Рішення № 16197104, 31.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р. Справа № 5010/497/2011-16/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашника В.О.,

при секретарі судового засідання Манів - Головецька О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Косівської міської ради,

м-н Незалежності, 11, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600

до відповідача: ПП ОСОБА_3

с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78653

про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження майном.

за зустрічним позовом: ПП ОСОБА_3

с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78653

до відповідача: Косівської міської ради,

м-н Незалежності, 11, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600

про визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій.

за участю представників сторін:

Від позивача: Михайлюк Т.І. - юрисконсульт Косівської міської ради, (довіреність № 859 від 02.12.11р. )

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Косівська міська рада звернувся до Відповідача, підприємця ОСОБА_3 з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження будівлею лазні за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язала звільнити вказане приміщення, яке належить територіальній громаді м.Косова.

Позивач за зустрічним позовом, підприємець ОСОБА_3 звернувся до Відповідача за зустрічним позовом з позовною заявою про визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій.

В зустрічній позовній заяві він просить суд визнати термін дії договору оренди будинку лазні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 479,3 кв. м. пролонгованим, на строк, встановлений договором оренди від 31.01.2002р. Внести зміни до пункту 4.1. Договору оренди лазні, виклавши його у наступній редакції "Цей договір діє з моменту його підписання до 31 січня 2012 року."

Відповідно до положень ст. 60 ГПК України, зустрічна позовна заява прийнята господарським судом до розгляду спільно з первісним позовом.

Позивачем за зустрічним позовом подано суду клопотання про відкладення розгляду справи на два місяці в зв'язку з лікуванням.

Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення в зв'язку із наступним:

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

За клопотанням Позивача за первісним позовом суд своєю ухвалою від 05.05.11 року продовжив строк вирішення спору до 31.05.2011р.

Крім цього, присутність в судовому засіданні особисто ОСОБА_3, не є обов'язковою умовою, оскільки до матеріалів справи долучена угода № 09/2011р., про надання правової допомоги від 29.03.2011р., відповідно до якої останній доручив своєму представнику адвокату ОСОБА_4 представляти його інтереси у справі, яка знаходиться в провадженні господарського суду Івано-Франківської області.

За наведених обставин суд не вбачає перешкод у вирішенні спору у даній справі.

Як вбачається з позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, 31.01.2002р. між Косівською міською радою та підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди будинку лазні з правом викупу.

Відповідно до умов договору, Позивач передав у володіння та користування Відповідачу будівлю лазні, загальною площею 479,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.4.1. Договору, зазначений договір укладений терміном на 5 років. Згідно п.1.1. Договору, до договору додається акт про передачу та прийняття лазні від 02.02.2002р., тобто термін дії договору закінчується 02.02.2007р.

Однак, після закінчення терміну дії Договору оренди, орендар не виконав своїх зобов'язань та не повернув орендоване приміщення у комунальну власність територіальній громаді м. Косова.

Позивач вважає, що Відповідач ігнорує факт закінчення терміну дії Договору оренди. Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, втратив право оренди, незаконно володіє та користується неналежним йому майном.

Відповідно до ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Однак, приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", перехід права власності на орендоване майно може здійснюватись із застосуванням процедури приватизації. Рішення про приватизацію, чи будь-яке інше рішення про перехід до Відповідача права власності на приміщення лазні за адресою: АДРЕСА_1, Косівською міською радою не приймалось, а тому Позивач вважає, що об'єкт оренди є комунальною власністю територіальної громади м. Косова і використовується Відповідачем без належних правових підстав.

Відмова Відповідача повернути незаконно орендоване майно порушує право власники цього майна користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Враховуючи викладені обставини, Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд усунути прершкоди у здійсненні Косівською міською радою своїх прав, як власника будівлі лазні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати Відповідача звільнити незаконно орендоване приміщення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

Відповідач відзив на позов не подав, проте звернувся з зустрічною позовною заявою до Косівської міської ради про визнання права на оренду будівлі лазні яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та спонукання відповідача за зустрічним позовом до виконання певних дій, а саме: поновити строк дії договору та внести зміни до п. 4.1. Договору, виклавши його у запропонованій редакції.

Представник позивача за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, проте суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, рішенням Косівської міської ради від 05.02.2002р. "Про оренду землі ", Позивачу було надано в оренду з правом викупу лазню в АДРЕСА_1 без права змінювати призначення будівлі.

На підставі вказаного рішення, між сторонами у даній справі був укладений договір оренди, відповідно до якого, Косівська міська рада передала, а підприємець ОСОБА_3 прийняв у володіння та користування об'єкт, що являє собою будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 479,3 кв.м., вартістю 11678 грн., терміном оренди-викупу п'ять років, з моменту прийняття об'єкта, що орендується комісією в експлуатацію.

За час дії договору оренди, орендарем здійснювались орендні платежі та плата за землю у відповідності до вимог договору, що підтверджується долученими до справи письмовими доказами, тобто виконувались істотні умови договору.

Крім цього, здійснено перерахунок орендної плати і викуп за весь об'єкт в сумі 11678грн.. Об'єкт використовувався орендарем за призначенням.

