Постанова № 16198406, 02.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1959/2011

02 червня 2011 року 16год. 38хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Балобанов О.В.

відповідача: представник Наконечний Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія" Надра України "

доГощанської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Надра України" (далі - ТОВ "Холдингова компанія "Надра України") звернулося в суд з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Гощанська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003512342/0 від 26.10.2010 року та №0003512342/1 від 23.11.2010 року.

Позовні вимоги в повному обсязі були підтримані представником позивача в судовому засіданні, який вказав, що податковий орган під час перевірки, результати якої оскаржуються, зробив хибні висновки про завищення ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" валових витрат в сумі 200009,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу видатків на оплату робіт щодо улаштування підїзної дороги до місця розробки в карєрі для можливості підїзду до добутої гірничої маси, які на переконання Гощанської МДПІ підлягали включенню до окремої групи витрат платника податку, що підлягають амортизації згідно з п.9.4 ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин. Ствердив, що перелік витрат, які включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації згідно з п.9.4 ст.9 Закону, встановлено постановою Кабінету Міністрів України №118 від 04.02.1998 року, і до таких віднесено витрати на попередню розвідку та на до розвідку родовищ (запасів) корисних копалин. Посилався на те, що позивач не здійснював витрат, які входять до такого Переліку, оскільки розвідка родовища корисних копалин проведена ще в 1982 році, а його експлуатація розпочалася з 1988 року. Також вкав, що ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" має ліцензію на такий вид робіт, як видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню, і використовує надра лише відповідно до вказаного спеціального дозволу. Ліцензія ж на дослідницько-промислову розробку родовища, чи на дорозвідку родовища корисних копалин ним не отримувалась, а відповідно, такі види робіт ним не проводились. Доводив, що роботи по улаштуванню підїзної дороги до місця розробки в карєрі є виробничим експлуатаційним етапом видобування корисних копалин з родовища, оскільки забезпечують можливість підїзду до добутої гірничої маси, а тому їх вартість повинна включатись до складу валових витрат, як таких, що понесені у зв'язку з веденням виробництва. За наведеного, просив позов задовольнити. Що стосується висновків податкового органу про завищення позивачем в перевіряємому періоді амортизаційних відрахувань в сумі 3977,00 грн., що також вплинуло на обєкт оподаткування податком на додану вартість, то такі нічим не спростовував і фактично визнав, однак від позову у відповідній частині не відмовлявся.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши, що ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" в II кварталі 2009 року включено до складу валових витрат видатки понесені на оплату робіт щодо улаштування тимчасової підїзної дороги до карєру в сумі 200009,00 грн., однак у відповідності до п.9.1 ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у пп.5.2.16 п.5.2 ст.5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища) та підлягають амортизації. Внаслідок невиконання позивачем названої норми, ним було занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 50002,00 грн. Також ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" впродовж 2009 року нараховувало амортизацію на основні засоби, які рахувалися у нього на балансі, однак не використовувались у господарській діяльності, що є порушенням пп.8.1.4 п.8.1. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин. Внаслідок такого порушення позивачем було занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 994,00 грн. Відтак ствердив, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі встановлених перевіркою поршень, на підставі та в межах закону, тому підстав для їх скасування не має. За наведеного, просив в позові відмовити.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" з 02.11.2006 року є зареєстрованим субєктом господарювання, і основними видами його діяльності є добування піску і гравію, добування глини і коаліну, добування декоративного та будівельного каменю, будівництво будівель, виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини, добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва добрив (а.с.9-10). Позивач має ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами, згідно якої з 25.09.2007 року набуло право на такий вид користування як видобування на обєкті "Корецьке родовище гранітів", що розташоване за 5 км. на південь від м.Корець, Рівненської області. Площа обєкту 34,8 га., ступінь освоєння: експлуатація з 1988 року, запаси оцінені протоколом УТКЗ №4241 від 21.12.1982 року. Мета ліцензії: видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню; мета надрокористування: видобування незмінених та зачеплених вивітрюванням гранітів, придатних в якості сировини для виробництва щебеню будівельного марки "1400" та бурового каменю марок "800" "1200". Термін дії спеціального дозволу 20 років (а.с.13-14).

До 2000 року родовище експлуатувалось ДП "Граніт", однак у звязку з ліквідацією останнього, Рівненським обласним обєднанням державних дорожніх підприємств "Облавтодор" було прийнято рішення про необхідність консервації родовища (а.с.11-12).

Впродовж 2009 року ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" здійснювало видобуток гірничої маси і операції щодо її продажу (а.с.83-85).

26.05.2009 року ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" уклало договір підряду №5/34 з Представництвом в Україні компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" на предмет отримання від останнього робіт по улаштуванню тимчасової підїзної дороги до місця розробки в карєрі для можливості підїзду до добутої гірничої маси. Під терміном "тимчасова підїзна дорога" сторони в договорі визначили дорогу з терміном експлуатації 3-4 місяці з моменту її улаштування до моменту забору гірничої маси і подальшої розробки карєру. Договірна ціна погоджена на рівні 240000,00 грн. в т.ч. ПДВ 40000,00 грн. (а.с.18-20). Додатком до договору №5/34 від 26.05.2009 року сторони на плані зазначили місце розташування тимчасової підїзної дороги (а.с.91). Виконання робіт оформлено довідками типової форми №КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 20009 року та №КБ-2в Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року на суму 240011,00 грн. з ПДВ (а.с.15-17). Розрахунок з підрядником проведено згідно з Протоколом про залік взаємних вимог від 30.06.2009 року, з врахуванням того, що ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" впродовж травня 2009 року поставила Представництву в Україні компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" гірничу масу на загальну суму 470611,72 грн., за яку одержувач не розрахувався на суму 240010,80 грн. (а.с.86-90).

Суму видатків без урахування ПДВ, а саме 20009,00 грн. ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" віднесла до складу валових витрат II кварталу 2009 року.

З 23.09.2010 року по 11.10.2010 року Гощанською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року. Її результати оформлені актом №348/2350/34652576 від 14.10.2010 року (а.с.24-44).

Актом констатовано, що ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" здійснює діяльність з видобування корисних копалин, а саме граніту придатного для виробництва щебеню (гірничої маси). Діяльність здійснюється на карєрі, який розміщений на орендованій ділянці (землі промисловості) на території Жадківської сільської ради площею 11,6 га. На даній ділянці основні засоби 1 групи відсутні.

Крім цього, актом зафіксовано, що на балансі ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" рахуються такі основні засоби 1 групи, як: будівля кормоцеху, будівля силосховища, годівниця на 128 шт., залишки обладнання вагової, цегляний паркан, башня Рожновського зі скважиною, асфальтове покриття біля будівель, які не використовуються в господарській діяльності підприємства, однак на які позивачем нараховано амортизацію в сумі 3977,00 грн., в тому числі за I півріччя 2009 року 2322,00 грн. 9 місяців 2009 року 529,00 грн., 2009 рік 1693 грн., I квартал 2010 року 1149,00 грн., I півріччя 2010 року 2284 грн. (а.с.32). Відтак констатовано, що позивачем порушено вимоги пп.8.1.4 п.8.1. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, внаслідок чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 3977,00 грн. х 25% = 994,00 грн.

По господарським операціям ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" з Представництвом в Україні компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" констатовано порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, оскільки до складу валових витрат II кварталу 2009 року позивачем віднесено вартість робіт по улаштуванню тимчасової підїзної дороги в сумі 200009,00 грн., в той час як такі видатки, відповідно до п.9.1. ст.9 даного Закону, на переконання податкового органу, необхідно було включити до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають запаси корисних копалин (родовища), що підлягають амортизації. Як наслідок, позивачем занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 200009,00 грн. х 25% = 50002,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0003512342/0 від 26.10.2010 року, згідно якого позивачу нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 76494,00 грн. в тому числі за основним платежем 50996,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25498,00 грн. (а.с.46).

Вказане рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку. Останнім рішенням, прийнятим в рамках процедури адміністративного узгодження - рішення ДПА України №6437/6/25-045 від 04.04.2011 року, скаргу залишено без задоволення (а.с.21-23). З метою доведення платнику податків нових строків сплати податкового зобовязання, податковим органом виносилось податкове повідомлення-рішення з дробом "1" - №0003512342/1 від 23.11.2010 року на ту ж саму суму (а.с.45).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

За правилами п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним на час існування відповідних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до п.5.2.1 вказаної статті включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу, пп.5.3.2 п.5.3 цієї статті встановлено обмеження, суть яких полягає у тому, що витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та пп.7.9.4 цього Закону не включаються до складу валових витрат.

Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин регулюється ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним на час існування відповідних правовідносин.

Відповідно до п.9.1. даної статті, будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у пп.5.2.16 п.5.2 ст.5 цього Закону щодо нафтових та газових родовищ), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Підпункт 9.2 вказаної статті містить відсилочну норму, згідно якої Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 04.02.1998 року затверджено Перелік витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Зазначений Перелік до витрат, які підлягають включенню до окремої групи, відносить:

1)платежі за користування надрами відповідно до Кодексу про надра;

2)витрати на придбання геологічної інформації, що є в розпорядженні інших осіб;

3)витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні та інші дослідження в межах визначеної ділянки;

4)витрати на детальну розвідку родовищ (запасів), проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектування, облаштування родовищ (з будівництвом селища тощо), бурові та гірничо-прохідницькі роботи, геофізичні та інші дослідження, комплекс випробувальних робіт, технологічні дослідження тощо;

5)витрати, пов'язані з державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин;

6)витрати на розроблення техніко-економічних обґрунтувань, бізнес-планів, угод, концесій-них договорів на користування надрами тощо;

7)витрати на проектування розробки родовищ (запасів) корисних копалин;

8)витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюється підприємством після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових, гірничопрохідницьких робіт тощо).

Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. А буквальний його зміст вказує на те, що до витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації, включаються лише ті видатки, які повязані з роботами по підготовці родовищ до введення в експлуатацію, але аж зовсім не ті, що стосуються забезпечення самого процесу видобування корисних копалин, що вже триває.

На користь такого твердження вказує і Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затверджене наказом Міністерства промислової політики України №221 від 07.05.2004 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2004 року за №846/9445.

Так, згідно з п.5 цього Положення, гірничі роботи і виробки при відкритому способі розробки корисних копалин поділяються на:

гірничорозвідувальні роботи - проводяться з метою уточнення контурів покладів, запасів, речовинного складу та фізико-механічних властивостей корисних копалин і порід, планування гірничих робіт;

гірничо-капітальні роботи - проводяться з метою розкриття і розробки родовища або його частини (до таких належать: роботи з розкриття родовища, які виконуються до введення його в експлуатацію згідно з актом державної комісії, включаючи проведення в'їзних і розкривних траншей, необхідних для забезпечення кар'єру підготовленими і готовими до видобування запасами, достатніми для початку його нормальної експлуатації відповідно до проекту);

гірничопідготовчі роботи - проводяться з метою підготовки до розробки розкритої частини родовища (до таких належать розкривні роботи (крім тих, що вважаються гірничо-капітальними), роботи з планування денної поверхні, проведення в'їзних траншей, призначених для підготовки запасів на розміщених нижче горизонтах, роботи з проведення розкривних та розрізних траншей, роботи з розміщення розкривних порід і пустих порід, що виникли від збагачення, та некондиційної мінеральної сировини у відвалах кар'єрів);

допоміжні роботи - проводяться в підготовленій частині родовища (до таких належать роботи з зачищення уступів для проведення бурових робіт (планування робочих площадок, роздрібнення і прибирання негабаритів та інше); роботи з будівництва автодоріг (під'їздів) до екскаваторів; роботи з проведення тимчасових водовідвідних канав і зумпфів на окремих горизонтах);

добувні роботи - до них відносять добування корисних копалин з готової до видобування частини родовища (включають такі процеси як: відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних копалин).

З вищенаведеного вбачається, що роботи по улаштуванню тимчасової підїзної дороги до місця розробки в карєрі для можливості підїзду до добутої гірничої маси відносяться до допоміжних робіт, які забезпечують безпосередньо процес видобутку корисних копалин.

До витрат, що здійснюються на розвідку (дорозвідку) та облаштування родовищ відносяться лише гірничорозвідувальні та гірничо-капітальні витрати, які відповідно і вважаються тими витратами, які підлягають амортизації.

Системний аналіз вказаних норм свідчить на користь того, що витрати видобувних підприємств, понесені в ході добування корисних копалин з введеного в експлуатацію родовища, не включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації, а відтак підлягають віднесенню до складу валових витрат відповідного платника податків на загальних підставах.

