Постанова № 16181239, 09.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2011 р. № 2-а- 15916/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябінової В.І.

за участю:

представника позивача Чірік І.О.,

представника відповідача Калініна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс 08"

доНововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс 08" (далі ТОВ "Ресурс 08") звернулося до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі Нововодолазька МДПІ Харківської області) про скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької МДПІ Харківської області №0000031800/0 від 09 червня 2010 року, №0000031800/1 від 18 серпня 2010 року, №0000031800/2 від 08 вересня 2010 року, №0000031800/3 від 23 листопада 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Нововодолазької МДПІ Харківської області в акті перевірки від 28.05.2010 року №1348/18-0-12/36074578 суперечать дійсності та нормам матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що факт не декларування контрагентами податкових зобовязань від здійснення правочинів з ТОВ "Ресурс 08" у перевіряємому періоді на час перевірки, не можуть вказувати, що правочини між цими підприємствами є нікчемні. Позивач зазначив, що враховуючи безпідставну недійсність угод, укладених ТОВ "Ресурс 08" з ТОВ «Вест Траст»код 35395395, ТОВ «Агістель»код 36440291, ВАТ «Дніпронафтопродукт»код 03481879, ТОВ «Славія»код 32280625, перевіряючими зроблений помилковий висновок, що в порушення п.п.7.4.1, п.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого ТОВ "Ресурс 08" занижено податок на додану вартість в сумі 4582994,00 грн., в тому числі за лютий 2010 року в сумі 1902557,00 грн. та за березень 2010 року в сумі 2680437,00 грн. Таким чином відповідачем були прийняті необґрунтовані податкові повідомлення-рішення, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»за лютий та березень 2010 року по підприємствам ТОВ «Вест Траст»код 35395395, ТОВ «Агістель»код 36440291, ВАТ «Дніпронафтопродукт»код 03481879, ТОВ «Славія»код 32280625 рахуються розбіжності. В перевіреному періоді ТОВ "Ресурс 08" мало взаємовідносини з підприємствами - платниками ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, які не подали податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2010 року. На підставі перевірки перевіряючи дійшли висновку, що оскільки витрати ТОВ "Ресурс 08" по взаємовідносинам з ТОВ «Вест Траст», ТОВ «Агістель», ВАТ «Дніпронафтопродукт»та ТОВ «Славія»були понесені за нікчемними угодами, які в силу статті 216 Цивільного Кодексу України не створюють юридичних наслідків, віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 4582994,00 грн. суперечить вимогам пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Отже, на думку відповідача, нарахування ТОВ "Ресурс 08" податкового зобов'язання, а також штрафних санкцій з податку на додану вартість є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Ресурс 08" зареєстроване Нововодолазькою районною державною адміністрацією 24.09.2008 року в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Нововодолазькій МДПІ Харківської області.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №509-XІІ) фахівцями Нововодолазької МДПІ Харківської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Ресурс 08" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої був складений Акт перевірки №1348/18-0-12/36074578 від 28.05.2010 року.

Відповідно до висновків Акту перевірки №1348/18-0-12/36074578 від 28.05.2010 року відповідачем встановлено порушення пп.7.4.1, 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 4582994,00 грн., в тому числі за лютий 2010 року в сумі 1902557,00 грн., за березень 2010 року в сумі 2680437,00 грн.

Сутність порушень ТОВ "Ресурс 08", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»за лютий та березень 2010 року по підприємствам ТОВ «Вест Траст»код: 35395395, ТОВ «Агістель»код: 36440291, ВАТ «Дніпронафтопродукт»код: 03481879, ТОВ «Славія»код: 32280625 рахуються розбіжності. В перевіреному періоді ТОВ "Ресурс 08" мало взаємовідносини з вказаними підприємствами платниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які не подали податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2010 року. Отже, ТОВ «Вест Траст»код 35395395, ТОВ «Агістель»код 36440291, ВАТ «Дніпронафтопродукт»код 03481879, ТОВ «Славія»код 32280625 у лютому 2010 року, березні 2010 року виписали на адресу ТОВ "Ресурс 08" податкові накладні без декларування відповідних сум податкових зобовязань. Оскільки витрати ТОВ "Ресурс 08" по взаємовідносинам з ТОВ «Вест Траст», ТОВ «Агістель», ВАТ «Дніпронафтопродукт»та ТОВ «Славія»були понесені за нікчемними угодами, які в силу статті 216 Цивільного Кодексу України не створюють юридичних наслідків, віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість суперечить вимогам пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

