Рішення № 16202318, 06.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2011 Справа № 5024/513/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонської обласної організації профспілки працівників державних установ України, м.Херсон

до : Підприємства «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», с.Більшовик Голо пристанського району Херсонської області

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення

за участю прокурора Мяло Н.В.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник дов.№01/13-16 від 06.04.2011 р., Лясковська В.О. керівник, ОСОБА_2 представник дов.№2 від 12.05.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник дов.№1 від 04.05.2011 р., ОСОБА_4 представник дов.№2 від 04.05.2011 р.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 13.06.2008 року, укладеного між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) на відчуження дитячого оздоровчого табору ім.. Ю.О.Гагаріна, а також просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2986844,58 грн. та судові витрати.

7 квітня 2011 року у відповідності до ст..22 ГПК України позивач надав заяву про збільшення позовних вимог (а.с.40), в якій просить розірвати договори, укладені між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач), а саме:

-розірвати договір від 13.06.2008 року купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору ім.. Ю.О.Гагаріна,

-розірвати договір купівлі-продажу від 13.06.2008 року обладнання та інвентарю,

-розірвати договір купівлі-продажу від 27.09.2010 року ліжок та тумб,

а також стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 4163135,04 грн. та судові витрати.

12 квітня 2011 року Прокуратурою Херсонської області подано заяву про вступ у розгляд справи (а.с.53), тому розгляд справи відбувався за участі прокурора.

20 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (а.с.58), в якій просить: розірвати договір від 13.06.2008 року купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору ім.. Ю.О.Гагаріна, договір купівлі-продажу від 13.06.2008 року обладнання та інвентаря, договір купівлі-продажу від 27.09.2010 року ліжок та тумб, а також стягнути з відповідача 2847400,00 грн. заборгованості, 1047256,60 грн. інфляційних, 268478,44 грн. 3% річних та судові витрати.

13 травня 2011 року позивач знову уточнив позовні вимоги і просить: розірвати договір від 13.06.2008 року купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору ім.. Ю.О.Гагаріна, договір купівлі-продажу від 13.06.2008 року обладнання та інвентарю, договір купівлі-продажу від 27.09.2010 року ліжок та тумб, стягнути з відповідача 2847400,00 грн. заборгованості, 1047256,60 грн. інфляційних, 268478,44 грн. 3% річних, а також зобов»язати відповідача передати дитячий оздоровчий табір ім..Ю.О.Гагаріна, його майно, 120 дерев»яних ліжок та 120 дерев»яних тумб позивачу.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 10.05.2011 року оголошувалась перерва до 13.05.2011 р. до 11-00. В судовому засіданні 02.06.2011 року оголошувалась перерва до 06.06.2011 року до 11-00, після чого розгляд справи було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) 13 червня 2008 року було укладено Договір купівлі-продажу №2308 (далі договір), за умовами якого позивач продав відповідачу дитячий оздоровчий табір імені Гагаріна за 4106696,00 грн., а відповідач зобов»язався здійснити остаточний розрахунок за нього до 07.07.2008 року. 25 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу №2308 від 13.06.2008 р. (а.с.8), за умовами якої остаточний розрахунок за табір відповідач повинен здійснити до 07.07.2010 року.

13.06.2008 року між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) було також укладено договір купівлі-продажу (а.с.41-46), за умовами якого продаж обладнання та інвентаря здійснюється за 179870,00 грн., а відповідач зобов»язується здійснити повну оплату до 07.07.2008 року.