Таким чином, суд вважає, що позивач оплачуючи Представництву в Україні компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" роботи по улаштуванню тимчасової підїзної дороги до місця розробки в карєрі для можливості підїзду до добутої гірничої маси, не здійснював витрат, які входять до Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №118 від 04.02.1998 року, та які мають обліковуватись згідно із п.9.1 ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, оскільки розвідка та облаштування Корецького родовища проведена ще у 1982 році, а введення його в експлуатацію здійснено в 1988 році. Згідно спеціального дозволу позивач має право лише на такий вид користування надрами, як видобування, що відповідає головному виду його діяльності згідно довідки ЄДРПОУ, і відповідачем ні під час податкової перевірки, ні під час судового розгляду не було доведено, що ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" впродовж 2009 року здійснювала будь-які гірничорозвідувальні роботи чи гірничо-капітальні роботи. Навпроти, і актом перевірки, і матеріалами справи доведено, що позивач в 2009 році займався видобуванням і реалізацією гірничої маси.

Крім того, в акті перевірки відсутні відомості про наявність у позивача обєктів, на які проводились амортизаційні відрахування за ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. Навпаки, зазначено, що на земельній ділянці, де розміщено карєр, основні засоби 1 групи взагалі відсутні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вартість робіт по улаштуванню підїзної дороги позивач правомірно відніс до складу валових витрат, як суми видатків, сплачених у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва. Як наслідок, нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 50002,00 грн. основного платежу та штрафної санкції в розмірі 50% основного платежу є протиправним заходом. А відтак податкове повідомлення-рішення №0003512342/0 від 26.10.2010 року в частині нарахування 75003,00 грн. в тому числі 50002,00 грн. - за основним платежем та 25001,00 грн. - за штрафними санкціями слід визнати протиправним та скасувати.

Що стосується нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 994,00 грн. основного платежу та 50% штрафної санкції на підставі висновків податкового органу про безпідставне нарахування амортизації в сумі 3977,00 грн. на основні засоби 1 групи, які не використовуються позивачем в господарській діяльності, то такі визнаються судом правомірними з огляду на наступне.

В силу вимог пп.8.1.4 п.8.1. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Під терміном "невиробничі фонди" розуміються капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться, зокрема, капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані.

Оскільки відповідачем встановлено, а позивачем не спростовано того факту, що за I півріччя 2009 року, за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, I квартал 2010 року та I півріччя 2010 року ТОВ "Холдингова компанія "Надра України" нараховувалася амортизація на основні засоби 1 групи, які не використовувалися і не використовуються в господарській діяльності, висновки Гощанської МДПІ про порушення позивачем вимог пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року є правомірними.

З огляду на наведене податкове повідомлення-рішення №0003512342/0 від 26.10.2010 року в частині нарахування позивачу податкового зобовязання в розмірі 1491,00 грн. в тому числі 994,00 грн. - за основним платежем та 497,00 грн. - за штрафними санкціями скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення з дробом "1", то воно за своєю правовою суттю не є повторним визначенням податкового зобов'язання, а відтак підстав для його скасування суд не вбачає.

Так, згідно п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, що також був чинним на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень, номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, номер відділу, який склав повідомлення, через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Пунктом 5.3 цього Порядку визначено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавалися скарги на рішення податкового органу, які залишалися без задоволення.

Підстави та порядок відкликання податкових повідомлень-рішень були встановлені п.п.6.4 - 6.6 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, і ними не передбачалося випадків їх відкликання в разі складання та надсилання платнику податків податкових повідомлень, які мають номер первинного податкового повідомлення, а через дріб проставлено номер скарги, щодо якої воно складене та доведено новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем податкове повідомлення-рішення з дробом "1" винесене з дотриманням вимог Порядку, воно не встановлює нові підстави для прийняття, не є повторним визначенням зобовязань, а відтак для захисту прав позивача достатньо скасування податкового повідомлення-рішення №0003512342/0 від 26.10.2010 року у відповідній частині, і додатково скасовувати аналогічне рішення, прийняте в рамках процедури адміністративного узгодження не потрібно.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції №0003512342/0 від 26.10.2010 року визнати протиправним та скасувати в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Надра України" податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75003,00 грн. в тому числі 50002,00 грн. - за основним платежем та 25001,00 грн. - за штрафними санкціями.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія" Надра України " із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної ьта резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.