На підставі Акту перевірки №1348/18-0-12/36074578 від 28.05.2010 року Нововодолазькою МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 року №0000031800/0, яким ТОВ "Ресурс 08" донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 6148147,90 грн. (за основним платежем 4582994,00 грн., за штрафними санкціями 1565153,90 грн.).

За результатами адміністративного оскарження ТОВ "Ресурс 08" податкового повідомлення - рішення від 09.06.2010 року №0000031800/0, в порядку передбаченому п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) скарги позивача були залишені без задоволення у звязку з чим Нововодолазькою МДПІ Харківської області були винесені податкові повідомлення рішення №0000031800/1 від 19.08.2010 року, №0000031800/2 від 08.09.2010 року та №0000031800/3 від 23.11.2010 року з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Ресурс 08" (покупець) та ТОВ «Вест-Траст»(продавець) був укладений Договір поставки нафтопродуктів №64-2008/П від 14.10.2008 року, відповідно до умов якого ТОВ «Вест-Траст»зобовязалось поставити позивачу нафтопродукти, бензини А-80, А-92, А-95, паливо дизельне. Повний асортимент та ціна вказаного товару передбачалося визначати в додаткових угодах до вказаного договору, які є невідємною його частиною. Позивачем та ТОВ «Вест-Траст»було узгоджено конкретний перелік товарних цінностей, які підлягали поставці, шляхом укладання додаткових угод до вказаного вище Договору. Відповідно до досліджених в судовому засіданні додаткових угод до Договору №64-2008/п від 14.10.2008 року та умов договору, встановлено, що сторонами було узгоджено умови поставки ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт». На виконання умов вказаного договору поставки нафтопродуктів, ТОВ "Ресурс 08" отримувалося від ТОВ «Вест-Траст»у лютому та березні 2010 року дизельне пальне, бензин А-95, бензин А-92, бензин А-80, що підтверджується копіями видаткових накладних.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Ресурс 08" (покупець) та ТОВ «Агістель»(продавець) був укладений Договір поставки нафтопродуктів №2009-27-П від 01.06.2009 року, відповідно до умов якого ТОВ «Агістель»зобовязалось поставити позивачу нафтопродукти, бензини А-80, А-92, А-95, паливо дизельне. Повний асортимент та ціна вказаного товару передбачалося визначати в додаткових угодах до вказаного договору, які є невідємною його частиною. ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Агістель»було узгоджено конкретний перелік товарних цінностей, які підлягали поставці, шляхом укладання специфікацій до вказаного вище Договору. Відповідно до досліджених в судовому засіданні специфікацій до Договору №2009-27-П від 01.06.2009 року та умов договору, встановлено, що сторонами було узгоджено умови поставки ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт»або інші склади, орендовані на підставі цивільно-правових договорів. ТОВ "Ресурс 08" отримувалося від ТОВ «Агістель»у лютому та березні 2010 року на виконання вказаного вище договору поставки нафтопродуктів дизельне пальне, бензин А-95, бензин А-92, бензин А-80, що підтверджується копіями видаткових накладних та актами прийому-передачі.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Ресурс 08" (покупець) та ТОВ «Славія»(продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №42-09/08-Р від 29.09.2008 року, відповідно до умов якого ТОВ «Славія»зобовязалось поставити ТОВ "Ресурс 08" нафтопродукти, бензини А-76, А-80, А-92, А-95, паливо дизельне. Повний асортимент та ціна вказаного товару передбачалося визначати в додаткових угодах до вказаного договору, які є невідємною його частиною. Позивачем та ТОВ «Славія»було узгоджено конкретний перелік товарних цінностей, які підлягали поставці, шляхом укладання додаткових угод до вказаного вище Договору. Відповідно до досліджених в судовому засіданні додаткових угод до Договору №42-09/08-Р від 29.09.2008 року та умов договору, встановлено, що сторонами було узгоджено умови поставки ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт». ТОВ "Ресурс 08" отримувалося від ТОВ «Славія»у лютому та березні 2010 року на виконання вказаного вище договору купівлі-продажу, дизельне пальне, бензин А-95, бензин А-92, бензин А-80, автомобільні масла, масляні фільтри, тосол, рідина для омивання автомобільного скла, рідину гальмівну, фільтри повітряні, рідину гальмівну, виду дистильовану та інше, що підтверджується копіями видаткових накладних.

