чи не автентичність підпису ОСОБА_2 на договорах № 27 від 21.01.2010 та № 40/27 від 20.01.2010, провадження у справі припинено.

11.05.2011 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз листом №1466/11-11 від 29.04.2011 повернув до суду матеріали надані на дослідження по справі №06/1666 без виконання в зв’язку з ненаданням ОСОБА_2 додаткових вільних зразків підпису, які вимагав експерт листом №11/01-05/1466/11-11 від 09.02.2011.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2011 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

26.05.2011 у зв’язку з неявкою представника відповідача, необхідністю витребування у позивача додаткових доказів та поданим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 14.06.2011.

13.06.2011 відповідач подав пояснення по справі, яким позов не визнає, проти розгляду справи без його участі не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахуванням заяви від 14.10.2010.

Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

21.01.2010 між дочірнім підприємством фірмою «Екотехніка-М»та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 укладений договір дистриб‘юції №27.

У відповідності з цим договором Продавець (позивач) зобов’язується систематично передавати Товар у власність Дистриб’ютора (відповідача), а Дистриб’ютор приймати цей товар, продавати його від свого імені і за свій рахунок третім особам на своїй території, і вчасно здійснювати оплату Товару на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором, в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені у видатковій та податковій накладних.

Згідно п.2.1 договору відвантаження Товару здійснюється транспортом Продавця або Дистриб’ютора за домовленістю сторін.

Згідно п.3.4 Дистриб’ютор сплачує вартість кожної партії Товару, що поставляється, протягом 21 календарного дня з підписання приймально-здавальних документів.

Згідно п.7.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором Дистриб’ютор сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної обліком ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня обчислюється від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення платежу з урахуванням офіційного індексу інфляції і 10% річних за весь період прострочення платежу у випадку неналежного виконання зобов’язань за цим Договором Дистриб’ютор зобов’язаний відшкодувати заподіяні Продавцеві збитки в повному обсязі.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних на загальну суму 136487 грн. 22 коп. (згідно довідки позивача №14/1011 від 14.10.2010).

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару не провів по видаткових накладних за № ЄМ00001509 від 21.02.2010, №ЄМ00001735 від 26.02.2010, №ЄМ00001717 від 26.02.2010, №ЄМ00001730 від 02.03.2010, №ЄМ00002233 від 13.03.2010, №ЄМ00002189 від 13.03.2010, №ЄМ00002239 від 14.03.2010, №ЄМ00002684 від 21.03.2010, за договором дистриб‘юції №27 від 21.01.2010 на суму 68 641 грн. 56 коп. (згідно довідки позивача №14/10 від 14.10.2010)

30.06.2010 відповідачу направлена претензія №30/06/01 з вимогою оплатити продукцію. Вимога залишена без задоволення.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить –68 641 грн. 56 коп.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару проведена по видатковим накладним № ЄМ00001509 від 21.02.2010, №ЄМ00001735 від 26.02.2010, №ЄМ00001717 від 26.02.2010, №ЄМ00001730 від 02.03.2010, №ЄМ00002233 від 13.03.2010, №ЄМ00002189 від 13.03.2010, №ЄМ00002239 від 14.03.2010, №ЄМ00002684 від 21.03.2010 та т/т накладним від 21.02.2010, 27.02.2010, 02.03.2010, 13.03.2010, 14.03.2010, 21.03.2011 (наявним в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується тим, що у видаткових накладних стоїть печатка ОСОБА_2 та в т/т накладній від 21.02.2010 в графі 3 «назва продукції, товару»вказана видаткова накладна №1509, в графі «вантаж одержав»стоїть печатка ОСОБА_2 та підпис; в т/т накладній від 02.03.2010 в графі 3 «назва продукції, товару»вказана видаткова накладна №1730, в графі «вантаж одержав»стоїть печатка ОСОБА_2 та підпис; в т/т накладній від 13.03.2010 в графі 3 «назва продукції, товару»вказані видаткові накладні №2189, №2233, в графі «вантаж одержав»стоїть печатка ОСОБА_2 та підпис; в т/т накладній від 14.03.2010 в графі 3 «назва продукції, товару»вказана видаткова накладна №2239, в графі «вантаж одержав»стоїть печатка ОСОБА_2 та підпис; в т/т накладній від 21.03.2010 в графі 3 «назва продукції, товару»вказана видаткова накладна №2684, в графі «вантаж одержав»стоїть печатка ОСОБА_2 та підпис.

Податкові накладні №00001509 від 21.02.2010, №00001730 від 02.03.2010, №00002233 від 13.03.2010, №00002189 від 13.03.2010, №00002239 від 14.03.2010, №00002684 від 21.03.2010 та податкова декларація з податку на додану вартість є також свідченням отримання відповідачем товару.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що у видаткових накладних №ЄМ00001735 від 26.02.2010, №ЄМ00001717 від 26.02.2010 та в т/т накладній від 27.02.2010 в графі «вантаж одержав»відсутні підпис та печатка отримувача товару.

Вищевказані видаткові накладні та т/т накладна складені з порушенням правил приймання товару (інструкція П-6) тому в стягненні за даними накладними в сумі 5594 грн. 52 коп. слід відмовити.

          Сума основного боргу без врахування видаткових накладних №ЄМ00001735 від 26.02.2010, №ЄМ00001717 від 26.02.2010 становить 63047 грн. 04 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору дистриб‘юції №27 від 27.01.2010, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 1195 грн. 51 коп. (пені, річних - заява від 14.10.2010) позивач відмовився і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз’яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

Суд не погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних, річних за період з 04.06.2010 по 13.10.2010 від суми 68641 грн. 56 коп.

Згідно розрахунку, пеня за період з 04.06.2010 по 13.10.2010 від суми 63047 грн. 04 коп. становить 3806 грн. 12 коп., інфляційні ставлять 1954 грн. 46 коп., річні 2252 грн. 46 коп. (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 71 060 грн. 08 коп. (63047 грн. 04 коп. борг + 2252 грн. 46 коп. 10% річні + 3806 грн. 12 коп. пені + 1954 грн. 46 коп. інфляційні нарахування).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1195 грн. 51 коп. (пені, річних) провадження слід припинити, в стягненні 7042 грн. 61 коп. (боргу, пені, інфляційних, річних) слід відмовити.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов судом не приймаються, оскільки факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, т/т накладними, податковими накладними та податковою декларацією з податку на додану вартість .

Крім того відповідач не оплатив рахунок на проведення експертизи, не надав документи, які вимагав експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що необхідні для проведення експертизи.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.4 ст.80, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М»(м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94-А, код 24363204) –63047 грн. 04 коп. борг, 2252 грн. 46 коп. 10% річні, 3806 грн. 12 коп. пені, 1954 грн. 46 коп. інфляційні, 710 грн. 60 коп. витрат по сплаті держмита, 211 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1195 грн. 51 коп. провадження припинити, в стягненні 7042 грн. 61 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А. Анісімов

          Рішення підписано 14.06.2011