Постанова № 16181338, 08.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Справа № 2-а-2095/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представників позивача - Конюшенка О.О., Штефан О.М.,

представника відповідача - Федченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агродоктор" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродоктор» (далі по тексту позивач або ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 року №0000372301 про сплату зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 264320 грн., штрафними санкціями 66080 грн., а всього на загальну суму 330400 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 року, №0000392301 про зобовязання з податку на додану вартість за основним платежам 211456 грн., штрафними санкціями 52864 грн., а всього на загальну суму 264320 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складений акт №52/23/33342692 від 04.02.2011 року відповідно до якого в діяльності позивача в тому числі виявлені порушення:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі по тексту Закон №334/94), а також ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за 2009 рік всього у розмірі 264320 грн. та його завищення у 2010 році у розмірі 5500 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (далі по тексту Закон №168/97), а також ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 211456 грн.;

- п. «а» пп.7.7.2, п «а» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, в результаті чого завищено залишок відємного значення податку на додану вартість по рядку 26 декларації, за вересень 2010 року в сумі 35328 грн.;

- п «а» пп.7.7.2, п «а» пп.7.7.7 п.7 ст.7 Закону №168/97, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35328 грн., в тому числі за серпень 2010 року на суму 35328 грн.

За наслідками розгляду акту на адресу позивача були надіслані остаточні податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 року за №№0000372301, 0000392301. Суть порушень виявлених перевіркою ОДПІ полягала в тому, що ТОВ придбало у постачальника ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» рекламну продукцію (прайс-листи, буклети, плакати), а у постачальника ПП «Скайлайн Плюс» засоби захисту рослин та трубку для крапельного зрошення, однак на думку ОДПІ ці операції носили безтоварний характер, так як зазначені постачальники не мають наявних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів для здійснення зазначених господарських операцій, операції з перевезення придбаної продукції не підтверджуються товарно-транспортними накладними. У звязку з чим договори поставки між ТОВ з однієї сторони та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», ПП «Скайлайн Плюс» з іншої сторони ОДПІ визнані нікчемними.

Вважає, що господарські операції між ТОВ та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», ПП «Скайлайн Плюс» були реальними, у звязку з чим позивачем за наслідками цих операцій правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати, які підтверджуються належно оформленими первинними документами. При проведенні перевірки посадовими особами ОДПІ не встановлено порушень з боку позивача щодо ведення бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентами. Також, позивач зазначив, що ТОВ не зобовязане оформляти та мати товарно-транспортні документи або вимагати в контрагента товарно-транспортні документи на транспортування товару яке здійснювалося силами та за рахунок тієї сторони угоди на яку покладено обовязок транспортування.

Також, позивач вважає, що підприємства з якими у ТОВ були укладені договори є юридично чинними. Ніхто інший не може нести відповідальність за чужі порушення.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі свої доводи обґрунтували відповідно до змісту позову.

На вимогу суду надати копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість виданих на ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ПП «Скайлайн Плюс» представники позивача пояснили, що зазначених копій документів у них в наявності немає.

