Постанова № 16181321, 07.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.

14 год. 50 хв.Справа № 2а-1865/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представників позивача - Довбиш Г. В., Бажукової О. О.,

представників відповідача - Тітова Ю. В., Горбунової К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватна виробнича комерційна фірма "Пані Крістіна" (далі ПВКФ "Пані Крістіна", позивач) звернулась до суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.10.2010 р. №0003832301/0, №0003842301/0, від 18.11.2010 р. №0004412301/1, №0003832301/1, №0003842301/1, від 25.01.2011 р. №0003832301/2, №0003842301/2 та №0004412301/2, якими позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток в сумі 802366,50 грн., в тому числі, за основним платежем 534911,00 грн., за штрафними санкціями 267455,50грн., та з податку на додану вартість в сумі 641893,67грн., в тому числі, за основним платежем 427929,11 грн., за штрафними санкціями 213964,56грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі акту документальної невиїзної перевірки ПВКФ "Пані Крістіна" від 16.09.2010 р. №4033/23-2/23135010 з питань підтвердження правових відносин з ПСП "Каїсса" за грудень 2008 р., січень, лютий, березень, грудень 2009 року (далі акт перевірки).

Зобовязання позивача з податку на прибуток та з ПДВ збільшено внаслідок зменшення задекларованих валових витрат та податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинам з ПСП "Каїсса".

За даними акту перевірки контрагентом ПВКФ «Пані Крістіна» по першому ланцюгу постачання було ПСП "Каїсса", яке, в свою чергу, мало господарські операції з ПП "Ост-Вест-Компани АК", ПП "Муссон-2009" та ФОП ОСОБА_6 Податковий орган дійшов висновку, що операції по вказаним ланцюгам постачання були нікчемними (відбувалось лише документування операцій без фактичної поставки товару), а, отже, позивач неправомірно формував податковий кредит та включав до валових витрат витрати за операціями ПСП "Каїсса".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що ПВКФ "Пані Крістіна" є виробником. Одним з товарів, яке воно виробляє, є майонез, до складу якого входить олія соняшникова. Саме олію соняшникову ПВКФ "Пані Крістіна" придбавало у ПСП "Каїсса". Всі угоди з постачання товару належним чином оформлені, фактично здійснені, товар отриманий, розрахунки з постачальником проведені, вся придбана соняшникова олія використана підприємством для виробництва готової продукції. Тому оскаржувані рішення є неправомірними.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що податковим органом встановлено схему фіктивного руху товарів по названим ланцюгам постачання. Господарські операції між ПВКФ "Пані Крістіна" та ПСП "Каїсса" були безтоварними, відбувались лише "на папері". Такий висновок зроблено на тій підставі, що по ланцюгам постачання товару від ПП "Ост-Вест-Компани АК", ПП "Муссон-2009" та ФОП ОСОБА_6 до ПСП "Каїсса" не виявлено фактів передачі товарів від продавця до покупця, у звязку з відсутністю у ПП "Ост-Вест-Компани АК", ПП "Муссон-2009" та ФОП ОСОБА_6 необхідних для здійснення таких операцій матеріальних та трудових ресурсів.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про порушення ПВКФ "Пані Крістіна" наступних норм податкового законодавства:

- пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 427929,00 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - №334/94-ВР), а саме встановлено заниження обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2139645,00 грн.

Такий висновок відповідач зробив за наслідками перевірки контрагентів позивача у названих ланцюгах постачання, про що складено відповідні акти, які в повному обсязі досліджені судом, а саме:

- ПСП "Каїсса" (акт від 09.04.2010 р. №1653/23-4/14115089);

- ПП "Ост-Вест-Компани АК" (акт від 19.10.2009 р. №609/23-8/35931395);

- ПП "Муссон-2009" (акт від 10.11.2009 р. №1504/230-36227083);

- ФОП ОСОБА_6 (акт від 27.02.2010 р. №889/17-2/НОМЕР_1);

Відповідач стверджує, що ПСП "Каїсса" формувало податковий кредиту за рахунок господарських операцій з ПП "Ост-Вест-Компани АК" у грудні 2008р., з ПП"Муссон-2009" - у січні, лютому, березні 2009 р., з ФОП ОСОБА_6 у грудні 2009р., що здійснювались без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей та формування податкового кредиту та валових витрат для інших субєктів підприємницької діяльності. На думку відповідача, єдиною метою проведення та документування фактично не здійснених операцій є отримання підприємством податкової вигоди та формування податкового кредиту іншим підприємствам. Податковим органом не встановлено доказів транспортування товару від ПП "Ост-Вест-Компани АК", ПП "Муссон-2009" та ФОП ОСОБА_6 до ПСП "Каїсса", а тому зроблено висновок, що і ПСП "Каїсса" не могло поставити товар ПВКФ "Пані Крістіна". Тому всі угоди між цими контрагентами визнано нікчемними та недійсними.

Суд вважає висновки акту перевірки такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави для висновку, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Право на податковий кредит та валові витрати у платника податків виникає за умов придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Судом повністю досліджено всі обставини справи, в тому числі, здійснення господарських операцій між ПВКФ "Пані Крістіна" та ПСП "Каїсса". Суд вважає, що вони носять реальний характер та не мають жодних ознак фіктивності.

Факт здійснення правочинів між вказаними контрагентами підтверджується договорами купівлі-продажу, поставки, додатковими угодами, товарно-транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, а також доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку ПВКФ "Пані Крістіна", з зазначенням призначенням платежу (оплати за придбаний товар олію соняшникову)).

Товар, який придбавала ПВКФ "Пані Крістіна" у ПСП "Каїсса" (олію соняшникову) характерний та необхідний для її виробничої діяльності. Відповідно до статуту ПВКФ "Пані Крістіна" до предмету її діяльності належить виробництво продуктів харчування, в тому числі, майонезу, кетчупу, гірчиці, маргарину.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції між ПВКФ "Пані Крістіна" та ПСП "Каїсса" відповідають вимогам закону, належним чином підтверджені первинними документами, а товар, який придбавав позивач використовувався в межах його господарської діяльності.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобовязань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законодавством України не передбачено обовязок субєкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

В свою чергу, контролюючим органом не надано до суду доказів щодо порушення позивачем вимог до оформлення первинних документів та про те, що інформація, яку вони місять, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо збільшення ПВКФ "Пані Крістіна" зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 25.01.2011р. №0003832301/2, №0003842301/2 та №0004412301/2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 червня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6