Рішення № 16196871, 14.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 червня 2011 р.

Справа 13/77/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (юр.адреса: проспект Гагаріна, 12-а, м.Одеса, 65039; поштова адреса: вул.Винниченка, 2, м.Вінниця, 21009, код 20971504)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22100, код НОМЕР_1)

до: Закритого акціонерного товариства - науково-виробничої фірми "Елекомс" (вул.К.Маркса,8, м.Вінниця, 21100)

про стягнення 386652,25 грн. заборгованості за кредитним договором № 58 від 05.03.08

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2, довіреність

відповідача 1 : ОСОБА_3, довіреність

відповідача 2 : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 22.04.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Закритого акціонерного товариства - науково-виробничої фірми "Елекомс" про стягнення 386652,25 грн. заборгованості за кредитним договором № 58 від 05.03.08, з призначенням до слухання на 25.05.2011 р., проте в зв'язку з перебуванням судді у відрядженні, ухвалою суду від 06.05.2011 р. судове засідання було відкладено на 01.06.2011 р., однак через неявку представника відповідача 2 та клопотанням відповідача 1 про відкладення судового засідання на іншу дату, слухання справи було відкладено на 14.06.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача та відповідача 1.

Відповідач 2 правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 02.06.2011 р. №5381р-5384р.

Відсутність представника відповідача 2 в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача 1, який проти позову заперечив з тих підстав що він діяв під впливом обману посадових осіб відповідача 2 та одночасно клопотав про зупинення провадження по справі з підстав зазначених в заяві, в задоволенні якого судом було відмовлено в зв"язку з тим, що ст. 79 ГПК не передбачено зупинення провадження по справі з підстав зазначених представником відповідача 1, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

05.03.2008 року між АКБ "ІМЕКСБАНК" (кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредиту №58, згідно умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., із сплатою 19% річних з кінцевим терміном повернення 04 березня 2011 року (п.1.1 договору).

Надання Кредиту проводилось шляхом переведення грошей з позичкового рахунку Позичальника №НОМЕР_2 на його поточний рахунок №НОМЕР_3, що були відкриті в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Вінниці (меморіальний ордер №1073 від 05 березня 2008 року).

Відповідно до п. 1.1.1. основна сума заборгованості повинна була погашатись Позичальником з першого по останнє включно число кожного місяця за наступним графіком:

- з квітня 2008 року по лютий 2011 року (включно) щомісячно по 5 600,00 грн.;

- 04 березня 2011 року - 4 000,00 грн.

01 листопада 2008 року між Кредитором та Позичальником було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшилась до 32% річних.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

28.07.2009 р. загальними зборами акціонерів АКБ "ІМЕКСБАНК" було затверджено зміни до установчих документів та 14.06.2009 р. проведено державну реєстрацію змін, згідно яких Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" став правонаступником Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК".

Керуючись ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги повернення кредиту та процентів за його користування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за кредитним договором № 58 від 05.03.2008 р.

Підпунктом 2.4. Договору передбачено наступне - нарахування процентів (відсотків) за користування Кредитом здійснюється щоденно у валюті, в якій наданий Кредит та нараховуються з розрахунку факт/факт. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.

На підставі п. 2.4.1. Договору Позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у валюті кредиту в період з першого по останнє число кожного місяця, починаючи з місяця надання Кредиту, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Проте, з моменту отримання кредиту Позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору щодо погашення основної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

Станом на 01 березня 2011 року за Позичальником рахується заборгованість в сумі 361 812, 71 грн., з яких:

- 196 000 грн. - основна заборгованість,

- 165 812, 71 грн. - заборгованість по сплаті відсотків,

Окрім того, 25.05.2009 року між позивачем, Закритим Акціонерним Товариством - Науково - Виробничою Фірмою "ЕЛЕКОМС" (поручитель) та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником, зобов'язань щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 58 від 05.03.2008 року.

Пунктом 3.1.1. Договору Поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій на рахунки Кредитора.

16.10.2009 року Кредитором, на виконання умов Договору поруки направлено Поручителю письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості Позичальника за Кредитним договором, яке 19 жовтня 2009 року отримано Поручителем.

Станом на 01.03.2011 року зобов'язання Відповідача 2 перед Позивачем за договором поруки не виконано.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2. ст.1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Дії позивача по наданню відповідачу 1 (позичальнику) кредиту та дії відповідача 1 по прийняттю зазначених кредитних коштів, свідчать про те, що у позичальника (відповідача 1) виникло зобовязання по поверненню отриманих та використаних ним кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлюється, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказаним договорами така відмова не допускається.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На запитання судді відповідач 1 не заперечив проти розміру нарахованих позивачем сум у позовній заяві.

Щодо заперечення відповідача 1 проти позовних вимог з підстав що він діяв під впливом обману не звільняє останнього від виконання взятих на себе грошових зобов'язань, так як наявними в матеріалах справи доказами підтверджено його дії щодо отримання кредитних коштів.

Відповідачі доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надали.

Отже позовні вимоги позивача про солідарне стягнення 196000,00 грн. - основної заборгованості по кредиту та 165 812,71 грн. - заборгованості по відсотках, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідачів відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 24869,54 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 24869,54 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, так як вказана вимога передбачена умовам п.4.1 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми, з солідарним покладанням на відповідачів відшкодування судових витрат відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22100, ідент. код НОМЕР_1) та Закритого акціонерного товариства - науково-виробничої фірми "Елекомс" (вул.К.Маркса,8, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 20110825) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (юр.адреса: проспект Гагаріна, 12-а, м.Одеса, 65039; поштова адреса: вул.Винниченка, 2, м.Вінниця, 21009, код 20971504) 196000,00 грн. - основної заборгованості по кредиту; 165 812,71 грн. - заборгованості по відсотках; 24869,54 грн. - пені; 3866,83 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Винниченка, 2, м.Вінниця, 21009)

3 - відповідачу 1 (АДРЕСА_1, 22100)

4 - відповідачу 2 (вул.К.Маркса,8, м.Вінниця, 21100)