Постанова № 16184736, 26.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1180/10 Головуючий у 1-й інстанції: Колодко Л.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2010 року у справі за Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 3490 грн.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2010 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, постанова суду скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідачем правомірно отримано допомогу по безробіттю.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 27.08.2007 року по 18.02.2008 року перебував на обліку в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

У серпні 2010 року до позивача надійшла інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по те, що з 18.03.2003 року по 04.09.2008 року, що відповідач зареєстрований як підприємець, про що позивачу повідомлено не було.

Листом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 17.08.2001 року № 1502/01-61 ОСОБА_3 про необхідність повернення незаконно отриманих ним коштів по безробіттю в сумі 3480,47 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(даліЗакон України №1533-III) загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обовязків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними.

У статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»(далі Закон України №803-XII) зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення (п.п. «б»ч. 3 ст. 1 Закону № 803-XII).

Якщо особа зареєстрована як приватний підприємець (незалежно від того, сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування), вона не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.

Після того як фізична особа-підприємець припинить підприємницьку діяльність, вона зможе стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю, за умови сплати страхових внесків під час здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 № 755-ІУ, державна реєстрація фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбаченні цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця.

Відповідно до п.15 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у позивача були відсутні відомості про припинення відповідачем підприємницької діяльності на час звернення із заявою 27.08.2007 року до Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного, то дії субєкта владних повноважень є правомірними, а отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому є всі підстави для його скасування та постановленням нового про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2010 року у справі за Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю задовольнити.

Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2010 року скасувати та постановити нову, якою в позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (08400, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Переяслав-Хмельницького міскрайонного центру зайнятості (п/р № 37170002001735, банк одержувача УДК в Київській області МФО 821018 код одержувача 23570125) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3490,91 грн.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

Суддя Парінов А.Б.