Постанова № 16197984, 03.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2011 року Справа № 2а-2704/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання незаконними рішень та зобов'язанні виконати певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського обласного військового комісаріату, в якому просив:

Визнати незаконним рішення Луганського обласного військового ко місаріату про відмову провести:

- перерахунок та виплату грошового забезпечення і грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.06.2003 року по 01.12.2003 року з урахуванням щомі сячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у ро змірі 50% до грошового забезпечення (понад 15 років вислуги), передбаченої п. 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року.

- за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року перерахунок та виплату гро шового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди у зв'язку із 15 річницею Збройних Сил України (2006 рік), винагороди у зв'язку із 16 річницею Збройних Сил України (2007 рік) виходячи з нових посадових окладів, встановлених поста новою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, з врахуванням усіх раніше виплачуваних надбавок до грошового забезпечення, у тому числі, щоміся чної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, перед баченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної на дбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року.

- за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року перерахунок та виплату пре мії у розмірі 50% до грошового забезпечення, встановленої наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, №390 від 29.08.2008 за серпень 2008 року та № 414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити:

1) грошове забезпечення за період з 01.06.2003 року по 01.12.2003 року з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення (понад 15 років вислуги), передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у серпні 2003 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Прези дента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, випла чену у серпні 2003 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50 % до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

одноразову грошову допомогу за підсумками роботи у 2003 році, виплачену у грудні 2003 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, пе редбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

2) грошове забезпечення з 01.01.2006 року по 01.05.2006 року з урахуванням нового розміру посадового окладу у розмірі 1460 грн., а також з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої пунктом 1 Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

3) грошове забезпечення з 01.05.2006 року по 01.01.2008 року з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних. Силах України у розмірах 50% (до 31.08.2007 року) і 70 % (з 01.08.2007року) до грошового забезпечення, передбаченої пунктом 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2006 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням нового розміру посадового окладу у розмірі 1460 грн. та з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України: № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

грошову допомогу на оздоровлення за 2006 рік у розмірі місячного грошо вого забезпечення з урахуванням нового розміру посадового окладу у розмірі 1460 грн. та щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президе нта України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) у 2006 році до 15 річниці Збройних Сил України у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням що місячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) за підсумки роботи у 2006 році у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаче ної Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2007 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надба вки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом: Президента України №389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з ураху ванням раніше виплаченої суми.

грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі місячного грошо вого забезпечення з урахуванням: щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, пе редбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) у 2007 році до 16 річниці Збройних. Сил України у розмірі 80% місячного грошового забезпечення з урахуванням: щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 70% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента Укра їни № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 ро ку, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову премію за підсумками роботи за 2007 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 70% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову премію за зразкове виконання службових обов'язків за підсумками роботи у 2007 році у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Си лах України у розмірі 70% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

4) за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року грошове забезпечення з урахуванням премії у розмірі 50% до місячного грошового забезпечення, встановленої наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, № 414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

5) за період з 01.01.2008 року по 17.12.2010 року різницю між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими: актами, що втратили чинність (укази Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розміром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року.

6) за період з 01.01.2008 року по 17.12.2010 року додаткові види грошового забезпечення (матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошові допомоги на оздоровлення, інші види виплат та премій) з урахуванням різниці між заробітною платою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами: оплати праці., згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Президента України: № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розміром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.

В судовому засіданні 02.06.2011 позивачем подано заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог (а.с. 1-14, т.2). зі змісту вказаної заяви вбачається, що викладені в ній вимоги повністю повторюють первісно викладені позивачем вимоги крім пункту означеного вище за номером 6).

Так, позивач замість вимоги: "Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити за період з 01.01.2008 року по 17.12.2010 року додаткові види грошового забезпечення (матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошові допомоги на оздоровлення, інші види виплат та премій) з урахуванням рі зниці між заробітною платою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визна ченою за умовами: оплати праці., згідно з нормативно-правовими актами, що втра тили чинність (укази Президента України: № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розміром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.", - зазначив два нових пункти наступного змісту: "Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити:

- матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місячного грошового забезпечення (кожна) з урахуван ням різниці між заробітною платою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розміром грошового забезпечення, встановленого за нови ми умовами оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.

- грошові допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місяч ного грошового забезпечення (кожна) з урахуванням різниці між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Пре зидента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розмі ром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, ви значеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум."

Ухвалою суду від 02.06.2011 заява позивача про зменшення позовних вимог була прийнята до розгляду.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем при нарахуванні його грошового забезпечення безпідставно не нараховувалася надбавка за безперервну військову службу в розмірі 50% грошового забезпечення, визначена Указом Президента України №389 від 05.05.2003, за період з 01.06.2003 по 01.12.2003, також відповідачем за період з 01.01.2006 по 01.01.2008 грошове забезпечення та додаткові виплати здійснювалися без урахування нового розміру посадових окладів (з 01.01.2006 по 01.05.2006) та без врахування встановленої Указом Президента України №173 від 23.02.2002 надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення та надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 в розмірі 50% (до 01.09.2007) та 70% (з 01.09.2007) відповідно. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не було виконано накази військового прокурора Південного регіону України про встановлення позивачу премії в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за травень-вересень 2008 року та нарахування грошового забезпечення за зазначений період відбувалося без урахування призначеної премії. Нарешті, позивач наголошує на порушенні відповідачем статті 9 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою передбачено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови та визнанням такими, що втратили чинність, актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України, розміру заробітної плати (без премії), грошового забезпечення (без премії) в окремих працівників державних та інших органів, умови оплати праці яких визначені цією постановою, та у працівників, прирівняних згідно з нормативно-правовими актами, що втрачають чинність, за умовами оплати праці до працівників державних органів, або яким передбачено збереження умов оплати праці за попередньою посадою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 12.04.2011 №юк/1797 та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечення відповідача стосовно окремих позовних вимог наведені нижче в мотивувальній частині постанови, під час розгляду судом обґрунтованості цих вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.1987 року, а з 13.07.2001 року по 17.12.2010 року у військовій прокуратурі Луганського гарнізону на посаді військового прокурора.

26.11.2010 року наказом Міністра оборони України №1363 позивач був звільнений відповідно до п/п «б» ч. 7 ст. 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу.

Наказом військового прокурора Луганського гарнізону № 150 від 17.12. 2010 року, на підставі вищевказаного наказу Міністра оборони України, з 17.12.2010 року позивач виключений зі списків особового складу військової прокуратури Луганського гарнізону, знятий з усіх виді забезпечення та направлений на військовий облік до Ленінського районного військового комісаріату м. Луганська.

Після звільнення з військової служби позивач звертався до відповідача з заявами від 14.01.2011 про здійснення перерахунку та виплати різниці грошового забезпечення, визначеного за умовами оплати праці згідно з нормативно-правовими актами (у тому числі і тими, що втратили чинність) та розміром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці з 01.07.2006 по 17.12.2010, та виплату несплаченої премії в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за травень-серпень 2008 року. Відповідачем було відмовлено позивачу у задоволенні зазначених заяв відповідями №Ф/421 та №Ф/422 від 26.01.2011 (а.с. 39-48). Що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог позивач надав засвідчені копії роздаточних відомостей за період червень-грудень 2003 року, 2006-2010 роки, а також накази про встановлення надбавки, преміювання, призначення та виплати грошової допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за зазначені періоди.

Вирішуючи даний спір на підставі наданих сторонами доказів суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, сторонами визнаються обставини щодо фактичного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення в розмірах визначених роздаточними відомостями. Також відповідачем не заперечується зміст наказів про преміювання позивача та призначення йому виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення.

