Постанова № 16180166, 09.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. № 2а-270/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткач Б.В.,

представника позивача Стадника І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Молочна дистрибьюція Львів»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування рішення

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Молочна дистрибьюція Львів»звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позов про скасування рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року.

В судовому засіданні 09.06.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у адміністративному позові та письмових поясненнях, вважає, що висновки акту перевірки та спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив. При цьому, відповідач подав письмові заперечення позовних вимог, в яких зазначив, що в ході проведеної податковим органом перевірки встановлено, що позивач зберігав у своїй касі готівку понад встановлений ліміт на суму 30310 грн., чим порушив вимоги п.2.8, 2.10, 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюти в Україні №637 від 15.12.2004 року. Таке порушення призвело до застосування фінансових санкцій до позивача в розмірі 41202,16 грн. У звязку з цим, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно рішення довіреної особи Компанії «Дайнемік Ессетс Солюшинс ЛТД»ОСОБА_2 про прийняття корпоративних прав на ДП «Агроспецресурси-Львів»№17.06 від 17.06.2010 року змінено найменування Дочірнього підприємства «Агроспецресурси-Львів»на нове найменування Дочірнє підприємство «Молочна дистрибьюція Львів»та підтверджено перебування на посаді директора ДП «Молочна дистрибьюція Львів»Стадника Івана Васильовича.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Агроспецресурси-Львів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідкам якої складено Акт №2584/23-209/31441987 від 23.06.2010 року.

Встановлено, що ДП «Агроспецресурси-Львів» порушено вимоги абз.2 п.3.5, п.2.8, п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року в результаті чого встановлено понадлімітні залишки готівки на загальну суму 30 310,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004283311 від 06.07.2010року до ДП «Агроспецресурси-Львів»в розмірі 60620 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України №12572/6/25-0415 від 24.11.2010 року скаргу підприємства залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року, рішення ДПІ у м. Львові №16682/10/25-005/247 від 31.08.2010 року та рішення ДПА у Львівській області №24508/10/25-005/1035 від 22.10.2010 року без змін.

Не погоджуючись із наведеним позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (далі - Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Пунктом 2.10 Положення визначено, що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту). Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Згідно п. 3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В ході проведення перевірки податковим органом виявлено видаткові касові ордери, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача ОСОБА_3, зокрема: видатковий касовий ордер № 1236 від 31.12.09 на суму 20000,0 грн., № 1230 від 30.12.2009 на суму 10 000,0 грн., а також виведені залишки готівки в касі за 29.12.2009 р. в розмірі 10 000,0 грн., за 30.12.2009 р. в розмірі 10 000,0 грн. та за 31.12.2009 р. в розмірі 20 000,0 грн. не приймаються, хоча згідно касових книг залишки на кінець дня за 29.12.2009, 30.12.2009 та 31.12.2009 становлять 0,0 грн.

При цьому, в акті перевірки спочатку податковий орган вказує, що підписи про отримання готівки відсутні на двох видаткових касових ордерах № 1236 від 31.12.09 року на суму 20 000,0 грн., № 1230 від 30.12.2009 року на суму 10 000,0 грн. А в подальшому зазначає, що не приймаються для виведення залишку готівки в касі на кінець дня суми видані 29.12.2009 р., 30.12.2009 р. та 31.12.2009 р.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що в Акті перевірки допущено механічну описку, а саме не вказано видатковий касовий ордер № 1225 від 29.12.2009 р. на суму 10 000,0 грн.

А відтак, ДПІ у Галицькому районі м. Львова безпідставно збільшило залишок готівки в касі за 29.12.2009 р. (вказівки на неправильність оформлення касових ордерів за 29.12.2009 р. в акті перевірки немає).

Також ДПІ у Галицькому районі м. Львова в Акті перевірки зазначає про видачу коштів ОСОБА_3 31.12.2009 р. по касовому ордеру № 1236 в сумі 20 000,0 грн. Фактично по касовому ордеру № 1236 від 31.12.2009 р. видано ОСОБА_3 2000,0 грн., що підтверджується самим касовим ордером, касовою книгою за грудень 2009 року та книгою обліку доходів і витрат ОСОБА_3, які були оглянуті в судовому засіданні.

Податковий орган виявив, що залишки готівки в касі підприємства згідно касових книг на кінець дня за 29.12.2009, 30.12.2009 та 31.12.2009 становлять 0,0 грн. Однак, в судовому засіданні було досліджено касові книги за вказані дні та встановлено, що залишки готівки в касі складають на кінець дня: 29.12.2009 р. 2728,54 грн., 30.12.2009 р. 2803,2 грн., 31.12.2009 р. 2759,34 грн.

Згідно затвердженого розрахунку ліміт каси підприємства встановлений в розмірі 3230,0 грн. Тобто, за вказані дні позивач не перевищував встановлений ліміт каси на кінець дня.

При досліджені в судовому засіданні касових ордерів №1236 від 31.12.2009 року на суму 2 000,0 грн., № 1230 від 30.12.2009 на суму 10 000,0 грн., № 1225 від 29.12.2009 р. на суму 10000,0 грн. виявлено, що інформація про відсутність підписів відповідальних осіб про отримання коштів не відповідає дійсності. Фактично на даних касових документах присутні всі необхідні підписи, в тому числі і підпис ОСОБА_3 про отримання коштів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що наведені органом державної податкової служби в акті перевірки порушення ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені первинними бухгалтерськими документами. А відтак, при проведенні перевірки відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без належного дослідження первинних документів, внаслідок чого зроблено неправомірний висновок про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати належить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Молочна дистрибьюція Львів» (ЄДРПОУ 31441987) 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 14 червня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.