Постанова № 1618603, 27.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1849/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» листопада 2007 року м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Ус Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Махновщина Хлібопродукт» до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових рішень повідомлень № 0000011700/0 від 19.01.2007 року, № 0000011700/1 від 03.03.2007 року. № 0000011700/2 від 15.05.2007 року, № 00000011700/3 від 19.07.2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення винесені Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області № 0000011700/0 від 19.01.2007 року, № 0000011700/1 від 03.03.2007 року. № 0000011700/2 від 15.05.2007 року, № 00000011700/3 від 19.07.2007 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перевіркою, проведеною з 07.12.2006р. по 28.12.2006р., встановлено порушення статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ.

В акті перевірки №2/172/32837099 від 12.01.2007 року "Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та справлянню до бюджету державного мита ТОВ "Сахновщина Хлібопродукт" (надалі - акт перевірки), перевіряючі вказують, що підприємством в липні і серпні 2005 року (29.07.05р. і 02.08.05р.) було виплачено доходу, за отриману сільськогосподарську продукцію - ячмінь, суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1 в сумі 37508,05 грн. по безготівковому розрахунку (через розрахунковий рахунок). Оплата проведена 29.07.05р. в сумі 22800,00 грн. і 02.08.05р. в сумі 14708,05 грн. Розрахунок здійснювався згідно договорів поставки від 29.07.05р. № 1-5/141-01 і від 01.08.05р. № 1-5/151-01.

Перевіркою встановлено, що неутримання податку з доходів з громадянина ОСОБА_1 в сумі 4876,00 грн. порушує ст.ст. 3,7,8 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ.

Як вказав представник позивача, підприємство не погоджується з висновками перевіряючих з наступних підстав.

При веденні податкового обліку ТОВ „Сахновщина Хлібопродукт"керувалося Податковим Роз'ясненням „Щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 29 грудня 2003 року № 633, (Додаток до скарги) та Податковим Роз'ясненням „Щодо застосування п.пі 1.2.3 п. 11.2 ст 11 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств", затв. Наказом ДПА України від 07.03.03р. №107

В рішенні Красноградської МДПІ про розгляд первинної скарги №737/25-008 від 14.02.2007р. вказано, "що СПДФО ОСОБА_1 при взятті на облік в Сахновщинському відділенню обрав вид діяльності - обробіток землі (сільськогосподарські послуги), що не передбачає реалізацію вирощуваної сільськогосподарської продукції, тобто доходи, отримані не в межах здійснення власної підприємницької діяльності" ніж визначені у статті 9 п.12. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" та які визначені в абзаці 16 Податкового роз'яснення, щодо застосування положень п. 1.8. ст.1. п.9.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

ТОВ „Сахновщина Хлібопродукт" не погоджується з цим, в зв'язку з тим, що при реєстрації СПДФО ОСОБА_1 в свідоцтві про сплату єдиного податку від 24.12.2003р. зазначено, що видами його діяльності являються - обробіток землі, а з 08.09.04 р. вирощування та реалізація с\г продукції по Україні.

Між ТОВ „Сахновщина Хлібопродукт" та СПДФО ОСОБА_1 було укладено договори поставки №1-5/141-01 від 29.07.05р. та №1-5/151-01 від 01.08.05р., в яких в п.5.6 розділу 6 зазначається „Постачальник підтверджує, що має статус платника податку на загальних умовах". Постачальником СПДФО ОСОБА_1 було надано покупцю ТОВ „Сахновщина Хлібопродукт" підтверджуючі документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію свідоцтва платника податку на додану вартість.

