Рішення № 16201319, 16.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.11р.Справа № 19/5005/7157/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2312,30 грн.

Суддя: Петренко І.В.

при секретарі: Поповій Д.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - дов. №20-548 від 21.12.10

Від відповідача: ОСОБА_2. - дов. № 489 від 01.01.11

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжязвернувся до господарського суду з позовом до відповідача -Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ про стягнення штрафу за несвоєчасне доставлення вантажів у розмірі 2312,30 грн., а також судових витрат в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та в позові просить відмовити.

Представник позивача наполягає на розгляді справи за наявними матеріалами та просить позов задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року на адресу позивача - Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на станцію Запоріжжя-Ліве за залізничними накладними №№ 42602729, 42602728, 42374758 надходив вантаж, перевезення якого здійснював відповідач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, спірний вантаж прибув із простроченням, у звязку із чим позивачем, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України був нарахований відповідачеві штраф на загальну суму 2312,30 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією № 80-3-2046560-42 від 13.08.2010р., в якій вимагав від останнього перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок підприємства.

За даними позивача, зазначена претензія визнана відповідачем 01.10.2010 р., що підтверджується його представником за вхідним номером 2057838.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому, згідно ч.5 ст. 306 Господарського процесуального кодексу України, мають регулюватися Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, який визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 41 Статуту залізниць України та п. 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. № 865/5086, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення.

Відповідно до п. 2.9 «Правил обчислення строків доставки вантажів», в перевізних документах повинна бути зроблена відмітка про причину затримки, яка дає право залізниці на збільшення строку доставки.

У відповідності із ч. 1 ст. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини), зокрема, у розмірі 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Розмір матеріальної відповідальності відповідача викладений в розрахунку позивача.

На час розгляду справи відповідач докази про добровільну сплату зазначеного штрафу не надав.

Згідно ч. 2 ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Представник відповідача посилається на ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", яка визначає, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників, одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушення прав і законних інтересів розглядаються в претензійному та позовному порядку.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України саме ним визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту. Пункт д) статті 134 Статуту визначає, що початком перебігу шестимісячного строку, є день видачі вантажу.

Ураховуючи вищенаведене, законодавець надає право вантажоодержувачу захистити своє право або шляхом пред'явлення претензії, або безпосередньо звернутися з позовом до суду, але в межах шестимісячного строку, встановленого Статутом.

Звертаючись до суду, Позивач цей строк пропустив, поважних причин, у зв'язку з його пропуском не навів.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Посилання позивача на визнання відповідачем претензії та переривання строку поовної давності суд відхиляє, оскільки 6 місячний строк також сплинув 01.04.11р., а з позовом до суду позивач звернувся 02.06.11р. - вже після закінчення строку позовної давності.

Судові витрати слід віднести на позивача, оскільки позовних вимогах позивачеві відмовлено. Крім цього слід застосувати спеціальні норми Закону - Статуту залізниць України.

Керуючись ст. ст. 2,41,116,130,134,136 Статуту залізниць України, «Правил обчислення строків доставки вантажів», ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко