Рішення № 16197095, 02.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. Справа № 5010/678/2011-П-14/32

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В. І.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.

розглянувши у відкритому засіданні суду справу

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська (вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова

компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення 318 527,57 грн. заборгованості, з яких: 280 570,73 грн. - попереднього пайового внеску, 20 886,97 грн. - пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних, 13 339,86 грн. - індексу інфляції

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76000)

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

(вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000)

про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста № 140 від 27.11.09р. та стягнення коштів у сумі 49 512,51 грн. одержаних відповідно до цього договору

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу, (довіреність № 183/01-17/64-в від 01.11.2010 р.);

від прокуратури: Федунишин Х.М. - помічник прокурора, (посвідчення № 98 від 17.05.2007 р.);

від відповідача: не з'явились

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Заступником прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення 318 527,57 грн. заборгованості, з яких: 280 570,73 грн. - попереднього пайового внеску, 20 886,97 грн. - пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних,

13 339,86 грн. - індексу інфляції.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрнтування виклав у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду. Проте, в попередніх засіданнях суду проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов (№3635/2011- с вх від 28.04.11) в якому зазначає, що згідно п.п. 5.3.2 п. 5.2 Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, до пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури не залучаються замовники у разі здійснення будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; просить в позові відмовити. На думку відповідача, він є замовником будівництва, який здійснює будівництво доступного житла, а отже відповідно до п.п. 5.3.2. п. 5.2. зазначеного вище положення до пайової участі не залучається. За таких обставин, відповідач вважає договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 140 від 27.11.09 недійсним.

Відповідач в порядку ст.60 Господарського процесуального кодексу України подав суду зустрічний позов (№ 3634/2011 -с вх від 28.04.11) про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста № 140 від 27.11.09р. та стягнення коштів у сумі 49 512,51 грн. одержаних відповідно до цього договору.

Ухвалою суду від 28.04.11 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста № 140 від 27.11.09р. та стягнення коштів у сумі 49 512,51 грн. одержаних відповідно до цього договору, для спільного розгляду з первісним позовом.

Позивач 19.05.11 надав суду відзив на зустрічну позовну заяву (№4221/2011-с вх.) в якому зазначає, що зустрічні позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, зазначає, що площа вказаних квартир врахована, тому стягнення попереднього пайового внеску є недоцільним.

Відповідач представив суду заперечення на відзив позивача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (№4489/2011-с вх. від 27.05.11), просить в позові відмовити.

Заслухавши присутніх в засіданні суду представників сторін та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 29.08.06 "Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська" створено цільовий фонд соціально-економічного розвитку м. Івано-Франківська та затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку м. Івано-Франківська.

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 07.12.06 затверджено Положення про пайову участь замовників будівництва у формування цільового фонду соціально-економічного розвитку міста. Дане положення поширюється на всіх замовників будівництва, які здійснюють на території Івано-Франківської міської ради діяльність зі створення об"єктів будівництва.

Згідно п. 2.1 сесії Івано-Франківської міської ради від 07.12.06 дія Положення про пайову участь замовників будівництва у формування цільового фонду соціально-економічного розвитку міста поширюється на всіх замовників будівництва, які здійснюють на території Івано-Франківської міської ради діяльність зі створення об'єктів будівництва.

Між виконавчим комітетом міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгівельна компанія»27.11.09 укладено договір № 140 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста, згідно з яким відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Відповідно до п.1.1 договору, замовник (відповідач), що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Галицькій, поруч будинку №64, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська.

В силу п. 2.1 договору, відповідач зобов'язався сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Замовник сплачує пайовий внесок в сумі 330 083,24 грн. єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Сплата пайового внеску здійснюється до моменту підписання представником виконавчого комітету міської ради акта готовності обєкта до експлуатації (п. 3.2 договору).

Матеріали справи містять лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області від 28.02.11, в якому зазначено, що об'єкт, багатоквартирний житловий будинок на вул. Галицькій, 64в, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», введений в експлуатацію згідно з свідоцтвом про відповідність № 09.0000648 від 11.12.09. Вказане свідоцтво видане на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 02.12.09.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради надіслав відповідачу лист №2-07/221 від 12.07.10, в якому запропонував у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, виконати зобов'язання щодо сплати до фонду соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста коштів у сумі 153 038,58 грн.

Відповідач не виконав умови договору щодо сплати коштів до фонду соціально-економічного розвитку.

Позивач на підставі п. 5.1 договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що становить 20 886,96грн. Розрахунок знаходиться в матеріалах справи.

За порушення грошового зобов"язання, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3730,01грн. - 3% річних та 13 339,86грн. інфляційних втрат.