Крім цього, на вимогу суду надати зразки рекламної продукції (прайс-листи, буклети, плакати), які ТОВ придбало у постачальника ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» представники позивача пояснили, що вся придбана рекламна продукція ними була реалізована, у звязку з чим надати її суду не представляється можливим.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що в ході перевірки ОДПІ встановлено відсутність фактичних поставок товарів та послуг від ПП «Скайлайн Плюс» та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» на адресу ТОВ «Агродоктор». Зокрема, зазначене підтверджується поясненням засновника та керівника ПП «Скайлан Плюс» ОСОБА_5, відповідно до якого у ПП «Скайлайн Плюс» відсутні дозволи та ліцензії на реалізацію хімічних препаратів, засобів захисту рослин; поясненням засновника ТОВ ОСОБА_6, відповідно до якого, відносини з ПП «Скайлайн Плюс» та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» здійснювались по телефону, обмін документами проходив по почті, фактично контактів з керівниками вказаних підприємств не було, взаємодія була з робочими, продукція на підприємство постачалась транспортом постачальника, товарно-транспортні накладні не надавались, представників вказаних підприємств ніхто не бачив та впізнати не зможе; факт передачі поліграфічної продукції виготовленої ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не підтверджується актами приймання-передачі, працівникам ОДПІ не надано примірників зазначеної продукції з метою прослідкувати її відношення до господарської діяльності підприємства; прибуткові та податкові накладні, акти приймання-передачі товару та послуг частково підписані особами, прізвище та посада яких не зазначена, на деяких документах зазначаються прізвища осіб, а саме директора ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» ОСОБА_7 та директора ПП «Скайлайн Плюс» ОСОБА_8, які в ході їх допиту в прокуратурі Херсонської області показали, що зазначеними підприємствами вони фактично не керували, господарську діяльність не здійснювали.

ПП «Скайлайн Плюс» та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не мають земельної ділянки, транспортних засобів, інших основних фондів. Зазначені підприємства відповідно до довідки з ЄДРПОУ здійснюють діяльність повязану з оптової торгівлею. Отже, на думку представника відповідача, господарські операції між ТОВ та ПП «Скайлайн Плюс», ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу проведення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У звязку з цим, представник ОДПІ вважає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ПП «Скайлайн Плюс» та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», суми яких включено до складу валових витрат та податкового кредиту податкових декларацій по податку на прибуток та податку на додану вартість неналежно документально оформлені порушують публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі по тексту Закон №996), суперечать законодавчим та нормативним актам та включені до податкового обліку ТОВ з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, є прямим порушенням пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 та пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168/97, а також ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

В період часу з 31.12.2010 року по 31.01.2011 року ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року. За наслідками перевірки складено акт №52/23/33342692 від 04.02.2011 року, відповідно до резолютивної частини якого в діяльності позивача виявлені в тому числі порушення вимог:

пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі по тексту Закон №334/94), а також ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за 2009 рік всього у розмірі 264320 грн. та його завищення у 2010 році у розмірі 5500 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (далі по тексту Закон №168/97), а також ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 211456 грн.;

- п. «а» пп.7.7.2, п «а» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, в результаті чого завищено залишок відємного значення податку на додану вартість по рядку 26 декларації, за вересень 2010 року в сумі 35328 грн.;

- п «а» пп.7.7.2, п «а» пп.7.7.7 п.7 ст.7 Закону №168/97, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35328 грн., в тому числі за серпень 2010 року на суму 35328 грн.

На підставі виявлених порушень ОДПІ прийнято остаточні податкові повідомлення-рішення №0000372301 від 24.03.2011 року та №0000392301 від 24.03.2011 року, з якими позивач не згоден та оскаржує у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто до правовідносин стосовно оподаткування доходів, що отримані у 2009-2010 рр., слід застосовувати законодавство, яке було чинним до моменту вступу в законну силу Податкового кодексу України 01 січня 2011 року. Отже, до відносин оподаткування позивача стосовно сплати податку на прибуток підприємств слід застосовувати Закон № 334/94, стосовно сплатити ПДВ Закону №168/97.

Згідно акту перевірки, суть порушень позивачем податкового законодавства на підставі яких ОДПІ були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення зводиться до завищення валових витрат, які застосовуються для визначення прибутку підприємства як обєкта оподаткування по постачальникам ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ПП «Скайлайн Плюс» , а також неправомірне включення сум ПДВ по постачальникам ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ПП «Скайлайн Плюс», сплачених у звязку із зазначеними витратами, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобовязання з ПДВ.

Тобто для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність включення видатків, понесених ТОВ у звязку із придбанням товарів у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ПП «Скайлайн Плюс», до валових витрат, та правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у звязку із придбанням зазначених товарів, до податкового кредиту ТОВ із ПДВ.

