Рішення № 16202024, 14.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5016/1548/2011(17/73)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 01/33-36 від 04.01.2011р.;

від відповідача, не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1548/2011(17/73)

За позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина,94,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 54056, АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості у розмірі 972, 57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі-відповідач) боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 972,57 грн..

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»в особі філії м.Миколаєва, правонаступником якого є ПАТ «Миколаївобленерго» (далі позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі -відповідач) 14 листопада 2008 р. укладено договір № 44/6965 про постачання електричної енергії, у відповідності до якого сторони взяли на себе зобов'язання дотримуватись Правил користування електричною енергією, (далі по тексту ПКЕЕ, Правила) та умов вищезазначеного Договору.

Згідно п.2.2.2 договору позивач зобовязався постачати відповідачу (Споживачу) електроенергію як різновид товарної продукції, а відповідач в свою чергу зобовязався у відповідності до п. 2.3.3 договору та п.1 додатку № 4 до договору, знімати показання розрахункових засобів обліку щомісячно 17 числа і в цей день повідомляти про них постачальнику (позивачу) по встановленій додатком № 4 до договору формі.

Відповідно до п.2.3.3 договору та п.8 додатку №10 до договору, відповідач зобов'язався протягом п'яти днів з дати отримання виписаних постачальником рахунків, здійснювати оплату самостійно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

21.12.2010р. сторонами було укладено додаток № 1 та додаток №1а до договору, яким було встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2011 р. згідно до вимог Закону України "Про електроенергетику", Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2002 р. № 475, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕЕ від 31 липня 1996 р.№ 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 04.02.10 р. № 105).

Так, зокрема, пунктом 3 та 4 вказаних додатків № 1 сторони дійшли згоди про наступне: споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів; споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися із заявою до постачальника щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення приймає рішення щодо можливості та обгрунтованості такого коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обгрунтована відмова у здійсненні коригування.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 5 додатків № 1 сторони визначили відповідальність за перевищення встановлених, як договірні величин споживання.

Пунктом 7 сторони обумовили, що додатки №1 та № 1а є невід'ємною частиною договору та має силу на строк дії договору.

Згідно до умов додатків № 1 а гранична величина споживання відповідача: за січень 2011 р. склала - 318 кВт.г., але відповідач звернувся із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії на січень 2011 р. в сторону збільшення на величину 2682 кВт.г., тобто в цілому склало 3000 кВт.г. граничної величини споживання електричної енергії на січень 2011 р.

У зв'язку з цим, позивачем було прийнято рішення про здійснення коригування договірної величини споживання електроенергії у січні 2011 року в сторону збільшення, яке оформлене повідомленням за № 04-23/2-299 від 06.01.2011 р., як це передбачено вимогами п.4.4 ПКЕЕ та п.4 додатку № 1 до договору. Внаслідок чого, договірна величина на січень 2011 р. року згідно додатку № 1 до договору № 44/6965 склала - 3 000 кВт.г.

Але, за даними позивача, відповідач фактично спожив у січні 2011 р. - 4383 кВт.г., що підтверджено актом про використану електричну енергію за січень 2011 р.

Станом на 20 січня 2011 р. позивачем згідно звіту споживача та відповідно до п.п. 6.14, 6.16 ПКЕЕ, умов договору, додатку №1 та додатку № 1 а, було визначено вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, в результаті чого обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у січні 2011 р. склав 1383 кВт.г.

На підставі вищевикладеного, позивачем було здійснено розрахунок вартості спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання у двократній вартості, що склало у січні 2011р.- 972,57 грн.

У січні 2011 року відповідачу були надіслані рекомендованим листом повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії та рахунок № 44/6965/1, які відповідачем залишені без реагування та рахунок не сплаченим.

На підставі викладеного, у відповідача станом на 01.05.2011 р. виникла заборгованість за перевищення договірних величин у січні 2011 р. у розмірі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 57 коп.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно то закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщоіншеневстановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договорута вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту абоінших вимог, щозвичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність своєї вини в спірних правовідносинах.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не заперечені, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (54056, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», (54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина,94) борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 972,57 грн. (девятсот сімдесят дві грн. 57 коп.) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код 23399393.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (54056, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», (54055,м.Миколаїв, вул. Чигрина,94), держмито у сумі 102,00 грн.(сто дві грн. 00 коп.), та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 15.06.2011 року.

Суддя С.М.Коваль