З умов вищевказаних договорів ТОВ "Ресурс 08" з ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель»вбачається, що право власності на придбаний товар переходить до покупця під час підписання відповідної видаткової накладної, а відповідно до договору №42-09/08-Р від 29.09.2008 року між ТОВ "Ресурс 08" з ТОВ «Славія»товар вважається переданим у розпорядження покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Отже твердження відповідача щодо підтвердження факту отримання товару тільки листуванням, спростовується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

З досліджених в судовому засіданні первинних документів позивача встановлено, що придбане у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»пальне та інші товари доставлялися до позивача перевізником - ВАТ «Дніпронафтопродукт»на підставі Договору №2512/09-8 від 25.12.2009 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Дніпронафтопродукт», що протирічить посиланням Нововодолазької МДПІ Харківської області в акті перевірки №1348/18-0-12/36074578 від 28.05.2010 року на договір №1410/08-1, у якого закінчився термін дії 31.12.2009 року.

Відповідно до умов договору №2512/09-8 від 25.12.2009 року ВАТ «Дніпронафтопродукт»зобовязувався доставляти ввірений йому позивачем для перевезення вантаж до пункту призначення.

Факт надання ВАТ «Дніпронафтопродукт»позивачу послуг з перевезення підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами виконаних робіт з додатками.

Крім того, фактичне переміщення пального та інших товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»підтверджується копіями досліджених в судовому засіданні товарно-транспортних накладних, з яких вбачається, що перевезення здійснювалося саме ВАТ «Дніпронафтопродукт».

Як вбачається з матеріалів справи, в користуванні позивача на умовах договорів оренди знаходилися автозаправні станції за адресами: м.Харків, Мерефянське шосе, 36; Харківська область, Дергачівський район, с.Лісне, 731 км автотраси Харків-Москва; Харківська область, м.Ізюм, вул..Комсомольська, 98-Г; Харківська область, смт.Нова Водолага, площа Мотики, 1; Харківська область, м.Вовчанськ, вул..Рубіжанське шосе, 2-А; Харківська область, м.Мерефа, вул..Дніпропетровська, 293-А; Харківська область, Харківський район, с.Черкаські Тишки, вул..Радянська, 3-А; м.Харків, вул..Харківських дивізій, 22-Б; Харківська область, м.Балаклія, вул..Куйбишева, 1-Б; Харківська область, м.Балаклія, вул..Харківська, 2-Б; Харківська область, м.Лозова, вул.Кооперативна, 2/1; м.Харків, вул..Роганська, 132-Б; м.Харків, вул..Косіора, 1-А; Харківська область, Красноградський район, с.Піщанка, вул..Кірова, 49; Харківська область, м.Балаклія, вул..Перемоги, 248; Харківська область, м.Ізюм, вул..Ростовський шлях, 14-Д.

Зі змісту досліджених в судовому засіданні товарно-транспортних накладних вбачається, що доставка придбаного позивачем у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»пального та інших товарів здійснювалася ВАТ «Дніпронафтопродукт»саме за адресами приміщень, які перебували в користуванні позивача.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та звязку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281). Вимоги цієї Інструкції є обовязковими для всіх субєктів займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п.п.10.2.1 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно з п.п.10.2.4 Інструкції №281 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності товарно - транспортних накладних; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма ознаками якості); відсутності копії сертифіката відповідності та інше.

З аналізу вказаних норм вбачається, що приймання нафтопродуктів, які надійшли автотранспортом, повинно здійснюватись замовниками за обовязкової наявності товарно-транспортних накладних, паспорта якості та сертифікату відповідності.