Позивачем за зустрічним позовом проведено капітальний ремонт приміщення лазні за власний рахунок, вартість якого становить105003,00 грн., що підтверджується висновком експерта - оцінювача ОСОБА_5, станом на серпень 2007р.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами щодо належного виконання договору оренди лазні, проте, Косівська міська рада порушуючи договірні зобов'язання ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу.

Спірні відносини між сторонами договору виникли з приводу продовження на новий термін договору оренди лазні, після закінчення його строку на який він був укладений. Будь-яких заперечень стосовно дії договору оренди, орендодавець не надав, хоча в разі припинення дії договору поринен був повідомити орендаря не пізніше одного місяця після закінчення строку дії договору оренди.

Позивач за зустрічним позовом продовжує користуватись приміщенням лазні, та вважає свої дії законними, оскільки здійснив оплату вартості орендованого майна в повному розмірі відповідно до умов договору оренди, а міська рада таку оплату прийняла.

Враховуючи викладені обставини, Позивач за зустрічним позовом у своїй позовній заяві просить суд позов задоволити та прийняти рішення, яким визнати термін дії договору оренди будівлі лазні, що находиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 479,3 кв.м., поновленим на строк, встановлений договором оренди від 31 січня 2002р., та внести зміни до п. 4.1. Договору оренди від 31.01.2002р., виклавши його у запропонованій редакції, а саме: " Цей договір діє з моменту його підписання до 31 січня 2012 року."

Заслухавши в судовому засіданні доводи сторін, дослідивши докази долучені ними до матеріалів справи, суд вважає що в первісному та зустрічному позові слід відмовити, приймаючи до уваги наступне:

Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Між сторонами у справі, 31.01.2002р., був укладений договір оренди лазні з правом викупу.

За умовами вказаного договору, Косівська міська рада зобов'язалась передати підприємцю ОСОБА_3 у володіння та користування будинок лазні, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 479,3 кв.м.

Вартість об'єкта, що орендується, відповідно до п. 6. Договору складає 11678,00 грн.

Підприємець ОСОБА_3 зобов'язався прийняти об'єкт оренди на підставі акту здачі-приймання, використовувати його за цільовим призначенням, своєчасно здійснювати орендні платежі та ін.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що термін оренди - викупу складає п'ять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується комісією в експлуатацію.

Вказаний договір укладений відповідно до рішення Косівської міської ради від 05.02.2002р., яким було надано підприємцю ОСОБА_3 в оренду з правом викупу лазню в АДРЕСА_1, без права зміни призначення будівлі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір оренди будівлі лазні з правом викупу за своєю правовою природою містить ознаки договору найму (оренди) та договору купівлі - продажу.

Саме тому, в п.5.1. Договору, сторони погодили як розмір орендної плати так і вартість об'єкта оренди. Відповідно до наведеної договірної умови, розмір орендної плати з викупом за весь об'єкт в цілому складає 11678грн., за місяць 194, 63 грн.

Плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Підприємцем ОСОБА_3 договірні зобов'язання в частині проведення оплати орендної плати з викупом всього об'єкта оренди виконані, що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 24 січня 2005р. на суму 6000,00 грн.; №1 від 21 березня 2005р. на суму 3000,00 грн. та №1 від 19 січня 2006р. на суму 2677,00 грн.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В зв'язку з виконанням договірних зобов'язань, підприємець ОСОБА_3, фактично набув право власності на будинок лазні, розташований в АДРЕСА_1.

З врахуванням викладених обставин, вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, оскільки Відповідач за первісним позовом є добросовісним набувачем орендованого ним нежитлового приміщення, відповідно до договору оренди будинку лазні з правом викупу від 31.01.2002р., а тому в задоволені позову слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог, викладених позивачем в зустрічній позовній заяві, суд вважає, що в їх задоволені слід відмовити з огляду на наступні обставини:

Статтею 188 ГК України визначений порядок зміни та розірвання господарський договорів.

Укладений між сторонами договір оренди будинку лазні з правом викупу від 31.01.2002р. є господарським договором, оскільки врегульовує господарські правовідносини обох сторін.

Відповідно до наведеної норми закону, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем за зустрічним позовом вказаний порядок зміни господарських договорів не дотриманий.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд вважає, що Позивачем по зустрічному позову невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, як власника орендованого ним майна набутого на підставі договору оренди будинку лазні з правом викупу від 31.01.2002р.

Невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою до відмови в задоволенні позовних вимог.

З врахуванням викладених обставин, та наведених норм закону, суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а отже в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за сторонами.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст. 16, 328, 509, 526, 651, п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 20, 188 ГК України, керуючись 33, 49, 60, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Косівської міської ради (м-н Незалежності,11, м.Косів, м.Івано-Франківська область, код 04054228) до Відповідача, приватного підприємця ОСОБА_3 (с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області, інд код. НОМЕР_1) про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження майном - відмовити.

В позові приватного підприємця ОСОБА_3 (с.Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області, інд код. НОМЕР_1) до Відповідача, Косівської міської ради (м-н Незалежності,11, м.Косів, м.Івано-Франківська область, код 04054228 ) про визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Калашник В.О.

Повне рішення складено 15.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів" ______ Манів-Головецька О.С. 15.06.11