Перш ніж переходити до вирішення по суті позовних вимог позивача суд вважає за необхідне на спростування доводів відповідача зазначити, що позивачем не було порушено строк звернення до суду. Так, позивач просить суд визнати протиправними рішення відповідача про відмову здійснити йому перерахунок та виплату грошового забезпечення, прийняті за наслідками розгляду заяв позивача. Як вбачається зазначені рішення оформлені письмовими відповідями відповідача №Ф/421 від 26.01.2011 та №Ф/422 від 26.01.2011. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Позивач звернувся з даним позовом до суду 31.03.2011 тобто в межах, встановленого кодексом строку. Щодо решти позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення суд погоджується з доводами позивача, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Розглянувши позовні вимоги суд вважає, що їх можна поєднати в кілька груп залежно від фактичних обставин, які їх обумовлюють та норм матеріального права, які слід застосувати до спірних правовідносин.

Так, до першої групи належать вимоги про визнання незаконним рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку та виплати, та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату:

- грошового забезпечення за період з 01.06.2003 року по 01.12.2003 року з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Си лах України у розмірі 50% до грошового забезпечення (понад 15 років вислуги), передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з ураху ванням раніше виплачених сум.

- грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2003 року, з ураху ванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Прези дента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, випла ченої у серпні 2003 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну вій ськову службу в Збройних Силах України у розмірі 50 % до грошового забезпе чення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуванням раніше виплачених, сум.

- одноразової грошової допомоги за підсумками роботи у 2003 році, виплаченої у грудні 2003 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, пе редбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та з урахуван ням раніше виплачених сум.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем при нарахуванні його грошового забезпечення безпідставно не нараховувалася надбавка за безперервну службу в розмірі 50% грошового забезпечення, визначена Указом Президента України №389 від 05.05.2003, за період з 01.06.2003 по 01.12.2003 та відповідно розмір надбавки не було враховано при обчисленні та виплаті одноразової грошової допомоги за підсумками роботи за 2003 рік та грошових допомог на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, виплачених в серпні місяці 2003 року.

Судом встановлено, що з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбов ців, пунктом 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року «Про надбав ки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», за рахунок кош тів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання. Збройних Сил України, Міністру оборони України було надано право з 01.05.2003 року встанов лювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльнос ті, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах Украї ни у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у таких роз мірах: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%.

На виконання вищевказаного Указу Президента України, наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 року була, затверджена «Інструкція про по рядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України» (далі Інструкція), в пункті 1.2 якої повністю відображені вищевказані розміри що місячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 даної Інструкції, надбавка за безперервну вій ськову службу в Збройних Силах України виплачувалася за місцем штатної служ би за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Виплата надбавки здійснювалася в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.

Наказом військового прокурора Південного регіону України № 97 від 05.06.2003 року позивачу станом на 01.05.2003 року була визначена безперервна ви слуга на військовій службі - 15 років 9 місяців, тобто понад 15 років (а.с. 49)

В подальшому, наказом Міністра оборони України № 367 від 31.10.2003 року, вказана Інструкція була доповнена пунктом 1.3, згідно якого конкретні розмі ри надбавки військовослужбовцям військових прокуратур, у залежності від ре зультатів їх службової діяльності, встановлюються наказами військових прокуро рів регіонів, Військово-Морських Сил Збройних Сил України та гарнізонів.

На виконання вищевказаного наказу Міністра оборони України № 367 від 31.10.2003 року, наказом військового прокурора Південного регіону України: № 207 від 29.11.2003 року позивачу була встановлена щомісячна надбавка за безперервну військову службу у розмірі 50% від грошового забезпечення (а.с. 69).

У зв'язку з вибуттям з 04.08.2003 року у щорічну чергову відпуст ку, наказом військового прокурора Південного регіону України № 119 від 14.07.2003 року позивачу була надана грошова допомога на оздоровлення в розмірі мі сячного грошового забезпечення (а.с. 56).

Також, наказом військового прокурора Південного регіону України №121 від 15.07.2003 року позивачу була надана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, виплата якої пе редбачена п. 36 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення війсь ковослужбовцям Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборо ни України № 75 від 05.03.2001 року (а.с. 57).

