Постанова № 16197728, 06.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5729/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Скокіні О.Л.

за участю представника позивача Нафанця Д.І.

представників відповідача Нікітенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

На підставі акту документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. № 150/23-2/35398584 від 04.03.2011 р. Красноармійською ОДПІ 22.03.2011 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000152342/0 про збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 643060 грн., в тому числі за основним платежем 514558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 128612 грн.; № 0000142342/0 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 484623 грн., в тому числі за основним платежем 387698 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96925 грн. Крім того, податковим повідомленням-рішенням № 0000052343 від 21.03.2011 р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7900 грн. за порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Позивач вважає зазначені рішення відповідача протиправними, з огляду на наступне.

Щодо порушення податкового законодавства при визначенні балансової вартості та відчуженні цеху, позивач зазначає, що на балансі позивача обліковувався цех, на капітальний ремонт якого протягом 2008-2009 років витрачено 437827,78 грн. Цех було відчужено за 236000 грн. З урахуванням положень пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про податок на прибуток” сума, витрачена на капітальний ремонт цеху (437827,78 грн.) повинна включатися до складу валових витрат. Відтак, позивач вважає, що занижені доходи від продажу цеху складають 236000 грн., а занижені витрати 437827,78 грн., а не 236000 грн., як зазначено в акті перевірки.

Відносно визначення податкових зобовязань за нікчемними правочинами, позивач вказує на те, що за угодами, укладеними з ТОВ „Вторснабгруп”, ТОВ „Донтехкомплект”, ПП „Торгівельна компанія „Магнат”, ПП „Галпідшипник”, ТОВ „Авістапромторг”, позивачем придбавались товари (роботи, послуги). Придбання позивачем товарів (робіт, послуг) підтверджена первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними. Отриманий товар (роботи, послуги) позивачем в подальшому використовувались в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Крім того, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині не підтвердження підписом одержувача коштів з каси згідно з видатковим касовим ордером № 56 на суму 3950 грн. під звіт ОСОБА_6 та, як наслідок, завищення залишку готівки у касі. Позивач зазначає, що наданий до перевірки примірник видаткового касового ордеру є відновленим примірником, оскільки попередній був втрачений. Під час відновлення було допущено помилку переплутані рядки підпису. Видача коштів відображена у бухгалтерському обліку.

Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0000052343, 0000142342/0, 0000152342/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не визначений дохід від реалізації незавершеного виробництва цеху метизів в розмірі 236000 грн., оскільки в ході перевірки встановлено внесення готівки за незавершене виробництво на загальну суму 283000 грн., але в декларації з податку на прибуток за 2010 р. позивачем не задекларовані доходи.

Крім того, в ході перевірки встановлені порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону в частині неправильного визначення витрат, повязаних з негосподарською діяльністю, оскільки позивачем не в повному обсязі відкориговані товарно-матеріальні цінності та матеріали, що використовувались для капітального ремонту цеху метизів, внаслідок чого занижений валовий дохід на 359891 грн. Позивачем не наданий договір на виконання капітального ремонту цеху метизів або будь-які інші первинні документи.

Також позивачем в порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону не визначено суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду в сумі 227 грн.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині взаємовідносин з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, а саме, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності. Крім того, відповідач вказує, що товар, придбаний позивачем у зазначених підприємств, одразу поставлявся не позивачу, а іншим підприємствам. Відповідач вказує, що позивачем не доведено фактичного транспортування товару, отримання товару та його використання у господарській діяльності. Крім того, згідно відомостей, отриманих від ДПІ у Київському районі м. Донецька, угоди, укладені позивачем з вказаними підприємствами, мають ознаки нікчемності.

В порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону позивачем не визначено суму амортизаційних відрахувань за весь період, що перевірявся.

Також в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість” в частині зазначених вище порушень.

Крім того, в ході перевірки встановлено порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, що призвело до визначення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимог підлягають частковому задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена Селидівською міською радою Донецької області 24.12.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35398584, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100088285.

