Постанова № 161882, 20.09.2006, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

"20" вересня 2006 р. 10:25

справа № 20-3/217-12/138

За позовом: Федерального державного унітарного підприємства “13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Кілен-балка)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

За участю прокурора м. Севастополя,

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 381 663,00 грн.,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

Представники сторін

Від позивача –Кисельов В.Л., довіреність №31-84 від 31.01.2006, представник;

Від відповідача - Савельєва В.В., довіреність №97/10-0 від 11.01.2006, старший державний податковий інспектор юридичного управління;

Старчикова В.В., довіреність №480/10-0 від 18.01.2005, старший державний податковий інспектор юридичного управління,

Купченко І.Г., посвідчення УСВ №168552 від 12.10.2005, радник податкової служби 1 рангу, начальник ДПІ,

Прокурор –Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006,

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.03р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 381 663,00 грн., посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято із порушенням норм чинного законодавства, є не чинним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 05.07.06 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-3/217.

Ухвалою від 18.07.06 адміністративна справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №58 від 08.08.06 справа № 20-3/217, яка знаходилась у провадженні судді Гоголя Ю.М., передана до провадження судді Харченко І.А.

Ухвалою від 09.08.2006 адміністративна справа №20-3/217 прийнята суддею Харченко І.А. до провадження, її привласнено №20-3/217-12/138.

У відповідно до статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” в процес вступив прокурор міста Севастополя.

Позивач подав заяву в порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України про зміну позовних вимог, просить визнати нечинним та скасувати також податкове повідомлення-рішення №0001361710/0 від 17.11.2005 про визначення суми податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів в сумі 48719,04 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 24699,53 грн.

Суд відмовив позивачу у задоволенні його заяви про зміну позовних вимог тому що по суті вимоги позивача, викладені в заяві, не є зміною позовних вимог, вимоги позивача не зв’язані між собою підставою виникнення, а тому є предметом розгляду в окремих судових провадженнях.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, основні з них складаються у тому, що у порушення підпунктів 7.3.1, 7.3.4, пункту 7.3, підпункту 7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач завищив відшкодування податку на додану вартість у сумі 381663 грн.

У розгляді справи оголошувалась перерва.

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні учасникам процесу роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу, суд,

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя (Надалі Інспекція) провела документальну позапланову перевірку Федерального державного унітарного підприємства „13-й судноремонтний завод Чорноморського Флоту” МО РФ з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2000 року –березень 2002 року.

За результатами перевірки складено акт №5652/23-423/10 від 15.12.2003 (Надалі Акт).

На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003, яким Інспекцією визнано завищеною суму бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість за податкові періоди: листопад 2000 –76467,00грн., січень 2001 –302027,00грн., березень 2001 –3169,00грн.

Податкове зобов‘язання відповідача з податку на додану вартість за податкові періоди листопад 2000, січень 2001, березень 2001 на день прийняття відповідачем спірного повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003, вже були узгоджені відповідачем і позивачем в апеляційному порядку у відповідності до вимог статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Про факт узгодження податкового зобов‘язання позивача з податку на додану вартість за податкові періоди листопад 2000, січень 2001, березень 2001 свідчать наступні факти, які підтверджені документами, наданими в матеріали справи.

Податкові зобов‘язання позивача були задекларовані згідно приписів пункту 5.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, шляхом направлення відповідачу, як контролюючому органу, податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2000, січень 2001, березень 2001.

Відповідач, провів документальну перевірку підприємства-позивача з питань дотримання останнім податкового законодавства в період з 01.01.2000 по 01.04.2001 про що свідчить наданий в матеріали справи акт перевірки № 11205/23-123/253 від 18.06.2001 У вказаному акті перевірки на сторінках 13-27, відповідачем викладені обставини перевірки підприємства-позивача стосовно дотримання ним вимог законодавства з податку на додану вартість. Зокрема, по кожному податковому періоду (місяцю), в тому рахунку і по спірним періодам (листопад 2000р., січень 2001р., березень 2001р.) відповідачем досліджені податкове зобов‘язання та податковий кредит з податку на додану вартість. На підставі такого дослідження, відповідач прийшов до висновків, які виклав на сторінці 27 акту перевірки № 11205/23-123/253 від 18.06.2001, згідно з якими відповідач вважає податкові зобов‘язання позивача з податку на додану вартість заниженими, податковий кредит завищеним, в наслідок чого, на думку відповідача відбулося завищення суми бюджетного відшкодування, задекларованої позивачем.

Згідно приписів норми підпункту 7.7.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Зміст акту перевірки № 11205/23-123/253 від 18.06.2001 свідчить, що відповідачем перевірені всі аспекти (складові) податкового зобов‘язання підприємства-відповідача з податку на додану вартість за спірний період (листопад 2000р., січень 2001р., березень 2001р.): податковий кредит, податкове відшкодування, і як наслідок цих показників, - сума податку до сплати, та розмір бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки №11205/23-123/253 від 18.06.2001 відповідач прийняв рішення №23-123/0022288616/322 від 25.06.2001, яким донарахував позивачу податкове зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 3763940,43 гривень, та застосував штраф в розмірі 468909,09 гривень, загалом 4250849,52 гривень.

Не погодившись з рішенням відповідача № 23-123/0022288616/322 від 25.06.2001, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження, у відповідності до приписів норми підпункту 5.2.2 пункту 5.2. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. В матеріали справи надано Рішення Державної податкової адміністрації України № 7283/6/25-0115 від 14.11.2001 про результати розгляду скарги позивача, а також наданий лист Державної податкової адміністрації № 7990/6/25-0115 від 13.12.2001 про внесення змін в рішення № 7283/6/25-0115 від 14.11.2001. Згідно з вказаними рішеннями скарга позивача на рішення Інспекції № 23-123/0022288616/322 від 25.06.2001, задоволена на користь позивача.

Згідно з приписами підпунктом 5.2.2., пункту 5.2., статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, процедура адміністративного оскарження рішення податкової служби про визначення платнику податкового зобов‘язання, є апеляційним узгодженням податкового зобов‘язання. Задовольнивши скаргу позивача, та скасувавши рішення №23-123/0022288616/322 від 25.06.2001, прийняте відповідачем, Державна податкова адміністрація України узгодила податкове зобов‘язання позивача у первинному вигляді, викладеному позивачем в податкових деклараціях.

У відповідності до норми підпункту 5.2.4, пункту 5.2, статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, процедура адміністративного оскарження рішення податкового органу закінчується днем отримання рішення податкового органу про задоволення скарги платника податків. Згідно з тією ж нормою закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Отримавши рішення Державної податкової адміністрації України, як контролюючого органу вищого рівня в системі адміністративного оскарження рішень державної податкової служби, про повне задоволення своєї скарги, викладеної у заяві про адміністративне оскарження, підприємство-позивач вважається таким, що узгодило в апеляційному порядку своє податкове зобов‘язання по всіх спірних податкових періодах та видах податку, які були об‘єктом оскарження.

З огляду на приписи норм підпунктів 5.2.2, 5.2.4 пункту 5.2. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач, направивши до ДПА України скаргу на рішення Інспекції № 23-123/0022288616/322 від 25.06.2001 та отримавши рішення ДПА України № 7283/6/25-0115 від 14.11.2001 про задоволення своєї скарги, узгодив в апеляційному порядку податкове зобов‘язання свого підприємства за спірні періоди.

Тобто, з дати прийняття ДПА України рішення про задоволення скарги, а саме, з 11 листопада 2001 року, позивач узгодив в апеляційному порядку, разом з іншим, податкове зобов‘язання свого підприємства з податку на додану вартість у податкових періодах: листопад 2000р., січень 2001р., березень 2001р. у всіх його аспектах - податковий кредит, податкове зобов‘язання, та як наслідок, –суму бюджетного відшкодування, внесену у податкові декларації, які були подані відповідачу, як контролюючому органу.

Згідно з приписами статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючому органу не надане право змінювати, або в будь-який спосіб коригувати податкове зобов‘язання платника податків, узгоджене в адміністративному порядку, оскільки таке зобов‘язання вже є узгодженим в двосторонньому порядку.

Як свідчать матеріали справи, пізніше, - з 05.12.2003 по 10.12.2003, відповідач провів податкову перевірку правомірності бюджетного відшкодування підприємства-позивача з податку на додану вартість за періоди листопад 2000р., січень 2001р., березень 2001р. про що склав Акт. На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003, яким визнана завищеною сума бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість за податкові періоди: листопад 2000р. –76467,00грн., січень 2001р. –302027,00грн., березень 2001р. –3169,00грн.

Посилання відповідача на той факт, що скарга була задоволена з підстав пропуску строку її розгляду, а ні по суті порушень податкового законодавства, суд вважає безпідставним. Так, підпунктом 5.2.2., пункту 5.2., статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не двозначно визначено: „Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту”.

З урахуванням порушень, яких припустилася Інспекція, спірне податкове повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003 не може вважатися чинним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем та документально підтверджені, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 69, 70, 71, 72, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002302310/0/9961/23-0 від 18.12.2003 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про виявлення у Федерального державного унітарного підприємства “13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 381633,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Федерального державного унітарного підприємства “13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99004, м. Севастополь, Кілен-балка, ідентифікаційний код 22288616) 03,40 грн. –державне мито.

Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

25.09.2006.