Постанова № 16181151, 07.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 червня 2011 р. № 2-а- 4331/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників : позивача Чорноткач Н.З., відповідача Пєшикова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест", з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення №0001952340/0 від 31.08.2010 року , №0001952340/1 від 13.10.2010 року, №0001952340/2 від 09.12.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання, з податку на додану вартість в розмірі 67779,00 грн. , в тому числі за основним платежем - 45186,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22593,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його податковий кредит у липні - вересні 2009 року формувався згідно правил формування податкового кредиту, що зазначені п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”, наявні всі первинні документи, що містять обовязкові реквізити. Наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Зазначив, що на момент укладання договору з ТОВ “СК Техспецбуд”, згідно відомостей з ЄДРПОУ директором зазначеного підприємства був ОСОБА_3, податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що згідно пояснень ОСОБА_3 він не має причетності до господарської діяльності, ніяких договорів від імені ТОВ “СК Техспецбуд” не укладав, грошові кошти на адресу постачальників не перераховував та від покупців не отримував. Отже ТОВ "Харвест" було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ “СК Техспецбуд” , відповідно до податкових накладних , які підписані не уповноваженою на те особою. Таким чином, ТОВ «Харвест» в порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ» та п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30 травня 1997 року N 165 віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним , виписаними із порушенням а саме: податкові накладні виписані невідомою особою, яка не мала на те повноважень.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест", зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ТОВ “СК Техспецбуд” у період укладання договору з ТОВ "Харвест" був зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, знаходився на обліку в податковій інспекції та був платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області 26.07.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Харвест" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “СК Техспецбуд” за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009 р., за результатами якої був складений акт № 2891/234/30639682 від 26.07.2010 р.

На підставі зазначеного акту перевірки № 2891/234/30639682 від 26.07.2010 р. начальником ДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0001952340/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 67779, 00 грн.,у т.ч. за основним платежем 454186,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22593,00 грн.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення. На адресу позивача направлені податкові повідомлення рішення №0001952340/1 від 13.10.2010 р., №0001952340/2 від 09.12.2010 р.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 2891/234/30639682 від 26.07.2010 р. висновки відповідача про порушення ТОВ "Харвест" п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165 в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 45186,00 грн. (в т.ч.: в липні 2009 р. на суму 12468,00 грн., за серпень 2009 р. на суму 14070,00 грн., за вересень 2009 р. на суму 18648,00 грн.).

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ "Харвест" та ТОВ “СК Техспецбуд” було укладено договорів поставки товару № 2009-6 від 01.07.2009 року.

Предметом договору поставки товару № 2009-6 від 01.07.2009 року є сітка пакувальна ( п.1.1 Договору). Відповідно до п.4.1. Договору вартість товару зазначається в накладних.

Оглянувши в судовому засіданні договір поставки , суд не вбачає порушень закону в його укладенні, позаяк цей правочин було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

З акту перевірки вбачається та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, що ОСОБА_3 є директором та засновником ТОВ “СК Техспецбуд”. Відповідач не надав до суду доказів, що на час складання первинних документів, в тому числі податкових накладних згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_3 не був повноважною посадовою особою.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ “СК Техспецбуд” договору поставки товару №2009-6 від 01.07.2009 року ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: рахунком №ТЕ-0701.002 від 01.07.2009 року виписаним ТОВ “СК Техспецбуд” на сітку вартістю 74810,40 грн. ; видатковою накладною № ТЕ-0701.004 від 01.07.09р., виданою ТОВ «СК Техспецбуд» на сітку вартістю 74810,40 грн.; податковою накладною № 0701.009 від 01.07.09р. , виписаною на сітку вартістю 74810,40 грн.; рахунком № ТЕ-0803.003 від 03.08.09р., виписаним ТОВ «СК Техспецбуд» на сітку вартістю 84420,00 грн. ; видатковою накладною № ТЕ-0803.007 від 03.08.09р., виданою ТОВ «СК Техспецбуд» на сітку вартістю 84420,00 грн. ;податковою накладною № 0803.008 від 03.08.09р. , виписаною на сітку вартістю 84420,00 грн.; рахуноком № ТЕ-0903.002 від 03.09.09р., виписаним ТОВ «СК Техспецбуд» на сітку вартістю 111888,00 грн. ; видатковою накладною № ТЕ-0903.003 від 03.09.09р. , виданого ТОВ «СК Техспецбуд» на сітку вартістю 111888,00 грн. ; податковою накладною № 0903.004 від 03.09.09р., виписаною на сітку вартістю 111888.00 грн.; банківськими виписками про перерахування коштів від 18.08.09р., від 10.08.09р., від 23.09.09р., від 21.09.09р., від 17.09.09р., від 14.09.09р., від 16.09.09р., від 07.09.09р., від 31.07.09р.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

В листі від 03.06.2011 року директор ТОВ “СК Техспецбуд” зазначив, що звернувся зі скаргою на протиправні дії працівників ДПА у Харківській області, щодо свого затримання та відібрання пояснень 15.02.2010 року, оскільки його примусили дати проти себе показання. Окрім того ОСОБА_3 підтвердив факт реального здійснення правочинів між ТОВ «СК Техспецбуд» та ТОВ «Харвест» (а саме: за договором поставки товару №2009-6 від 01.07.2009 року) та достовірність його підпису на всіх первинних документах за результатами укладання та виконання вказаного договору (в т.ч. на податкових накладних №0701.009 від 01.07.2009 року на суму ПДВ 12468,40 грн., №0803.008 від 03.08.2009 р. на суму ПДВ 14070,00 грн., №0903.004 від 03.09.2009 р., на суму ПДВ 18648,0 грн.).

Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на відсутність у ТОВ “СК Техспецбуд” статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості товару.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором поставки товару №2009-6 від 01.07.2009 року відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору поставки товару №2009-6 від 01.07.2009 року взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ "Харвест" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 10.12.1999 року. Як вбачається з акту перевірки ТОВ “СК Техспецбуд” на момент укладання договорів поставки та складання вищезазначених податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року N 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідачем в ході розгляду справи не було доведено, що податкові накладні, по яким зроблено донарахування, видані не платником податку на додану вартість. Не надано також доказів, що контрагент позивача не включив відповідні суми податку на додану вартість до складу його податкових зобов'язань.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 18 Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення ” № 165 від 30.05.1997р. не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначена норма не встановлює будь-яких правил або обовязків для позивача як покупця товару, а отже не може бути порушена ним.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним субєктом права рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб позивача та ТОВ “СК Техспецбуд” або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у липні-вересні 2009 року у ТОВ “СК Техспецбуд” здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 45186,00 грн., а отже є неправомірним застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” в сумі 22593,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001952340/0 від 31.08.2010 р., №0001952340/1 від 13.10.2010 р., №0001952340/2 від 09.12.2010 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001952340/0 від 31.08.2010 року , №0001952340/1 від 13.10.2010 року, №0001952340/2 від 09.12.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання, з податку на додану вартість в розмірі 67779,00 грн. , в тому числі за основним платежем - 45186,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22593,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест" (62457, Харківська область, Харківський район, смт. Березівка вул. Ціолковського б. 61/14 код ЄДРПОУ 30639682) державне мито у розмірі 3.40 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.