Закони, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, фактами, що підтверджують правомірність обчислення валових витрат та податкового кредиту, визначали наступні обставин.

Так, відповідно до Закону №334/94 платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Обєктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у звязку із придбанням таких товарів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналізуючи норми даної статті, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосубєктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Щодо податку на додану вартість, то він за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168/97, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168/97 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №242809 та акту перевірки ТОВ зареєстроване як юридична особа та взято на податковий облік в ОДПІ з 26.05.2000 року. За період за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2002 року №30899999 ТОВ зареєстроване платником ПДВ. Згідно із змістом копії довідки серії АБ №129127 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ є субєктом підприємницької діяльності та згідно з Класифікатором економічних видів діяльності (далі по тексту - КВЕД) здійснює оптову торгівлю хімічними продуктами, вирощування зернових та технічних культур тощо. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ володів належною податковою правосубєктністю, а саме був платником податку на прибуток підприємств та ПДВ, а також здійснював господарську діяльність, в силу особливостей якої потребував придбання таких товарів як засоби захисту рослин.

Стосовно взаємовідносин ТОВ з ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», суд встановив наступне.

Відповідно до акту перевірки ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» зареєстровано як платник податку в ОДПІ. Вид діяльності за КВЕД оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля фруктами та овочами, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, оптова торгівля будівельним матеріалами, інші види оптової торгівлі, нотаріальна та інша юридична діяльність. Керівниками підприємства протягом 2009 року були ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Протягом перевіряємого періоду ТОВ придбало у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» в липні 2009 року прайс-листи, буклети, плакати в кількості 109500 шт. на загальну суму 152940 грн. в т.ч. ПДВ 25490 грн.; у вересні 2009 року послуги по виготовленню печатної продукції (буклети, плакати у кількості 14 тис. шт.) на загальну суму 149280 грн. у т.ч. ПДВ 24880 грн.

Зазначена господарська операція документально підтверджується копією податкової накладної №1005 від 30.09.2009 року, актом здачі-прийняття №15/09/09 від 30.09.2009 року, які містяться в матеріалах справи, та податковою накладною №720 від 30.07.2009 року, актом здачі-прийняття №11/07/09 від 30.07.2009 року на які посилаються посадові особи ОДПІ в акті перевірки.

Копії договору між ТОВ та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» про виготовлення печатної (рекламної) продукції, податкової накладної №720 від 30.07.2009 року, акту здачі-прийняття №11/07/09 від 30.07.2009 року в матеріалах справи не міститься, оскільки на вимогу суду позивач їх не надав, обґрунтувавши це тим, що 21.10.2010 року зазначенні документи були вилучення в ході виїмки працівниками податкової міліції.

Однак, суд дослідивши копію протоколу виїмки від 21.10.2010 року, який складений відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, у присутності головного бухгалтера ТОВ ОСОБА_9 встановив, що зазначені документи у ТОВ не вилучались.

Крім цього, судом, з метою підтвердження реальності операції, було зобовязано ТОВ надати копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», яке останнє на підтвердження своєї правосубєктності мало надати ТОВ при укладанні договору про виготовлення печатної (рекламної) продукції, однак представник позивача не надав зазначені документи, мотивуючи їх вилученням під час виїмки. Однак відповідно до змісту протоколу виїмки від 21.10.2010 року свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не вилучались.

Також, судом було зобовязано позивача надати суду зразки придбаної у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» рекламної продукції (прас-листи, буклети, плакати). Однак представник позивача повідомив, що надати зразки рекламної продукції (прас-листи, буклети, плакати), ескізи до них не представляться можливим, у звязку з тим, що рекламна продукція у кількості 123500 шт. на момент розгляду справи у суді була роздана покупцям та іншим особам ТОВ, на підтвердження чого позивач надав суду копії актів прийому-здачі безкоштовної роздачі та звіти про безкоштовну роздачу рекламної продукції.