Відповідач Красноармійська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

Красноармійською ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ „Донметизпром” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої був складений акт № 150/23-2/35398584 від 04.03.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Донметизпром” вимог пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 531417 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 р. на 6283 грн., 3 квартал 2008 р. на 3704 грн., 4 квартал 2008 р. на 29966 грн., 1 квартал 2009 р. на 41151 грн., 4 квартал 2009 р. на 2313 грн., 1 квартал 2010 р. на 14862 грн., 2 квартал 2010 р. на 230995 грн., 3 квартал 2010 р. на 1988143 грн., завищено податок на прибуток на 16969 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 387698 грн., в тому числі за листопад 2008 р. на 1814 грн., за березень 2009 р. на 1300 грн., за січень 2009 р. на 2839 грн., за лютий 2010 р. на 4832 грн., за березень 2010 р. на 4859 грн., за травень 2010 р. на 28125 грн., за червень 2010 р. на 141422 грн., за липень 2010 р. на 94631 грн., за серпень 2010 р. на 60667 грн., за жовтень 2010 р. на 47200 грн.; п. 3.5 глави 3, п. 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі 09.06.2010 р. в сумі 3850 грн. (а.с. 15-94 т.1).

На підставі даного акту 22.03.2011 р. Красноармійською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000152342/0 про збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 643060 грн., в тому числі за основним платежем 514448 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 128612 грн.; № 0000142342/0 про збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 484623 грн., в тому числі за основним платежем 387698 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96925 грн. (а.с. 150 т.1). Також 21.03.2011 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000052343 про застосування до ТОВ „Донметизпром” штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7900 грн. (а.с. 148 т.1).

Суд вважає податкові повідомлення-рішення №№ 0000152342/0 та 0000142342/0 протиправними в частині збільшення грошових зобовязань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій щодо господарських операцій з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат” з наступних підстав.

04.03.2009 р. ТОВ „Донметизпром” був укладений договір з ПП „Донтехкомплект” № 04/03-1, за умовами якого позивач придбавав у ПП „Донтехкомплект” товари згідно зі специфікаціями (а.с. 152-153 т.1). Строк дії договору продовжувався додатковими угодами (а.с. 168-169 т.1). Виконання договору підтверджено в судовому засіданні специфікаціями до договору (а.с. 154-167 т.1), податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними (а.с. 170-178 т.1).

06.04.2010 р. ТОВ „Донметизпром” був укладений договір з ТОВ „Вторснабгруп” № 06/04-1, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Вторснабгруп” товари згідно зі специфікаціями (а.с. 206-208 т.1). Строк дії договору був продовжений додатковою угодою (а.с. 209 т.1). Виконання договору підтверджено в судовому засіданні специфікаціями до договору, податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними (а.с. 210-225 т.1).

02.08.2010 р. ТОВ „Донметизпром” був укладений договір з ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат” № 02/08-1, за умовами якого позивач придбавав у ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат” товари згідно зі специфікаціями (а.с. 115-116 т.1). Виконання договору підтверджено в судовому засіданні специфікаціями до договору, податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними (а.с. 118-121 т.1).

Оприбуткування позивачем придбаного у зазначеного підприємства товару підтверджується головною книгою підприємства, дослідженою в судовому засіданні, а також актом перевірки, в якому зазначено про оприбуткування отриманого від зазначених підприємств товару у бухгалтерському обліку.

Оплата позивачем за придбаний товар здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується виписками про рух коштів по банківському рахунку позивача, актами звірки розрахунків, які наявні в матеріалах справи.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ „Донметизпром” вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем товар був придбаний за нікчемними правочинами з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що одним з основних видів діяльності ТОВ „Донметизпром” є оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем укладались угоди з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, за якими позивач придбавав у цих підприємств товар. В подальшому позивачем придбаний товар був проданий ТОВ „КФ „Продівест”, ПП „Пульс”, ВАТ „Луганський енергозавод”, ТОВ „Востокуглемаш”, ВАТ „ММК імені Ілліча”, ТОВ „VIP-бетон”, ВАТ „Павлоградвугілля”, ТОВ „Арсенал-центр” за відповідними договорами, про що свідчать досліджені судом первинні документи специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, відомості про отримання оплати за проданий товар, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, витрати позивача з придбання товару у ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат” є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, видаткові накладні, податкові накладні, специфікації, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Розрахунки позивача з постачальниками за придбаний товар здійснені шляхом перерахування безготівкових коштів.

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договорів з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність обєкту оподаткування.

Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, доводи податкового органу, що відсутність товарно-транспортних накладних та факт постачання товару за адресами кінцевих споживачів свідчать про нездійснення господарських операцій.

Дійсно, судом встановлено, що товар, який придбавався позивачем у ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, був поставлений одразу кінцевим споживачам ТОВ „КФ „Продівест”, ПП „Пульс”, ВАТ „Луганський енергозавод”, ТОВ „Востокуглемаш”, ВАТ „ММК імені Ілліча”, ТОВ „VIP-бетон”, ВАТ „Павлоградвугілля”, ТОВ „Арсенал-центр”. Такі вимоги прямо передбачені у специфікаціях до договорів, укладених позивачем з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”.