Крім того, наказом військового прокурора Південного регіону України №220 від 27.12.2003 року позивачу була надана одноразова грошова допомога за підсумками роботи у 2003 році у розмірі місячного грошового забезпечення, виплата якої пе редбачена постановою Кабінету Міністрів України № 161 від 31.03,1992 року та п. 32 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення: військовослужбов цям Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

З роздаточних відомостей за період червень-грудень 2003 року (а.с. 50-71) вбачається, що надбавка за безперервну службу позивачу здійснювалася по листопад 2003 року включно у розмірі 10% до грошового забезпечення, а після прийняття наказу №207 від 29.11.2003 про встановлення розміру надбавки 50%, в розмірі, що визначений наказом тобто 50% грошового забезпечення, що підтверджує роздаточна відомість за грудень 2003 року (а.с. 70-71).

З огляду на викладені вище обставини суд вважає необґрунтованими доводи позивача про обов'язок відповідача нараховувати та сплачувати йому надбавку за безперервну службу у розмірі 50% за період червень-листопад 2003 року, оскільки обов'язок нараховувати такий розмір надбавки в силу припису пункту 1.3 Інструкції №149 від 26.05.2003 виник у відповідача лише після прийняття наказу прокурора південного регіону України №207 від 29.11.2003 про встановлення щомісячної надбавки за безперервну військову службу військовому прокурору Луганського гарнізону, позивачу у справі, в розмірі 50%.

Вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок додаткових виплат одноразової грошової допомоги за підсумками роботи у 2003 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення є похідними від вимоги про здійснення перерахунку грошового забезпечення від розміру якого залежить розмір цих виплат.

За таких обставин у задоволенні цієї групи вимог позивача слід відмовити.

Наступну групу складають вимоги про визнання незаконним рішення Луганського обласного військового ко місаріату про відмову провести:

- за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року перерахунок та виплату гро шового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди у зв'язку із 15 річницею Збройних Сил України (2006 рік), винагороди у зв'язку із 16 річницею Збройних Сил України (2007 рік) виходячи з нових посадових окладів, встановлених поста новою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, з врахуванням усіх раніше виплачуваних надбавок до грошового забезпечення, у тому числі, щоміся чної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, перед баченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної на дбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року.

та зобов'язання нарахувати та виплатити:

2) грошове забезпечення з 01.01.2006 року по 01.05.2006 року з урахуванням нового розміру посадового окладу у розмірі 1460 гри., а також з урахуванням що місячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої пунктом 1 Указу Президе нта України №389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

3) грошове забезпечення з 01.05.2006 року по 01.01.2008 року з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних. Силах України у розмірах 50% (до 31.08.2007 року) і 70 % (з 01.08.2007року) до грошового за безпечення, передбаченої пунктом 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2006 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням нового розміру по садового окладу у розмірі 1460 грн. та з урахуванням щомісячної надбавки за без перервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошово го забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаче ної Указом Президента України: № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням ра ніше виплаченої суми.

грошову допомогу на оздоровлення за 2006 рік у розмірі місячного грошо вого забезпечення з урахуванням нового розміру посадового окладу у розмірі 1460 грн. та щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президе нта України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) у 2006 році до 15 річниці Зброй них Сил України у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням що місячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента Украї ни № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 ро ку, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) за підсумки роботи у 2006 році у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошо вого забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаче ної Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням ра ніше виплаченої суми.

матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2007 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надба вки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом: Президента України №389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з ураху ванням раніше виплаченої суми.

грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі місячного грошо вого забезпечення з урахуванням: щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, пе редбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президе нта України №173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову винагороду (премію) у 2007 році до 16 річниці Зброй них. Сил України у розмірі 80% місячного грошового забезпечення з урахуванням: щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 70% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента Укра їни № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 ро ку, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову премію за підсумками роботи за 2007 рік у розмірі мі сячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперер вну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 70% до грошового за безпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

одноразову грошову премію за зразкове виконання службових обов'язків за підсумками роботи у 2007 році у розмірі місячного грошового забезпечення з ура хуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Си лах України у розмірі 70% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Пре зидента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми.

