Рішення № 16197160, 09.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 5016/910/2011(4/54)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

“Центральна транспортна компанія”,

вул. Григорія Сковороди, 21/16, м. Київ, 04070

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Басстрой”,

вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості в сумі 52406,84 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 46241,73 грн., інфляційні втрат в розмірі 4602,86 грн. та 3% річних за весь час прострочення в розмірі 1562,25 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору від 07.08.2009 р. № 233/Е на транспортно-експедиторське обслуговування, актів виконаних робіт від 31.10.09 р. та від 21.12.09 р., норм ст.ст. 202, 626, 526, 525, 629, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач вчасно не виконав свої зобовязання по оплаті наданих йому послуг і ухиляється від виконання зобовязань по сьогоднішній день.

Відповідач відзив по суті не надав, жодного разу свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітки на звороті ухвал суду так і поштові повідомлення.

Отже, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

09.06.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

07.08.2009 року між сторонами був укладений договір № 233/Е «на транспортно експедиторське обслуговування», згідно з умовами якого позивач, як експедитор, зобовязався за плату (винагороду) та за рахунок замовника (відповідач по справі) за заявкою останнього здійснити транспортно експедиторське обслуговування перевезення вантажу замовника залізничним транспортом по території України та інших держав.

За умовами пункту 2.1.2 договору відповідач зобовязався прийняти від замовника грошові кошти для оплати перевезення та здійснювати розрахунки з усіма учасниками процесу перевезення.

Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.2.2 договору замовник зобовязався оплатити послуги та витрати експедитора, а також плату (винагороду) згідно з умовами даного договору. Організувати своєчасне вивантаження та відправку вантажу, згідно з порядком, узгодженим з експедитором.

Сторони обумовили, що факт виконання робіт з організації перевезення підтверджується актом виконаних робіт, наданого експедитором в строк не пізніше 7-го числа місяця наступного за звітним (п. 3.4 договору).

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе договірні зобовязання.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду виступило невиконання відповідачем розрахунків за надані послуги транспортного експедирування. Отже, спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до змісту ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.ст. 931-933 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору протягом жовтня 2009 року позивачем було надано послуг відповідачу на суму 18096,92 грн., про що свідчить підписаний між сторонами акт № 2 виконаних робіт від 31 жовтня 2009 року, протягом грудня 2009 р. позивач надав відповідачу послуги на суму 28144,81 грн., про що сторонами підписано без зауважень акт № 3 виконаних робіт від 21 грудня 2009 року.

Відповідно до умов п. 4.5 договору остаточний розрахунок між сторонами здійснюється фактично за отриманні послуги в кожному звітному місяці, не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. У випадку, якщо сума авансового платежу замовника перевищує розмір вартості послуг експедитора, то залишок грошових коштів від передплати може, по узгодженню з замовником, враховуватись експедитором як передплата послуг наступного звітного місяця, а у випадку припинення дій або за вимогою замовника підлягає поверненню експедитором замовнику протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акту звірки.

Отже, обовязок відповідача, сплатити грошові кошти за отримані послуги за договором виник відразу після підписання актів виконаних робіт.

З матеріалів же справи вбачається, що відповідач жодних проплат за актами виконаних робіт не здійснив чим порушив права та законні інтереси позивача.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає в розмірі 46241,73 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання ним взятих на себе зобовязань.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, ст. 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вищенаведені норми та обставини справи, позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу до стягнення 1562,25 грн. 3% річних від простроченої суми та 4602,86 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення.

Таким чином, з відповідача крім основного боргу підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано, а отже - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Басстрой” (вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 33406970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна транспортна компанія»(вул. Григорія Сковороди, 21/16, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 33052684) заборгованість в сумі 46241,73 грн., 1562,25 грн. 3% річних, 4602,86 грн. інфляційних втрат, 524,06 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 14.06.2011 року.