Рішення № 161892, 27.09.2006, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" вересня 2006 р.

справа № 20-8/238

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Море плюс” (вул. Київська, 8, місто Вишневе, Київська область, 08132)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче –комерційне підприємство “Кодес” (вул. Токарева, 2, місто Севастополь, 99003)

про стягнення заборгованості,

Суддя Ткаченко М.І.,

Представники сторін

Від позивача –Мотенко Т.В., довіреність № б/н від 18.09.2006;

Від відповідача –не з’явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Море плюс” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче –комерційне підприємство “Кодес” про стягнення заборгованості за договором №6/1 від 01.02.2005 та видаткової накладної №3060 від 16.06.2005 в розмірі 201 979,43 грн., яка складається з суми основного боргу –161 000,00 грн., індексу інфляції –10 706,00 грн., пені –30 273,43 грн.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, ухвалу суду від 10.08.2006 не виконав, відзив на позов, витребувані документи та докази не подав. Про дату, місце та годину засідання повідомлено належним чином –рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається за наявними в неї матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, тому що представлених позивачем доказів достатнє для прийняття рішення.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику позивача роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача, суд,

встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6/1 від 01.02.2005 (надалі –Договір), згідно якому позивач продає, а відповідач купує продовольчі товари відповідно до накладних.

Відповідно до накладної №3060 від 16.06.2005 відповідач отримав від позивача товар: бички обс. т/с 240 гр. на суму 134 000 грн.

Відповідно до накладної №4087 від 28.07.2005 відповідач отримав від позивача товар: тушка бичка в кількості 6000 кг на суму 27 000 грн.

Згідно пункту 3.2 Договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівкової формі в гривнах з відстрочкою платежу п’ять банківських днів з моменту передачі товару від позивача відповідачу.

Але відповідач отриманий товар не оплатив.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно з звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

05.01.2006 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з пропозицією повернути отриманий товар або перерахувати його вартість в розмірі 161 000 грн.

В силу статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно закону чи договору неустойкою (штрафом, пенею), заставою та поручительством. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом чи договором грошова сума, яку боржник повинен уплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно вірному розрахунку позивача сума пені за період з 24.06.05 по 30.06.06 та 05.08.05 по 30.06.06 складає 25658,32 грн. та 4615,11 грн. відповідно, а всього 30273,43 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірно наданого позивачем розрахунку індекс інфляції складає 10 706,00 грн.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим, заборгованість у сумі 201 979,43 грн. підлягає стягненню.

Витрати позивача по оплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 75, 77, ст. 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче –комерційне підприємство “Кодес” (вул. Токарева, 2, місто Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 20690649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Море плюс” (вул. Київська, 8, місто Вишневе, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 32227336) заборгованість за договором –161 000,00 грн., індекс інфляції –10706,00 грн., пеня –30273,43 грн., державне мито –2 019,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Примирники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя М.І. Ткаченко