Крім цього, відповідно до акту перевірки ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» на момент виникнення правовідносин з ТОВ не мало земельної ділянки, транспортних засобів, інші основні фонди не підприємстві відсутні, про що свідчать декларації з податку на прибуток. Згідно довідки №466-Б від 08.09.2009 року виданої КП «Каховське бюро технічної інвентаризації», за ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» в м. Каховка та Каховському районі не зареєстровано обєкта нерухомого майна належного на праві приватної власності. По даним ВДАІ Каховського району за ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» транспорті засоби не зареєстровані. Техніка по реєстрації в інспекції Держтехнагляду за ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не значиться.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 28.12.2010 року, який є співзасновником ТОВ встановлено, що відносини ТОВ з ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» відбувались по телефону, а обмін документами по пошті. Контактів ТОВ з керівництвом ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» фактично не було, співпрацювали виключно з працівниками, яких ніхто не зможе впізнати. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 05.10.2010 року встановлено, що у 2009 році він був директором ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», однак господарську діяльність не здійснював, а виключно підписував звітність підприємства.

Дослідженням змін в активах ТОВ, суд прийшов до наступного висновку. Внаслідок операції по придбанню у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» рекламної продукції на загальну суму 302220 грн. ТОВ фактично свою витратну частину не збільшило, так як відповідно до акту про взаєморозрахунки між ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ТОВ «Агродоктор» від 09.11.2009 року зазначена заборгованість зарахована в рахунок погашення заборгованості ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» перед ТОВ «Агродоктор», яка утворилась внаслідок реалізації останнім ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» трубки крапельного зрошення за загальну суму з ПДВ 302220 грн., що документально підтверджується податковою накладною №507 від 09.11.2009 року, видатковою накладною №РН-0000568 від 09.11.2009 року, довіреністю №11 від 09.11.2009 року на імя ОСОБА_7 Тобто фактично розрахунок між ТОВ та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» в грошовому виразі не відбувався.

Крім цього, у ТОВ всупереч положенням наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року, №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт поставки поліграфічної (рекламної) продукції від ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» до ТОВ.

Також, судом в ході судового засідання було допитано в якості свідка ОСОБА_11, який працює в ТОВ та здійснює прийом товару. В ході допиту свідка останній повідомив, що приймав товар-поліграфічну (рекламну) продукцію від ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» відповідно до накладних. Однак суд його покази оцінює критично та не приймає до уваги, у звязку з наступним. Так, відповідно до акту здачі-прийняття №15/09/09 товар від ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» прийняв особисто директор ТОВ ОСОБА_12 (що підтверджується його підписом та печаткою), а не ОСОБА_11 Згідно показів ОСОБА_11 рекламна продукція зберігалась у складі разом з засобами захисту рослин, що згідно їх фізичних властивостей зазначеного товару є малоймовірно. Вся рекламна продукція по розміру була формату А-4, що на думку суду є малоймовірним, так як плакат, буклет і прайс-лист по своєму змісту несуть різну інформаційну навантаженість і як правило, виходячи з критеріїв розумності, плакат по розміру не може дорівнювати буклету.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, а саме те, що ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» відповідно до КВЕД не здійснювала діяльність з виготовленню поліграфічної продукції, не мало для цього виробничих потужностей; факт того, що ТОВ не може надати суду зразки виготовленої йому ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» рекламної продукції; факт того, що між підприємствами відносини відбувались виключно у телефонному режимі, що на думку суду є недоречним, враховуючи те, що керуючись критерієм розумності необхідно було узгоджувати ескізи рекламної продукції; факт фактичної відсутності зміни активів ТОВ внаслідок придбання поліграфічної (рекламної) продукції у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ»; факт відсутності у ТОВ договору між підприємствами, товарно-транспортних накладних та копії свідоцтва про державну реєстрації та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» суд приходить до висновку, що операція між ТОВ та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» була безтоварна, а отже і первинні документи, які були складені внаслідок виконання цієї операції, не можуть бути такими, які підтверджують витрати підприємства.