Вирішуючи дані позовні вимоги суд виходить з наступного.

Указом Президента України №173 від 23.02.2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (далі Указ №173) установлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців Служби безпеки України, Управління державної охорони України, суддів військових місцевих та військових апеляційних судів та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років).

Як вже зазначалося вище, з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбов ців, пунктом 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року «Про надбав ки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (далі Указ №389), за рахунок кош тів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання. Збройних Сил України, Міністру оборони України було надано право з 01.05.2003 року встанов лювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльнос ті, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах Украї ни у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у таких роз мірах: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%.

Статтею 46-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту. Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про прокуратуру» грошове утримання прокурорів, слідчих, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється Міністерством оборони України.

До прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» №268 від 09.03.2006 року грошове забезпечення позивача нараховувалось і виплачувалось в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №104 від 07.02.2001року «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», Указами Президента України №173 від 23.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»та №389 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу».

Таким чином, грошове забезпечення позивача складалось з наступних виплат: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення (Указ Президента №173), надбавок за роботу з таємними документами та за безперервну військову службу (Указ Президента №389).

09.03.2006 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі постанова №268), якою затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1-47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та класний чин, та окладів осіб начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання згідно з додатками 56-59.

Пунктом 3 статті 2 постанови №268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Статтею 15 постанови №268 визначено, що умови оплати праці, затверджені цією постановою, застосовуються з 1 січня 2006 р., а для працівників, окремі умови оплати праці яких визначені Указами Президента України, - з 1 квітня після визнання такими, що втратили чинність, цих Указів.

Наказом військового прокурору південного регіону України №154 від 31.05.2006 встановлено позивачу у справі посадовий оклад в розмірі 1460 грн. (а.с. 79).

Як вбачається з роздаточних відомостей за період січень-квітень 2006 року грошове забезпечення позивачу виплачувалося, виходячи з розміру посадового окладу 547 грн. та з урахуванням надбавок, визначених Указами Президента №173 та №389 (а.с. 165- 168).

Наказами військового прокурора південного регіону України №34 та №35 від 01.02.2006 позивачу виплачено матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення (а.с. 74-75). Виплата зазначених допомог здійснена в лютому 2006 року, що підтверджується роздаточною відомістю.

Розглянувши позовні вимоги, доводи та заперечення сторін суд дійшов висновку, що фактично спір між сторонами полягає в питанні правомірності чи неправомірності незастосування при обчисленні розміру грошового забезпечення позивача за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 (після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006) надбавок до грошового забезпечення, визначених Указами Президента України №173 від 23.02.2002 та №389 від 05.05.2003.

Стосовно вимог за період з 01.01.2006 по 01.05.2006 слід зазначити, що як вбачається зі змісту постанови КМУ №268 її дія поширюється на позивача лише з травня 2006 року, а тому вимоги про застосування розмірів посадових окладів, визначених на підставі цієї постанови, для обчислення грошового забезпечення за період з 01.01.2006 по 01.05.2006 є необґрунтованими. Так само не підлягаються задоволенню і вимоги про здійснення перерахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем за 2006 рік, оскільки матеріалами справи доведено, що ці виплати відбувалися ще в лютому 2006 року (а.с. 166).

Щодо обчислення та виплати грошового забезпечення за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 відповідач вважає, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №268 позивач втратив право на отримання раніше виплачуваних надбавок в розмірі 100% за Указом Президента №173 та 50% за Указом Президента №389.

Втім, суд не може погодитися з таким висновком відповідача.

Як вбачається з тексту постанови №268 нею не було скасовано, визнано нечинним чи зупинено дію Указів Президента №173 та №389. Зазначені укази втратили чинність лише з 01.01.2008 на підставі Указу Президента України №1243 від 18.12.2007 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року N 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України". Отже, норми Указів Президента №172 та №389 продовжували поширюватися на позивача у справі, як на військовослужбовця до їх скасування, тобто до 01.01.2008 і у відповідача були відсутні правові підстави припиняти виплату відповідних надбавок позивачу з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №268.

