Рішення № 16196894, 14.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 червня 2011 р. Справа 13/87/2011/5003

за позовом:Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021)

до:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров.Щорса,24, м.Вінниця, 21012)

про стягнення 3 116 811,38 грн. згідно договору №37/10-юр

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1, довіреність

відповідача : ОСОБА_2, довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 3 116 811,38 грн. згідно договору №37/10-юр, що включає в себе 2401351,48 грн. - основної суми боргу; 110463,65 грн. - суми інфляційних нарахувань; 36277,62 грн. - 3% річних; 193519,16 грн. - пені; 374899,47 грн. - 7% штрафу, з призначенням до слухання на 14.06.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача, який позов визнав частково а саме в сумі основного боргу, інфляційних витрат та трьох процентів річних, щодо стягнення пені та 7% штрафу заперечив з тих підстав, що відносно нього ухвалою суду від 09.11.2005 р. по справі №10/176-05 порушено провадження по справі про банкрутство і якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

23.03.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу для потреб населення № 37/10-юр, відповідно до умов якого позивач, як газотранспортне підприємство, зобов'язувався здійснити протягом 2010 року транспортування трубопровідним транспортом природного газу, від пунктів прийому- передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій, а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах Позивача, зазначений у пункті 5.1 Договору, на день укладення Договору був встановлений в розмірі 30,60 грн., у тому числі ПДВ - 5,10 грн. Зазначений розмір тарифу розрахований відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від природного газу» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.10.2009 № 997, від 01.10.2009 № 1141, від 01.10.2009 № 1142, від 01.10.2009 № 1143, від 01.10.2009 № 1144, від 01.10.2009 № 1145, від 01.10.2009 № 1146, від 01.10.2009 № 1147, від 01.12.2009 № 1376, від 21.01.2010 № 30, від 01.03.2010 № 198).

У зв'язку зі зміною найменування відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», додатковою угодою № 2 від 29.12.2010 у Договорі відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» змінено на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз».

Пунктом 5.2 договору передбачено, що тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 5.1 договору, може змінюватись на підставі рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України; у випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним договором з моменту введення його в дію; зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного договору.

За час виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором у 2010 році тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами позивача, передбачений у пункті 5.1 договору, неодноразово змінювався у зв'язку з затвердженням Національною комісією регулювання електроенергетики України для позивача нових тарифів на транспортування природного газу магістральними газопроводами, так:

-з 01.05.2010 р. у Договорі встановлений новий тариф на транспортування 1000 м3 газу в розмірі 6,60 грн., у тому числі ПДВ - 1,10 грн. (підстава: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.04.2010 № 479 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу», додаткова угода № 1 від 14.05.2010 до Договору);

-з 01.08.2010 р. у Договорі встановлений новий тариф на транспортування 1000 м3 газу в розмірі 75,48 грн., у тому числі ПДВ - 12,58 грн. (підстава: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.07.2010 № 1007 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу», додаткова угода № 1 від 26.08.2010р. до Договору).

Згідно з тарифом на транспортування газу сторонами по договору була визначена і вартість послуг на транспортування газу (п.6.1 Договору).

Пунктами 4.1 та 4.4 договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються відповідачем і позивачем актами здачі - прийомки послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Позивач, належним чином виконуючи протягом строку дії договору прийняті на себе обов'язки, у 2010 році транспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 341 454,187 тис. м3 газу, що підтверджується актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідні місяці .

Загальна вартість наданих у 2010 році послуг з транспортування газу становить 21 226 908,91 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з транспортування природного газу .

Згідно з пунктом 6.2 Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Позивача в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України. При цьому, остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в 2010 році за договором не виконав належним чином, розрахувався лише частково, чим порушив розділ 6 договору. На момент пред'явлення позовної заяви до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 2 401351,48 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по наданню послуг із транспортування природного газу та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 2401351,48 грн. - основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також позивач просить стягнути з відповідача 110463,65 грн. - суми інфляційних нарахувань та 36277,62 грн. - 3% річних , згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 110463,65 грн. - суми інфляційних нарахувань та 36277,62 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 193519,16 грн. - пені та 374899,47 грн. - 7% штрафу, то дана вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію па задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо стати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пені, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

За змістом вказаної постанови Пленуму Верховного Суду протягом дії мораторію не нараховується пеня, штраф та інші фінансові санкції за неналежне виконання як зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) так і грошових зобов'язань.

Ухвалою від 10.02.2011 р. було продовжено термін проведення підготовчого засідання у справі № 10/176-05 про банкрутство до 01 січня 2013 року, тобто, провадження у справі про банкрутство не припинено, а отже не припинено і дію мораторію.

Відтак, зважаючи на той факт, що по відношенню до відповідача введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів та, враховуючи вказані вище норми, суд відмовляє у задоволенні нарахованих позивачем пені за вказаний вище період та штрафу у розмірі 7% .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров.Щорса,24, м.Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 2401351,48 грн. - основної суми боргу; 110463,65 грн. - суми інфляційних нарахувань; 36277,62 грн. - 3% річних; 20849,52 грн. - витрат на державне мито та 192,96 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.В частині стягнення 193519,16 грн. - пені та 374899,47 грн. - 7% штрафу, відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи