Рішення № 16196960, 06.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.11 р. Справа № 20/74

06.06.2011р. Справа N 20/74

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

про стягнення боргу 59637,93 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №59-11 „Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов №юр/4451 від 31.12.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № 2181 від 20.02.2003р. у сумі 59637,93 грн., з яких 51507,10 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5101,97 грн. заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних -275,81 грн., інфляційні 1327,93 грн. та пеня у сумі 1425,12 грн., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 2181 від 20.02.2003р., рахунки за електроенергію, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та інш.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, лише борг за активну енергію у сумі 51507,21 грн. та борг за реактивну енергію у сумі 5101,97 грн.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних, та інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені на 50%.

В обгрунтування таких доводів надав довідку про дебіторську заборгованість фізичних та юридичних осіб станом на 01.04.2011р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 10.05.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні, що відбулось 17.05.2011р представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заявив клопотання про зміну найменування позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Розглянувши представлені позивачем документи, суд ухвалою по справі від 17.05.2011р. задовольнив клопотання позивача та змінив його найменування на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Відповідач у судовому засіданні, що відбулося 06.06.2011р. проти позовних вимог заперечив та просив зменшити розмір пені на 50% та відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення суми 3% річних та суми індексу інфляції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

20.02.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (далі - постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 2181 (а.с.9), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами (п.1.1 договору). Згідно п.2.1.1 договору, постачальник зобовязався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в межах 861 кВт приєднаної потужності.

Згідно із п.2.2.2 та п.2.2.3 Договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками споживача згідно з Додатком № 10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 2.4 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” встановлено, споживачі здійснюють оплату, в залежності від обсягу місячного споживання,: при споживанні від 100 тис. кВт і більше платежі здійснюються щотижнево, кожного четверга по 25% і остаточний до 05 числа слідуючого за розрахунковим місяцем.

Згідно з п.3 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

Договір про постачання електричної енергії № 2181 від 20.02.2003р. разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень - грудень 2010р., та січень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну та реактивну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (а.с. 19-25).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію за грудень 2010р. січень 2011р. у сумі 51507,1 грн. за реактивну електроенергію за період з жовтня 2010р. по січень 2011р. у сумі 5101,97 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 51507,10 грн. та реактивну електроенергію у сумі 5101,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, до того ж, відповідач визнає наявність цього боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, інфляційні втрати в сумі 1327,93 грн. та 3 % річних у сумі 275,81 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що розрахунок позивача 3% річних та інфляційних є арифметично вірним, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, 3% річних 275,81 грн. та інфляційні - 1327,93 грн.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не доведено належними доказами своїх заперечень. До того ж, суд зазначає, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

На підставі цих норм позивач просить стягнути з відповідача розмір пені, який за його розрахунком склав 1425,12 грн.

З розрахунку позивача вбачається, що він нарахував відповідачу пеню за порушення термінів оплати спожитої електроенергії виходячи з подвійної облікової ставки НБУ згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР. Такий розрахунок не суперечить чинному законодавству і є арифметично вірним.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду довідку про дебіторську заборгованість фізичних та юридичних осіб за поставлену теплову енергію.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи майнові інтереси обох сторін і те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів суду винятковість обставин, які б стали підставою для зменшення суми пені, тому клопотання відповідача відхиляється.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 59637,93 грн., з яких 51507,1 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5101,97 грн. заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних 275,81 грн., інфляційні 1327,93 грн. та пеня у сумі 1425,12 грн. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, структурної одиниці Центральних електричних мереж р/р 260383041296 в ОПРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк» МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) - заборгованість за активну електроенергію 51507,10 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, структурної одиниці центральних електричних мереж Дебальцевський РЕМ р/р 26002301636374 в Дебальцевське БВ філії відділення ПАВ ПІБ в м. Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за реактивну електроенергію 5101,97 грн., 3% річних у сумі 275,81 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1327,93 грн., пеню у сумі 1425,12 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, ) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 597 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.06.2011р.

Суддя Величко Н.В.