Борг відповідача перед позивачем становить 318 527,57 грн. заборгованості, з яких: 280 570,73 грн. - попереднього пайового внеску, 20 886,97 грн. - пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних, 13 339,86 грн.- індексу інфляції

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити і виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об"єднаннями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 27, п. 7 ч. 1 ст. 30, п. 4, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, координація цієї роботи на відповідній території, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір №140 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста від 27.11.09 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми попереднього пайового внеску, що становить 280 580 570,73грн. у визначені договором строки. Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 280 580 570,73грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що при простроченні платежів, визначених п.3.2 договору, замовник (відповідач) сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Таким чином заявлена до стягнення пеня грунтується на договірних умовах, а тому у суду відсутні підстави для відмови в її стягненні. Щодо суми /розміру/ пені суд зазначає, що ч.6 ст.232 Господарського кодексу застосовується в тому випадку, якщо інше не передбачено договором. Із змісту цієї норми випливає, що сторони мають право передбачити в договорі інший порядок стягнення пені і, якщо такий порядок передбачено договором, то застосовується правило договору. По спору сторони в договорі передбачили стягнення пені за кожний день просточення платежу. За таких обставин посилання відповідача на строки, встановлені господарським кодексом є необгрунтоване та судом до уваги не приймається.

В силу ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"ектів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки/пені/ способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який просрочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора, зобов"язаний сплатитим суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, а також 3 проценти річних від просроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов"язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що 20 886,97 грн. пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних та 13 339,86 грн. - індексу інфляції нараховані відповідачу правомірно, відповідно підлягають до задоволення.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій»до пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва житлового фонду соціального призначення та доступного житла.

Згідно п.п. 5.3.2 Положення про цільовий фонд не залучаються замовники будівництва у разі здійснення будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла.

Згідно технічного паспорту загальна площа багатоквартирного житлового будинку по вул. Галицькій, 64 в, складає 16 127, 7 кв. м., з них :

-13 169, 3 кв.м. - загальна площа квартир;

-1 442,7 кв.м. - площа нежитлових приміщень;

-1 515, 7 кв. м. - площа сходових кліток.

09.09.09 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 1047-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов», яким затверджено перелік житлових будинків та об'єктів незавершеного житлового будівництва для придбання квартир Державною іпотечною установою для громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, до якого ввійшли квартири відповідача, згідно договору від 14.09.2009р.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.08.09 № 12/10-848 «Про неухильне виконання законодавчих норм щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населених пунктів»адресованого органам місцевого самоврядування Мінрегіонбуд наголошує на необхідності безумовного виконання норм статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій»(зі змінами, передбаченими Законом №509 від 16.09.08 та Законом № 800 від 25.12.08), щодо пайової участі (внеску) замовника у розвитку інфраструктури населених пунктів (особливо в дотриманні норм частини 4 названої статті щодо звільнення від її сплати замовників об'єктів, будівництво яких здійснюється на замовлення органів державної влади), по об'єктах житлового будівництва, в яких буде здійснюватись придбання квартир для громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідно з законодавством.

Між відповідачем та Державною іпотечною установою 11.09.09 укладено договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність майнові права на об'єкт незавершеного будівництва згідно додатку (15 квартир).

14.09.09 між Відповідачем та Державною іпотечною установою укладено договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, відповідно до якого відповідач зобов'язується передати у власність майнові права на об'єкт незавершеного будівництва згідно додатку (16 квартир). За таких обставин, у відповідача державною іпотечною установою придбано квартири на площу 1 969,55 кв.м.

Судом встановлено, що при розрахунку пайового внеску по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Галицькій, 64 в, площа 1 969,55 кв.м. не була включена (взято 11 199,75 кв. м. (загальна площа квартир) та 1 442,7 кв.м. (площа нежитлових приміщень).

Суд зазначає, що на виконання умов спірного договору відповідачем сплачено

49 512,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12 від 12.01.10. Площа вказаних квартир позивачем врахована, стягнення попереднього пайового внеску і визнання договору недійсним суд вважає безпідставним.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та стягнення з відповідача 318 527,57 грн. заборгованості, з яких: 280 570,73 грн. - попереднього пайового внеску, 20 886,97 грн. - пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних, 13 339,86 грн. - індексу інфляції, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124,144 Конституції України, ст.ст.11,526,625,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. по первісному позову: позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення 318 527,57 грн. заборгованості, з яких: 280 570,73 грн. - попереднього пайового внеску, 20 886,97 грн. - пені, 3 730,01 грн. - 3 % річних, 13 339,86 грн. - індексу інфляції - задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгівельна компанія», вул. Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 32873692) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 50110000, рахунок МБ м. Івано-Франківськ, р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу: на соціально-економічний розвиток міста) 280 570,73грн. (двісті вісімдесят тисяч п"ятсот сімдесят грн. 73коп.) попереднього пайового внеску, 20 886, 97грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість грн. 96грн.) пені, 3 730,01грн. (три тисячі сімсот тридцять грн. 01коп.) - 3% річних, 13 339, 86грн. (тринадцять тисяч триста тридцять дев"ять грн. 86коп.) індексу інфляції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгівельна компанія», вул. Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 32873692) в дохід державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) 3 185,28грн. (три тисячі сто вісімдесят п"ять грн. 28коп.) державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгівельна компанія», вул. Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 32873692) в дохід державного бюджету 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( отримувач: УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р31212264700002, банк ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003).

Видати наказ.

2. По зустрічному позову:

в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста № 140 від 27.11.09р. та стягнення коштів у сумі 49 512,51 грн. одержаних відповідно до цього договору - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 15.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Помічник суддв Гандера М.В. 15.06.11