Так, позивачем на підтвердження факту отримання пального, придбаного у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», до суду були надані копії товарно-транспортних накладних.

Виходячи з того факту, що придбане пальне було прийнято ТОВ "Ресурс 08", були наявні всі необхідні та передбачені Інструкцією №281 первинні документи.

Крім того, суд зазначає, що позивачем придбаний у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»товар попередньо передавався для зберігання ВАТ «Дніпронафтопродукт»на підставі Договору №2112/09-12 від 21.12.2009 року.

Факт передання на зберігання та повернення підтверджується копіями актів приймання-передачі на зберігання, а факт надання вказаних послуг актами виконаних робіт.

В судовому процесі також були досліджені виписки з розрахункового рахунку ТОВ "Ресурс 08", відповідно до яких позивачем було в повному обсязі сплачено вартість придбаного у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»пального та інших товарів, вартість отриманих від ВАТ «Дніпронафтопродукт»послуг з перевезення та зберігання, первинні документи, в тому числі і податкові накладні, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»угод, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ "Ресурс 08" сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, судом встановлено, що усі витрати позивача з придбання у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»пального та інших товарів, з придбання у ВАТ «Дніпронафтопродукт»послуг з перевезення пального, товарних цінностей, їх зберігання були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності торгівлі. Як вбачається з довідки АБ №291012 Відділу статистики у Нововодолазькому районі основним видом діяльності ТОВ "Ресурс 08" за КВЕД є оптова та роздрібна торгівля паливом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ТОВ "Ресурс 08" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Ресурс 08" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Сплачені суми податку на додану вартість були включені ТОВ "Ресурс 08", у відповідності до вимог п.7.5 ст.7 Закону України №168-97/ВР до податкового кредиту з ПДВ за лютий, березень 2010 року відповідно до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, що відображено в податкових деклараціях з ПДВ за вказані місяці 2010 року.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Отже, посилання відповідача на взаємовідносини другої ланки контрагентів та проведені у їх відношенні перевірки не приймаються судом як належні докази вини позивача.

Окрім цього, представником Нововодолазької МДПІ Харківської області було надано, та залучено до матеріалів справи судом, деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобовязання в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт», з якої вбачається відсутність розбіжностей, окрім цього ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»на час розгляду справи подано податкові декларації з податку на додану вартість та задекларовано податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ "Ресурс 08", вказаний факт також було підтверджено представником відповідача в судовому засіданні (т.5 а.с. 95-132, 224-237).

Відповідно до ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.18Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, первинні документи, надані позивачем та знаходяться у матеріалах справи, відповідають вимогам законодавства та приймаються судом до уваги.

Стосовно висновків Нововодолазької МДПІ Харківської області про те, що угоди, укладені між ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.3 розділу II Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого - інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. З викладеного виходить, що лише за відсутності первинних документів, перевіряючі можуть посилатися на інші докази порушення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договори, які було укладено між ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт», визнані судом недійсними.

А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено здійснення ТОВ "Ресурс 08" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товару, придбаного у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», факту ненадання послуг ВАТ «Дніпронафтопродукт», взаємоповязаності ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства (ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних були зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в тому числі і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, договори укладені між ТОВ "Ресурс 08" та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт», а також податкові накладні виписані по вказаним договорам на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначені вище договори не є нікчемним (недійсними) в силу закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих Нововодолазькою МДПІ Харківської області податкових повідомлень-рішень №0000031800/0 від 09 червня 2010 року, №0000031800/1 від 18 серпня 2010 року, №0000031800/2 від 08 вересня 2010 року, №0000031800/3 від 23 листопада 2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В звязку з тим, що Нововодолазька МДПІ Харківської області не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "Ресурс 08" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Ресурс 08" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ "Ресурс 08" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс 08" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000031800/0 від 09 червня 2010 року, №0000031800/1 від 18 серпня 2010 року, №0000031800/2 від 08 вересня 2010 року, №0000031800/3 від 23 листопада 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс 08" (пр.Московський, 199-А, ліве крило, 8 поверх, м.Харків, 61032, код 36074578) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2011 року.

Суддя Біленський О.О.