Проте, жодна норма законодавства не містить заборони здійснювати поставку товару кінцевому споживачу, без поставки товару підприємству, який придбаває такий товар з метою подальшого його продажу.

Цей факт також обумовлює відсутність у позивача товарно-транспортних накладних.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність обєкту оподаткування у звязку з тим, що угоди мають ознаки нікчемності. Відповідач при цьому посилається на відомості, отримані від ДПІ у Київському районі м. Донецька, відповідно до яких податковим органом не встановлено взаємовідносин цих підприємств (крім ПП „Донтехкомплект”) з ТОВ „Донметизпром”.

Суд зауважує, що податковим органом не проводились зустрічні перевірки зазначених підприємств, а висновки були зроблені, виходячи з відомостей, які містяться у системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відтак, факт недекларування контрагентами позивача податкових зобовязань свідчить про порушення податкового законодавства саме контрагентами, а не ТОВ „Донметизпром”, а тому такі порушення не можуть свідчить про невиконання господарських угод з боку позивача.

Відповідно до розрахунку грошових зобовязань та штрафних санкцій, зробленого податковим органом, за даними порушеннями позивачу збільшена сума грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 445258 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 111315 грн.

З урахуванням зазначених обставин суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 445258 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 111315 грн.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ „Донметизпром” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість по господарським операціям за нікчемними правочинами на 337384 грн.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено вище, судом встановлено, що одним з основних видів діяльності ТОВ „Донметизпром” є оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем були укладені угоди з ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, за якими позивач придбав у цих підприємств товари. В подальшому позивачем придбаний товар був проданий ТОВ „КФ „Продівест”, ПП „Пульс”, ВАТ „Луганський енергозавод”, ТОВ „Востокуглемаш”, ВАТ „ММК імені Ілліча”, ТОВ „VIP-бетон”, ВАТ „Павлоградвугілля”, ТОВ „Арсенал-центр” за відповідними угодами, про що свідчать досліджені судом первинні документи видаткові накладні, специфікації, податкові накладні, відомості про отримання оплати за проданий товар.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, витрати позивача з придбання товарів у ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат” є такими, що здійснені з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані позивачу ТОВ „Вторснабгруп”, ПП „Донтехкомплект”, ТОВ „Торгівельна компанія „Магнат”, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Донметизпром”, так як й податкові накладні, видані позивачем покупцям товару ТОВ „КФ „Продівест”, ПП „Пульс”, ВАТ „Луганський енергозавод”, ТОВ „Востокуглемаш”, ВАТ „ММК імені Ілліча”, ТОВ „VIP-бетон”, ВАТ „Павлоградвугілля”, ТОВ „Арсенал-центр”.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару ТОВ „Донметизпром” була вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 337384 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 84344 грн.

З урахуванням вищевказаного, суд визнає протиправними податкове повідомлення-рішення № 0000152342/0 в частині збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 445258 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 111315 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000142342/0 в частині збільшення ТОВ „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 337384 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84344 грн.

В ході перевірки, крім того, податковим органом було встановлено заниження валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначних у рядку 04.11” в сумі 236000 грн. Податковим органом вказано, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не визначено дохід від реалізації незавершеного виробництва цеху метизів в сумі 236000 грн.; в порушення п. 5.9 ст. 5 цього Закону позивачем неправильно визначені витрат, повязані з негосподарською діяльністю, що полягає у тому, що ТОВ „Донметизпром” не в повному обсязі відкориговані товарно-матеріальні цінності та матеріали, що використовувались для капітального ремонту цеху метизів, що призвело до заниження валових доходів на 359891 грн.; в порушення п. 5.1 ст. 5 цього Закону позивачем не включено до складу валових витрат суму витрат, повязаних з капітальним ремонтом цеху метизів, який був проданий як незавершене виробництво, в розмірі 236000 грн.

Судом встановлено, що на балансі ТОВ „Донметизпром” обліковувався цех, на капітальній ремонт якого протягом 2008 та 2009 років позивачем було витрачено 437827,78 грн. У 4 кварталі 2010 р. цех був відчужений за 236000 грн., при цьому в ході перевірки було встановлено внесення готівки за незавершене будівництво на загальну суму 283200 грн., без податку на додану вартість 236000 грн.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якій діяв на час виникнення спірних взаємовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Підпунктом 4.1.1 цього Закону визначено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Оскільки позивачем у рядку 01.1 „Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” декларації з податку на прибуток від 19.01.2011 р. за 2010 рік та уточнюючого розрахунку за 2010 р., поданого до податкового органу 14.02.2011 р., не задекларовані доходи від реалізації незавершеного виробництва в розмірі 236000 грн., суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно визначено порушення та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 59000 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14750 грн.