Згідно вимог ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.

Таким чином, обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, які нараховувалася та виплачувалася раніше не може бути звуженим із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 268.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 у справі К-14850/08.

Посилання відповідача на статтю 5 постанови №268, як на обставину, що виключає можливість нарахування позивачу надбавок відповідно до Указів Президента №173 та №389 відхиляються судом з огляду на наступне.

Статтею 5 постанови №268 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах та військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів державної влади та місцевого самоврядування складається з посадового окладу, інших виплат (крім надбавки за ранг та надбавки за вислугу років), установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців. На зазначених осіб не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 6, ст. 225; 2002 р., N 47, ст. 2125; 2003 р., N 37, ст. 1981), крім абзаців третього, п'ятого і шостого пункту 1.

Тобто до позивача повинні застосовуватися лише абзаци 3, 5, 6 пункту 1 постанови №104 від 07.02.2001, а саме:

3) Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

5) Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

6) За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Як вбачається зі змісту зазначених абзаців постанови №104 від 07.02.2001, жоден з них не передбачає будь-яких обмежень щодо нарахування та сплати позивачу надбавок, визначених Указами Президента України №173 та №389.

Стосовно розміру надбавки за безперервну службу, визначеної Указом Президента №389, суд зауважує, що, як вже зазначалося раніше, конкретний розмір цієї надбавки відповідно до пункту 1.3 «Інструкції про по рядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України» військовослужбовцям військових прокуратур, у залежності від ре зультатів їх службової діяльності, встановлюються наказами військових прокуро рів регіонів, Військово-Морських Сил Збройних Сил України та гарнізонів.

Наказом військового прокурора Південного регіону України № 207 від 29.11.2003 року позивачу була встановлена щомісячна надбавка за безперервну військову службу у розмірі 50% від грошового забезпечення (а.с. 69). Інших наказів прокурора Південного регіону України про встановлення більшого розміру надої надбавки позивачем не надано, а відтак і відсутні підстави для визначення розміру цієї надбавки 70% з 01.09.2007 (тобто з моменту досягнення позивачем строку безперервної служби понад 20 років), як на тому наполягає позивач.

Отже вимоги позивача про визнання незаконним рішення відповідача про відмову провести перерахунок та виплату грошового та зобов'язання здійснити перерахування грошового забезпечення за період з 01.01.2006 по 01.01.2008 з урахування нових розмірів посадових окладів та надбавок, передбачених Указами Президента України №173 та №389 підлягають частковому задоволенню за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 та з урахуванням розміру надбавки за безперервну військову службу в розмірі 50%.

Судом встановлено, що за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 позивачу на підставі наказів військового прокурора Південного регіону України було призначено наступні виплати:

- у грудні 2006 року - одноразова грошова винагорода (премія) до 15 річниці Збройних Сил України у розмірі місячного грошового забезпечення, призначена відповідно до ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та телеграми Міністра оборони України № НР 248/9/646 від 27.11.2006 року;

- у грудні 2006 року - одноразова грошова допомога за підсумками роботи у 2006 році у розмірі місячного грошового забезпечення у розмірі місячного грошового забезпечення, нараховану відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону України № 381 від 15.12.2006 року;

у липні 2007 року - грошова допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, призначена відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону України № 221 від 10.07.2007 року;

у липні 2007 року - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, призначена відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону України № 222 від 10.07.2007року;

у грудні 2007 року - одноразова грошова винагорода (премія) до 16 річниці Збройних Сил України у розмірі 80 % місячного грошового забезпечення, призна чена відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону України № 433 від 11.12.2007 року.