При проведенні поставки товару постачальником були виписані податкові накладні №1 від 29.07.05 та №2 від 31.07.05р. та надані ТОВ „Сахновщина Хлібопродукт", що також підтверджує його статус, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 п.п. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та ч.2 Податкового Роз'яснення „Щодо застосування п.пі 1.2.3 п.11.2 ст 11 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств", затв. Наказом ДПА України від 07.03.03р. №107 будь-яка особа, визначена абзацом „б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою, зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо такі товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування, цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Згідно Податкового роз'яснення № 633 від 29.12.2003р. „ Щодо застосування положень пункту 1.8 ст. 1, п.9.12 ст. 9 ЗУ „Про податок доходів з фізичних осіб" зазначено, що „на підставі положень пункту 1.6. ст..1 Закону „Про податок з доходу фізичних осіб", а також пп..4.3.25 п.4.3. ст..4 п.9.12.1.та п.9.12.2 ст.9, ст..17 Закону ст.2 та 6 Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування" особа яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподаткований дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки) оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом , Декретом та Законом.

Таким чином, як заявив представник позивача, у відповідності з вимогами законодавства здійснювало господарські взаємовідносини з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 Відомостей про те, що ОСОБА_1 знятий з обліку як СПДФО, підприємство не мало, про що і не заперечує Красноградська МДПІ, а тому, не повинно нести відповідальність за неутримання податку з доходів ОСОБА_1 як з фізичної особи.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача проти позову заперечує, прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом встановлено наступне:

29.07.2005 року та 01.08.2005року ТОВ «Махновщина Хлібопродукт» було угладено угоди за № 1-5/141-01 та 1-5/151-01 з ОСОБА_1 що поставки ячменя на суму 37508,05 грн. по безготівковому розрахунку. Сплата проведена 29.07.2005 року в сумі 22800.00 грн і 02.08.2005 року в сумі -14708,05 грн.

Згідно умов вищевказаних договорів (п.3, 3.2, 2.5, 3.1) фізична особа- суб'єкт підприємництва зобов'язаний надати покупцю ТОВ «Сахновщина Хлібопродукт» копію документів, що підтверджує сплату авансових платежів по договору з доходів фізичних осіб (платіжні доручення, квитанція, патент, свідоцтво про реєстрацію у якості платника єдиного податку), а оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після подання постачальником товару вищезазначених документів. У разі ненадання документів, або неповного надання. Покупець має право затримати оплату.

Документів про підтвердження статусу громадянина - платника авансових платежів по податку з доходів фізичних осіб (платіжні доручення, квитанції тощо вказаних у п.3, 3.2, 2.5, 3.1 вищевказаних договорів поставки) ТОВ «Сахновщина Хлібопродукт» від ОСОБА_1 не отримало.

Згідно довідки Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 4739/10-026 від 16.10.2007 року СПД ФО ОСОБА_1 не знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не являється платником єдиного податку на протязі 2005 - 2006 років. Свідоцтва про сплату єдиного податку на зазначені роки Красноградською МДПІ не видавалось.

У відповідності до свідоцтва про сплату єдиного податку від 24.12.2003 року виданого СПД ФО ОСОБА_1 терміном дії з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, вид діяльності це обробіток землі, з 08.09.2004 року вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції по Україні.

У відповідності до довідки № 5336/10/17-027 від 20.11.2007 року СПД ФО ОСОБА_1 в 2005-2006 роках перебував на загальній системі оподаткування, авансові платежі за 2005-2006 роки не сплачував, в 2006 році надано декларацію про доходи за 2 квартал 2006 року, згідно перерахунку було нараховано 3900,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, станом на 19.11.2007 року податок не сплачено.

Згідно акту перевірки № 2/172/32837099 від 12.01.2007 року «Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та справлянню до бюджету державного мита» з 07.12.2006 року по 28.12.2006 року встановлено не утримання податку з доходів з громадянина ОСОБА_1 в сумі 4876,00 грн., чим порушеного ст.ст. 3,7,8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889 від 22.05.2003 року.