При цьому суд зазначає, що відповідно до правил ділового обороту при придбанні поліграфічної (рекламної) продукції у кількості 123500 шт. між сторонами застосовуються передоплата, а ТОВ перед ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» документально розрахувалась одразу у повному обсязі лише 09.11.2009 року, що підтверджується актом про взаєморозрахунки між ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ТОВ «Агродоктор».

Суд не приймає до уваги доводи позивача, проте, що між ТОВ та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» належно документального оформлена операція, з виготовлення та поставки поліграфічної (рекламної) продукції виходячи з наступних обставин.

Так, наявність належно оформлених первинних документів є обовязковою ознакою господарської операції, однак не єдиною.

По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення. Основною, первинною ознакою господарської операції є її товарність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Тобто в разі відсутності товару, первинні документи не можуть бути такими, що створюють будь-які правові наслідки.

Судом встановлено, що операція між ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та ТОВ «Агродоктор» по придбанню останнім поліграфічної (рекламної) продукції є безтоварною, а отже і первинні документи, які її супроводжували не є такими, що створюють правові наслідки.

Враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні передбачені законами про оподаткування підстави для включення витрат, понесених ним у звязку з придбанням товарів у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», до складу валових витрат, а також включення сум ПДВ, сплачених у звязку із цим, до складу податкового кредиту з ПДВ.

Стосовно взаємовідносин ТОВ з ПП «Скайлайн Плюс», суд встановив наступне.

Відповідно до акту перевірки ПП «Скайлайн Плюс» зареєстровано як платник податку в ОДПІ. Вид діяльності за КВЕД посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами тварин, оптова торгівля іншими продуктами харчування, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших угрупувань, організація перевезення вантажів, роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесеними до інших угрупувань, інші види оптової торгівлі. Керівником підприємства з 30.06.2009 року була ОСОБА_8

Протягом перевіряємого періоду ТОВ придбало у ПП «Скайлайн Плюс» у червні 2009 року засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 84531,59 грн. в т.ч. ПДВ 14088,6 грн.; у липні 2009 року трубку для крапельного зрошення в асортименті на загальну суму 409036,80 грн., в т.ч. ПДВ 68172,8 грн., засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 176956,2 грн. в т.ч. ПДВ 29492,7 грн.; в серпні 2009 року засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 159364,62 грн., в т.ч. ПДВ 26560,77 грн.; у вересні 2009 року засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 136629 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ 22771,65 грн.

Зазначені господарські операції документально підтверджується копіями договорів поставки №010909/1 від 01.09.2009 року, №115/09 від 01.08.2009 року, додатком №1 до договору поставки №010909/1 від 01.09.2009 року, додатком №1 до договору поставки №115/09 від 01.08.2009 року, податковою накладною №7/12 від 01.09.2009 року, видатковою накладною №7/2 від 01.09.2009 року, які містяться в матеріалах справи, та податковою накладною №42 від 04.06.2009 року, видатковою накладною №42 від 04.06.2009 року, податковою накладною №338 від 03.07.2009 року, видатковою накладною №338 від 03.07.2009 року, податковою накладною №336 від 03.07.2009 року, видатковою накладною №336 від 03.07.2009 року, податковою накладною №630 від 01.08.2009 року, видатковою накладною №630 від 01.08.2009 року на які посилаються посадові особи ОДПІ в акті перевірки.

Копії податкової накладної №42 від 04.06.2009 року, видаткової накладної №42 від 04.06.2009 року, податкової накладної №338 від 03.07.2009 року, видаткової накладної №338 від 03.07.2009 року, податкової накладної №336 від 03.07.2009 року, видаткової накладної №336 від 03.07.2009 року, податкової накладної №630 від 01.08.2009 року, видаткової накладною №630 від 01.08.2009 року в матеріалах справи не міститься, оскільки на вимогу суду позивач їх не надав, обґрунтувавши це тим, що 21.10.2010 року зазначенні документи були вилучення в ході виїмки працівниками податкової міліції.

