Рішення № 16196949, 07.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.11 р. Справа № 20/58

07.06.2011 року справа № 20/58

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-29» м.Допецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна

Спілка», м.Донецьк

про стягнення 8 235 525,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов., Домбровський О.А. - директор

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №702 від 28.03.11р.,

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-29» звернулось до господарськогосуду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонецькаІндустріальна Спілка» про стягнення боргу за договором поставки № ДИС/09-1 87 псту від„26.08.2009 р. в розмірі 8 235525,95 грн.. з яких 7 864372.86 грн. - сума основного боргу, 3%річних у сумі- 105 131,24 грн., пеня у сумі 43 128,95 грн.

Позовну заяву мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас- 29» на підставі договору поставки № ДИС/09-187 псту від 26.08.2009р. з вересня 2009р. по січень 2011р. поставляло відповідачу вугільний концентрат на загальну суму40398959,36 грн., проте відповідач сплатив вартість товару не у повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 7864372,86 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач надав договір поставки № ДИС/09-187псту від 26.08.2009р., специфікації до договору, акти приймання продукції за кількістю, квитанції , сприймання вантажу, розрахунок боргу (Т.1 а.с.3-148).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. В обгрунтування заперечень посилається на те, що позивач не надав доказів \ передачі відповідачу документів що підтверджують постачання товару, а отже і неможливо встановити дату з якої настає зобов'язання по сплаті поставленого товару.

У зв'язку з обранням судді Донця О.Є. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, розпорядженням виконуючого обов*язки голови господарського суду Донецької області від 21.04.2011 р. справу №20/58 передано на повторний автоматичний розподіл. Згідно протоколу автоматичного розподілу справ, справу №20/58 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

26.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Допбасс-29» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (покупець) укладено договір № ДИС/09-187 псту (а.с.26-27), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, асортимент, кількість та вартість якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору І які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що загальну суму договору складає сума в національній валюті України, яка визначається на підставі цих додатків до договору. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у зв'язку зі зміною рівня ціп або обсягу поставки.

Розділом 4 договору сторони визначили умови та строки поставки товару. Так, згідно п.4.1 договору, умови, строк поставки і, у випадку необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів та виготовників зазначаються в специфікаціях до договору. Зобов'язання по поставці вважаються виконаними після передачі товару та документів покупцю (п.4.2 договору). Товар поставляється залізницею. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції отримувача, зазначена в залізничній накладній або дата іншого товаро-транспортного документу, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.4.3 договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за партію, що поставляється, протягом 30 банківських днів з дати надання документів, вказаних у п.6.1 -оригінал рахунку-фактури на товар, оригінал сертифіката (посвідчення) якості, оригінал залізничної квитанції (накладної) та/або іншого то вар-транс порти ого документу, оригінал листа про власність, акт приймання-передачі товару (п.5.1 договору).

Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що прострочка оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами та діє до закінчення ними своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

У додатках договору (Специфікація) сторони встановили, періоди поставки, найменування товару, його ціну, а також технічні характеристики товару, умови поставки та отримувача (а.с.32-40).

Договір № ДИС/09-187псту від 26.08.2009 р. та додатки до нього підписані обома сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу з вересня 2009р. - по січень 2011 р. вугільний концентрат марки «К» та вугільний концентрат „Г" на загальну суму 40 398 959,36 грн., про що свідчать квитанції про приймання вантажу, акти Сприймання продукції за кількістю» (Т.1. а.с.83-148)

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за договором поставки № ДИС/09-187 псту від 26.08.2009р. в розмірі 8 235525,95 гри., з яких 7 864372,86 грн. - сума основного боргу, 3% річних у сумі - 105 131,24 грн., пеня у сумі 43 128.95 грн.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв -ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо Інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому „законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1, п.З ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № ДИС/09-187 псту від 26.08.2009р. в розмірі '7 864 372,86 грн.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов посилається на те, що позивач не надав доказів передачі відповідачу документів що підтверджують постачання товару, а отже і неможливо встановити дату з якої настає зобов'язання по сплаті поставленого товару. Суд не приймає до уваги це посилання відповідача, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи, а саме наявною у матеріалах справи копією листа від 14.03.2011р., яким позивач пропонував відповідачу підтвердити отримання таких документів. Згідно із письмовою відміткою на останній сторінці цього листа та штампу відповідача;, „документи отримані у повному обсязі" (Т.1 а.с.17).

Суд не приймає також посилання відповідача на те, що вищезазначена відмітка на документі зроблена працівником без погодження з безпосереднім його керівником, оскільки це посилання не спростовує факту отримання документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 7.2 договору сторони встановили, що прострочка оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони - стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 222 892,9 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені є арифметично вірним та обгрунтованим, тому підлягає стягненню в повному обсязі, а саме, в сумі 222 892,9 грн.

Господарським судом також перевірено розрахунок позивача 3% річних та інфляційних. Розрахунок є обгрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 43 128,95 грн- 3% річних та 105 131,24 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Суд не приймає посилання відповідача про невірність визначення періоду нарахування пені; річних та інфляції, оскільки це твердження не відповідає матеріалам та обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-29» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка», м.Донецьк про стягнення 8 235 525,95 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 97. код ЄДРПО 24812777, п/р № 26009174800 в ЗАТ «Донгорбанк» в м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою ""відповідальністю «Донбас-29» (83062 м. Донецьк , вул. Івана Ткаченка, 115, ЗКПО 31582150, п/р 26007051802368 ДРУ Приватбанк, МФО 335496, ІПН 315821505677) 7 864 372,86 грн. -основного боргу, 43 128,95 грн. - 3% річних, 105 131,24 грн. інфляційних та 222 892,90 грн. пені., державне мито в сумі 25 500грн. та 236 грн. витрат па інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.06..2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.06.2011р.

Суддя Величко Н.В.