Постанова № 16198129, 09.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. № 2а-3014/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

позивача: Завалишин Ю.О.;

відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” до Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2010 р. №0000682340/0, від 14.03.2011 р. №0000032340,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, м. Львів, до Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області, м. Здолбунів, Рівненська область, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2010 р. №0000682340/0 на суму податку на прибуток 17766 грн., у т.ч. 12590 грн. основний платіж, 5176 грн. штрафні (фінансові) санкції, від 14.03.2011 р. №0000032340 на суму податку на прибуток 1190 грн., з яких 1190 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 21.04.2011 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване рішення, всупереч власному розясненню вважаючи не позивача, а відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів” платником податку, безпідставно ототожнюючи основний вид діяльності залізничного транспорту з видами господарської діяльності залізничного транспорту. Ствердив також, що податок від вказаної діяльності був задекларований та сплачений головною організацією, яка має статус юридичної особи позивачем. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів”, яке, як структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, отримало дохід від неосновної діяльності залізничного транспорту, який не задекларувало. Такий дохід вважає доходом, одержаним не від основної діяльності залізничного транспорту. Посилається на відсутність законодавчо встановленої можливості централізованої сплати податків. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом №1384/23-01070824 від 08.12.2010 р. “Про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу “Станція Здолбунів” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, код за ЄДРПОУ 01070824 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.” було встановлено, зокрема, порушення п. 2.2.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. п. 2.2.1., 4.1. Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 р., внаслідок чого відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів” не зареєструвався платником податку на прибуток, не подав декларацій та занизив податок на прибуток, одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту на загальну суму 5480 грн. Інші порушення, зазначені в акті, позивач по цій справі не оскаржує.

На підставі вказаного акту були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. №0000682340/0 на суму податку на прибуток 17766 грн., у т.ч. 12590 грн. основний платіж, 5176 грн. штрафні (фінансові) санкції, від 14.03.2011 р. №0000032340 на суму податку на прибуток 1190 грн., з яких 1190 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з положення про Відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, нова редакція якого була затверджена 14.04.2006 р., відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” і не є юридичною особою. Посилаючись на п. п. 2.2.1., 2.2.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач зазначає, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Однак, згідно із ст. 5 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту визначені як окремі ланки залізничного транспорту. Згідно із ч. 1 ст. 62 ГК України підприємство самостійний субєкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими субєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Таким чином, Відокремлений підрозділ “Станція Здолбунів” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” належить до категорії відокремленого, а не структурного підрозділу позивача, чим спростовуються посилання відповідача. Крім цього, у відповідності до листа ДПА України від 10.07.2002 р. №10777/7/15-1117 було розяснено, що у разі, якщо управління залізниці не має підпорядкованих підприємств залізничного транспорту, що мають статус юридичних осіб, та, відповідно, їх структурних підрозділів, то єдиним платником податку на прибуток (від основної діяльності, від неосновної діяльності, від позареалізаційних операцій) в системі зазначеного управління залізниці є виключно управління залізниці, а структурні підрозділи залізниці відповідно до п. 2.2.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не вважаються окремими платниками податку, оскільки не мають статусу підприємств. Відповідно до пп. “д” п. 4.4.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення. Окрім того, таку ж позицію займає і Вищий адміністративний суд України, що підтверджується постановою від 17.02.2009 р. по справі №5/1592-18/98А. З урахуванням наведеного, безпідставним є посилання відповідача на порушення відокремленим підрозділом “Станція Здолбунів” вимог Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 р.

При цьому, з матеріалів справи, зокрема, платіжних доручень, декларацій позивача вбачається факт декларування позивачем як головною організацією відокремленого підрозділу “Станція Здолбунів” відповідних податкових зобовязань та їх сплати до державного бюджету.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача про те, що прибуток, з якого донараховано суму податку, був отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту. Як вбачається зі змісту акту та заперечення, такий висновок відповідач робить,посилаючись на Перелік робіт (послуг), що не належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №173 від 16.02.1998 р. Однак, зазначеними актами визначається перелік робіт, що належать до основної, а не до господарської діяльності залізничного транспорту. Відповідно до п. 1 Приміток до Переліку основна діяльність залізничного транспорту є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємоповязаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямовану на виконання єдиного перевізного процесу. Згідно із п. 1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента, або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, у відповідача в даному випадку відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних рішень внаслідок стверджуваного ненадходження цього податку до бюджету від продавця товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області, м. Здолбунів, Рівненська область, від 27.12.2010 р. №0000682340/0, від 14.03.2011 р. №0000032340.

3.Стягнути з державного бюджету на користь Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” (79000, м. Львів, вул. Гоголя 1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя/підпис/Костів М.В.

З оригіналом згідно

СуддяКостів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2011 року.