27.09.2010 року між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.47), за умовами якого позивач продав відповідачу 120 дерев»яних ліжок та 120 дерев»яних тумб на загальну суму 44400,00 грн., а відповідач зобов»язався оплатити їх до кінця 2010 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов по трьом договорам купівлі-продажу відповідач перерахував позивачу за період з 13.06.2008 року по 17.08.2010 рік 851125,00 грн.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що в рахунок боргу за табір відповідачем оздоровлено дітей працівників державних установ області на суму 632441,00 грн., що підтверджується:

-Договором від 15.05.2009 року (а.с.114) та актом виконаних робіт від 01.09.2009 року (а.с.115) на суму 173600,00 грн.;

- Договором від 17.05.2010 року (а.с.118) та актом виконаних робіт від 19.05.2011 року на суму 458841,00 грн.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 29.09.2010 року сторони погодились між собою, що за договором купівлі продажу від 13.06.2008 року, укладений між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) на суму 179870,00 грн. відповідач розрахувався в повному обсязі. За договором купівлі-продажу від 27.09.2010 року, укладений між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) на суму 44400,00 грн. відповідач також розрахувався в повному обсязі. Заборгованість за договором купівлі-продажу №2308 від 13 червня 2008 року, укладеним між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач) складає 2847400,00 грн. (за дитячий оздоровчий табір).

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу україни, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмови від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми (за договором купівлі-продажу оздоровчого табору №2308 від 13 червня 2008 року).

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 431178,52 грн. та 3 % річних в сумі 114939,88 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено відповідними доказами істотне порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу №2308 від 13 червня 2008 року, укладеного між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України (позивач) та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(відповідач), яке є підставою розірвання договору; тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору купівлі-продажу №2308 від 13 червня 2008 року, за умовами якого позивач продав відповідачу дитячий оздоровчий табір імені Гагаріна за 4106696,00 грн. та відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення за цим договором несплаченої суми боргу у розмірі 2847400,00 грн.

Провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання двох інших договорів купівлі-продажу обладнання та інвентаря від 13.06.2008 року та купівлі-продажу ліжок від 27.09.2010 року підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв»язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

За приписами статті 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розгляд справи по суті розпочато 10 травня 2011 року.

З огляду на викладене, суд не приймає до розгляду вимогу позивача, заявлену 13.05.2011 року, щодо зобов»язання Підприємства «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»передати позивачу дитячий оздоровчий табір ім.. Ю.О.Гагаріна, його майно, ліжка та тумби, - оскільки відповідна вимога є додатковою позовною вимогою, заявлена після початку розгляду справи і таку дію позивача суд кваліфікує як зміну предмету позову.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано порядок розірвання договору, передбачений ст..188 Господарського кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов»язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 №50/101-08).

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Оскільки позивач на підставі ст.22 ГПК України до прийняття рішення зі справи 13 травня 2011 року уточнив позовні вимоги і просив: розірвати договір від 13.06.2008 року купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору ім.. Ю.О.Гагаріна, договір купівлі-продажу від 13.06.2008 року обладнання та інвентарю, договір купівлі-продажу від 27.09.2010 року ліжок та тумб, стягнути з відповідача 2847400,00 грн. заборгованості, 1047256,60 грн. інфляційних, 268478,44 грн. 3% річних, а також зобов»язати відповідача передати дитячий оздоровчий табір ім..Ю.О.Гагаріна, його майно, 120 дерев»яних ліжок та 120 дерев»яних тумб позивачу, суд, відповідно до п.4.2. Роз»яснення ВАСУ від 04.03.98. №02-5/78 та п.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. №15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93. №50), - дійшов висновку щодо стягнення з позивача в доход державного бюджету 305,55 грн. державного мита (загальна сума сплаченого позивачем держмита повинна складати 25500,00 грн.).

Враховуючи викладене, відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, ст..ст.82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково. Припинити провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу обладнання та інвентарю від 13.06.2008 року та договору купівлі-продажу ліжок від 27.09.2010 року

2.Розірвати договір купівлі продажу №2308 від 13 червня 2008 року, укладений між Херсонською обласною організацією профспілки підприємств державних установ України та Підприємством «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

3.Стягнути з Підприємства «Віта СЛС «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(Херсонська область, голо пристанський район, с.Більшовик, вул..Приморська,50) на користь Херсонської обласної організації профспілки підприємств державних установ України (м.Херсон, пр.Ушакова,25) 431178,52 грн. інфляційних витрат, 114939,88 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 5546,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Херсонської обласної організації профспілки підприємств державних установ України (м.Херсон, пр.Ушакова,25) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095 - 305,55 грн. державного мита.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 14.06.2011 р.