у грудні 2007 року - одноразова грошова винагорода за підсумками роботи у 2007 році у розмірі місячного грошового забезпечення, призначена відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону України № 452 від 26.12.2007 року;

у січні 2008 року - премія за зразкове виконання службових обов'язків за підсумками роботи у 2007 році у розмірі місячного грошового забезпечення, приз начена відповідно до наказу військового прокурора Південного регіону № 12 від 10.01.2008 року.

Вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткових виплат є похідними від вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення і підлягають задоволенню, оскільки розмір виплат про які йде мова, а саме: премії, одноразових виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань визначається в розмірі місячного грошового забезпечення чи відсотку від нього (у випадку премії до 16 річниці Збройних сил України). Таким чином, задовольнивши попередню позовну вимогу суд встановив, що грошове забезпечення позивачу за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 нараховувалося та виплачувалося не в повному обсязі, без урахування надбавок, визначених Указами Президента України №173 та №389, а, отже, розмір місячного грошового забезпечення за цей період повинен бути більшим, ніж той, що фактично був отриманий позивачем відповідно до роздаточних відомостей. Оскільки розмір додаткових виплат знаходиться в прямій залежності від розміру місячного грошового забезпечення, щодо якого судом прийнято рішення зобов'язати відповідача здійснити його перерахунок, то і розмір додаткових виплат в цьому випадку підлягає перерахунку та виплаті відповідачу з урахуванням раніше фактично отриманих сум.

Стосовно вимог про визнання незаконним рішення відповідача про відмову провести перерахунок та виплату, та зобов'язання перерахувати та виплатити за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року грошове забезпечення з ура хуванням премії у розмірі 50% до місячного грошового забезпечення, встановле ної наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, №390 від 29.08.2008 за серпень 2008 року, № 414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Суд вважає ці вимоги обґрунтованими та, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Матеріалами справи доведено та визнається сторонами, що позивачу було призначено премію в розмірі 50% місячного грошового забезпечення наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, №390 від 29.08.2008 за серпень 2008 року, № 414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року (а.с. 128, 131, 134, 137, 140). Втім, як вбачається з роздаточних відомостей за період червень-жовтень 2008 року премія у визначеному наказами прокурора Південного регіону України розмірі позивачу не нараховувалася, а нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалося без урахування цієї премії.

Стосовно вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату за період з 01.01.2008 року по 17.12.2010 року різниці між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Пре зидента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розмі ром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, ви значеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, то вони підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки виплата цієї різниці прямо передбачена статтею 9 постанови №268.

Так відповідно до цієї статті у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови та визнанням такими, що втратили чинність, актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України, розміру заробітної плати (без премії), грошового забезпечення (без премії) в окремих працівників державних та інших органів, умови оплати праці яких визначені цією постановою, та у працівників, прирівняних згідно з нормативно-правовими актами, що втрачають чинність, за умовами оплати праці до працівників державних органів, або яким передбачено збереження умов оплати праці за попередньою посадою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов та у відповіді №Ф/422 від 26.01.2011 про те, що різниця не підлягає виплаті, оскільки розмір грошового забезпечення позивача з 01.01.2008 не зменшився, відхиляються судом, оскільки під час розгляду попередніх позовних вимог було встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача до 01.01.2008, виходячи з якого відповідач зробив свій висновок, обчислювався без урахування надбавок, передбачених Указами Президента №173 та №389.

Укази Президента України №173 від 23.02.2002 та №389 від 05.05.2003 втратили чинність з 01.01.2008 на підставі Указу Президента України №1243 від 18.12.2007 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України". Отже, норми Указів Президента №172 та №389 продовжували поширюватися на позивача у справі, як на військовослужбовця до дня їх скасування, тобто до 01.01.2008. Відповідно після скасування Указів Президента №173 від 23.02.2002 та №389 від 05.05.2003 з 01.01.2008 року грошове забезпечення позивача зменшилось на суму надбавок у розмірі 100% грошового забезпечення та за безперервну військову службу в розмірі 50%.