Також суд вважає, що відповідачем обґрунтовано визначено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

В позовній заяві позивачем не приведене обґрунтування, які б спростовували виявлені податковим органом порушення в цій частині, не зважаючи на те що, податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість оскаржується в повному обсязі.

Відтак, оскільки ТОВ „Донметизпром” фактично не оскаржуються висновки податкового органу в цій частині, суд з урахуванням вимог ст. 11 КАС України, вважає доведеним факт порушення позивачем податкового законодавства в зазначеній частині, відповідно, є правомірним збільшення позивачем суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 89973 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22493 грн.

Щодо порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, суд зазначає, що позивачем не включено до складу валових витрат суму витрат, повязаних з капітальним ремонтом цеху метизів, який був проданий як незавершене виробництво, в розмірі 236000 грн. Проте, виходячи з розрахунку грошових зобовязань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0000152342/0, зробленого відповідачем, це порушення не спричинило збільшення грошового зобовязання.

Крім того, з приводу зазначеного порушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ТОВ „Донметизпром” як до перевірки, так й суду не надано взагалі первинних документів, які б підтверджували як проведення капітального ремонту цеху метизів, придбання відповідних матеріалів для ремонту, їх оприбуткування, так й документи щодо продажу цього цеху як незавершеного виробництва (договір купівлі-продажу тощо).

Також суд зауважує, що внесена готівка у загальній сумі 283200 грн., в тому числі податок на додану вартість 47200 грн., була перерахована на розрахунковий рахунок позивача квитанцією № аv/9000799 від 29.10.2010 р. з призначенням платежу погашення дебіторської заборгованості за товар.

Крім того, в ході перевірки податковим органом встановлені порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не визначення суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутої на кінець такого звітного періоду, в сумі 227 грн., а також пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 зазначеного Закону в частині невизначення суми амортизаційних відрахувань, проте, позивачем збільшення грошових зобовязань за ці порушення не оскаржуються.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення 0000152342/0 в частині збільшення ТОВ „Донметизпром” грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 69190 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17297 грн.

Також суд вважає, що відповідачем правомірно було збільшено позивачу сума грошового зобовязання з податку на додану вартість в частині основного платежу 50314 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12581 грн.

Судом встановлено, що ТОВ „Донметизпром” не включено до податкових зобовязань декларації з податку на додану вартість суми реалізації незавершеного виробництва цеху метизів, що є порушенням п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000052343, суд вважає, що воно прийняте податковим органом правомірно, з огляду на наступне.

В ході перевірки відповідачем було встановлено не підтвердження підписом одержувача коштів з каси згідно з видатковим касовим ордером № 56 на суму 3950 грн. під звіт ОСОБА_6 та, як наслідок, завищення залишку готівки у касі.

Позиція позивача полягає у тому, що наданий до перевірки примірник видаткового касового ордеру є відновленим примірником, оскільки попередній був втрачений. Під час відновлення було допущено помилку переплутані рядки підпису. Видача коштів відображена у бухгалтерському обліку.

Проте, суд вважає доведеним виявлене порушення п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Пунктом 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

У відповідності до п. 2.8 цього Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Згідно з п. 7.24 вказаного Положення у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Відтак, оскільки податковим органом встановлена видача готівки з каси підприємства, не підтверджена підписом у видатковому касовому ордеру, податковим органом правомірно визначено порушення та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що податковим органом висновки про порушення зроблені по відновленому примірнику видаткового касового ордеру, в якому підпис отримувача готівки був вчинений не в правильній графі, оскільки оригінал був втрачений.

У відповідності до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Як встановлено судом, позивачем були порушені зазначені вимоги при відновленні первинного документу, що дає суду підстави для висновку про порушення порядку відновлення втраченого первинного документу, а також про те, що досліджений судом відновлений примірник видаткового касового ордеру не є належним доказом в розумінні ст. КАС України.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0000052343.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000152342/0, прийняте Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією 22.03.2011 р., в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 445258 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 111315 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000142342/0, прийняте Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією 22.03.2011 р., в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 337384 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84344 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметизпром” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 14 червня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.