Однак, суд дослідивши копію протоколу виїмки від 21.10.2010 року, який складений відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, у присутності головного бухгалтера ТОВ ОСОБА_9 встановив, що зазначені документи у ТОВ не вилучались.

Крім цього, судом, з метою підтвердження реальності операції, було зобовязано ТОВ надати копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Скайлайн Плюс», яке останнє на підтвердження своєї правосубєктності мало надати ТОВ при укладанні договору про виготовлення печатної (рекламної) продукції, однак представник позивача не надав зазначені документи, мотивуючи їх вилученням під час виїмки. Однак відповідно до змісту протоколу виїмки від 21.10.2010 року свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Скайлайн Плюс» не вилучались.

Крім цього, відповідно до акту перевірки ПП «Скайлайн Плюс» на момент виникнення правовідносин з ТОВ не мало земельної ділянки, транспортних засобів, інші основні фонди не підприємстві відсутні, про що свідчать декларації з податку на прибуток. Згідно довідки Новокаховського МРЕВ ДАІ УМВС України у Херсонській області від 20.01.2010 року, №109 у ПП «Скайлайн Плюс» відсутні зареєстровані транспортні засоби. Згідно довідки інспекції Держтехнагляду від 20.01.2010 року, №18-47/03 у ПП «Скайлайн Плюс» відсутня сільгосптехніка, а відповідно довідки Каховського БТІ від 19.01.2010 року, №569-Б у ПП «Скайлайн Плюс» відсутні зареєстровані обєкти нерухомого майна.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 28.12.2010 року, який є співзасновником ТОВ встановлено, що відносини ТОВ з ПП «Скайлайн Плюс» відбувались по телефону, а обмін документами по пошті. Контактів ТОВ з керівництвом ПП «Скайлайн Плюс» фактично не було, співпрацювали виключно з працівниками, яких ніхто не зможе впізнати. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 18.01.2011 року, яка була директором ПП «Скайлайн Плюс» встановлено, що остання про те, що вона була директором підприємства не знала, господарську діяльність від його імені не здійснювала, документи не підписувала.

Дослідженням змін в активах ТОВ, суд прийшов до наступного висновку. Внаслідок операції по придбанню у ПП «Скайлайн Плюс» товарів на загальну суму 966519,11 грн. витратна частина ТОВ на зазначену суму не зменшилась, так як відповідно до акту про взаєморозрахунки між ПП «Скайлайн Плюс» та ТОВ «Агродоктор» від 09.11.2009 року заборгованість у розмірі 680987,52 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості ПП «Скайлайн Плюс» перед ТОВ «Агродоктор», яка утворилась внаслідок реалізації останнім ПП «Скайлайн Плюс» засобів захисту рослин за загальну суму з ПДВ 680987,52 грн., що документально підтверджується податковою накладною №506 від 09.11.2009 року, видатковою накладною №РН-0000566 від 09.11.2009 року, податковою накладною №505 від 09.11.2009 року, видатковою накладною №РН-0000565 від 09.11.2009 року.

При цьому суд зазначає, що реалізація товару з боку ТОВ ПП «Скайлайн Плюс» відбулась в той ж день, що і реалізація товару ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», а також взаємозалік коштів відбувся в той ж день, що і взаємозалік з ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ».

Крім цього, у ТОВ всупереч положенням наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року, №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт поставки товару від ПП «Скайлайн Плюс» до ТОВ.

Також, судом в ході судового засідання було допитано в якості свідка ОСОБА_11, який працює в ТОВ та здійснює прийом товару. В ході допиту свідка останній повідомив, що приймав товар від ПП «Скайлайн Плюс» відповідно до накладних. Однак суд його покази оцінює критично та не приймає до увагу, у звязку з обставин, що викладені вище. При цьому суд зазначає, що ОСОБА_11 відповідно до його показів не знав місце походження товару, при прийнятті товару він керувався виключно накладними, які йому видала бухгалтерія ТОВ в друкованому вигляді.