Відповідач не нарахував та не виплатив позивачу передбачену п.9 Постанови КМУ №268 різницю між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці, що підтверджується роздаточними відомостями за період 2008-2010 роки (а.с. 129-148 т.1, 22-51 т.2). А, відтак, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також судом встановлено, що наказами військового прокурора Південного регіону України №373 від 28.08.2008, №256 від 25.07.2009, № 250 від 26.07.2010 позивачу було надано матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічних відпусток, розмір якої згідно пункту 3 статті 2 постанови КМУ №268 від 09.03.2006 визначається у розмірі місячного грошового забезпечення (а.с. 16, 19, 20, т.2).

Наказами №462 від 14.11.2008, №173 від 22.05.2009, №334 від 11.10.2010 позивачу було надано матеріальні допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 17, 18, 21, т.2).

Відповідно підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, грошові допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місяч ного грошового забезпечення з урахуванням різниці між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність та розмі ром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, ви значеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.

Зважаючи на великий обсяг однорідних позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткових виплат (премії, допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань) суд вважає можливим об'єднати ці вимоги в резолютивній частині рішення не змінюючи при цьому висновок по суті заявлених вимог.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання незаконними рішень та зобов'язанні виконати певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення Луганського обласного військового ко місаріату №Ф/421 від 26.01.2011 про відмову провести ОСОБА_1 за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року перерахунок та виплату пре мії у розмірі 50% до грошового забезпечення, встановленої наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, №390 від 29.08.2008 за серпень 2008 року та №414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року.

Визнати незаконним рішення Луганського обласного військового ко місаріату №Ф/422 від 26.01.2011 в частині відмови провести ОСОБА_1 за період з 01.05.2006 по 01.01.2008 року перерахунок та виплату гро шового забезпечення, перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премій з врахуванням усіх раніше виплачуваних надбавок до грошового забезпечення, у тому числі, щоміся чної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, перед баченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної на дбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 грошове забезпечення з 01.05.2006 року по 01.01.2008 року з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 50% до грошового за безпечення, передбаченої пунктом 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Си лах України у розмірі 50% до грошового забезпечення, передбаченої Указом Пре зидента України № 389 від 05.05.2003 року, та щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року, та з урахуванням раніше виплаченої суми:

- одноразову грошову винагороду (премію) у 2006 році до 15 річниці Зброй них Сил України у розмірі місячного грошового забезпечення,

- одноразову грошову винагороду (премію) за підсумками роботи у 2006 році у розмірі місячного грошового забезпечення,

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2007 рік у розмірі місячного грошового забезпечення,

- грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі місячного грошо вого забезпечення,

- одноразову грошову винагороду (премію) у 2007 році до 16 річниці Зброй них. Сил України у розмірі 80% місячного грошового забезпечення,

- одноразову грошову премію за підсумками роботи за 2007 рік у розмірі мі сячного грошового забезпечення,

- одноразову грошову премію за зразкове виконання службових обов'язків за підсумками роботи у 2007 році у розмірі місячного грошового забезпечення.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року грошове забезпечення з урахуванням премії у розмірі 50% до місячного грошового забезпечення, встановле ної наказами військового прокурора Південного регіону України № 228 від 04.06.2008 року за травень 2008 року, № 265 від 02.07.2008 року за червень 2008 року, № 328 від 01.08.2008 року за липень 2008 року, №390 від 29.08.2008 за серпень 2008 року, № 414 від 02.10.2008 року за вересень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 нарахувати та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 за період з 01.01.2008 року по 17.12.2010 року різницю між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Пре зидента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розмі ром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, ви значеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуван ням різниці між заробітною платою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розміром грошового забезпечення, встановленого за нови ми умовами оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ, вул. 1-а Донецька, буд. 10, ід. код 07668758 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 грошові допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки у розмірі місяч ного грошового забезпечення з урахуванням різниці між заробітною пла тою (тобто грошовим забезпеченням) (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (укази Пре зидента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року) та розмі ром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці, ви значеного постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, а також з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп. (одна гривня 70 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 08.06.2011.

СуддяА.М. Каюда