За результатами перевірки до ТОВ «Махновщина Хлібопродукт» були прийняті податкові повідомлення -рішення № 000001170/0 від 19.01.2007 року та № 000001170/0 від 03.03.2007 року про сплату 4876 грн. податку з доходів найманих працівників та 9752 грн штрафних санкцій, застосованих за порушення ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 .15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» яким встановлено, що податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон» визнані такими, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356; 1996 р., N 9, ст. 41, N 45, ст. 234; 1998 р., N 25, ст. 147, N 30 - 31, ст. 195; 1999 р., N 4, ст. 35, N 25, ст. 211; 2000 р., N 5, ст. 34, N 20, ст. 149, N 32, ст. 254, N 43, ст. 370; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 10, ст. 44, N 31, ст. 144; 2002 р., N 8, ст. 63, N 12 - 13, ст. 92, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 46, ст. 347; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86, N 23, ст. 149), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету, окрім фіксованого податку.

Поняття суб'єктів малого підприємництва визначено у статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва". Згідно з цим Законом до суб'єктів малого підприємництва відносяться фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і які здійснюють підприємницьку діяльність, не заборонену чинним законодавством, в тому числі у галузі сільського господарства.

Поряд з розділом IV Декрету з 1 січня 2004 року діє також і Указ. Отже з агналізу вище зазначених норм суд приходить до висновку, що  терміни та поняття (в частині об'єкта оподаткування, оподатковуваного доходу суб'єктів підприємницької діяльності, виду податку), що належать до Декрету та Указу, продовжать діяти і застосовуватимуться із урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону.

Так, згідно з Указом фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при додержанні ними умов, визначених статтею 1 цього Указу, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення такої підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку (далі - свідоцтво), у розмірі, встановленому місцевою радою, залежно від виду підприємницької діяльності за місцем державної реєстрації такої особи.

Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Виходячи з вище вкладено суд зазначає, що оскільки до прийняття "спеціального закону" оподаткування доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності (від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи) провадитиметься на підставі Декрету та Указу (а не Закону), термін "загальний оподатковуваний дохід (оподатковуваний дохід)" у значенні, наданому Законом, до такого доходу не застосовується. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону термін "загальний оподатковуваний дохід" визначається як будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Таким чином, на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону; статті 2 та 6 Указу; статті 14 Декрету особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.

Враховуючи, що з доходу, отриманого суб'єктом підприємницької діяльності у межах здійснення власної підприємницької діяльності (на власний ризик), який сплатив єдиний чи фіксований податок, відсутні законодавчі та методологічні підстави для утримання податку (прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб) у джерела виплати, положення статті 8 (в частині утримання податку у джерела виплати) та інші норми Закону, зокрема абзацу другого пункту 1.8 статті 1 Закону, не можуть бути застосовані по відношенню до таких доходів (виручки). Зазначене застереження не поширюватиметься на "інші доходи" (в розумінні підпункту 9.12.2 Закону) суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже виходячи з вище викладено суд приходить до висновку п.п. 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону встановлює вимоги щодо оподаткування саме "інших доходів" суб'єкта підприємницької діяльності (в розумінні Закону - це інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту), тобто доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності. Підпункт 9.12.3 пункту 9.12 статті 9 Закону обумовлює за суб'єктом підприємницької діяльності статус податкового агента стосовно оподатковуваних доходів фізичних осіб (найманих та таких, з якими перебуває у цивільно-правових відносинах).

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норма права суд зазначає, що у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.

Виходячи з вище викладеного та факту встановленого судом та не заперечуваного сторонами по справі, що СПД ФО ОСОБА_1 на час укладення угод та розрахунку по них не був платником єдиного податку, не надав до ТОВ «Сахновщина Хлібопродукт» документи підтверджуючих факту сплати авансових платежів тощо, згідно умов договору, а знаходився на загальній системі оподаткування, суд приходить до висновку, що в цьому випадку позивач є податковим агентом та несе відповідальність згідно ст. 19 п. 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» тобто повинен був утримати з СПД ФО ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів.

Керуючись ст.ст.4,7,8,17,86,94,160, 161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Сахновщина Хлібопродукт» до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових рішень повідомлень № 0000011700/0 від 19.01.2007 року, № 0000011700/1 від 03.03.2007 року, № 0000011700/2 від 15.05.2007 року, № 0000011700/3 від 19.07.2007 року - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28.11.2007 року.

Суддя Спірідонов М.О.