Крім цього, дослідженням письмових доказів по справі, а саме податкової накладної №506 від 09.11.2009 року, видаткової накладної №РН-0000566 від 09.11.2009 року, податкової накладної №505 від 09.11.2009 року, видаткової накладної №РН-0000565 від 09.11.2009 року встановлено, що ТОВ реалізувало ПП «Скайлайн Плюс» засоби захисту рослин, при цьому такі ж саме, як і ПП «Скайлайн Плюс» реалізувало ТОВ. Зокрема відповідно до додатку №1 до договору поставки №115/09 від 01.08.2009 року ПП «Скайлайн Плюс» реалізувало ТОВ засіб захисту рослин «Торнадо», а відповідно до податкових накладних №№505,506 від 09.11.2009 року ТОВ реалізувало ПП «Скайлайн Плюс» також засіб захисту рослин «Торнадо».

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у своїй сукупності, а саме те, що між підприємствами відносини відбувались виключно у телефонному режимі; факт фактичної відсутності зміни активів ТОВ на вартість придбаного у ПП «Скайлайн Плюс» товару; факт відсутності у ТОВ товарно-транспортних накладних та копії свідоцтва про державну реєстрації та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Скайлайн Плюс», враховуючи покази директора ПП «Скайлайн Плюс» ОСОБА_8 суд приходить до висновку, що операція між ТОВ та ПП «Скайлайн Плюс» була безтоварна, а отже і первинні документи, які були складені внаслідок виконання цієї операції, не можуть бути такими, які підтверджують витрати підприємства.

При цьому, суд не вбачає економічної доцільності в перепродажі один одному однієї ж тієї групи товарів між ТОВ та ПП «Скайлайн Плюс».

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що між ТОВ та ПП «Скайлайн Плюс» належно документального оформлена операція, з виготовлення та поставки поліграфічної (рекламної) продукції виходячи з наступних обставин.

Так, наявність належно оформлених первинних документів є обовязковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення. Основною, первинною ознакою господарської операції є її товарність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Тобто в разі відсутності товару, первинні документи не можуть бути такими, що створюють будь-які правові наслідки.

Судом встановлено, що операція між ПП «Скайлайн Плюс» та ТОВ «Агродоктор» по придбанню останнім поліграфічної (рекламної) продукції є безтоварною, а отже і первинні документи, які її супроводжували не є такими, що створюють правові наслідки.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які в тому числі, але не виключно мають мати обовязкові реквізити у вигляді особистого підпису або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність цього, обовязкового реквізиту для первинного документи, є підставою для визнання його недійсним.

Первинні документи та договори, які підписанні від імені ПП «Скайлайн Плюс», особою яка не була керівником підприємства, не є такими, що містять такий обовязковий реквізит як особистий підпис, дані які відображені в них не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (хто ця особа, де вона працювала, на якій посаді). За таких обставин, суд приходить до висновку, що валові витрати ТОВ, які сформовані внаслідок проведення господарських операцій з ПП «Скайлайн Плюс» не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні передбачені законами про оподаткування підстави для включення витрат, понесених ним у звязку з придбанням товарів у ПП «Скайлайн Плюс», до складу валових витрат, а також включення сум ПДВ, сплачених у звязку із цим, до складу податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі не обґрунтував свої позовні вимоги доказами, які б свідчили про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тоді як відповідач надав суд достатньо доказів, що свідчать проти позовних вимог.

Таким чином, податкові повідомлення рішення Каховської обєднаної державної податкової інспекції від 24.03.2011 року №0000372301 та від 24.03.2011 року, №0000392301 є законними та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Агродоктор" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2011 року за №0000372301 та №0000392301 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 червня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.6